Погляд Біблії
Чи нам дійсно потрібні священики?
«ПОДЯКУЙМО за дар священства»,— сказав Іоанн Павло II у своєму щорічному листі до священиків на свято «Святого четверга» 1992 року. Не лише католики, але й члени інших релігій болісно сприймають свої помилки. Вони відчувають потребу в комусь, кого схвалює Бог, хто б говорив їм про Божу волю, через кого б вони приносили жертву Богові і хто був би посередником між ними і Богом. Така особа називається священиком. Чи нам дійсно потрібно священика, котрий допомагав би здобувати прощення Бога?
Задум призначати священиків та започаткувати жертвоприношення походить не від людини, а від Бога. Якби люди не грішили проти Бога, то не було б потреби у священиках. В Едемі досконалому чоловікові Адамові не було потрібно священиків. Він був створеним без гріха (Буття 2:7, 8; Екклезіяста 7:29).
Хто виступав у ролі перших священиків?
Всі ми сьогодні вспадкували гріх, бо Адам свідомо згрішив, а ми є його нащадками (Римлян 3:23). Авель, син першої людини, Адама, розумів це. Біблія говорить про нього: «Вірою Авель приніс Богові жертву» (Євреїв 11:4). Хоч Авель та інші стародавні чоловіки віри, такі як Ной, Авраам і Йов, не називалися священиками, але вони приносили жертви Богові за себе та свої родини. Приміром, у Біблії говориться про Йова та його синів: «[Йов] приносив цілопалення за числом їх усіх, бо Йов казав: «Може згрішили сини мої» (Йова 1:5). Отже, яким чином священики і жертвоприношення стали чимось звичайним у стількох країнах?
Звернімо увагу на події, що відбувалися із стародавнім патріархом Ноєм. Ной зі своєю родиною були єдиними людьми, що пережили всесвітній потоп. Коли вони ступили на очищену водою землю, Ной збудував вівтар і приніс жертву подяки за милосердя та захист Єгови. Оскільки всі народи є Ноєвими нащадками, то, без сумніву, вони наслідували його приклад і у свій час розвинули різноманітні традиції щодо посередників та жертвоприношень за гріхи (Буття 10:32).
Минуло більше одного століття, як у Вавілоні вибухнув бунт проти Бога. Бог помішав людям мову, і вони розпорошилися по землі (Буття 11:1—9). Тоді деякі священики почали пропагувати спотворену і зіпсовану віру, створили жахливі ритуали на тих землях, де оселилися. Незважаючи на те, Бог вважав за потрібне навчити своїх поклонників про необхідність правдивого священства з первосвящеником, священиками і священичими особами та жертвами, прийнятними йому.
Навіщо Бог призначив священиків
З часом Єгова дав ізраїльтянам священиків, що виконували дві важливі функції. Перша: вони репрезентували Бога перед людьми як судді і вчителі Божого Закону (Повторення Закону 17:8, 9; Малахії 2:7). Друга: вони репрезентували людей перед Богом через жертвоприношення йому за людей. У Павловому листі до іудейських християн пояснюється: «Кожен бо первосвященик, що з-між людей вибирається, настановляється для людей на служіння Богові, щоб приносити дари та жертви за гріхи... Чести цієї ніхто не бере сам собою, а покликаний Богом» (Євреїв 5:1, 4).
Далі Павло пояснює, що ізраїльське священство не було Божим кінцевим заходом, щоб примирити людей із собою. Обов’язки священиків символізували щось краще, були «тінню небесного» (Євреїв 8:5). А оскільки це небесне прибуло, то вже більше не було потрібно символів. Проілюструймо це: припустимо, що ви тримаєте в руках рекламку на річ, яка вам дуже потрібна, але хіба ви не викинете її, коли придбаєте потрібну вам річ?
Задовго до того, як з’явилися ізраїльтяни, Бог мав намір встановити священство, що служитиме на благо не лише ізраїльтянам, але й усьому людству. Спочатку в ізраїльтян був привілей стати членами того священства. Коли цей народ сформувався, Єгова сказав йому: «Коли справді послухаєте Мого голосу... станете Мені царством священиків та народом святим». (Вихід 19:5, 6; порівняйте Буття 22:18). На жаль, цей народ рідко коли слухав голосу Бога. Тому Ісус сказав священикам та фарисеям: «Від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити». І хто ж сьогодні служить у ролі священиків на благо людства? (Матвія 21:43).
Якого священства потрібно християнам?
Оскільки ми вспадкували гріх від Адама, то порятунок і вічне життя можливі лише через досконалу жертву Ісуса (1 Івана 2:2). Сам Ісус став посередником для нас як Первосвященик, саме так, як на це був прообраз в ізраїльському священстві. В Євреїв 9:24 говориться: «Христос увійшов не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з’явитись тепер перед Божим лицем за нас». Тому через неперевершену вищість Христового первосвященства людські священики-посередники перестали бути потрібними. Проте служіння осіб священичого сану все ще потрібне. В якому розумінні?
Священики мусять «приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа» (1 Петра 2:5). Щодо виду жертвоприношення Павло писав: «Отож, завжди приносьмо Богові жертву хвали, цебто плід уст, що Ім’я Його славлять» (Євреїв 13:15). Тому ті, хто складатиме царське священство, навіть будучи ще на землі, репрезентуватимуть Бога перед людьми як Свідки, а не як посередники. Пізніше в небесах разом з Ісусом Христом вони представлятимуть людей перед Богом, впроваджуючи в дію всі блага Христового жертвоприношення для людей і зціляючи всі недуги. (Порівняйте Марка 2:9—12).
Тоді як усі віруючі повинні свідчити, відносно мала кількість служитиме на небесах як «царство священиків». Ісус сказав: «Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство» (Луки 12:32; Об’явлення 14:1). Вони будуть воскрешеними до неба і «будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу років» (Об’явлення 20:6).
Бог зробив так, що ці небесні священики будуть виконувати таку роботу як у духовному, так і у фізичному плані, яку ніяке священство не в силі виконати. Незабаром, коли вони застосують все те, що містить у собі викупна жертва, то зможуть брати участь у відновленні усього віруючого людства до людської досконалості. Потім чудово сповниться пророцтво з Ісаї 33:24. Там говориться: «І не скаже мешканець «Я хворий!» І прощені будуть провини народу, що в ньому живе».
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 26]
“Benediction of the Wheat at Artois” 1857, by Jules Breton: France / Giraudon/Art Resource, N.Y.