Медичне лікування кров’ю — емоційна проблема
ЛЮДИ призвичаєні задивлятись на сучасне популярне медичне лікування, як на науковий й тільки одинокий спосіб лікування хворіб. Людина, яка вибирає лікування, яке не є прийняте загалом, або відмовляється від популярного, може попасти під сильну критику. Така людина може бути навіть опоганена й переслідувана.
Наприклад: Століттями кровопускання було популярне медичне практикування. Вірили, що кровавленням позбавлялись поганої крови й це помагало хворому прийти до здоров’я. Це медичне лікування було практиковане до, й включаючи більшість останнього століття. „Кровопускання було прийняте прихильно до неймовірного степеня”, писав д-р Алонзо Джей Шадмен у своїй книзі Who Is Your Doctor and Why?
Наслідком такого медичного лікування, багато терпіло й померло, включно з першим президентом Сполучених Штатів, Джорджом Вашінґтоном. У нього появилась інфекція горішньої частини дихального горла (правдоподібно це був нарив горла) й він помер у грудні 1799 року. „Лікарі Джорджа Вашінґтона скровавили його до смерти”, твердить д-р Шадмен.
В той час лікарі Вашінґтона не підпали під критику. А також вони не були критиковані під час слідуючого століття. Та що ж сталося з тими, які почали ставитись з застереженням (неприхильно) щодо кровопускання під час останнього століття?
Вони були опоганені й переслідувані. Кристофер Вільгельм Гуфеленд, названий в The Encyclopœdia Britannica „найбільш видатний практичний лікар його часу в Німеччині”, давав першенство кровопусканню того часу популярному медичному лікуванню. У 1830 році, він сказав: „Кожен, хто занедбував стягати кров тоді, коли людина була в небезпеці, дусившись у своїй власніїі крові (це була ідея відносно гарячки запалення), був убивником через недогляд.
Та сьогодні, лікарі того часу є трактовані, як ,убивники’ ,скровавивши Вашінґтона до смерти’. У сучаснім медичнім лікуванню давати кров, а не стягати, стало популярним лікуванням. Фактично, люди, які відмовились від переливання крові для своїх членів родини, рахуються, як ,убивники’. І таким чином медичне лікування у зв’язку з кров’ю стало знову емоційною подією.
Чи це є відповідь?
Сьогодні маятник розмахнувсь так, що переливання крові пацієнтам є на денному порядку, так ніби це є одиноке лікування. Та воно не є! Натомість, воно може погіршити стан даної людини, а то й убити її. „На протязі останнього десятиліття, підрахували, що 30.000 людей померло з причини serum hepatitis [хвороба печінки передана через переливання крові]”, зауважує Family Health в березні 1977 р., й тисячі інших мали непоправне ушкодження їхньої печінки через занечищене переливання крові”.
Переливання крові є причиною передання багато інших хвороб, які спричинюють хвороби й убивають тисячі людей кожного року. В додатку, багато пацієнтів мають шкідливі реакції з причини переливання крові”, які іноді бувають фатальні. „В окрузі Міамі [Флоріда]”, зауважує д-р Чарлс Ґілпін, „приблизно одна з 10-ти переливань крові спричиняє якісь реакції”.
Отже, які великі є небезпеки? Southern Medical Journal з квітня 1976 р. згадує, що нараховано „між 3.000 й 30.000 смертностей, приписаних переливанням крові” річно, що є правдоподібно консервативне обраховання. Та ці числа є тільки одної країни — Сполучених Штатів! Тому-то, чи можете обвинувачувати поінформованих людей, що вагаються приймати переливання крові?
Очевидно, якщо забагато крови губиться, то людина помре. Переливання крові, каже більшість лікарів, може спасти таких людей від смерти, які інакше б померли. Хоч це може бути правдою, то Свідки Єгови таки відмовляються приймати переливання крові. Причина є та, що вони задивляються на цей біблійний наказ християнам серйозно: „Стримуватись . . . від крови”. (Дії 15:28, 29) Покора до цієї заповіді іноді ставить їх в протилежність з популярним медичним лікуванням, творячи емоційну спірну справу.
Проте, є різні інші форми лікування, й ці не ставлять такої небезпеки, як переливання крові. Свідки Єгови приймають такі медичні процедури, які часто доказувались життя-спасаючі. Багато лікарів уважають, що вони є цілком поінформовані щодо справ крови, але вони можуть мати брак певних даних. Розгляньте досвід колишнього голови персоналу шпиталя Тексасу.