Чи виживуть наші тропічні ліси?

НА ПОЧАТКУ цього століття зник мандрівний голуб, що населяв Північну Америку. Він був, здається, найчисленнішим птахом, який будь-коли існував. За підрахунками орнітологів, два століття тому його чисельність сягала 5—10 мільярдів особин!

Але не пройшло і ста років, як на перший погляд невичерпний запас дешевого пташиного м’яса розтанув у «найдраматичнішому за всю історію зникненні [видів]». У Парку Вайялусінґ штату Вісконсин (США) стоїть пам’ятник мандрівному голубу з таким написом: «Цей вид зник через людську жадібність та нерозсудливість».

Доля мандрівного голуба нагадує нам про те, що навіть найплодючіші створіння на Землі можуть загинути від людських рук. Жадібність та нерозсудливість все ще процвітають. І тепер під загрозою опинилися вже не окремі види, а ціла екосистема. Якщо зникнуть вологі тропічні ліси, то разом із ними зникнуть й усі їхні мешканці — а це приблизно половина всіх видів планети. Вчені кажуть, що такий катаклізм буде «найбільшою біологічною катастрофою, будь-коли [спричиненою] людьми».

Щоправда, сьогодні ми знаємо про довкілля більше, ніж століття тому. Але цих знань не вистачає, аби зупинити лавину руйнування. «Ми знищуємо безцінні скарби,— з сумом говорить ботанік Мануель Фідальґо,— а часу лишається небагато. Я боюся, що через декілька років недоторканими залишаться тільки ліси на схилах гір, до яких не можуть дістатися лісоруби».

Природознавці стривожені, тому що тропічні ліси дуже важко відновити. Книжка «Смарагдове царство. Дорогоцінні вологі ліси тропіків землі» відверто описує лісорозведення, як «повільне та дороге, ...крайній захід у відповідь на знищення тропічних лісів». У ліпшому випадку може вдатися знову посадити декілька видів тропічних дерев, але вони потребуватимуть постійної уваги, щоб їх не заглушили бур’яни.

Чи ліс поверне собі колишню пишноту, чи ні, залежатиме від відстані між насадженою ділянкою та пралісом. Тільки коли вони лежать дуже близько, молоду посадку зрештою зможуть заселити десятки тисяч видів тварин і рослин, які мешкають у справжньому тропічному лісі. Але навіть тоді цей процес тягтиметься століттями. Деякі регіони, залишені тисячі років тому після розпаду цивілізації майя, все ще не відновилися повністю.

«Новий інтернаціоналізм»?

Один вчений зі Смітсонівського інституту у Вашингтоні (федеральний округ Колумбія) запропонував виділити 10 відсотків вологих тропічних лісів під заповідники, щоб зберегти для нащадків якомога більше видів рослинного і тваринного світу. На даний час охороняється тільки 8 відсотків, але багато тих заповідників або національних парків є ними тільки на папері, бо для їхньої охорони немає ані коштів, ані персоналу. Зрозуміло, що цього недостатньо.

Пітер Реівен, який виступає за збереження вологих тропічних лісів, пояснює: «Спроби зберегти екваторіальні ліси вимагають нового інтернаціоналізму, усвідомлення, що усі люди відіграють свою роль у долі Землі. Треба знайти способи боротися з бідністю та голодом по цілому світі. Потрібно нової згоди між народами».

Багатьом його рекомендації здаються розумними. Для порятунку вологих екваторіальних лісів треба знайти глобальне вирішення, як і для інших загальнолюдських проблем. Трудність у тому, щоб досягти «згоди між народами», перш ніж вибухне всесвітня катастрофа і шкода буде вже непоправною. Як зауважує Пітер Реівен, знищення екваторіальних лісів тісно пов’язане з іншими важкими проблемами країн, що розвиваються, наприклад, з голодом і бідністю.

Дотепер спроби вирішити ці проблеми на міжнародному рівні не зазнали великого успіху. Дехто питає, чи настане день, коли народи заради загального добра піднімуться над своїми вузькими та суперечливими національними інтересами; чи цей пошук «нового інтернаціоналізму» є тільки мрією?

Історія, здається, не залишає нам підстав для оптимізму. Проте люди часто нехтують одним фактором — поглядом Творця вологого тропічного лісу. «Треба пам’ятати, що ми знищуємо частину Творива,— зауважує професор Гарвардського університету Едвард О. Вільсон,— позбавляючи всі майбутні покоління того, що було передано нам у спадок».

Чи Творець Землі дозволить людству повністю знищити працю своїх рук? Це було б неймовірноa. Але Біблія передрікає, що Бог ‘знищить тих, хто нищить землю’ (Об’явлення 11:18). Як він впровадить своє рішення в життя? Бог обіцяє встановити Царство — наднаціональний небесний уряд — яке вирішить усі земні проблеми, а само «навіки не зруйнується» (Даниїла 2:44).

Боже Царство не тільки покладе кінець насиллю людини над планетою, але й прослідкує за відновленням природної краси Землі. Ціла планета кінець кінцем перетвориться на величезний парк і стане такою, якою її спочатку задумав наш Творець (Буття 1:28; 2:15; Луки 23:42, 43). Усі люди будуть «за учнів Господніх» і навчаться любити та цінувати Боже твориво — і вологий тропічний ліс теж (Ісаї 54:13).

Зображаючи цей благословенний час, псалмоспівець написав: «Нехай заспівають тоді всі дерева лісні,— перед Господнім лицем, бо гряде Він, бо землю судити гряде,— Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи — по правді Своїй!» (Псалом 96:12, 13).

На щастя, майбутнє вологого тропічного лісу не залежить від турботи — або жадібності — людей. Біблія переконує нас, що сам Творець утрутиться та врятує наші екваторіальні ліси. В обіцяному Богом новому світі майбутні покоління зможуть побачити це чудо — вологий тропічний ліс (Об’явлення 21:1—4).

[Примітка]