Що стається коли голод вдаряє
ОСОБАМ, які є призвичаєні мати багато харчів можливо трудно уявити собі, що стається людям коли голод вдаряє.
Наприклад, зверніть увагу на обставини в Бангладеш. Недавно великі потопи дуже спустошили цю країну південної Азії і треба було влаштовувати кухні “каша”, щоб годувати маси голодуючих людей, які масово йшли до міст шукаючи їжі. Спеціальний звіт до часопису Нью-Йорк Times описує одну з таких кухонь:
“Коло звичайної каша кухні в Мірпурі, переповнене передмістя [Дакка], стоїть 1.000 людей в ряді, щоб дістати кусочок “роті”, або прісного хліба з пшеничної муки. До цього дають їм один коржик з протеїни і три унції молока подароване Червоним Хрестом. Цей харч роздають тільки раз в день пополудню. Люди так штовхаються та б’ються, що наглядачі мусять уживати ціпки, щоб втримати порядок між товпою, яка складається головно з старих чоловіків, жінок і дітей, які виглядають дуже зморені голодом”.
За містом обставини є навіть ще гірші, каже звіт. Там “голодні приходять до харчового центру дуже рано чекаючи за половиною кусочка роті, яку роздають людям пополудню. Їм не дають ані молока, ані рослинної їжі.
Розпачливе шукання харчів
Нігерський Щоденний Times у своїм числі з 28-го листопада 1973 р., говорить про обставини, які розвилися того часу у північносхідній частині країни: “Люди . . . розбивають мурашники шукаючи харчів, яких вони вірять мурашки наскладали і зберегли, коли посуха і сарана далі спустошують ферми”.
В Індії також є страшний голод. Державні урядники кажуть, що селяни по відокремлених околицях їдять корінці, листя і траву по сухих рижових полях.
Робітник іноземної допомоги рапортує про стан у Калькутті: “Згідно рівнями живлення деякі з цих людей вже повинні бути мертві. Ви можете бачити як діти їдять траву, щурі, і зелений бруд по резервуарах”. Бернард Вайнраб, пишучи до часопису Нью-Йорк Times з 5-го вересня 1974 р., каже: “Можна бачити дуже одчайдушні обставини. Дитина дивиться як хтось їсть морозиво на патичку. Коли особа кінчає морозиво і кидає патичок у канавку, то дитина підбирає його і починає ссати”.
Шукання їжі часами доводить до страшних наслідків. Часопис West Australian пояснює:
“Кажуть, що в Іраку тисячі людей померло у випадку, “якого назвали найбільше масове отруєння в історії. . . .
“Кажуть, що жертви їли збіжжя піддане процесу очищення отрутним розчином, якого мали намір уживати тільки як насіння. . . .
“Поліція дала сувору пересторогу, щоб не вживати того збіжжя для їди, але його вкрали під час розвантаження і перевозу.
“Деякі, що з’їли це збіжжя померли, а інші були дуже покалічені, осліпли або оглухли в наслідок пошкодження мозку”.
Гнітючі наслідки від голоду
Умирати з голоду є довгий і дуже болісний процес. Але давно перед тим ніж смерть приходить, то недоїдання вже бере свою жертву.
На недавніх переговорах Д-р Невін Шрімшо, спеціаліст в справах світового недоїдання пояснив, що там де люди недоїдають, то “робітникам призначають тільки дві або три години праці на день. Чоловіки і жінки не можуть працювати довше на живлення, яке вони дістають із своєї недостатньої діети”. Він пояснив, що це нещастя “множить само себе”, бо людина, яка працює тільки кілька годин на день, не може постачити досить харчів, щоб підкріпитися до довшого дня праці.
Навіть особа, яка дістає досить харчів, буде терпіти, коли її їжа не буде мати потрібного живлення. Наприклад, недостача вітаміну А, має дуже шкідливий вплив на зір. Коли немає вітаміну Б1, то повстають хвороби нервів і серця, а брак йоду йде в діету вагітної жінки може додати до народження дуже маленьких (карликів) і психічно сповільнених дітей.
Писатель Мартін Вокер дійсно бачив такі обставини коли недавно відвідав Західну Африку. Він описує:
“Ми проходжувалися по при шатра, і дивилися на спухлі ноги, які були подібні до футбольних м’ячів від браку протеїни, дивилися на дуже білі повіки через недокрів’я, на такі сухі ноги, що коліна виглядали спотворені”.
Діти стаються головними жертвами
Діти особливо дуже терплять коли голод вдаряє. Серйозно недоживлена дитина стає байдужа, тратить жвавість, і віддаляється в свій власний похмурий, порожній світ. Вищезгаданий автор розказує, що він бачив:
“Мені відразу спало на думку, що не було дітей, які б бігли за нами. По більшости сел Африки, за білим чоловіком, який іде селом бігає багато хихаючих діточок. Але тут не було ані одної дитини, яка б мала силу бавитися, бігати за нами, або навіть відганяти мух, що лазили по її ранах”.
