Сексуальна експлуатація дітей. Всесвітня проблема

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА У ШВЕЦІЇ

Людське суспільство шокує жахлива форма статевої наруги над дітьми, яка у наш час набула безпрецедентного масштабу і характеру. Аби з’ясувати, що́ можна зробити для розв’язання цієї проблеми, представники 130 країн зустрілися в Стокгольмі (Швеція) на першому Всесвітньому конгресі проти комерційної сексуальної експлуатації дітей. Наш кореспондент у Швеції також був присутній на тому конгресі.

КОЛИ Маґдаліні було 14 років, її заманили працювати «господинею» у пивному барі в Манілі (Філіппіни). Насправді ж її праця полягала в тому, щоб заводити відвідувачів-чоловіків у маленьку кімнату й задовольняти їхні статеві бажання — в середньому 15 чоловіків за ніч і 30 чоловіків по суботах. Іноді, коли вона говорила своєму завідувачу, що вже не може цього зносити, він просто змушував її продовжувати. Вона часто закінчувала робочий день о четвертій ранку, відчуваючи себе виснаженою, пригніченою і нещасною.

Сарун був осиротілим вуличним хлопчиком у Пномпені (Камбоджа). У нього був сифіліс, і багато знали, що він «гуляв» з іноземцями. Сарун жив у пагоді, де за ним «доглядав» колишній чернець. Цей чоловік чинив статеву наругу над хлопчиком і зводив його з іноземцями для статевих зносин. Коли Сарунове житло в пагоді було зруйноване, він став жити у своєї тітки, але його все ще примушували працювати на вулиці.

Це лише два приклади жахливої проблеми, про яку йшла мова у другій половині минулого року на Всесвітньому конгресі проти комерційної сексуальної експлуатації дітей. Наскільки поширена ця експлуатація? У неї втягнено сотні тисяч дітей, дехто навіть говорить про мільйони. Один делегат підсумував проблему так: «Дітей купляють і продають як сексуальний і господарський товар. Їх транспортують по країні й за її межі як контрабанду, ув’язнюють у публічних домах і примушують підкорятися вимогам великої кількості сексуальних експлуататорів».

У своєму відкритому зверненні до цього конгресу прем’єр-міністр Швеції Йорен Персон назвав цю експлуатацію «найбрутальнішим, найжорстокішим і найогиднішим видом злочину». Представник Організації Об’єднаних Націй сказав, що це «атака на дітей зі всіх боків... найбрудніше і найганебніше порушення прав людини, яке тільки можна собі уявити». Багато подібних обурливих висловлювань щодо сексуальної експлуатації дітей прозвучало з трибуни конгресу, коли розглядалися питання про її масштаби, характер, причини та наслідки.

«Ця експлуатація набула міжнародного масштабу, вона переходить з покоління в покоління»,— писалося в одному документі. В іншому документі стверджувалось: «Вважається, що кожного року, за приблизними підрахунками, один мільйон дітей потрапляє на ринок незаконної торгівлі сексом, оборот якого становить багато мільярдів доларів». І який наслідок цього? «Руйнується особистість дітей, їхнє почуття власної гідності, самоповага та довіра до інших. Їхнє фізичне й психічне здоров’я під загрозою, їхні права порушені, а майбутнє — в небезпеці».

Деякі причини

Які ж причини такого різкого загострення цієї проблеми? Кажуть, що деяких дітей «до проституції штовхають обставини: вона стає способом вижити на вулиці, допомогти своїм сім’ям чи заробити гроші на одяг і різні речі. Інших дітей спокушує реклама у засобах масової інформації, в якій змальовується образ забезпеченої людини — справжнього споживача». Ще інших викрадають і змушують до проституції. Було згадано також такі причини, як повсюдне швидке руйнування моральних цінностей і загальне відчуття безнадійності.

