Любов є коштовна — але вона є достойна і варта!

У СВІТІ не бракує людей, які шукають вигідної покупки. Між цими є дуже багато таких, що надіються дістати щось за ніщо. Але вони дуже часто розчаровуються. Цей принцип відноситься не тільки до матеріальних речей, але також до таких, як любов і дружба.

Настрій більшости сьогоднішніх “любовних” пісень є, що “любов” є приємна і вільна. Певно, що вони відносяться до романтичної любови або статевого задоволення. Дуже мало згадується про коштовність любови або що хтось мусить заслужити її. Тому молодь спішиться дружитися, або живуть разом без користей подружжя — “вільна любов”, так як деякі називають її. Але скоро чи пізно більшість із них розходяться або беруть розвід. А чому? Тому що вони не були реалістичні, не досить дозрілі мати бажання заплатити кошт любови.

Тривала любов, будь вона романтична, любов до родини або знайомих, або любов заснована на обов’язкові і любов до праведности, коштує щось,— але вона є варта.

Різні роди любови

До різних родів любови, греки мали спеціальне слово. Цікаво зауважити, що писателі Біблії не вживали слова ерос, що відноситься до романтичної любови, яка спочиває на статевому привабленню. Одначе, вони вживали сторґе, коли говорили про любов, яка існує між родичами, а дітьми, між братами, а сестрами. Вони також уживали слово філія відносячись до дружньої любови між особами, що мають багато спільного, культурно або ідеалістично. Але найчастіше вони вживали слово, якого античні грецькі письменники дуже рідко коли вживали; це слово є аґапе, відносячись до принципної любови, любов, яка може бути зразковим висловом несамолюбности.

Навіть романтична любов є коштовна, але варта цього — себто коли її тримається в межі, яку Творець наложив для неї. Біблія сама показує це. Приклад цього знаходимо в першій книзі Мойсея, перша книга в Біблії. Вона описує про любов, яку Яків мав до Рахілі. Сім років він служив, щоб узяти її за дружину. Чи ж це виглядає висока ціна? Однак, історія говорить, “а вони (роки) через любов його до неї були в його очах, як кілька днів”. Він відчував, що така любов була варта. І дуже полюбив її та її синів Йосипа і Веніямина.— 1 Мойс. 29:20; 37:3; 44:28—34.

Любов, що існує між родичами, а дітьми, також між братами і сестрами, теж щось коштує. Такі споріднення мусять мати живлення, щоб вони процвітали. Обов’язки треба сповняти. Але це варто так робити. Подумайте про задоволення, що приходить коли зробите щось особі, яку ви любите, також, як важно то є мати приятеля, який дійсно дбає про вас. У цьому світі є дуже багато самотніх осіб, тому що, так як вони самі кажуть, ніхто дійсно не дбає про них.

І одержувати любов від друзів також є коштовно. Дружба між дозрілими особами вимагає люб’язности, чуйности, добрих манерів, такту, а також мати справжнє зацікавлення добробутом іншої особи. Коли дружба розпадається, то це тому, що одна особа забагато брала, але дуже мало давала. Гарний Біблійний приклад правдивої дружби маємо між Давидом, а Йонатаном. Йонатан любив Давида, “як свою власну душу”, а Давид сказав, що любов Йонатана ‘перевищувала жіночу’. Їхнє споріднення було дуже нагороджаюче. Але було коштовне. Одна річ, Йонатан рискував своє життя за Давида. (1 Сам. 18:1; 20:30—34; 2 Сам. 1:26) Чи ваші друзя є такі дорогі вам?

Любов заснована на принципі

Понад усе, аґапе, принципна любов, є коштовна, але вона є варта. Сам Бог Єгова постачає найкращий приклад цього. Про Нього, ми читаємо, що “так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне”. (Ів. 3:16) Чи це коштувало Єгові щось — дивитися як Його Синові противилися, лихословили Його і нарешті розп’яли на мученицькому дереві? Певно, що так, бо навіть хоч Всевишній, Єгова має почуття. Його дуже турбувало коли Його вибраний народ Ізраїль був у клопоті. Як багато більше Його мучило страждання Його власного Однородженого Сина! — Іс. 63:9; Мат. 27:1—50.

Але таке терпіння було варта. Як бачите з 1 і 2-го розділу книги Йова, Диявол хвалився, що він міг відвернути всіх Божих створінь від Бога. Отже, коли Ісус прийшов на землю, Сатана тоді вчинив свій найбільш злобний вчинок, щоб зламати вірність Божого Сина. Але Дияволові не вдалося. Бог Єгова доказався правдивий і заслужив виключної посвяти, а Сатану доказалося, що він є неправдомовцем. Отже, тому що Бог був готовий понести такий кошт, Його оригінальний намір для землі і людини незабаром має здійснитися: а саме, перемінити землю в рай, який буде наповнений досконалими створіннями, всі з’єднані в поклонінню правдивому Богові.

Ісус Христос також заплатив за любов, але вона була варта. Ісус зійшов з найвищої позиції в небі мешкати на землі між недосконалими обставинами і між самолюбними людьми, все через любов. Він терпів усяку наругу від Своїх ворогів і від маленьких самолюбностей Своїх власних учнів. Він не тільки сказав, що людина більшої любови немає над ту, якби положила своє життя за друзів своїх, але віддав Своє власне життя за Своїх ворогів! — Ів. 15:13; Фил. 2:5—8.