Показуючи дальші наслідки, яких голод витворює між дітьми маємо коментар журнала Світове Здоров’я, з місяців лютий-березень 1974 р. (в англійській мові):
“Типічним прикладом справжнього пережиття маємо двохлітню дитину Південної Америки з біднішої класи, яка вже постраждала шість інфекцій на очі, п’ять атаків проносу, десять заражень вищого дихального каналу, чотирьох нападів бронхиту, кір, і тоді захворіла на бронхітне запалення легень і шлунка. Протягом 24-ох місяців, ця дитина мала 30 нападів від різних недуг і на протязі коло третини свого життя страждала завжди від якогось зараження. Її діета не була достатня в наслідок чого її організм не був відпорний”.
Пошкодження дітям може початися навіть ще перед народженням. Наприклад, клітини людського мозку найбільше множаться в п’ятому і шостому місяці вагітности. Після народження вони далі розвиваються на протязі коло вісімнадцять місяців. Якщо дитина не дістає потрібної протеїни в цьому критичному часі, то вона може дістати пошкоджений мозок.
Вплив на розум людей
Голод дійсно робить велику шкоду людям фізично. Але, як він впливає на них психічно? Якби голод вдарив вашу околицю, то як це буде впливати на ваш розум і поводження?
Спосіб, яким люди реаґують до голоду залежить від їхнього відношення до тяжких становищ. У деяких випадках через голод люди розвивають егоїстичний напрям “я перший”, або відношення “кожний за себе”. Це довело до ще гірших наслідків.
Голодні люди вже чинили безладдя в Індії, Болівії та Етіопії, де обкрадали крамниці з збіжжям. М. П. Тріпаті, законодавець з Уттар Прадеш, північносхідний штат Індії, перестерігав: “Правдоподібно тисячі людей помре від голоду. Злочин збільшиться і по кількох місцях будуть нарушувати громадський мир”.
Страдання від голоду загоняють деяких осіб до страшних крайностей. Журнал Newsweek з жовтня 1974 дає нам приклад:
“Шукаючи харчів, чоловіки покидають дружин і дітей, щоб вони турбувалися самі про себе. Індійські газети звіщають про випадки де цілі родини відбирають собі життя замість повільно вмирати від голоду або коли батьки в розпачі кидають своїх маленьких діточок в ріки”.
Страшна посуха в Сагіл, Африці, витворила ще інші наслідки у формі “травматичного нервового удару людям у Сагіл”, так як каже один звіт. “Коли селянин стратить надію на свою землю, і коли кочовик губить своє довір’я в плодотворність пустині, то на них находить психологічна кастрація (загублення зацікавлення в статевих зносинах)”.
Деякі “пропонування” розв’язати проблему виявляють безпомічність людства з огляду погіршаючого голоду. Деякі авторитети радили примусову стерилізацію (неплідність). Також дуже серйозно пропонують “народний тріяж”, процедура, якою мають надію збільшати смертельні випадки помагаючи тільки тим, яких ще можливо зберегти негайним доглядом, а інших, яким уже неможливо дати допомоги будуть лишати вмирати з голоду.
Інший погляд можливий
Деякі, одначе, дивно вибирають цілком інший шлях поводження коли зачинається великий голод. Наприклад, по Диявольських націстських концентраційних таборах, тисячі осіб повільно вмирали з голоду. Це кинуло багатьох у глибини приниження і розпач, доводячи деяких чинити самогубство.
Один звіт, проте, говорить про деяких осіб, “призначені на смерть, які [давали] хліба тим, яким було тяжче витримувати від них. Часто вони ховали крихти від хліба під подушки тих, яким з якоїсь причини не давали нічого їсти й яких змушували стояти на подвір’ї, коли було дуже холодно, майже без одежі”.
А чому ці особи так поводилися інакше у часі великого голодування? Чому вони не наслідували самолюбність інших в’язнів?
Це через їхній погляд на власний стан. Це були християнські свідки Єгови ув’язнені за їхню віру. У пригнічуючих світових обставинах, між якими є великий голод по деяких частинах землі, вони бачать сповнення Ісусового пророцтва про закінчення теперішнього ладу, і надходячого нового порядка в якому не буде голоду.— Мат. 24:3, 7; Об. 7:16.
Через ту обітницю свідки Єгови мають цілком інший погляд на світові обставини. Замість самолюбно бунтуватися, робити запаси, або в інші способи старатися нагромаджувати всіх харчів скільки можуть, ці християни коряться принципові: “Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен, для ближнього”. (1 Кор. 10:24) Вони знають, що якби вони і вмерли від голоду, то Біблія дає потішаючу обітницю воскресення з мертвих жити на землі де вже більше ніколи не будуть голодувати.— Об. 20:13; 21:3—5.
Що стається коли голод вдаряє залежить від того чи їжа є найважніша річ у житті жертв. Ті, що мають Біблійну надію на новий порядок можуть тримати веселий погляд, навіть коли голод вдарить. Вони знають, що у Божому новому порядку, який, так як Біблійне пророцтво показує, почнеться в теперішньому поколінні, “на землі буде збіжжя багато; на гірському верху буде переповнення”. (Пс. 72:16; Мат. 24:33, 34, НС) Голод вже ніколи більше не буде разити людство.