Майбутність релігії під нападом О.Н.

ЧИ МОЖНА сказати, що релігія є невинною, безпомічною жертвою вищезгаданих резолюцій? Або, чи можна відкрито сказати, що світові релігії дали делегатам Об’єднаних Націй причину підозрівати їх? Скільки світових релігій, які заявляють бути християнські, наприклад, дійсно дотримували Христові рівні? Під час дебатів, Комісія для Людських Прав піднесла деякі історичні справи, які чесна особа схоче розглянути.

Наприклад, у 1973 р. представник Української ССР твердив, що “історія була повна випадків пригноблення, христоносних походів та пролиття крови, яких одна релігія чи друга . . . вела проти осіб інших вір”. Делегат з Арабії показав, що у вісімнадцятому столітті “після торгівлі прийшли Біблія і прапор”⁹ пожадливих користолюбців. Інші делегати висловлювали подібні застереження відносно релігійних зловживань.

Але то не лише Радянський блок і кілька інших говорили про історичні релігійні зловживання. Представник з Нідерландів, наприклад, сказав, що “місії часами поводилися в жалюгідний спосіб і що були зв’язки між християнськими церквами, а колоніалізацією”.¹⁰ І під час дебатів на 1975 р., французький делегат признав, що ‘⁠за історії Франції, католики переслідували протестантів, і тому дотепер існує ненависть між людьми і народами⁠’.¹¹

Чи сьогоднішні релігії є бездоганні?

Чи сучасні впливи і освічення прохолодили буйні релігійні запали? Дві редакторські карикатури у часописах з широким обігом недавно дали відповідь досить графічно:

Один часопис поміщає образок безжалісного женця Смерті з словами “Релігійне Вбивство” виписане на його чорних шатах. Під купою жертов, заголовок каже: “Це було найкраще століття”.

Другий образок, за який авторові дали Пуліцер нагороду, зображає страшне кровопролиття в Лівані, де учасники викрикують під гамір рушниць: “Ось цей для Аллаха!” “А цей один для блаженної Діви!” “Маєш цей для Магомета!” “А цей для Ісуса!”

Але Ліван не є єдиний в своєму роді. “Гнітюча правда є”, каже спеціаліст від чужинецьких справ у часописі Нью-Йор Таймс, (в анг. мові), Ц. Л. Салцберґер, “що правдоподібно половина або і більше наших війн, які тепер шаліють кругом світу є або явні релігійні сутички або виринають через релігійні незгоди”.¹² І Юрій В. Корнел з Спільної Преси також зауважує, що “світові релігії навчають про мир, правосуддя і любов”, однак релігія “бере участь у більшости з великих світових сутичок”.¹³

Крім війни у Лівані де мусульман виступає проти “християнина”, зверніть увагу по яких околицях світу сутички є споріднені з релігією, яких ці два автори наводять, щоб підтримати свої обвинувачення:

Північна Ірландія — Католики проти протестантів

Середній Схід — Жиди проти мусульманів

Кіпр — Греко-православні проти мусульманів

Філіппінські Острови — Мусульмани проти католиків.

В Етіопії мусульмани з Ерітреї воюють проти Коптичних католиків (Азіо-африканські). Гострим розціненням такої трагічної різанини в ім’я Бога, колишній мусульманський прем’єр Лівану сказав недавно тому: “Якщо Іслам дозволяє душогубство, то я не хочу бути мусульманом. Якщо Християнство дозволяє вбивання, то я є проти Християнства”.¹⁴ Певно, що релігії, які стягають таку непошану до Бога мають велику відповідальність.

Але, як чесна особа може недобачувати ролю цих релігій у всьому цьому? Чи ж релігійні зловживання не були головно відповідальні за розбиття світового миру і безпечности, коли вони або заохочували або похвалювали війни та пролиття крови? Однак, між “причинами війни”, каже пан Салцберґер у часописі Таймс (в анг. мові), на релігійні запали “не звертають уваги”. Отже він питає: “Чи ж, наприклад, Об’єднані Нації не повинні провести спеціальне дослідження?”

Чи ми можемо знати, що станеться?

