Погляд Біблії

Тероризм — чому так скоро поширюється?

„Навіть коли б було потрібно висадити пів континенту в повітря, і пролити дуже багато крові, щоб знищити трохи того варварства, то не відчувайте в цьому докорів совісті”.— Карл Хейнцен, німецький революціонер, 1809—80 рр.

НЕСПОДІВАНО почали розлітатись книги та інші речі, від вибуху бомби в універмазі в Дортмунд, Німеччині. Вісім покупців було поранено, декотрих серйозно. Чи це був підлий акт політичних екстремістів? Ні. „Це був жарт”, сказав двадцятилітній юнак, якого поліція відразу заарештувала. Проте, хоч у цьому акті не було політичних спонук, то все ж таки це тероризм.

Тільки до дев’ятьох днів — від 28 лютого до 8 березня 1985 року в кривавому тероризмі згинуло 72 особи, і 245 було поранено в Північній Ірландії, Лівані, Іспанії, і Федеративній Республіці Німеччини. З того часу, терор, жах, і шок через негідників продовжувався безмежно.

Чому ж люди цивілізованого світу звертаються до насильства, щоб досягти своїх мет? Чи насильство колись буде можливо контролювати? У Біблії знаходяться вірогідні відповіді на ці запитання.

Чому тероризм?

„Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців... Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло”. „Коли мудрий кого утискає, то і сам нерозумним стає”.— Псалом 37:1, 8; Екклезіястова 7:7.

Коли уряди повторно не справляються успішно з такими проблемами як брак миру, погане оточення, або суспільні чи економічні несправедливості, коли вони дозволяють, а навіть заохочують пригнічення й дискримінацію, то легко зрозуміти чому люди „розпалюються гнівом”. Вони сперечаються: ,Мусимо щось робити, і якщо не тепер, то коли? І якщо не я, то хто?’

Деколи розстроєння навіть може спонукати „мудрого стати нерозумним”. Вважаючи себе бути розумним, то мирний протестуючий спершу мабуть замишляє тільки ненасильно непокоїти громадську владу. Проте, як скоро ці вчинки можуть розвинутись у насильство! Наприклад, дивіться що сталось в одній африканській країні, розділеній расово і економічно. Мирні марші опротестування закінчились войовничою опозицією. „Сьогодні, після чверть століття боротьби, і незважаючи на недавні обіцянки, що викорінять зловживання”, каже часопис Тайм, „то насильство ще до цих пір шаленіє в цій розділеній країні”.

„Що вирок над лихим учинком не виконується швидко, тим то серце людське й повне бажання чинити зло”.— Екклезіястова 8:11, Переклад Хоменко.

Правда, арештувати й приводити злочинців до відповідальності перед судом — не легко. По декотрих місцевостях, суди занадто поблажливо поводяться з обвинуваченими злочинцями. Додайте ж до цього велику кількість справ, яких суди мусять вирішувати, і через які влада не може „швидко виконувати вироку над лихим учинком”, то тут маємо потрібні складники, через які серця злочинців спонукуються „повно бажати чинити зло”. Тому що уряди не мають успішного способу боротись проти навіть „нормального” злочину — нічого вже не кажучи про міжнародний тероризм — то багато людей можуть бути спонукані старатись уникнути покарання.

Але чому ж таке скоре поширення тепер?

„Останніми днями настануть тяжкі часи... Будуть бо люди тоді самолюбні,.. невдячні, непобожні, нелюбовні, запеклі,.. нестримливі, жорстокі, ненависники добра”.— 2 Тимофія 3:1-3.

Біблійна хронологія й сповнення біблійного пророцтва показують, що наше покоління живе в „останніх днях” в яких настали „тяжкі часи”. Чи ж ви не казали б, що чоловіки й жінки маючі вищезгадані характерні риси є можливими кандидатами на тероризм? Тому що такі люди збільшуються числом тоді як „останні дні” наближаються до свого кінця, то це не повинно дивувати нас, що насильство поширюється в кожну рису людського суспільства.

„І зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась земля насильством”. „Як було за днів Ноєвих, так буде й прихід [присутність, НС] Сина Людського”.— 1 Мойсеєва 6:11, 13; Матвія 24:37.

За Ноєвих днів, духовні сини Божі, які стали демонами, грали значну роль у поширенні насильства в світі. (1 Мойсеєва 6:1—5) Ці лукаві створіння вже не можуть матеріалізувати собі тіл, щоб прямо впливати на людство, так як у той час. Але сьогодні їхні непрямі, невидимі атаки є так само смертельні.

Живучи в дні „присутності [прославленого] Сина Людського”, Ісуса Христа, ми можемо сподіватись, що світ буде закривавлений таким самим насильством. Дійсно, вже бачимо, так як Ісус передрік, „розріст беззаконства”. (Матвія 24:12) Це беззаконство поширюється тому, що той „що зветься Диявол і Сатана . . . скинений був він додолу, а з ним і його ангели були скинені”. З яким же наслідком? „Горе землі та морю, до вас бо Диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має”. (Об’явлення 12:7—12) Чи ж це не є головна причина чому тероризм сьогодні так дуже скоро поширюється?

Терпіння породільні

Ісус пророкував різні події, які будуть відбуватись протягом цього перехідного періоду після заснування Його Царства й перед знищенням цього лукавого ладу. (Матвія 24; Марка 13; Луки 21) Він сказав, так як є записано в Марка 13:8, що будуть „терпіння породільні”. Так як муки при звичайних пологах збільшуються, коли наближається час народити, то так само терпіння породільні, які Ісус казав будуть ознакою „останніх днів”, будуть збільшуватись кількістю, а також напруженістю, коли настане час для Христа володарювати без супротивників.

Отже, не дивно, що „терпіння” від тероризму збільшуються. Через це непоінформовані люди, на сповнення Ісусового пророцтва, можуть „мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ”. Але ті, хто розуміє значення Ісусових наступних слів, не мертвіють від страху: „Коли ж стане збуватись це, то випростуйтесь, і підійміть свої голови,— бо зближається ваше визволення [навіть від тероризму]”.— Луки 21:26, 28.

[Вставка на сторінці 14]

Коли уряди повторно не справляються успішно з проблемами, то люди можуть „розпалюватись гнівом”.

[Вставка на сторінці 15]

За Ноєвих днів, демони грали значну роль у поширенні насильства в світі.