Як справлятися з наслідками ґвалтування
Тридцять три роки тому Мері була зґвалтована з ножем коло горла. Сьогодні, коли Мері старається описати це, в неї частіше б’ється серце і пітніють долоні. «Це найпринизливіше, що жінка може відчути у своєму житті,— промовила вона майже зі сльозами.— Це огидно, жахливо».
ҐВАЛТУВАННЯ може спричинити найсильніший душевний розлад у житті людини, а його наслідки можуть даватися взнаки все життя. Одне дослідження виявило, що майже третина всіх, хто переніс ґвалтування, думала про самогубство, а переважна більшість сказала, що пережите ними назавжди відбилось на їхній особистості.
Особлива травма для жінки, коли вона знає свого нападника. Якщо жінку зґвалтував хтось з її знайомих, то найменш імовірно, що вона отримає моральну підтримку від інших, тому що вона або нікому не розповість про це, або розповість, проте ніхто не повірить їй. А оскільки на неї напав хтось, кому вона довіряла, то найімовірніше, що вона звинувачуватиме себе і також вагатиметься у своїх здібностях розпізнавати характер людини.
Приймайте допомогу
Багато жертв ґвалтування відразу після того, що трапилось, були в шоці і не хотіли думати про це. Одна жінка була зґвалтована напередодні важливих іспитів у коледжі. Вона старалась не думати про те, аж поки не склала іспити. Інша жінка, що перенесла ґвалтування, сказала: «Я старалась забути це, оскільки той, кому я довіряла, на моїх очах став нападником. Я не сподівалась, що хтось із знайомих може зґвалтувати мене. Це звучить неправдоподібно, але думка, що можна бути зґвалтованою знайомим, не залишила в мене жодної надії. Я почуваю себе самотньою».
Деякі жінки продовжують заперечувати те, що трапилося з ними, не розповідаючи нікому, що були зґвалтовані. Вони роками придушують свої почуття, що сповільнює процес одужання і зумовлює інші душевні проблеми, але жертва може навіть не усвідомлювати, що вони спричинені ґвалтуванням.
Оздоровлення переважно не починається, аж поки ви не розповісте про це іншим. Особа, котрій ви довіряєте, може допомогти вам зрозуміти, що той випадок дійсно був ґвалтуванням і ви ні в чому не винні. Давня приказка говорить: «Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом» (Приповістей 17:17). Духовні пастирі також можуть стати «як захист від вітру, і немов та заслона від зливи» (Ісаї 32:2; 1 Солунян 5:14). Деяким жертвам ґвалтування було б добре звернутися до організацій, що займаються питаннями допомоги жертвам ґвалтування, або до професійних консультантів, щоби впорядкувати свої почуття.
Часто такі жертви через відчуття провини бояться розповісти про зґвалтування, особливо коли вони під час ґвалтування перебували в стані статевого збудження. Вони можуть відчувати муки сумління і покинутість, звинувачуючи себе в тому, що сталось, хоча винуватий у цьому лише ґвалтівник.
«Якщо хтось має доброго друга, якому можна все розповісти, це дуже допомагає,— сказала Мері, що довірилась одній співхристиянці.— Я могла говорити з нею і не відчувати огиди до себе та ганьби через те, що була зґвалтована».
Підтримуйте її
З іншого боку, було б недоречно і жорстоко піддавати сумніву те, що трапилось із нею або самим вирішувати чи вона «була насправді зґвалтована, чи ні». Ніколи навіть не натякайте, що вона мала насолоду під час акту або що її поведінка була неморальною. Коли вона звертається до когось із друзів за допомогою, найважливіше повірити її словам. Переконайте її, що вона не була винна. Вислуховуйте все, що вона хоче сказати, але не вимагайте від неї деталей.
Якщо ґвалтування відбулось недавно, друзі можуть допомогти жертві отримати медичну допомогу і запропонувати жити в безпечному місці. Заохочуйте її повідомити про ґвалтування в поліцію, однак нехай сама робить рішення. Вона була в ситуації, коли зовсім не могла контролювати себе. Допоможіть їй хоча б до деякої міри контролювати себе тим, що даєте їй можливість вибирати, як діяти далі.
Члени сім’ї жертви не повинні надто емоційно реагувати на те, що сталось. Вони можуть шукати когось, щоб звинуватити в ґвалтуванні, а навіть старатись помститися ґвалтівникові, але це не допоможе жертві (Римлян 12:19). Звинувачувати у ґвалтуванні будь-кого, але не ґвалтівника, є пустою справою, а старатись відімстити — небезпечно. Це змушуватиме жертву боятись за життя того, кого вона любить, замість того щоб старатись морально видужати.