Чи організація Об’єднаний Націй колись застановиться над ролею світської релігії в знищенні міжнародного миру і безпечности, так як писатель Салцберґер пропонує? Лише час покаже. Але без різниці, яку акцію О.Н. візьме в майбутності, то буйна історія світської релігії не буде виходити їй на добро.

Проте, ми можемо бути певні про майбутність релігії під організацією Об’єднаних Націй. Чи ви знали, наприклад, що складане політичне тіло, яке тепер називається Об’єднані Нації було докладно передсказане майже дев’ятнадцять століть тому? Навіть факт, що перед ним буде подібне тіло, яке доказалося бути Лігою Націй було передсказано.

Безсумнівно вам трудно повірити цьому. Але перше застановіться над доказом. Ви знайдете більшість цієї інформації в 17-му розділі Біблійної книги Об’явлення. Так як ви можливо знаєте, ця книга вживає багато символів представляти майбутні події. Зверніть увагу, що в 3, 10 і 11-му віршах, вживається символічну “дику звірину” з сімома головами і десятьма рогами представляти “восьмого царя”, який приходить у ряді сім попередніх “царів”. А хто є ці “царі”?

Вірш 10-ий говорить про цих “сім царів”, що “п’ять уже упало, один є, другий ще не прийшов”. Цікаво зауважити, що п’ять історичних світових сил зв’язані з Біблійною історією вже “впали” тоді: Єгипет, Асирія, Вавилон, Мідо-Персія і Греція. Шостий, Рим, був “той”, що існував в часі писання Об’явлення.

Так як було передсказано, жодного світового “царя” не було від часу Святої Римської Імперії до Англо-Американської двоїстої світової сили, яка сталася сьомий “цар”. Вірш 11-ий продовжує: “І звірина, що була,⁠— і нема, і вона — сама восьма й з сімох”. А як “восьмий цар” ‘⁠походить із сімох⁠’? Очевидно, що це була колективна організація, єднаючи живі останки попередніх сімох світових сил. Як добре Ліга Націй і її наступник О.Н. сходяться з цим описом! Але тут є ще більше.

Пророцтво каже, що ця колективна “звірина”, була — і нема, і має вийти з безодні”. (Вірші 8, 11) І чи так не сталося з Лігою Націй? Вона зникла під час Другої Світової Війни, ніби пішла в “безодню”. Пізніше вона знову появилася як організація Об’єднаних Націй — так як було передсказано в Біблії. Але, як доля релігії є зв’язана з усім цим?

Доля релігії

У 3-му вірші, де згадується про багатонародну дику “звірину”, говориться про “жінку” сидячу на звирині. А хто є та жінка? Зміст показує хто вона є. Наприклад, 2-ий вірш каже, що “земні царі” “з нею розпусту чинили” і “вином розпусти її впивались мешканці землі”. Вірш 6-ий каже, що вона сама є ‘⁠п’яна від крови⁠’, отже правдоподібно мешканці землі також є ‘⁠п’яні⁠’ від крови.

Тепер, яка частина людського суспільства завжди незаконно мішається до політичних “земних царів”, ніби ‘⁠чинила розпусту⁠’ з ними? Що має такий великий вплив над “мешканцями землі”, що через їхнє політичне втручання вони поводяться, як “п’яні” з наслідків, які також включають пролиття крови?

Чи ж лицемірні світові релігійні системи не сходяться з цими прикладами? Усі щирі особи можуть переглянути її історію політичного втручання і безглуздого пролиття крови. І світ тепер хитається, як “п’яний” з наслідків релігійних сутичок та незгод.

Чи збільшаюча репутація релігії, що вона розбиває світовий мир і безпечність буде грати якусь ролю в тім, що нарешті станеться з нею? Це може бути або не буде головним чинником. Не робить різниці з якої причини, то пророцтво показує, що Бог так покерує справами, що політичні “царі” нарешті зненавидять розпусну, фальшиву релігію, з катастрофічними наслідками: “А десять рогів, що ти бачив їх, та звірина, вони зненавидять розпусницю [‘⁠жінку⁠’], спустошать її й обнажать, і з’їдять її тіло, і огнем її спалять. Бо Бог дав їм до серця”. (Вірши 16, 17) Це передсказує, що О.Н. дика “звірина” буде з всією силою нападати на світові релігійні системи разом із тими, яких “десять рогів” символізують. А хто вони є?

