Яка різниця є у сьогоднішніх кризах?

25-ГО СЕРПНЯ 1974 р., Видання Атомних Науковців (в анг. мові) пересунули свій “годинник день долі”, поміщений на першій сторінці, три хвилини ближче до півночі. Таким способом ці науковці виявляли свій страх, що загроза від цілковитого атомного знищення збільшилася, і що дев’ять хвилин лишилося до півночі.

Проте, ті, що є обізнані з історією цього годинника знають, що від 1947 р., коли атомні науковці перший раз пустили цей годинник у рух, то їхній годинник вже вісім разів посувався, але в обидві сторони.

Багато людей вірять, що хід історії є дуже подібний до того “годинника дня долі”. Вони кажуть, що кризи приходять і відходять, але людство якимось способом завжди могло подолати їх. Їхній погляд відбиває передсказання проникливого пророка 1.900 років тому, який сказав: Бо від того часу, як позасипали наші батьки, усе залишається так як від початку творіння”. — 2 Пет 3:4.

Ясно є, що ці особи погоджуються, що всесвітні економічні і політичні системи тепер є під великим натиском, але чи ж наймудріші провідники світу не звертають свою увагу на ці проблеми? Чи спеціальна сесія організації Об’єднаних Націй відносно природних багатств і недавні світові конференції про море, забруднення та харчі не єднаються зусиллям? І чи мировий дух між Сходом, а Заходом не поліпшує справи? “Це справді є мирний дух”, каже канцлер Західної Німеччини, Гельмут Шмід: “Тепер маємо багато безпечніший світ. . . Небезпека вже зникла, принаймні зменшилася”.

Оптимістичні особи також є певні, що коли технології дасться більше часу, то вона віднайде спосіб, щоб відновити зменшаючі запаси харчів, припинить розростаюче населення і розвине нові способи, щоб зустріти зростаючі вимоги енергії. Так як одно видання, яке пропонує технологію каже: “Наука і технологія мусять розв’язати наші проблеми. Якщо вони не розв’яжуть їх, то ніхто їх не зможе розв’язати.

Час технологія і дипломатія вже раніше відвертали різні кризи від людства. Чому ж сьогоднішні кризи повинні бути інші?

Розуміючи різницю

На протязі років атомні науковці і світові провідники боялися атомної катастрофи, і та загроза збільшується, а особливо коли раптом почали підганяти збройні перегони. Але тепер додалося щось нового. А що саме?

Генеральний Секретар Вальдгайм, перед спеціальною сесією Організації Об’єднаних Націй сказав про природні багатства:

“Те, що є нове є раптова і драматична нагальність теперішнього стану і гостре поскорення історичного процесу, який завів нас у зустріч із всесвітнім критичним становищем”. (Курсив доданий)

А що це значить? Ми можемо краще зрозуміти цю справу якщо ми порівняємо минулих шість тисяч років записаної історії з протягом часу, якого нам буде легше зрозуміти. Подумайте про цей час як тридцять років життя вашої власної родини, і зауважте “прискорення” проблем.

Припустім, що ви починаєте тільки з одною дитиною, у домі з вісім кімнат і з постійно збільшаючим доходом. Навіть за таким зменшеним часом, то візьме двадцять років перед тим ніж у вашій родині буде друга дитина, якій треба давати утримання! Аж до двадцять дев’ятого року ваша родина знову розростеться — цей раз ще дві дитини — даючи вам четверо дітей.

Але раптом, у тридцятому й останньому році ваш дім з його потребами дуже швидко розростається. Під час других вісім місяців він почетверився — до шістнадцять осіб — і цілком наповнив ваших вісім кімнат! Уявіть собі розстроєння якби вам сказали, що ваш дім знову подвоїться — до тридцять двоє осіб — тільки за два місяці! Але ваша проблема не обмежується тільки до числа членів.

Нагло розростаючі потреби вашої родини вже повживали всі ваші засоби на протязі минулих вісім місяців і ви дуже залізли в борги. Також, ваш дім уже не може помістити більше членів — саме коли родина найскорше розростається. Ви не маєте ні часу, ні грошей поширити дім. Все витрачується для його утримання. Таким чином ваш дім прийшов до поворотної точки. Відтепер, кожний член мусить ділитися тим, що має, щоб дім не розпався.

Але припустім, що п’ять членів вашого дому вимагають дві третини харчів та інших запасів. Решта одинадцять, мусять розділити між собою те, що лишається. Отже вимоги кількох дуже прискорюють ваші витрати. Тепер ваші проблеми є цілком інші, ніж вони були лише кілька місяців тому.

Чи ми перебільшуємо справу вищезгаданим зображенням? Ні, згідно поглядом збільшаючого числа світових провідників та науковців. На протязі лише трохи більше як 2 проценти записаної історії населення раптом збільшилося на коло 75 процентів. По суті, Вальдгайм твердить, що тепер живе приблизно четверта частина всіх людей, що колись жили! Дальший ріст навіть за теперішнім числом збільшення поставить одну особу на кожний квадратовий фут землі — навіть по океанах і скрізь інше — менше як за 700 років.

Це число збільшення населення робить поворотну точку неминучою. “Без сумніву”, каже журнал Науковий Американець (анг. мові), “ця доба росту буде короткочасна подія в історії населення”. (Курсив доданий) Але проблема тепер не є лише в числі населення, але також і в раптовості з якою вона приходить на світові інституції, які вже хитаються.

Раптом, вибухаюче число населення витворило вибухові потреби харчів, одягу, мешкання й освіти. Але перший раз повстав сумнів чи наука і технологія зможуть триматися кроком із цими вимогами: “Технологія, яка довгий час була надією віруючих у чуда”, каже головний європейський кореспондент до The Wall Street Journal, “ріст світового населення так скоро перемагає її, що найкращі світові науковці піддаються розпачі”.

Але навіть штучні обмеження, яких створюють самолюбні роздільні економічні, політичні та релігійні перепони, більше обмежують земні засоби від технології. Тому, наприклад менше як одна третина світового населення вживає дві третини харчу і майже всю енергію та багатства землі. Решта дві третини людства мусять ділитися (переважно неоднаково) тим, що лишається.

Ці натиски збігаються разом на світ саме коли світова продуктивність, під теперішнім урядуванням, напружується до найвищого ступня. Тому то, чи то дивно, що колишні здорові інституції вже хитаються під тягарем? Це “гостре прискорення історичного процесу” раптом допровадило світ до поворотної точки. Каже професор Юрій Валд з Гарвард Університету, якому дали нагороду нобеля:

“Тепер людське життя є загрожене, як ніколи раніше, не одною, але багатьма небезпеками, кожна з яких може знищити нас, але всі вони є споріднені, і находять на нас разом”.

“Взаємно споріднена” натура сьогоднішніх небезпек сама по собі постачає переконливий доказ, що ці проблеми справді є інші. Ану давайте розглянемо як ці нові взаємно споріднені кризи впливають на світ.

[Діаграма на сторінці 3]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

МИНУЛА 2-ОХ ПРОЦЕНТОВА ЗАПИСАНА ІСТОРІЯ БАЧИЛА 75 ПРОЦЕНТОВЕ ЗБІЛЬШЕННЯ У НАСЕЛЕННІ

6.000 років записаної історії

1850—1975

Більйони людей

— 4

— 3

— 2

— 1