Чи це було варта? Певно, що так! Ісус дав Своєму Отцеві лунаючу відповідь на наруги Диявола. (Прип. 27:11) Він набув для Себе царювання у Месіянському Царстві і “невісту” з 144.000 співспадкоємців, які будуть брати участь із Ним привертати людство до досконалости і перемінити цілу землю в рай. Крім цього, тому що Ісус був готовий понести цей кошт, Єгова дав Йому ім’я, що є вище від усякого іншого імені, крім Божого.— Фил. 2:9—11; Об. 14:1—3.

Кошт бути християнськими учнями

Правдиві християни наслідують Божого Сина у любові, яку вони виявляють. Відбиваючи глибину цієї любови маємо ціну, яку багато є готові понести, щоб могли посвятити себе Богові Єгові й охреститися. Наприклад, в Аргентині маємо жінку, яку чоловік покинув після п’ятнадцять років подружнього життя, тому що після студії Біблії, вона, вирішила поклонятися Богові Єгові й служити справам Його царства. Він покинув її, а не вона його; але вона не відцуралася своєї віри, щоб втримати подружжя. Похвалене споріднення з Богом було варта без різниці, який кошт треба було понести. Вона охрестилася на Конвенції свідків Єгови “Божественна Перемога” в січні 1974 р.

Для інших, любов до Бога вимагала, щоб вони вичистили своє життя. (1 Кор. 6:9—11) Вони відкинули вживати наркотики, тютюн, як і азартні ігри, алкоголізм і нечесні торговельні практики. Прикладом цього маємо механіка автомобілів в місті Нью-Йорку, якого виключали з одної праці то з другої, тому, що він не хотів брати участи у нечесних практиках декотрих роботодавців. Любов до Бога та Його праведних способів була коштовна, але він був переконаний, що вона була варта.

Бути учнем треба вчитися. Це вимагає студіювання. Один спосіб, яким християни показують свою любов до Бога Єгови є коли пристосовують себе навчатися про Його особистість, Його волю і наміри. Особисте студіювання Біблії також є коштовне. Це коштує час і зусилля, і це значить відбирати цей час від інших активностей, що можуть приносити більше тілесне задоволення. Але коли понесемо цей кошт, то чи не дістаємо великої нагороди у збільшаючому розумінні, вірі і надії? Так, і також радість, бо через таку студію чуємося так як псалмоспівець: “Радію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов”.— Пс. 118 [119]:162.

І те саме є правда, коли товаришуємо з співхристиянами. Часами треба дійсного зусилля, бо ми є втомлені після денної праці, або може в нас голова болить, маємо простуду, погода не є добра, або є які інші справи, яких треба доглянути. Але коли заплатимо кошт, то дістаємо велику нагороду, і чим більше зусилля, щоб товаришувати з співхристиянами, то тим більше благословенство.— Рим. 1:11, 12.

Висловлюють любов християнським свідоцтвом

Християнські свідки Єгови також пристосовують цей принцип, коли приносять іншим добру новину Божого царства. Вони відкладають годину або дві або навіть і більше ходити від дому до дому, знаходячи тільки кілька людей вдома і майже нікого, хто хотів би вислухати їх. Але факт, що вони зустрічають опозицію або байдужість не розстроює їх. А чому ні? Тому що їхня праця є з любови, і не є надармо.— 1 Кор. 15:58.

Одна річ, християнин не знає яке добро кілька слів можуть зробити, коли господар почне думати про Бога та Його царство. І знову, тому що християни мають обов’язок перестерігати злих, то проповідуванням, навіть без видимих наслідків, особа звільняє себе від вини кровопролиття. І такі зусилля підкріпляють віру і надію. Вона підкріпляється духовно, коли вона переносить опозиції і коли продовжує проповідувати незважаючи на байдужість. Так, особа не може робити цю роботу від свого власного переконання, її віри та надії без підкріплення їх.— 2 Пет. 1:5—8.

Але це є менша частина нагороди за вираз любови. Більша нагорода походить від Бога Єгови, яку Він дає всім, що несамолюбно служать Йому, бо Він ‘не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім’я Його”. (Євр. 6:10) Тим, що будуть вірно служити Йому Він обіцяє вічне життя в Його праведному новому порядку.

Прощаючі

Відносно того, що любов є коштовна, але варта, також можна бачити у спорідненню між членами родини або збору. Це коштує щось покоритися надхненій пораді: “А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив”. (Ефес. 4:32) Це вимагає терпеливости і це напружує нерви, коли терпимо іншим, які дратують нас, і прощати тим, що ображають нас; треба проковтнути свою гордість і бути покірному. Це може навіть принести матеріальну втрату.— 1 Кор. 6:1—8.

Чи то варта робити? Цінність єдности і миру в вашій родині або християнському зборі є багато вартніші від особистих вигод. Крім цього, коли будемо прощати іншим, то це запевняє нам Божу любов, так як Ісус показав. (Мат. 6:14, 15) Ми тоді ростемо в любові і нас будуть любити. Наслідки цього можуть бути вдячна дружба, бо Біблія каже: “Хто шукає любови — провину ховає”.— Прип. 17:9.

Кажуть, що Ісус Христос сказав: “Є більше радости давати ніж приймати”, або “Блаженніше давати, ніж брати”. (Дії 20:35) Коли “даємо” то показуємо любов. Правда, це коштує щось. Але з кожної точки зору життя, у всякій справі й людському спорідненню, хоч любов є коштовна, то вона є варта.