Пророцтво відповідає, що “десять рогів” є “десять царів”, які “приймуть владу царську із дикою звіриною на одну годину”, і “силу і владу свою віддадуть звірині. (Вірші 12, 13) Тому що символічна мова в Біблії часто вживає число “десять” представляти повність (так як десять пальців на руках чи на ногах), то “десять царів” мусять представляти повне число народів, які на короткий час (“одну годину”) царюють одночасно з О.Н. даючи їй “владу”. Очевидно, ці народи, разом із О.Н., так “зненавидять” розпусну релігію, що схочуть зробити щось із нею. Вони ‘⁠обнажать і спалять її огнем’, цілком знищать її.

Ані символічна дика “звірина”, ані її “десять рогів” не залишуться. Пророцтво також показує, що всі ці народи мусять відповісти за їхню довгу історію політичного гноблення і відкинення Божого праведного уряду з Його призначеним царем: “Вони воюватимуть проти Агнця [Христа] та Агнець переможе їх, бо Він — Господь над панами та Цар над царями”. Подібно О.Н. дика “звірина” “йде на погибіль”.⁠— Об. 17:8, 11, 14; порівняйте Даниїла 2:44.

Тоді, якщо це пророцтво буде таке докладне в майбутності, як воно було дотепер, то єдине безпечне місце в майбутності мусить бути поза світськими релігіями і світськими політичними системами. А як це можливо? Коли Ісус був на землі Він сказав про Своїх правдивих послідовників, що “вони не є частиною світу, так як Я не є частиною світу”. Однак Він молився, щоб Бог не “забрав їх зо світу, але щоб зберіг їх від злого”.⁠— Ів. 17:14⁠—⁠16, НС.

Хоч цього трудно уявити, то сьогодні є люди, які дійсно живуть за цим принципом. У Лівані, наприклад там 1.800 Свідків Єгови так як усюди інше залишаються цілком нейтральні у релігійних та політичних намірах цієї сутички. Повторно вони втікали від смерти від “християнів” і мусульманів, тому що Свідки мають репутацію, як студенти Біблії, які не мішаються в політичні або релігійні кровопролиття. Те саме є правда в Ірландії і по інших країнах. Вони хочуть чинити Божу волю в цій справі, отже не стаються “частиною” жодної сутички.

Деяким це може здаватися занадто ідеалістичним. Але, пам’ятайте, якщо пророцтва в Об’явленні далі будуть докладно сповнятися, то знати і чинити Божу волю є єдиний правдивий та реалістичний спосіб життя. Надходяче знищення Об’єднаних Націй, як і світових релігій робить це дуже важним. “Минається і світ”, каже Біблія, “а хто Божу волю виконує, той повік залишається”. Свідки Єгови будуть раді допомогти вам навчитися про Божу волю тепер.⁠— 1 Ів. 2:17.

Відношення (в англійській мові)

1. О.Н. Документи A/C.3/L.2006 до 2014.

2. Ібід., E/CN.4/L.1338, ст. 4.

3. Ібід., ст. 5.

4. 230 Слів До Релігійної Свободи, Гомер А. Джек, ст. 10.

5. О.Н. Документ E/CN.4/L.1338, ст. 4.

6. Ібід., E/CN.4/L.1327, ст. 2.

7. Ібід., E/CN.4/SR.1369, ст. 7.

8. Ібід., ст. 8.

9. Ібід., A/C.3/L.2006 до 2014.

10. Ібід.,

11. Гомер А. Джек, op. cit.

12. Часопис Нью-Йорк Таймс, 24-го січня, 1976 р., ст. 27.

13. The Express (Істон, Пенсільвенія), 3-го квітня, 1976 р., ст. 5.

14. Ореґон Journal, 29-го листопада, 1975 р., ст. 4.

[Ілюстрація на сторінці 6]

“Це було найкраще століття”.