Члени сім’ї також повинні усвідомити, що багато осіб, які пережили ґвалтування, з того часу починають по-іншому дивитись на статеві зносини. В їхньому розумі секс стає зброєю і протягом деякого часу в них можуть виникати труднощі зі статевими зносинами навіть з особою, котру вони люблять і котрій вони довіряють. Беручи це до уваги, чоловік не повинен приспішати свою дружину відновлювати статеве життя, аж поки вона не відважиться сама (1 Петра 3:7). Члени сім’ї можуть допомогти молодій жінці відновити самоповагу, показуючи їй, що вони все-таки люблять і поважають її, незважаючи на те що трапилося з нею. Їй потрібно підтримки протягом періоду морального видужання, інколи це вимагає багато часу.
Справлятися зі страхом та депресією
Жінки, що перенесли ґвалтування, говорять, що найсильніше відчуття, яке вони мають,— це страх. Більшість жертв думали, що загинуть під час ґвалтування. Пізніше вони можуть боятися знову бути зґвалтованими або випадково зустрітися з ґвалтівником.
Страх, який жертва відчувала під час ґвалтування, може відтворитись подібним звуком, запахом і місцем. Якщо жінка була зґвалтована у вузькому провулку, вона може боятись ходити провулками. Якщо була зґвалтована вдома, то там вона ніколи не відчуватиме безпеки, і це може спонукати її переїхати в інше місце. Навіть запах одеколону, подібний до того, що був у ґвалтівника, може викликати неприємні спогади.
Багатьом жінкам, які були зґвалтовані, думка про те, що вони можуть завагітніти, вселяє жах, хоча статистика показує, що дуже рідко виникає вагітність внаслідок зґвалтування. Багато хто небезпідставно хвилюється, чи вони не заразилися хворобою, що передається статевим шляхом. Близько половини жертв впадає в депресію, безнадійність і відчуває свою нікчемність, і це може тривати від декількох тижнів до декількох місяців. Вони також можуть мати почуття неспокою, страху і впадати в паніку.
Хоча жінки, мабуть, не можуть захистити себе від ґвалтування, то через деякий час зможуть контролювати свої думки, почуття і реакції під час нападу. Вони можуть навчитись витісняти негативні думки позитивним ставленням до себе.
«Замість того щоб думати про те, наскільки ви є слабою, нікчемною чи безпомічною, навчіться зосереджуватись на думках, наскільки ви добре себе тепер почуваєте і наскільки ви вже далекі від того безладдя в думках, яке було у вас після нападу,— сказала Лінда Ледрей у книжці «Видужання після ґвалтування».— Кожного дня, коли ви відчуваєте меншу пригніченість негативними думками та почуттями, скажіть собі: «Я вчусь контролювати себе».
Страх також можна подолати через визначення його чинників. Коли жертва зрозуміє, що спричиняє його, вона може задати собі питання, чи варто їй боятися цього. Наприклад, якщо вона побачить когось, подібного до ґвалтівника, то нехай подумає, що він не є ґвалтівником і не буде ґвалтувати її.
Інший метод, який рекомендується, щоб справлятись із страхом,— поступове відновлення психічної рівноваги. Така жінка може написати список того, чого вона боїться, починаючи від того, що найменше лякає її, і кінчаючи тим, що лякає її найбільше. Вона починає уявляти себе в ситуації, в котрій найменше відчуває страх, аж поки не перестане боятися її цілком. Після чого дивиться на наступний пункт, аж поки не почуватиме себе спокійно у всіх цих ситуаціях.
З допомогою друзів вона зможе зробити відповідний крок, щоб повернутися до реального активного життя, наприклад, виходити на вулицю ввечері чи бути на самоті. Зрештою вона зможе контролювати свій страх так, що він вже не впливатиме на її повсякденне життя. Проте, приміром, страх ходити вечорами темними провулками є природним, і немає причини переборювати його.
Направити гнів в інше русло
Жінкам, що пережили зґвалтування, притаманний гнів, який вони спочатку відчувають до всіх чоловіків, але з часом, як правило, вони відчувають його лише до ґвалтівників. Розгнівана людина часто ні на кого не зважає. Інші жінки, навпаки, можуть приховувати свої почуття. А втім, гнів можна направити у позитивне русло, а спосіб, яким особа справляється зі своїм гнівом, допоможе їй видужати. Біблія говорить: «Гнівайтеся, та не грішіть» (Ефесян 4:26).
По-перше, жертві не потрібно боятись виразити гнів. Вона може розказувати про це іншим. Така особа отримає полегшення, коли братиме участь у судових справах або заведе собі щоденник. Такі фізичні заняття, як теніс, ручний м’яч, прогулянки, біг, їзда на велосипеді або плавання, зможуть розвіяти гнів людини і вивести її зі стану депресії.
