Звідкіля походять усі наші мови?
УЯВІТЬ собі життя коли б не було мови — не було дружніх розмов, не було б обміну корисним знанням або досвідами, і ви не могли б читати цей журнал. Найважливішим за все не було б друкованого Слова Божого, щоб давати людству інструкції, утіху та надію.
Без мови, як же цей світ міг би діяти? У світі сьогодні є більше як три тисячі мов, і більше як тисяча з цих знаходяться в Африці. Як вони всі розвинулись? Чи старші мови були некультурні, а сучасні чистіші, тобто вищої якості? Що до складності, то як би ви вважали такі мови як санскрит і зулу?
До трьох років молода дитина може навчитись від одної до трьох мов. Кажуть, що навчитись мови є одно з найтрудніших інтелектуальних довершень, яких людина може виконати. „Людська мова — це секрет; це є божественний дар, чудо”, писав славетний лексикограф Людвік Келер. Книжка Еволюція (Природна бібліотека життя), коментуючи про предки людства, каже: „Вони могли пережити . . . тільки через розвиток системи комунікації між собою. . . Коло один мільйон років тому людиноподібна мавпа . . . правдоподібно опанувала кілька мовних звуків”. Отже тепер виникає запитання: Чи мова є винахід людини, чи дар від Бога?
Чи мова дійсно розвинулась через рохкання й гарчання, якоїсь там людиноподібної мавпи? Якщо так, то древні мови повинні бути незграбні й первобутні, а сучасні ставати чимраз більше складніші й ефективні. Мовознавці кажуть, що коло 50 процентів усіх людей світу говорять мовами, які належать до групи мов індоєвропейської сім’ї. Найдавніші знані мови цієї сім’ї вміщають санскрит і грецьку. А як ці древні мови порівнюються з сучасними?
Подумайте про грецьку мову, в якій є багато древньої літератури. „У наших записах немає доказу, що грецька була некультурна мова, яка поступово розвинулася у літературну від грубих початків”, писав грецький вчений, Доктор В. Ф. С. Аткинсон. Відносно творів грецького поета Гомера, з восьмого або дев’ятого століття до н. е., він сказав, що ці „стоять на першому місці не тільки в грецькій літературі кожної доби, але також в кожній знаній літературі в світі”.
Санскрит, яку то мову вже не вживають, була мова Індії. Найдавніша література писана цією мовою датується до коло 1100 р. до н. е., але європейські мовознавці перше відкрили її коло двісті років тому. Один з цих, Сер Вілям Джонс, сказав: „Санскрит мова, з якої-небудь давнини, має чудову структуру; більш досконалу від грецької, багато більш від латинської, й більш чудово чисту від котрої-небудь з цих; навіть більше, має ближчу спорідненість з цими мовами у коріні дієслів і граматиці, які ніяк не могли появитись через випадок”.
Ще одна важлива сім’я мов є семітська. Мова, яку звуть єврейська, член цієї сім’ї мов, очевидно є найдавніша з всіх цих мов. Біблію почалось писати в єврейській мові в 1513 р. до н. е. Як вона порівнюється з сучасними мовами?
Єврейська мова — дуже значуща й стисла, якою можна дуже яскраво описувати події в найменшій кількості слів. Словниковий запис єврейської мови був майстерно творений словами, які включають чуття зору, слуху, почуття, смакування й нюху. Таким чином, вони описують слухачеві або читачеві розумові зображення. Через її стислість, то в перекладі часто потрібно вживати допоміжні слова, щоб перекладати повну характаристику єврейського дієслова. Візьміть, як приклад, перший вірш добревідомого 23-го Псалма: „Єгова є мій Пастир. Мені нічого не бракуватиме”. В цих реченнях є тільки вісім слів складаючись з тридцять вісьмох буков, тоді як в єврейській мові є тільки чотири слові й тільки тринадцять буков. Чи ж ця мова не є дуже дієва?
З коло 1.000 мов в Африці, то коло триста є дуже схожі граматичною структурою. Відома як банту сім’я мов, її вживають в більшості околицях на півдні від екватора. Слово „банту”, яке значить „народ”, є загальне слово в цих мовах, і тому її зветься „банту сім’я”. Мовознавці вірять, що банту сім’я мов походить від основної мови центральнозахідної Африки, якою говорили більше як дві тисячі років тому.