Багато дівчат і хлопців втягнулися в торгівлю сексом через наругу в сім’ї — домашнє насилля та кровозмішення виганяють їх на вулицю. А там їх можуть зґвалтувати педофіли та інші дорослі, навіть, як з’ясовується, деякі поліцейські. У звіті, який стосується цієї проблеми і називається «Діти напрокат», говориться про шестилітню Катю з Бразилії. Її зловив один поліцейський, примусив до непристойних дій і погрожував вбити членів її сім’ї, якщо вона розповість про вчинене його начальнику. Наступного дня він привів ще п’ятьох чоловіків, які зажадали від неї подібних сексуальних послуг.

Дитячий Омбудсмен, шведський інститут, повідомив делегатам: «Після дослідження причин дитячої проституції було зроблено висновок, що [секс-] туризм є, безперечно, одною з її головних причин». У звіті говорилося: «Неймовірне підвищення рівня дитячої проституції протягом останніх десяти років було зумовлене саме туристичним бізнесом. Дитяча проституція — найновіша туристична принада, яку пропонують країни, що розвиваються». «Секс-туризм» Європи, Сполучених Штатів Америки, Японії та інших країн створює великий попит на дитячу проституцію по цілому світі. Одна європейська авіалінія використовувала для реклами секс-туризму зображення дитини в підкреслено сексуальній позі. Кожного року туристичні бюро організовують секс-поїздки для тисяч людей.

У довгому переліку причин також зазначена міжнародна реклама індустрії дитячого сексу, яка здійснюється завдяки новій технології. Повідомляють, що «Інтернет» у поєднанні з іншими комп’ютерними технологіями є найбільшим джерелом порнографії. Дешеве відеоустаткування теж сприяє поширенню дитячої порнографії.

Хто експлуатує дітей?

Багато дорослих, які ґвалтують дітей, є педофілами. Педофіл має сильний статевий потяг до дітей. Згідно з повідомленнями Дитячого Омбудсмена (Швеція), «вони не обов’язково є літніми, неохайними чоловіками в дощовиках або грубими, брутальними особами. Типовий педофіл — добре освічений чоловік середніх літ; часто він працює з дітьми, наприклад, як вчитель, лікар, працівник сфери соціальних послуг або священик».

Шведська група навела приклад 12-літньої філіппінської дівчинки Розаріо, яку зґвалтував один секс-турист, лікар з Австрії. Внаслідок його наруги вона померла.

Керол Белламі, виконавчий директор ЮНІСЕФу (Дитячий фонд Організації Об’єднаних Націй) у Женеві, сказала про цю 12-літню філіппінську дівчинку: «Часто саме ті дорослі, котрим доручено піклування і захист дітей, допускають і вдаються до цих огидних дій. Це вчителі, медики, поліцейські, політичні діячі та члени духівництва, які використовують свій вплив і владу для сексуальної експлуатації дітей».

Причетність релігії

Делегат від римо-католицької церкви заявив на конгресі в Стокгольмі, що експлуатація дітей є «найжахливішим злочином» — «наслідком глибокої деградації і цілковитої втрати цінностей». Однак католицька церква сама потерпає через цей ганебний злочин, у якому замішані члени її ж духівництва.

Стаття під заголовком «Священики і наруга» у виданні журналу «Ньюсуїк» за 16 серпня 1993 року повідомляла про «найгірший скандал в історії сучасної католицької церкви США». У статті говорилося: «Хоч з 1982 року у статевому приставанні до дітей і підлітків було звинувачено приблизно 400 священиків, деякі церковники вважають, що у цьому можна звинуватити близько 2500 священиків. ...Через цей скандал церква втратила щось більше, ніж тільки гроші,— це стало для неї великою ганьбою і призвело до часткової втрати її морального авторитету». Інші релігії по цілому світі перебувають у подібній ситуації.

Рей Уайер, консультант зі Сполученого Королівства в питаннях статевого злочину, розказав на конгресі в Стокгольмі про двох хлопчиків, яких по-садистськи зґвалтував священик. Тепер один з них працює в агентстві, що надає допомогу жертвам статевої наруги над дітьми, вчиненої священиками, а другий — сам став насильником.

