Всесвітній протест проти жорстокостей

СВІДКИ Єгови вже написали десятки тисяч листів до начальників у Малавії, включаючи самого президента Банду. Вони просили, щоб усунути страждання своїх християнських братів і сестер. Але коли ці жорстокості стають все більше відомі й яких потверджують все більше і більше незалежних джерел, багато людей, крім Свідків Єгови додають свої голоси до зростаючого протестування проти урядовців Малавії.

Наприклад, сенатор Сполучених Штатів, Френк Чорч нарікав проти цього переслідування і сказав перед Сенатом: “Я вимагаю однодушного дозволу помістити редакторську статтю в Вол Стріт Журнал і статтю, яка є написана у Замбії Торгерсоном для часопису Los Angeles Times, виявляючи, що стається зі Свідками, в [Конґресовому] RECORD”. Ніхто не противився цьому, отже ці статті були поміщені в Конґресовому літописі на сторінці С224, 21-го січня, 1976 р.

Пізніше Юрій І. Браун, з Американської Палати Представників, промовляв перед Конґресом і його слова також помістили в Конґресовому літописі, сторінці Е262, 28-го січня, 1976 р.: “Закон у Малавії, в якій є однопартійний уряд, каже, що кожний горожанин мусить мати партійну картку. Свідки відмовляються носити таку картку, і таким чином зробили себе предметом переслідування”.

Тоді Браун сказав: “Я заохочую своїх співробітників прочитати слідуючі статті про цю справу, які то статті я хочу помістити в КОНҐРЕСОВОМУ ЛІТОПИСІ, і щоб вони брали більш активну ролю стараючись змінити такі обставини прямим сполученням з урядовцями Малавії і щоб змінити нашу чужинецьку політику. Наші політики повинні відбивати наш жах, а не байдужість”.

Але ще більше було зроблено крім лише помістити рапорти про переслідування Свідків Єгови в Конґресовому Літописі. Багато урядовців уряду С.Ш. особисто писали до малавського президента Банди про цю справу. Один такий лист поміщаємо на 5-ій сторінці.

Інші уряди, також, висловлювалися в своїх парламентах про переслідування Свідків Єгови. 17-го лютого, 1976 р., Бент Гонорей, член Парламенту Данії, зателефонував до відділу Свідків Єгови. Він хотів, щоб повідомити Свідків у Малавії, що Парламент Данії застановлявся над їхнєю долею, “щоб вони знали, що про них не забуто. Щоб цим підкріпити їх”.

Також у березні 1976 р., жорстокості проти Свідків Малавії рушили велику дискусію в нижчій Палаті Німецького Парламенту в Бонн. Наприклад, відповідаючи на питання, Міністер Вішневські сказав, частково: “Федеральний уряд узяв рапорти про переслідування Свідків Єгови в Малавії за нагоду для їхнього посла висловити німецьку опінію малавському урядові”.

Наслідок дослідження

Так як було згадано в попередній статті, Старший Начальник Преси Світової Наради Церков (СНЦ) каже, що організація провела своє власне дослідження жорстокостей проти Свідків Єгови в Малавії. Наслідком цього, голова СНЦ, д-р Пилипп А. Поттер написав слідуючий лист, якого поміщаємо на цих сторінках Пробудись! (в англійській мові) до президента Банди

Тоді, у червні 1976, СНЦ також видала пресове видання про цю справу. Видання виявило, що д-р Поттер “просив д-ра Б. Камузу Банду, президента Малавії, відпустити членів секти, яких тепер тримають по таборах або які є арештовані і сидять в тюрмах. Д-р Поттер просив, щоб їх відіслати назад до їхніх сел, щоб вони могли провадити нормальне життя”.

Крім цього, пресове видання зауважило, що д-р Поттер “просив, щоб уряд знов застановився над відношенням та урядовими політиками Конґрес Партії проти Свідків Єгови і заохочував переговорити з їхніми провідниками з наміром віднайти якесь тривале розв’язання до цієї проблеми”.

