Погляд Біблії

Чи Різдво є ваш дар від Бога?

УЯВІТЬ собі рік без Різдва? Двадцять п’яте грудня, і щоб не давати дарунків? Таж, під час війни солдати переставали воювати на Різдво й замінювались дарунками! Мільйони людей вірять, що Різдво — це ваш дар від Бога. Але чи це правда?

Заявляють, що більше як троє з кожних чотирьох людей в світі відповідатимуть ні на те запитання. Це включає вас якщо ви є індусом, буддистом, мусульманом, євреєм, агностиком, або атеїстом — ви теж не вірите, що Христос є Божим Сином, що припустимо на Різдво святкують народження Христа, і тому то те свято називається Різдв’яний день. Однак, чи ви є християнином чи ні — то ваша майбутність є пов’язана з вашою вірою в Нього.

Божий дійсний дар людству

Більше як мільярд людей визнають Ісуса Христа бути Спасителем людства. Біблія погоджується з цим: Ісус був досконалим чоловіком. Його життя було без гріху, Він нічого не вчинив, щоб оправдати Його смерть. Отже, Христос мав право жити вічно й стати батьком Своєї власної досконалої раси.

Але Він не користувався цим правом. Замість цього, Христос помер як „викуп за багатьох”, за існуюче людство, передавши йому тілесну досконалість і вічне життя. Отже, Ісус — це Божий дар людству.— Матвія 20:28; 1 Петра 2:21, 22; Євреїв 2:9, 10.

Коли приймете цей дар, то можете вічно скористати. Біблія каже, що „Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує [практикує віру, НС] в Нього, не згинув, але мав життя вічне”. (Івана 3:16) Отже, це важливим вірити в Христа; ваше майбутнє життя є залежним від вашої віри в Нього. Не дивно, що чверть людства святкує Його день народження в час Різдва. Однак, чи Христос дійсно родився Різдвяного дня?

Коли Ісус народився?

Коли Ісус народився в Віфлеємі, то „у тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою”. (Луки 2:8—11) Але, в Палестині, то всередньому температура ночами в грудні є тільки 45 градусів Фаренгейта (7 градусів Ц.) Деколи падає холодний дощ. Певно, що ті пастухи не пильнували б своєї отари вночі. За звичаєм вони заганяли отари до обгороджених сховків.

Також, Ісусові батьки подорожували до Віфлеєма, тому що кесар Август наказав усім людям його імперії реєструватись, і „усі пішли записатися, кожен у місто своє”. (Луни 2:1, 3) Чи ж римський кесар вибирав би холодну, дощову пору вимагаючи, щоб його піддані, які часто бунтувались проти нього, робили довгу, небезпечну подорож? Не зовсім!

Отже, коли ж Ісус народився? Є багато доказу на те, що Він родився спочатку жовтня. Пророк Даниїл передсказав, що Месія (Христос) появиться спочатку семирічного „тижня”, і буде „відрізаний” посередині того тижня, або після 3-ох років з половиною, Його жертовної смерті. (Даниїла 9:24—27) кусові було „близько тридцять років”, коли Він почав Свою службу, як Христос. Це значить, що Йому сповнилось близько 33 років з половиною, коли Він помер спочатку квітня, або в дні Пасхи. (Луки 3:21—23; Матвія 26:2) Близько шість місяців пізніше, в жовтні, Йому було б сповнилось 34 років. Ясно, Ісус не народився в грудні!

Чи Різдво прославляє Христа?

Але навіщо ж сперечатись про день доти, поки Христа величається й додержується духу Різдва? Таж, це святе свято для всіх відданих поклонників. Це час колядок і гімнів, час давати дарунки й для родин збиратись разом. Це час туги за минулим, час якого слід пам’ятати. Однак, це може бути проблемою.

Часто, люди пам’ятають тільки особисті приємності, які не стосуються Христа. Дарунки не завжди виражають радість давання, краще, приємність одержання їх. Також, під час Різдва справляють надмірні бенкетування і комерція процвітає. Це дух, який робить Різдво популярним, але в цьому немає Христові шани.

Отже, виникає питання: Чи ж Різдво навіть є християнське свято?

