Що факти показують?

Релігія — Сила на мир чи на війну?

ХОЧ в усьому обсязі здається, що світ є у мирі, то „більше як дві дюжини малих війн мигтять і шаленіють у світі . . . в яких гине тисячі людей”, каже депеша Асошіейтед Прес. Коли б ближче приглянутись, то бачимо „гнітючу правду, що мабуть половина або й більше теперішніх війн у світі або відверто є релігійні або виникають в результаті релігійних суперечок”, каже журналіст Ц. Л. Зулцбергер. Наприклад:

У Лівані, один з районів бою в часі Хрестових походів, християнські і мусульманські політичні групи ще донині займаються тим, що депеша Асошіейтед Прес називала „війни вкорінені в вікодавніх ворожнечах”. Переважно маронітські християни воюють з сунітськими мусульманами. Але в війну теж втягаються греко-православні і уніатські християни, шейхські мусульмани й таємні друзи. Від 1975 р., загинуло принаймні 42 000 людей. Беручи до уваги величину країни, то це може бути одна з найкровожерливіших цивільних війн у історії.

„У Північній Ірландії де люди вбивають людей в ім’я релігії загинуло 2.079 осіб на протязі 12 років; 144 з цих були поліцаї”, каже Лос-Анжелос Times. Хоч основний спір є цивільні права — права католицької меншості проти протестантської більшості — то релігія є глибоко вплутана, й обидві сторони стараються по-войовничи залагодити суперечку. А з яким наслідком? Країна перемінилася „від тихої заводі й твердині точних моральних рівнів на невимушене життя в 20-ти столітньому суспільстві, зіпсуте й спотворене насильними висловами та вчинками”, пише Бері Уайт у торонтонському Star.

На Філіппінських островах „міністерство оборони дає 4.000 доларів [США] винагороди на кожного за полонення, мертвими чи живими, двох філіппінських ,бунтарських’ священиків”, звітує нью-йоркський Times. Ще одна депеша каже, що „бачили як чотири римсько-католицькі священики, які залишили свої парафії . . . проводили комуністичних повстанців у перестрілки з державною кіннотою”. Тоді як „священики-активісти носять зброю” на півночі, згідно з журналом Newsweek, то мусульмани на півдні воюють їхню „святу війну” проти правління католицької більшості.

Ні в якому разі сутички, втягаючі релігію, не обмежуються до цих кількох околиць світу. На Кіпрі шаліє боротьба між турками, а греками, між індусами, а мусульманами в Індії, між арабами, а ізраїльтянами на Середньому Сході, між християнами, а буддистами в Бірмі, між мусульманами, а коптами в Єгипті. І священики втягаються в політичні й партизанські рухи в Центральній та Південній Америці. Звичайно, в таких війнах є включені інші фактори. Але, чому релігія втягається в війну? І як це, що вона не може зупинити війни?

[Карта на сторінці 5]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Сальвадор

Північна Ірландія

Кіпр

Єгипет

Ліван

Пакистан

Камбоджа

Філіппіни

Місця неспокою

[Ілюстрація на сторінці 4]

Релігійна молодь у Ольстері з газоліновими бомбами

[Ілюстрація на сторінці 5]

Бойова підготовка релігійних філіппінських повстанців