Врахуйте всі за і проти переселення!
ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА У ПАР
ЧИ ВИ плануєте переселитися до іншої країни? Якщо так, то чи ви врахували усі за і проти? Ми маємо на увазі не лише фінанси. Бо, зрештою, хоч би як там було, більшість людей планують переселятися з економічних причин. Ми маємо на увазі ті за і проти, що виявляються лише після переїзду до іншої країни. На той час, як правило, вже запізно повертатися назад. Наступні зауваження розраховані не для того, аби розтривожити вас, а щоб над ними поміркувати:
«Аби навчитися нової мови, потрібно бути смиренним і докладати зусиль. Дорослій людині важко повірити, що навіть малі діти вважають її дивакуватою, бо вони не можуть зрозуміти її. Багато хто почуває себе приниженим, коли він робить грубі помилки і з нього постійно сміються. У чужинців, які не знають місцевої мови, життя надзвичайно одиноке». (Розмарі, місіонерка в Японії).
Ви, либонь, вважаєте, що достатньо знаєте мову, аби звести кінці з кінцями. Але чи ви переконані, що ваша ціла родина знає її достатньо, щоб щасливо прижитися?
Як вплине на родину те, що декого з її членів умовлять до еміграції всупереч його бажанню? «У деяких жінок [з Мексики],— говорить часопис «Щоквартальник «Психологія жінок» (англ.),— навіть не питали, коли робили рішення мігрувати, ці жінки ніколи не хотіли іммігрувати й також не хотіли залишатися в Сполучених Штатах Америки після міграції». У такій ситуації примусове переселення може розбити родинну єдність. А що, коли годувальник сам переїжджає в іншу країну?
За приблизними підрахунками, опублікованими у книжці «Популяція, міграція й урбанізація в Африці» (англ.), в одній невеликій сільськогосподарській країні Південної Африки понад 50 відсотків «дорослих чоловіків постійно відсутні». Така відсутність позбавляє родину достатку та сталості. Через це одружені партнери можуть піддатися спокусі вчинити неморальність. Наскільки ж ліпше, коли родина у будь-якому випадку,— чи то вирішивши мігрувати, чи ні — може залишатися разом! Родинна єдність — це те, що неможливо придбати за гроші.
До того ж ще й важко зараджувати собі з упередженням. Одна жінка-іммігрант з Індії пригадує: «Я виявила «колір» лише тоді, коли прибула до Англії. Це було жахливо. Гірке розчарування. Мені хотілося повернутися додому, втекти від усього цього». («Неплавкий котел», англ.)
Отже, перед переїздом запитайте себе: «Які у мене альтернативи? Чи не могли б ми зробити певні зміни у себе вдома? Чи переїзд до іншої країни й справді оправдає сподівання?» Все залежатиме від обставин, однак перед тим, як вирішувати, зважте на цю Ісусову добру пораду: «Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й видатків не вирахує,— чи має потрібне на виконання» (Луки 14:28).