Операція без скальпеля

СПОЧАТКУ в Крістін заболіла голова, проте, хоч біль був сильним, це нікого не стривожило, зрештою все пройшло ще того самого дня. Але потім у дівчинки задерев’яніла шия. По тому головний біль знову з’явився, і Крістін втратила орієнтацію — незвичні симптоми для будь-кого, особливо для восьмирічної дитини.

У лікарні Крістін зробили комп’ютерно-томографічне (КТ) сканування, і в її мозку виявили артеріовенозну мальформацію (АВМ) — стан, коли артерії обплутані венамиa. Без лікування Крістін врешті загрожувала б смерть від інсульту.

Ще недавно такі артеріовенозні мальформації лікували тільки за допомогою внутрішньочерепного хірургічного втручання. При цьому хірург відсуває шкіру голови та розтинає череп. Тоді йому треба пробратися через делікатне плетиво нервів і тканин мозку, щоб досягти пошкодженого місця. Клінічні спостереження виявили, що в 1995 році приблизно 12 відсотків таких операцій приводили до ускладнень.

Батьки Крістін замість звичайного хірургічного скальпеля вибрали гамма-скальпель. Ця назва дещо оманлива, бо гамма-скальпель насправді ніякий не скальпель, це — апарат, який спрямовує до мозку крізь непошкоджений череп 201 точно сфокусований радіоактивний промінь. Кожен такий промінь окремо є надто слабий, щоб завдати шкоди тканинам, через котрі проходить. Але уся група променів разом старанно націлена крізь тканини до точно визначеного місця патології та доставляє туди велику дозу радіації.

За деякими дослідженнями, гамма-скальпель виявився економічно ефективним, і після його використання було зареєстровано значно менше випадків післяопераційного зараження, ніж у традиційній нейрохірургії. Але як виконується така операція?

Чотири етапи радіохірургічного втручання

Радіохірургічне втручання за допомогою гамма-скальпеля виконується у чотири основні етапи. Спочатку голову пацієнта закріплюють у легкій конструкції, яка забезпечить нерухомість хворого протягом операції. На другому етапі складається «карта» мозку пацієнта. Це робиться за допомогою КТ-сканування, методу ядерно-магнітного резонансу (ЯМР), або ангіограми. Далі зображення мозку передаються на комп’ютеризовану систему планування операції. Ця система виокремлює мішень та визначає її координати.

Врешті настає час для самого хірургічного втручання. На голову пацієнта вдягають шолом із 201 отвором, крізь які проходять гамма-промені. Скільки триває операція? Лише від 15 до 45 хвилин — протягом цього часу пацієнт перебуває під впливом несильних заспокійливих препаратів і не відчуває болю.

Коли операцію закінчено, пацієнт залишається в лікарні під наглядом медперсоналу і зазвичай вертається додому наступного ранку. Так це було і з Крістін, про яку ми згадували на початку статті. Її оперували в четвер, виписали з лікарні в п’ятницю, а наступного понеділка вона вже повернулась до школи.

Що стається з АВМ?

Радіохірургічне втручання не знищує артеріовенозну мальформацію у буквальному розумінні. Натомість воно спричиняє швидке розмноження клітин внутрішньої поверхні судин, а це зупиняє кров, яка тече до патологічної зони. В результаті приблизно через рік або два пошкоджені судини будуть зовсім вилучені з кровообігу. Тоді артеріовенозна мальформація атрофується та розсмоктується організмом.

Гамма-скальпель використовують також для оперування невеликих злоякісних пухлин з чітко окресленими краями та деяких метастазів, що поширюються до мозку від злоякісних пухлин інших частин тіла. До того ж гамма-скальпель показав добрі результати у лікуванні невралгії трійчастого нерва (болюче ураження, яке охоплює нерви обличчя), епілепсії, хвороби Паркінсона та деяких випадків болю, що важко піддається лікуванню.

Звичайно, існують ще пухлини мозку та хвороби, які не піддаються гамма-скальпелю. Лишається почекати, чи поступ у нейрохірургії приведе до появи ще ефективніших методів. А поки що радіохірургія за допомогою гамма-скальпеля дає надію багатьом пацієнтам з пухлинами мозку.

[Примітка]

[Рамка на сторінці 21]

Розвиток радіохірургії

Гамма-скальпель був розроблений майже 50 років тому нейрохірургом Лажем Лекселлом та біофізиком Бер’є Ларссоном. Лекселл відкрив, що за допомогою разової великої дози радіоактивного випромінювання можна без розтину — тобто без кровотечі та без ризику зараження — руйнувати заховані глибоко в мозку патологічні осередки.

Лекселл назвав цю нову процедуру стереотактичною радіохірургією. Нарешті у лікарів з’явилася можливість оперувати недосяжні колись ділянки мозку, не пробираючись скальпелем крізь плетиво делікатних нервів та мозкових тканин. Проте із застосуванням цієї нової процедури довелось почекати багато років, поки не розвинулись такі сучасні методи отримання зображень, як КТ-сканування або ЯМР, що точно вказують хірургу місце, до котрого слід спрямувати радіоактивний промінь. Перший гамма-скальпель було встановлено в 1968 році у Стокгольмі.

[Ілюстрації на сторінці 20]

Чотири етапи радіохірургічного втручання за допомогою гамма-скальпеля

1. Голову пацієнта закріпляють у нерухомому положенні.

2. Виконання зображень мозку.

3. Комп’ютеризовані зображення допомагають планувати операцію.

4. Йде операція.

[Відомості про джерело]

Зображення з люб’язного дозволу Elekta Instruments, Inc., де виробляється гамма-скальпель®