Мідананду Біку, буддійський учений з Таїланду, повідомив про те, що «через певні релігійні дії буддисти в деякій мірі поділяють відповідальність за комерційну сексуальну експлуатацію дітей у Таїланді. В окремих селах Таїланду монахи інколи використовують гроші, які приносять громаді діти, змушені займатися проституцією.

Що можна зробити?

Доктор Джулія О’Коннел Девідсон з Лестерського університету, що в Сполученому Королівстві, закликала конгрес не зважати на виправдовування експлуататорів. Насильники часто наголошують на уявній статевій розпущеності й неморальності дитини, кажучи, що дитина вже є морально нечистою і розбещеною. Інші експлуататори вдаються до перекрученого, фальшивого аргументу, стверджуючи, що своїми вчинками вони не завдають жодної шкоди і що дитина користає з цього.

Комісія у справах секс-туризму рекомендувала боротися з ним за допомогою освітньої програми в школі. До того ж протягом подорожі слід постійно давати туристам інформацію проти сексуальної експлуатації дітей — перед від’їздом, у дорозі й на місці.

Стосовно нових комунікаційних технологій комісія запропонувала забезпечити країни інструкціями щодо того, як усувати інформацію, пов’язану з експлуатацією дітей. Було розглянуто питання про створення єдиного міжнародного агентства для координації дій у цій сфері. Ще одна комісія рекомендувала всім країнам ввести закон, що передбачатиме кримінальну відповідальність за комп’ютерне розповсюдження дитячої порнографії або володіння нею.

А що можуть робити батьки? Комісія з питань ролі засобів масової інформації запропонувала, щоб батьки брали відповідальність за захист своїх дітей. Вона заявила: «Щоб допомагати дітям ставати розважливими і протистояти впливові засобів масової інформації, батьки повинні забезпечувати їх додатковим матеріалом та поясненнями й вказувати різноманітні джерела інформації, а не тільки давати їм поради щодо того, як користуватися засобами масової інформації».

Повідомляючи про конгрес, шведська програма телебачення підкреслила, що батькам слід ліпше стежити за своїми дітьми і застерігати їх про небезпеки. Однак ця програма порадила: «Попереджайте дітей не тільки про «старих чоловіків з нечистими намірами», оскільки діти... таким чином будуть думати, що їм потрібно остерігатися лише літніх, неохайних чоловіків, у той час як людина, котра чинить такі злочини, може бути пристойно одягнена — в уніформу або добрий костюм. Тому застерігайте дітей перед незнайомими особами, які виявляють незвичайне зацікавлення ними». Звісна річ, дітей також слід застерігати — і заохочувати повідомляти відповідні органи — про кожну особу, яка робить їм непристойні натяки, у тому числі про знайомих їм людей.

Єдине розв’язання

Проте ніхто на конгресі у Стокгольмі не зміг запропонувати жодного способу, як подолати причини сексуальної експлуатації дітей. До цих причин належать: повсюдне швидке руйнування моральних цінностей; ріст егоїзму і жадання матеріальних речей; зростання неповаги до законів, які покликані захищати людей від несправедливості; нехтування благополуччям, гідністю і життям інших людей; швидкий розпад сімей; поширення бідності через перенаселення, безробіття, урбанізацію та міграцію; зростання расизму щодо іноземців та біженців; неухильне збільшення кількості наркотиків і обсягу торгівлі ними, а також спотворені релігійні погляди, дії і традиції.

Хоча сексуальна експлуатація дітей є жахливою проблемою, але вона не дивує уважних читачів Біблії. Чому? Тому що тепер ми живемо в той час, який Біблія називає «останніми днями» і «тяжкими часами» (2 Тимофія 3:1—5, 13). Тож чи повинно дивувати те, що мораль суспільства неухильно погіршується?

