Зростаючий злочин і насильство
УЯВІТЬ себе в положенні одного чоловіка в Італії, який вертаючись додому з роботи, недбайливо забув забрати ключі з авта, коли пішов до крамниці, щоб дещо купити. Він пішов лише на кілька хвилин, але коли вернувся — ви вгадали, авто зникло!
Після неспокійної ночі, яка приємна несподіванка це була для нього, коли вранці побачив своє авто стояче на його звичайному місці перед багатоквартирним будинком. У нотатці під склоочисником було пояснення: „Дуже перепрошую за спричинене вам утруднення. У мене був непередбачений випадок. Прийміть мою вдячність і майте приємний вечір за мій кошт”. Причіплено до склоочисника було два білети до театру того вечора — у найкращих місцях. Цим його довір’я до людства було відновлене.
При кінці дуже гарного вечора в театрі, чоловік з дружиною вернувся додому і намацавши ключа, відкрив двері й увійшов до — порожнього апартаменту! Цілком обкраденого! Його відновлене довір’я до людства було короткочасне.
Хоч виняткове, то однак це правдиве оповідання є тільки одно з багатьох зухвалих прикладів вчиненого злочину. Певно, що цей злочин був відносно помірний у порівнянні з іншими, такими брутальними та садистичними, що трудно навіть уявити собі або повірити. Не дивно, що багато людей вже не довіряють людству і живуть у страху.
Ми всі стаємось жертвами злочину. Організований злочин обкрадає всіх. Урядові особи в Чікаґо обчислюють, що через відверте здирство Мафією (організований злочин) або через коштовне страхування проти крадіжі та додаткову поліцію, щоб боротись проти їхньої діяльности, то за це пересічний горожанин Сполучених Штатів платить два центи на кожному доларові.
Через нечесність робітників і крамничне злодійство, то крамарі мусять підносити ціну свого товару, щоб відшкодовувати свої втрати. Ви платите за нечесність інших. Наприклад, нечесність робітників у Федеральній Німецькій Республіці, коштує платників податків один більйон марок (більше, як 500 мільйонів доларів С.Ш.) щороку. Справді, злочин є коштовний, якщо не для злочинця, то принаймні для жертви, тому що жертва завжди мусить заплатити за нього.
Турбуючі нові напрями
Злочин вже існує довгий час. Але недавно він набирає нових розмахів. Стало зростаюча хвиля злочину і насильства не обмежується тільки до якоїсь одної країни або місцевості, і тому закон-проводжуючі в життя агенства і звичайні люди більш серйозно дивляться на злочин і що можна зробити, щоб успішно боротись проти нього.
Все більше і більше чинять „безглуздого злочину”, в якому немає жодної дійсної спонуки. Між таким злочином можуть бути обмазування публічного майна або стін графічним писанням або видирання листків з публічних телефонних книг.
Але часто такий злочин набирає ще більш серйозну форму недоречної брутальности. Наприклад, недавно два 17-літні хлопці накинулися на 33-літнього чоловіка у німецькому передмісті і чергувались проколюючи його; пізніше поліція знайшла більше, як 80 проколюючих ран гострою зброєю! Коли запитали хлопців, „Чому”, то хлопці відповіли: „Ми тільки відчули бажання накинутись на когось”. В іншому випадку, трохи старші юнаки накинулись на публічного нотаріуса (службова особа) у Шербурзі, Франції, і безжалісно били його до непритомності так, що три дні пізніше він помер. А чому? „От так лише для жарту”.
Ще один турбуючий напрям є зростаюче число жінок злочинців. Наприклад, між терористами у Німеччині, велика кількість знаних членів є жінки. У лютому 1979 р., 12 на списку кожних 16-ох осіб, яких поліція найбільше розшукує, як підозрілі терористи, були жінки.
Але можливо те, що найбільше журить судових і законодавчих провідників є раптове поширення юнацького злочину. Журнал, Time, говорячи про стан у Сполучених Штатах, сказав: „Люди завжди кажуть, що діти виростають дуже розпущені. І тепер бачимо правду цього. По цілих Сполучених Штатах з’явився дуже турбуючий і страхітливий злочин. Багато юнаків грабують, гвальтують, калічать і вбивають так просто, як вони ходять до театру або пристають до випадкової ігри в бейсбол”.
Цей напрям серед юнаків не передсказує добра на майбутність. Часопис Hamburger Abendblatt, коментуючи про стан в Німеччині, сказав: „Згідно останніх кримінальних статистик, то кількість заарештованих 14 до 18-літніх підозрілих юнаків після 1975 р. збільшилась на 25.1 процентів. Між дітьми до 14 років віку, злочин збільшився на 30.8 процентів . . . і цьому напряму нема й кінця. Ще будемо змушені змагатись з більшим злочином підлітків і дітей”.
Нема жодного сумніву, злочин є проблемою над якою мусимо серйозно подумати. Французький уряд вважає цю проблему такою серйозною, що призначив комісію з 11 чоловіків дослідити справу. Протягом 16 місяців ці знавці обговорювали справу перш ніж видали свій 700-сторінковий звіт, в якому було 103 пропонувань для розв’язання проблеми.
Організація Об’єднаних Націй також вважає проблему такою серйозною, що відкрила для Відвернення і Контролі Злочину Комітет з 15 членів, який організує світовий конгрес кожних п’ять років, щоб на ньому дискутувати способи успішного змагання із злочином по цілому світі. Загальна тема цього конгресу на 1975 р. така: „Відвернення і контроля злочину — виклик останньої чверті століття”. Шостий конгрес у Сідней, Австралії, на 1980 р. вже планується.
А що означає сьогоднішнє постійне поширення злочину і насильства? Чи він завжди буде поширюватись так нестримно? Або, чи проблема перебільшується? Чи злочин дійсно є такий дуже серйозний? Що ви думаєте?