Більше протестів

Протести до Малавського уряду на користь Свідків Єгови приходили різними способами. Наприклад, маємо статтю у часописі The Examiner з 6-го квітня 1976 р. Цей часопис із Індіпенденс, Міссурі, пояснює, що Блантаєр, Малавія, є немов сестра містові Індіпенденс, і каже:

“Ми збирали гроші і відіслали їх до Блантаєр. Д-р Банда навіть відвідав Індіпенденс у 1968 р. і поблагословив усіх кінчиком левового хвоста на обіді в Stephenson’s Apple Farm. Чи любимо це чи ні, то ми таки є досить близько зв’язані з тим горезвісним доктором і його містом Блантаєр”.

Тоді дописувач до The Examiner, Кіт Вілсон, протестує: “Я хотів би піддати думку, щоб нарада міста або скасувала наше споріднення відразу, або наслідуючи філософський провід д-р Банди, почала приготовляти відповідну церемонію святкувати роковини народження Адольфа Гітлера 20-го квітня”.

Так, те, що відбувалося в Малавії дуже турбувало багатьох людей, які є особисто знайомі з президентом Бандою. Деякі з них пам’ятають, коли вони ходили до школи з д-р Бандою у Сполучених Штатах, де по різних університетах вони навчалися медичної науки.

Одна з його колишніх вчительок у Вілберфорс Академії, Флора Ісабеля Асків, сказала, коли почула як д-р Банда трактував Свідків Єгови: “Господи, як він міг так зіпсутися”? Вона пригадує, що коли перше зустріла Банду у 1960-их роках, то “в нього була лише одна надія, а це, щоб звільнити своїх людей”.

Заклик для розгляду

Багато листів до президента Банди поміщають зворушуючі заклики для нього полегшити обставини для невинних малавських горожанів, які так несправедливо страждають. Наприклад, цього лютого його колишній приятель в Англії, Лорд МекЛод з Фюнарі, написав листа до Банди. Він перепросив його за те, що називає його доктором. Але став пояснювати “ми колись кликали Тебе так, багато років тому у Комюниті Гаус, Клайд Вулиця, Ґлазґо”.

Лорд МекЛод не є Свідок Єгови, однак, він пояснює, що це “сучасні пресові звіти про Свідків Єгови в Малавії” спонукали його написати цього листа. Тоді він сказав про Свідків: “По цілому світі вони є добре знані за їхнє спокійне, працьовите життя. . . . Отже, прошу відповісти мені особисто. Коли мені відповість один із Твоїх підданців, то я лише можу припускати, що до Тебе неможливо приступити з цією справою і буду змушений прийти до мого власного заключення”.

Д-р Волтер Кінґ особливо написав дуже зворушуюче прохання до Банди в його листі 26-го травня, 1976 року:

“Прошу дозвольте мені виявити хто я є перед тим ніж я відважуся говорити Вам про справу, яка є дуже близько до мого серця. У 1968 р. я був хірург, що служив за президента Лікарської Наради у П’єдмонт Лікарні в Ґрінсборо, Північній Кароліні, С.Ш.А., коли та лікарня зачинила свої двері.

“Через деякі церковні товариства (включаючи Свідків Єгови), ми довідалися, що ваша гарна, розвиваюча країна, між іншими, була одна, яка мала обмежені лікарські засоби в той час, так, щоб наші прилади . . . вживалися на добро людства, так як вони вживалися у нашій маленькій лікарні . . . ми вирішили відіслати наш маленький, але сердечний дарунок послужити лікарським потребам у Малавії. . . .

“Ви й я є професійні науковці, і нам трудно зрозуміти як хтось може мати таке глибоке релігійне переконання, що він краще вмер би ніж прийняв би переливання крові, але я запевняю Вас, що з нашого досвіду в цій країні, ці люди є такі посвячені своїй релігії (і це є одно з їхніх переконань разом з тим, щоб не брати участи в політиці та війні), що вони краще віддадуть своє життя ніж нарушать його. Вони не приймуть крови навіть при найсерйознішій хірургії. Ви можливо маєте таке саме почуття, як я, що коли будемо провадити таку посвяту у народну гордість та горожанство, то нагороди будуть багато більші від нашого терпіння їхньому загальному визнанному та впертому переконанню. Отже, у моїх зусиллях поставити себе на Ваше місце, як президента Малавії, мені прийшло на думку, що це був би спритний політичний маневр привабити з’єднане зусилля Свідків Єгови, як групу, щоб вони доказалися в Малавії бути такими добрими горожанами, якими яка-небудь країна могла би гордуватися. Це прийде з їхнього оцінення вашої терпимости до їхнього релігійного переконання.