Проте розв’язання всесвітніх величезних проблем існує. Біблія вказує, що єдиний вихід — цілковите очищення землі, яке здійснить Всемогутній Бог. Незабаром він виявить свою міць і усуне із землі всіх тих, хто не дотримується його праведних принципів і законів: «Замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній, а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні!» (Приповістей 2:21, 22; 2 Солунян 1:6—9).

До тих, хто ‘повиривається’, належатимуть всі особи, котрі змушують до проституції дітей, а також розбещені люди, які чинять над дітьми статеву наругу. Боже Слово стверджує: «Ні розпусники... ні перелюбники... ні мужоложники [або ті, хто має статеві зносини з хлопчиками]... Царства Божого не вспадкують» (1 Коринтян 6:9, 10). Біблія додає, що «мерзким... і розпусникам» призначена «друга смерть» — вічне знищення (Об’явлення 21:8).

Бог очистить землю і встановить цілковито нову справедливу систему речей — ‘нове небо і нову землю’ (2 Петра 3:13). До того ж у цьому новому світі, який він створить, вже не буде збоченців та розбещених осіб, котрі б експлуатували невинних. І вже ніколи невинні не боятимуться стати жертвами, бо «не буде того, хто б страшив» (Михея 4:4).

[Вставка на сторінці 12]

«Найжорстокіший і найогидніший вид злочину» (прем’єр-міністр Швеції).

[Вставка на сторінці 13]

«Кожного тижня 10—12 мільйонів чоловіків відвідують дітей і підлітків, які займаються проституцією» («Економіст», Лондон.).

[Вставка на сторінці 14]

Секс-туризм є головною причиною експлуатації дітей у країнах, що розвиваються.

[Рамка на сторінці 13]

Секс-туризм. Чому?

(Деякі з причин, чому туристи вступають у статеві зносини з дітьми).

1) Анонімність туриста звільняє його від суспільних обмежень, які існують у нього вдома.

2) Через погане розуміння або ж взагалі незнання місцевої мови туристів легко переконати в тому, що плата за статеві зносини з дитиною є прийнятною або ж що це спосіб допомогти бідним дітям.

3) Расистські погляди спонукують гостей експлуатувати інших, яких вони вважають нижчими за себе.

4) Туристи відчувають себе багатими тоді, коли бачать, що сексуальні послуги легкодоступні для них у країнах, що розвиваються.

[Рамка на сторінці 15]

Всесвітній масштаб проблеми

(За приблизними підрахунками, зробленими різними урядовими та іншими організаціями).

Бразилія: щонайменше 250 000 дітей займається проституцією.

Індія: в індустрію сексу втягнено 400 000 дітей.

Канада: тисячі дівчат підліткового віку втягнені в проституцію рганізованими групами звідників.

Китай: від 200 000 до 500 000 дітей займається проституцією. За останні роки близько 5000 китайських дівчат, котрих заманили виїхати за кордон, було продано як проституток у М’янмі.

Колумбія: кількість дітей, яких сексуально експлуатують на вулицях Боготи, збільшилася в п’ять разів за останні сім років.

Мозамбік: агентства з надання допомоги звинуватили миротворчі війська ООН у сексуальній експлуатації дітей.

М’янма: кожного року 10 000 дівчат і жінок перевозять у публічні доми Таїланду.

Сполучені Штати Америки: офіційні джерела повідомляють, що проституцією займається понад 100 000 дітей.

Східна Європа: вуличних дітей налічується 100 000. Багато з них відсилається в публічні доми Західної Європи.

Таїланд: у проституцію втягнено 300 000 дітей.

Тайвань: у проституцію втягнено 30 000 дітей.

Філіппіни: в проституцію втягнено 40 000 дітей.

Шрі-Ланка: в публічних домах поневолено 10 000 дітей віком 6—14 років і 5000 дітей у віці 10—18 років працює незалежно на туристських курортах.