Ви знову зможете контролювати себе.
Що припинить ґвалтування?
Жінкам недостатньо ховатися від ґвалтівників чи відбивати їхні атаки, щоб припинити ґвалтування. «Чоловіки ґвалтують і чоловіки можуть спільними зусиллями покласти край ґвалтуванню»,— сказав Тімоті Бенеке, автор книжки «Чоловіки про ґвалтування» (англ.).
Ґвалтування не припиниться доти, доки чоловіки не перестануть дивитись на жінок як на об’єкти статевої насолоди і не зрозуміють, що успішні взаємини полягають не в насильному пануванні над іншими. А якщо розглядати кожного зокрема, то чоловіки із зрілими поглядами на життя можуть розмовляти з іншими і впливати на формування їхнього світогляду. Як чоловіки, так і жінки можуть уникати анекдотів на сексуальну тему, перегляду фільмів, де зображається сексуальна агресивність, також не підтримувати рекламних агенств, які використовують секс для того, щоб успішно збути товари. Біблія радить: «А розпуста та нечисть усяка й зажерливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як личить святим, і гидота, і марнословство або жарти, що непристойні вам, але краще дякування» (Ефесян 5:3, 4).
Батьки своїм прикладом можуть прищеплювати повагу до жінок. Вони можуть навчати своїх синів дивитись на жінок очима Єгови. Бог є безстороннім (Дії 10:34). Батьки можуть навчати своїх синів бути друзями жінкам і, так само як це робив Ісус, не відчувати зверхності над ними. Вони можуть навчати своїх синів, що статеві зносини — це прояв любові, передбачений лише для партнерів у шлюбі. Батьки можуть чітко наголосити, що насилля не можна терпіти і домінування над іншими є нікчемністю (Псалом 11:5). Вони можуть заохочувати своїх дітей відкрито обговорювати з батьками питання, що стосуються сексу і протидії сексуальному тиску.
Проблема, яка незабаром вирішиться
Однак ґвалтування не припиниться, аж поки не відбудуться революційні зміни у світовому суспільстві. «Ґвалтування — це проблема не лише однієї особи, це проблема сім’ї, проблема суспільства, проблема держави»,— сказала дослідниця Лінда Ледрей.
Біблія обіцяє світове суспільство, звільнене від насилля, де вже більше не пануватиме «людина над людиною на лихо для неї» (Екклезіяста 8:9; Ісаї 60:18). Незабаром настане час, коли Бог Єгова вже не буде більше терпіти надуживання владою, зокрема ґвалтування (Псалом 37:9, 20).
У тому новому світовому суспільстві всі люди будуть мирні і будуть любити одне одного, не зважаючи на стать, расу чи національність (Ісаї 54:13). У той час покірні люди вже не будуть боятись друзів чи незнайомих і «зарозкошують миром великим» (Псалом 37:11).
[Рамка/Ілюстрація на сторінці 9]
Якщо вас зґвалтували
□ Зверніться за медичною допомогою.
□ Якщо ви бажаєте й у вашій місцевості це можливо, попросіть радника з питань допомоги жертвам ґвалтування допомогти вам у медичному і юридичному процесі.
□ Якнайшвидше викличіть поліцію. Радники рекомендують повідомляти в поліцію про зґвалтування заради вашої безпечності і безпечності інших жінок. Повідомлення у поліцію — не те саме, що подати справу на суд, але, якщо ви через деякий час вирішите подати справу на суд, ваші аргументи вже не матимуть такої ваги, бо на початку ви не повідомили поліції.
□ Залишіть після ґвалтування все, як було. Не купайтесь, не переодягайтесь, не мийте і не розчісуйте свого волосся, не стирайте слідів та відбитків пальців.
□ Медичні працівники знімуть докази для експертизи і перевірять вас, чи ви не заразились хворобою, що передається статевим шляхом, і чи не завагітніли. Якщо вам пропонують оральні засоби контрацепції, що не дозволяють імплантації заплідненої яйцеклітини до стінок матки, християни повинні розуміти, що такі засоби можуть призвести до аборту заплідненої яйцеклітини.
□ Робіть все, що вважаєте потрібним, щоб відчувати безпечність,— замініть замок, живіть у друзів, барикадуйте двері на ніч незважаючи на те, чи це здається смішним, чи ні.
□ Перш за все звертайтесь до Біблії за потіхою, моліться до Єгови, навіть вголос, промовляйте його ім’я під час нападу і після. Покладіться на старійшин та інших осіб у зборі. Відвідуйте зібрання, якщо це можливо, і шукайте когось із братів чи сестер, щоб ходити на проповідування.