Корінь Різдва

Політеїсти (поклонники багатьох богів), які поклонялись сонцю, святкували свій день у той же самий час. Згідно з Американською енциклопедією, такі люди північної Європи „святкували перенародження сонця в час зимового сонцестояння . . . Римську Сатурналію . . . також святкували у цей час, і кажуть, що декотрі різдвяні звичаї є вкорінені в цьому стародавньому поганському святі. Декотрі вчені кажуть, що народження Христа, як ,світло світу’ поєднали з народженням сонця для того, щоб зробити Християнство більш значним” новонаверненим, які такими святами шанували своїх власних міфічних богів.

Проте, Ісусові послідовники не святкували дня Його народження — 25 грудня, а навіть у жовтні. І це було правда аж десь до середини четвертого століття. Оріген, історик третього століття, писав, що „зі всіх святих людей згаданих у Святому Письмі, то жодні з них не святкували . . . дня народження. Це тільки грішники (так як фараон і Ірод), дуже веселились днем у якому вони родились”. (1 Мойсеєва 40:20—23; Марка 6:21—28) Згідно з Енциклопедією МекКлінтока й Стронга, то євреї в біблійні часи „вважали святкування дня народження бути частиною ідолопоклонства”.

Чи Христа прославляється святкуванням, яким оригінально прославляли міфічних богів і ідолопоклонством? Біблія відповідає так: „До чужого ярма не впрягайтесь з невірними; бо . . . яка згода поміж Божим храмом та ідолами?” (2 Коринтян 6:14—16) Прикрашати ідолопоклонницькі святкування християнськими назвами не приводить їх у гармонію з Христом.

Дійсно оцінюючи Божий дар

Не дивно, що Ісус не наказував святкувати дня Його народження! Але Він започаткував обов’язковий Спомин Його смерті. (1 Коринтян 11:23—26) Христос помер, щоб ви мали життя. Ви можете виявляти ваше оцінювання цього постачання й справді прославляти Його не поступаючи дальше від Його наказу. І Ісус сказав: „Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той полюбить Мене. А хто любить Мене, то любить його Мій Отець”.— Івана 14:21.

Така слухняність є ще важливішою тепер, тому що Ісус уже не є немовлятком ані мертвим Спасителем. Бог воскресив Його до безсмертного життя третього дня після Його смерті й дав Йому „всю владу . . . на небі й на землі”. Бувши правильним Царем над людством, Він незабаром усуне всі причини на смуток, щоб ті, хто справді любить Його, одержали дар вічного життя на райській землі.— Матвія 28:18—20; Дії 2:22—36; Римлян 6:23; Об’явлення 21:1—5.

Так, Христос, а не Різдво,— це ваш дар від Бога.

[Рамка на сторінці 16]

Вкорінені в міфології

◻ Люди, які взагалі поклонялись багатьом богам, святкували дні народження. Виконувались ідолопоклонницькі обряди на честь патрон-богам кожного дня народження, вони також святкували дні народження міфічних богів, як-от Сатурна й Аполлона. Доктор Джон С. МеКоллістер у своїй книжці Християнська книга про чому каже: „Християни в першому столітті не святкували на честь Ісусового народження — з тієї самої причини чому вони не шанували яких-небудь інших іменин. Усі християни в той час вірили, що святкувати чиї-небудь іменини (а навіть Господні) було поганським звичаєм”.

◻ У давнину люди вірили, що в декотрих вічнозелених рослинах — омелі й падубі — знаходилась чарівна сила. Вони прикрашали свої доми цими рослинами, щоб відганяти лукаві духи й відьми. Ця практика розвинулась на різдвяні прикрашання.

◻ Люди більшості культур, які поклонялись багатьом богам, шанобливо ставились до дерев. Вони вірили, що духи предків заселяли такі святі гаї, і щоб здобути від них ласки, вони подавали їм дарунки. Цей звичай ще практикується в Західній Африці.

◻ Різдвяний звичай в Європі спалювати велику . . . деревину на вогнищі можна дослідити до давньоскандінавців, які підпалювали величезні вогнища на честь їхньому богові грому, Торові.

◻ Давання дарунків, замість наслідувати так званих мудреців, або астрологів, дійсно засновується на поганському римлянському звичаї давати дарунки в свято Сатурналії (свято на честь богові Сатурнові) і свято Календи (Новий рік).

[Ілюстрація на сторінці 15]

Чи ви знаєте джерело цих різдвяних звичаїв?