Чи ви колись цікавились знати —
Чи є призначений час вам вмирати?
ЯК ЧАСТО ви вже чули зауваження: „Коли прийде ваш час, то мусите вмерти?” Або, чи ви самі, можливо бувши близько смерті, сказали: „Я думаю, що мій час ще не прийшов”? Такі вислови відбивають переконання в те, що називається „доля”, вірячи, що чиєсь життя й час смерті є приречені й нічого не можна зробити, щоб змінити той час.
ЧИ ВІРА В ДОЛЮ МОЖЕ ВПЛИВАТИ НА СПОСІБ, ЯКИМ ЛЮДИ ЖИВУТЬ?
Певно, що може. Наприклад, багато вояків щиро вірять у те, що військовий командир, Наполеон Бонапарт колись був написав: „Наша година приречена, й ніхто не може вимагати хвильки життя більше від того, чого доля призначає нам”. Такі вояки завзято входили в битву, навіть брали непотрібні риски, почуваючи, що не помруть ні одної хвильки скоріше ніж були би вдома. Але, чи ви дійсно вірите, що поле битви є таке безпечне, як дім?
Або шофер може гнати автомашиною з великою швидкістю, розсуджуючи, що не заб’ється аж поки не прийде йому час. По суті, європейський директор Організації Світового Здоров’я сказав, що багато автомобільних випадків „спонукуються вірою в наперед приречену, невідворотну долю, тобто, думка, що в дійсності випадки неможливо відвернути”.
Отже, таке переконання може впливати на спосіб нашого життя. Воно може спонукувати нас брати непотрібні риски, думаючи, що день нашої смерті є призначений і що нічого не може змінити його.
ЧИ ВІРА В ДОЛЮ МАЄ СЕНС?
Декотрі люди вірять, що в ньому немає жодного сенсу. Вони розсуджують, як наприклад, що запобіжних осторог не було б потрібно, якщо б усе те, що стається з людиною було наперед приречене. Однак, запобіжні засоби, як-от наприклад, надівання сидіння-поясів і зменшення швидкости, знижили кількість смертельних випадків по дорогах.
Підраховують, що три з кожних чотирьох автомобільних випадків можна було б уникнути обережністю шоферів, отже, такі випадки не „мусіли” відбутись. Багато залежить від способу, яким шофер керує автомашиною. Часто є так, як Біблія каже: „Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне”.— Гал. 6:7.
Декотрі речі, як-от молитва, загубили б своє значення, коли б усе було наперед приречено. Наприклад, одного дуже хворого чоловіка, відвідав сусід, який був сильно переконаний у приречення долі. Сусід пропонував помолитись за того чоловіка, щоб він не помер. Але недужий запитав його: „Чи ви вірите, що мій час смерти є приречений?” „Певно, що так”, сусід відповів позитивно. „Ну, якщо ж мій час уже прийшов, то що з тої молитви, а якщо мій час ще не прийшов, то не потрібно молитись”. Чи погоджуєтеся з цим?
ЧИ БІБЛІЯ ЗАОХОЧУЄ НАС ВІРИТИ В ДОЛЮ?
Ні, вона не заохочує цього. Замість прирікати людині день її смерті, то Біблія каже, що „час і непередбачені випадки всіх спіткають”. (Еккл. 9:11, НС, анг.) Так, „непередбачені випадки можуть трапитись кожному. Коли людина потрапить в неправильне місце в неправильному часі, то може спіткатися з смертельним випадком. Це не значить, що це був її приречений „час”, але їй трапилося щось „непередбаченого”, або випадково.
Але, що сказати про біблійний вислів в Екклезіястова 3:1, 2? Чи ж там не доказується, що є призначений час для людини вмирати? Там сказано: „Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом: час родитись і час помирати”. Чи це значить, що час народження й час смерті, приречені для кожної людини? Пам’ятайте це є той самий біблійний письменник, котрий сказав, що ,час і непередбачені обставини трапляються всім людям’. Що ж цей письменник має на думці?
Тут він тільки говорить про продовжуючий цикл життя з його діяльностями. Ви самі вже бачили, що є час, коли люди будують і час, коли вони зривають; є „час плакати й час реготати”, і так далі. (Еккл. 3:1—8) Так само, жінка вагітніє й коли час прийде, вона породжує. І знов, приходить час, коли старий вік, хвороба, або цьому подібне, приносять смерть. Ні, не приречення часу наперед, а тільки добре-знаний цикл життя.
Хоч Бог має силу знати, коли людина помре, то Він не прирікає для неї точного часу. Інакше, чому Біблія каже: ,Страх Господній [Єгови, НС, анг.] примножує днів, а роки безбожних вкоротяться”, і що лукаві „своїх днів вони не доживуть навіть до половини”? — Прип. 10:27; Пс. 55:24, НС.
Спосіб нашого життя часто може мати вплив на те, як довго ми живемо. Біблія показує, що наша доля, до великої міри, є в наших руках.
ОТЖЕ, ЯК МИ ПОВИННІ ЖИТИ?
Спосіб нашого життя повинен показувати, що ми оцінюємо його. Сумлінно ми повинні старатись покинути ті звички та необережні способи, котрі напевно можуть вкоротити життя.
У додатку, коли навчимось, як виявляти відповідний „страх Господній [Єгови]”, то цим можемо додати років до свого життя. Як? Богом-даний провід у Біблії може допомогти нам жити моральне життя. Це допоможе нам уникати самозакоханість і невгамовану погоню за розвагами, які можуть вкоротити життя. Це так, як сказав мудрий письменник Біблії: „Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?” Спосіб нашого життя може впливати на довжину життя.— Еккл. 7:17.
Незабаром Бог „вкоротить” роки всіх лукавих. В Його призначеному часі, в Його „дні суду”, Він „знищить безбожників”. Ті, котрі „бояться Бога” й слухаються Його будуть збережені в очищене „нове небо і нову землю”. Навіть ті, котрим трапилась передчасна смерть зі ,всіма тими, котрі сплять у гробах воскреснуть до життя, щоб теж втішатись світом без лукавства. Бог зробить розпорядок для них жити вічно, ніколи не маючи часу, щоб вмирати.— 2 Пет. 3:7, 13; Дії 24:15.
Проте, ви можливо цікавитесь знати: Як близько є ті благословення? Чи вони здійсняться в моєму житті? Свідки Єгови будуть раді показати вам біблійні підбадьорюючі відповіді до цих і багато інших запитань.