Одна з Банту сім’ї мов є зулу, найбільше вживана мова Південної Африки. Як вона порівнюється з сучасною африкаанською мовою, яка походить від стародавньої голландської, стаючись одною з офіційних мов Південної Африки? Граматика зулу мови є багато складніша й дорослим трудно навчитись її; дуже мало англійців або африканерів опанували цю мову. У 1927 р. Клемент Дюк видав Підручника зулу граматики, в якому, двадцять сім років пізніше, в п’ятому виданні, помістив наступне від автора: „Чим більше досліджуємо мову народу, то відкриваємо тим більше здивовань . . . щодо цієї мови я тільки ставився поверхово, відносно явищ, які рясніють у цій багатій банту мові”.
Що вищезгадані факти показують? Так як признав еволюціоніст Ашлей Монтегю: „Багато ,примітивних’ мов . . . часто є складніші й більш дієві як мови так званої вищої цивілізації”. Ясно, мови не почались некультурно.
Щоб залагодити це питання про походження мов, то подумайте про наступну розмову, так як її записалось у єврейській мові, коло тридцять п’ять століть тому:
„Мойсей сказав, ,О, ГОСПОДИ, я ніколи не був людиною здібною на мову . . . я є тяжкомовний й тугоязикий’. ГОСПОДЬ сказав йому, Хто це дав людині мову?. . . Чи ж це не Я, ГОСПОДЬ? Іди; Я допоможу тобі з мовою і накажу тобі, що ти маєш говорити’”.— 2 Мойсеєва 4:10—12, Нова англійська Біблія.
Тепер виникає питання: Якщо сила мови є дар від Бога, то як же розвинулись різниці в мовах?
Відокремлення людей на групи є один фактор. Нові становища вимагають нових слів. Починають утворюватися нові діалекти. І це не трудно для мовознавців пізнати, що всі мови в сім’ї мов походять з загального джерела. Але як же розвинулись очевидні різниці в сім’ях мов?
Цікаво, мовознавець Сер Генрі Равлінсон писав: „Коли б нас провадили тільки перетини мовознавчих шляхів, і незалежно всіх відношень до біблійного запису, то все це доводить нас до степів Сіннару, як центр від якого розійшлись різні мови”.
Це спостереження погоджується з Біблією, яка показує, що Бог створив першу людину з мовою й дав їй спроможність добре володіти нею. Після потопу за Ноєвого часу Біблія каже, що „вся земля була одної мови й одних слів”. Проте, з часом, неслухняні люди, з однієї мови, з’єднались у шкідливій схемі. Замість розходитись по цілій землі так як Бог був наказав їм, то вони зійшлись на степу Сіннарському і почали будувати місто, Бабель (Вавілон), а також башту для практикування фальшивого поклоніння.
Для того, щоб виконати свою волю, то Творець виступив проти тих бунтарських будівельників. У 1 Мойсеєва 11:9 каже: „Тому то його названо ім’ям Бабель, бо там Єгова помішав мову всієї землі, і звідти розпорошив їх Єгова по поверхні всієї землі”.
Сьогодні мудрість Творця є всюди досяжна тому, що Його Слово, Біблію перекладено на більше як сімнадцять сот мов, а це представляє коло 97 процентів населення цілого світу.
Біблія розсудливо пояснює джерело мов і це погоджується з фактами. Теорії еволюціоністів, що мова почалась ,рохканням і гарчанням мавпоподібної людини’ не погоджується з фактами.
Те що молода дитина має спроможність володіти мовою батьків своїх — це є чудовий дар від Бога.— Якова 1:16, 17.
[Ілюстрація на сторінці 17]
Молода дитина навчається володіти одною або більше мовами до третього року
[Ілюстрація на сторінці 18]
Нові мови з яких походять наші теперішні почались у Бабелі
[Вставка на сторінці 19]
„Бо тоді Я дам народам зміну на чисту мову для того, щоб вони всі покликали на ім’я Єгови, щоб служили Йому в тісній єдності”.— Софонії 3:9 (НС).