Біолог тепер досліджує Біблію

НА ПРОТЯЗІ більше, як шість років моя дружина і я вчилися на дослідників біологів. Коли я ще ходив до університету, то дістав тренування в еволюції. Додатково, я працював у таксономічному (значить розподіляти організми тварин і рослин по групах) музеї за помічника охоронця плазунів і зустрічався з тими, яких уважали бути „найкращими знавцями” у галузі еволюції та таксономії. Через таку освіту, я не вірив у Бога. Я відчував, що якщо Бог існував, то не був важний.

В останньому семестрі своєї освіти я взяв курс систематики (наука про розподіл тварин і рослин по групах) і еволюції. Курс був дуже ускладнений і поміщав механізм еволюції, відсутні ланки (зв’язки), таксономічну будову, і цьому подібне. Наш професор був науковець, який дістав освіту в Гарвард університеті, з яким я близько працював у музеї. Останнього дня нашої класи, він несподівано зробив дивну заяву, що еволюція не була здорова наука, і почав пояснювати чому. Те, що він сказав, спричинило мене задуматися.

Закінчивши університет, дружина і я пішли до науково-дослідчого інституту, щоб добитися вищого ступня магістра. Я ніколи не забув моє здивовання від слів вчителя; отже почав дуже серйозно досліджувати будову науки. Робивши поступи у свойому дослідженні мені ставало все ясніше і ясніше, що еволюція майже не мала жодної основи.

У цьому часі я почав ходити до церков так званого Християнства з питаннями про існування Бога та Його особистість. Відповіді, яких я отримував були незадовольняючі, тобто, що це була таємниця і щоб я не журився про неї. Хоч я зацікавився Біблією, то побачив, що так зване Християнство не мало нічого дати мені, тому я вирішив не мати нічого більше до діла з ним. Я тоді почав досліджувати Східні релігії, але знайшов таку саму порожнечу.

Тоді, ми приступили до дійсної поворотної точки нашого життя. Моя дружина завагітніла з першою дитиною. Я мав закінчити інститут і дістати вищий ступінь саме тоді, коли наша дитина мала народитися, і я не міг знайти роботи. Я переконався, що всі людські суперницькі філософії та релігії нічого не значили. Отже, я вирішив наслідувати традицію нашої родини і записався до Морської Флоти.

Одного вечора, лише, щоб переконатися, що не робив помилки, я потихо сказав „молитву”. Моя молитва була така: „Ну ти, там на небі, якщо є хтось там, якщо є якась правда або причина мені шукати тебе, я хочу знати про все це, а якщо ні, то ніколи більше не буду турбуватися”.

Я ще ніколи не говорив зі Свідками Єгови, навіть ніколи не „бачив живого Свідка”. Проте, на другий ранок, о дев’ятій годині рано, дві жінки прийшли до мого дому, і запропонували мені книжку Правда, Яка Веде До Вічного Життя і домашню студію Біблії безплатно. Я дуже здивувався, але прийняв їхнє пропонування, щоб мене відвідав учитель студіювати Біблію зі мною на другий день.

Між цими відвідинами, а першою студією, я просто „пожер” книжку Правда. Коли чоловік прийшов студіювати зі мною, я ставив йому питання і дуже здивувався, коли він міг відповісти на кожне питання з Біблії. До третьої студії, я вирішив стати Свідком Єгови; а дружина не переконалася аж до п’ятої студії. Хоч ми вже вирішили стати Свідками, то однак мали багато ще вчитися. Отже, ми почали приходити на зібрання, продовжали давати питання, і читали всю літературу Свідків, яку тільки могли дістати.

Проте, в мене почала розвиватися ще інша проблема. Я був погодився служити при Морській Флоті і був під обов’язком. Ми знову почали молитися, але цей раз вільніше і з більшою пошаною.

За кілька днів, я отримав, повідомлення телефоном. В’єтнамська війна вже кінчалася, і Морська Флота вирішила не прийняти мене.

Місяць пізніше народилося наше немовлятко. Я пішов до праці ночами, як зварювач. Разом з дружиною ми охрестилися на символ нашої посвяти і тепер радісно служимо Єгові, найбільшому Науковцеві за всіх.