Сійте те, що надієтеся жати!
ВЕСНА є чудова! В багатьох місцях вона значить кінець холодної, снігової зими. Квіти цвітуть весною й це є пора садити. Що ж садити? Якщо хлібороб хоче збирати кукурудзу, то що він мусить сіяти? Риж? певно, що ні! Він мусить посіяти те, що надіється жати.
Подібно, те, що особа сіє словом і вчинком буде рішати, що вона буде жати в символічному розумінні. Християнський апостол Павло сказав: “Бо що тільки людина посіє, то саме й пожне”. (Гал. 6:7) Отже, якщо особа хоче “жати” добро, то мусить сіяти те саме.
Отже, чи ми сіємо мудро? Чи наші слова і наші вчинки будуть родити добрі речі, яких ми бажаємо? Чи ми справді сіємо те, що надіємося жати?
Молоді одружені люди хочуть жати щастя. Але, щоб жати щастя, то вони мусять уважно сіяти. Що, коли б вони купили великий дім і дуже задовжилися? Припустім, що вони купили багато меблів на виплат. Така молода пара може почати подружнє життя з багатьма матеріальними речами. Але можливо чоловік і дружина тоді будуть змушені працювати повночасно, а навіть понадурочно, щоб сплачувати великі місячні платіжі. Через це та інші споріднені відповідальності, вони правдоподібно будуть дуже втомлені і будуть мати дуже мало часу один для одного. Через нерозумне сіяння така подружена пара може дійсно жати нещастя.
Інші сіяли в надії дістати якісь фінансові безпеки на пізніше життя. Але зверніть увагу на те, що сталося з деякими людьми після Першої Світової Війни. Один звіт говорить: “У Німеччині багато осіб, які пішли на пенсію могли вигідно жити з доходу 50.000 марок, знайшли, що під час найбільшої інфляції в тій країні, то 50.000 марок не вистачало купити пів фунта масла, такі безвартісні стали гроші в тому часі”.
Якщо особа бажає жати щастя і безпечність, то вона мусить послухати слів Ісуса Христа. Він сказав: “Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його”. Щоб доказати ясніше це, Ісус тоді промовив притчу оповідаючи про заможного чоловіка, якого земля так багато вродила, що він аж мав намір порозвалювати свої комори і побудувати більші в яких збере плоди свойого врожаю. Тоді він думав спочивати, їсти, пити і веселитися. Але Ісус додав: “Бог же до нього прорік: ‘Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?’ Так буває із тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога”.— Луки 12:15—21.
Щоб “багатіти в Бога”, то треба класти духовні справи першими в житті. Через пророка Осію, Бог Єгова ось що сказав: “Сійте собі на справедливість, за милістю жніть, оріте собі переліг, бо час навернутись до Господа [Єгови], ще поки Він прийде і правду лине вам дощем”. (Ос. 10:12) Тут Бог говорив до Своїх відступних людей, десяти-племенного царства Ізраїльського, наказуючи їм чинити те, що є правильно. Коли вони будуть наслідувати Божий шлях, то будуть сіяти або насаджувати праведність. Якщо б зробили так, то що тоді вони зможуть жати? Милість Бога Єгови!
Те саме є правда про щоденні людські споріднення. Що особа може сподіватися пожати, коли вона звичайно поводиться жорстоко з іншими? Так як Біблія каже: “Людина . . . жостока замучує тіло своє”. Зворотно та сама приповістка пише, що “людина ласкава душі своїй чинить добро”. (Прип. 11:17) Тоді як жорстока особа викликає ворожнечу проти себе, то особа, що ласкаво поводиться з іншими, чинить собі добро, бо вона втішається їхньою доброю волею.
Деякі особи, які шукають припущених насолод та задоволень, сіють згідно з самолюбними бажаннями, не дбаючи чинити те, що є правильно. Автор Самуїл Батлер одного разу написав: “Кожен має в собі багато поганих напрямів, вчинків, яких він повинен позбутися перед тим ніж він може робити краще. . . Ми всі мусимо сіяти наш духовний дикий овес”. Але чи особа може жати правдиве задоволення і насолоди, якщо вона ‘сіє дикий овес’?
Можливо чоловік вибрав собі неморальне життя. То що він може жати? Правдиву насолоду і задоволення в житті? Зверніть увагу, що Біблія показує: “Прихилила [розпусниця] його велемовством своїм, облесливістю своїх губ його звабила,— він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений . . . аж поки стріла його печінку не прошиє . . . і не знає, що це на життя його пастка”. (Прип. 7:21—23, НС) Печінку, як й інші органи можна заразити венеричною хворобою і від неї можна померти. Але навіть якби неморальна особа і не заразилася б якоюсь смертельною хворобою, то Бог не похвалює її шлях. Апостол Павло сказав: “Не обманюйте себе: ні розпусники, ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники . . . Царства Божого не вспадкують вони”.— 1 Кор. 6:9, 10.
З доброї причини, тоді, Павло — сказавши, що будемо жати те, що посіємо — далі каже: “Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне”. Перед тим апостол говорив про плоди Божого духа кажучи, що ними є любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість, (Гал. 6:8; 5:22, 23) Ясно є, що коли хтось буде розвивати і показувати такі риси, то пожне добру волю, і ласку від своїх друзів. . . . Він також буде втішатися Божою похвалою.
Усяка розумна особа хоче сіяти так, щоб могла жати добро. Чи ви хочете щасливого, безпечного вічного життя? То набирайте докладного знання про Бога та Його Слово Біблію. Сказав Богом-надхнений псалмоспівець: “Хто той чоловік, що боїться він Господа [Єгови]? Він наставить його на дорогу, котру має вибрати. Душа його житиме в щасті, і насіння його вспадкує землю”! — Пс. 24 [25]:8, 12, 13.