“Може бути, що я є особливо кваліфікований зробити цю просьбу Вам, Пане Президент, тому що я знаю цих людей з медичного погляду. Хоч я є католик, то вірю в їхнє право не приймати переливання крові, коли хірургічно помагаю їм у їхніх проблемах і в той самий час вони відплачують мені за мою терпимість дотримуючи мою найменшу просьбу, щоб скоро проходжуватися, довіряють моїй медичній пораді і мають цілковиту віру в мою щирість. У моїй справі з ними, я знайшов, що вони є 100 процентів чесні, мають таку сильну волю, що стають дуже відважні, і більш вірні ніж потрібно. Якщо б я був провідником цілої держави цих людей, то я щиро вірю, що це дуже оплачувалося б дозволити їм їхню свободу думати, тому що вони становлять приклад для інших збуджувати народну гордість своєю працьовитістю, Християнством, чесністю, а навіть сплаченням податків”.

31-го травня, 1976 р., президент Банда виголосив засновання нової ради з дванадцятьох міністрів, а д-р Банда сам буде Міністр справедливости. Чи може бути, що д-р Банда не був правильно поінформований про Свідків Єгови? Чи його колишні і теперішні дорадники довели його вірити, що Свідки є вперті та беззаконні люди? Ті, що є особисто познайомлені зі Свідками Єгови знають, що таке обвинувачення є фальшиве.

Правда, для осіб, які не дивляться на цю справу за поглядом Свідків Єгови, то не купувати маленької некоштовної політичної картки може виглядати вперте поводження. Але для Свідків тут є включене поклоніння Богу. Це пригадує їм те, що колись сталося в стародавній Мідо-Персії, коли деякі чоловіки дуже ненавиділи єврея Даниїла і перепустили закон. Цей закон вимагав, що продовж тридцять днів, коли якась особа буде молитися до якогось іншого бога або чоловіка, а не до царя, то її кинуть між леви.

Даниїл не хотів зустріти тих левів, так як Свідки Єгови не хочуть іти до тюрми, або щоб їх били чи гвалтували. Однак, Даниїл зараз помолився до Бога Єгови. Він не був беззаконний, впертий чоловік. Але тут включалося поклоніння Богу, і таке поклоніння правильно бере верх над усякою світською владою. (Дан. 6:4—10) Навіть Ісусові апостоли, коли зустрічали подібний стан, сказали: “Мусимо слухати Бога, як правителя, а не людей”.— Дії 5:29.

Можливі розв’язання

В дійсності цю проблему можна дуже легко розв’язати. Якщо б уряд приготовив би картки лише, щоб служили як ототожнення, то малавські Свідки радо купили б їх, тому що Свідки по різних країнах купують і носять такі карточки за вимогами їхнього державного закону.

Але можливо найкраще розв’язання може бути лише дати Свідкам Єгови, ради свободи поклоніння, волю не купувати такої політичної картки. Багато держав гордяться фактом, що їхні горожани мають свободу триматися різних поглядів без переслідування. І інші країни шанують їх за те, що вони терплять таким різним поглядам.

З наміром придбати всім добро, християни кругом світу будуть молитися відносно президента Банди. Вони будуть робити це в гармонії з біблійним заохоченням, щоб молитися “за царів та за всіх, хто при владі, щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистоті”. (1 Тим. 2:2) Більше як 20.000 Свідків у Малавії можуть статися сильною силою на добро і мир для країни, якщо б їм дозволили продовжувати їхнє християнське поклоніння без переслідування.

Листами Свідки Єгови вже офіціально просили президента Банду переговорити ці можливості з їхніми представниками. Якщо хтось особисто хоче висловити своє почуття президентові Банді телеграмою чи листом в цій справі, то його адреса є нижчезазначена:

His Excellency the Life President of Malawi

Ngwazi Dr. H. Kamuzu Banda

Central Government Offices

Private Bag 301

Capital City

Lilongwe 3

Malawi, Central Africa