ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА Товариства «Вартова башта»
ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА
Товариства «Вартова башта»
Українська
  • БІБЛІЯ
  • ПУБЛІКАЦІЇ
  • ЗІБРАННЯ
  • g98 22.6 с. 26–27
  • Робот досліджує Марс

Немає відеоматеріалів для виділеного уривка.

На жаль, не вдалося відтворити відеофайл.

  • Робот досліджує Марс
  • Пробудись! — 1998
  • Підзаголовки
  • Подібний матеріал
  • Дослідження Марса
  • Пригоди та відкриття
  • Повторний візит на червону планету
    Пробудись! — 1999
  • Ближче знайомство з Марсом
    Пробудись! — 2009
  • Дослідження космосу. Яке його майбутнє?
    Пробудись! — 1992
  • Дослідження космосу. Яких вершин досягнула людина?
    Пробудись! — 1992
Показати більше
Пробудись! — 1998
g98 22.6 с. 26–27

Робот досліджує Марс

МИ ВСІЄЮ сім’єю з хвилюванням спостерігали, як із пускової платформи мису Канаверал (Флорида) стартувала ракета: вона несла до Марса космічний апарат «Пасфайндер» — «Слідопит». Нам було дуже цікаво: чи сяде він успішно на Марсі, які відкриття попереду?

Ми переживали за успіх «Пасфайндера», адже дві попередні експедиції апаратів «Марс Обсервер» та «Марс-96» не вдалися. Крім того, «Пасфайндер» мав здійснити небувало складну посадку.

Космічний апарат увірвався в атмосферу Марса зі швидкістю близько 27 000 кілометрів за годину. Для того щоб уповільнити падіння, апарат випустив парашут, спустився на висоту приблизно 98 метрів, потім вистрілив гальмівні ракети, що додатково зменшило швидкість. Тим часом надулись великі повітряні мішки і утворили для апарата захисну подушку. Зіткнення «Пасфайндера» з марсіанською поверхнею відбулась 4 липня 1997 року при швидкості 65 кілометрів за годину.

Від першого удару космічний апарат підскочив аж на 15 метрів. Він підстрибував, як м’яч, ще разів п’ятнадцять. Потім надувні мішки спустили газ і підтягнулися до апарата. «Пасфайндер» міг би в разі необхідності перевернутись, але на щастя він сів «правильною» стороною догори. Нарешті він розкрив стулки, схожі на пелюстки квітки, і випустив наукові прилади, радіоантени, сонячні батареї та марсохід «Соджорнер».

Дослідження Марса

Невдовзі відеокамера «Пасфайндера» вже «оглядала» довкілля. Вмостившись на широкій рівнині Хриса плантія, що значить «Золоті рівнини», неподалік від долини Арес, або Марсіанської долини, станція продемонструвала поверхню — кам’янисту, нерівну з пагорбами в далечині, — саме те, що потрібно для дослідів «Соджорнера». Цей вправний маленький робот (його довжина 65 сантиметрів) повинен був провести телекамерою візуальні обстеження, визначити спектрометром хімічний склад валунів і ґрунту.

Вчені та інженери, відповідальні за експедицію, дали команду «Соджорнеру» розпочати дослідження. Оператори не могли управляти марсоходом безпосередньо, оскільки радіосигнали долітають від Землі до Марса за певну кількість хвилин. Тому часто «Соджорнер» мав долати перешкоди марсіанської поверхні своїми силами. Лазерними променями він визначав розміри та розташування валунів на шляху. А вбудований комп’ютер командував роботові або переїжджати через маленький валун, або обминати надто великий.

Пригоди та відкриття

Звіти у газетах та журналах познайомили мільйони людей з фотографіями марсіанської поверхні, зробленими «Пасфайндером». Коли надходили нові кадри з Марса, земляни дивувались трюкам марсохода, захоплювались кольоровими панорамами кам’янистого та скелястого ландшафту, зачаровувались хмарами на небі червоної планети та марсіанським заходом сонця. Протягом першого місяця досліджень до Web-сторінки «Пасфайндера» в Інтернеті підключались понад 500 мільйонів разів — багатьох зацікавила робота космічного апарата.

«Пасфайндер» передав такий великий обсяг інформації, що навіть перевершив сподівання вчених, відповідальних за експедицію. А працював він при температурі, що коливається від температури замерзання, 0 градусів за Цельсієм, до дуже низької, мінус 80 градусів за Цельсієм. Які відкриття зробила експедиція?

Телекамери та прилади обстежили різноманітні за хімічним складом, забарвленням і текстурою валуни, ґрунт та пил у повітрі; виявили, що на Марсі відбувалися складні геологічні процеси. Північно-східні вітри нагромадили сипучий пісок й утворили невеликі дюни. З льодових часток у досвітньому небі складалися хмари. Коли вони розвіялися і настав світанок, небо набуло червонуватого кольору через дрібний пил в атмосфері. Час від часу над космічним апаратом проносились несильні піщані урагани, кружляв вітер, підіймались вихри пилу.

Завдяки «Пасфайндеру» ми справді побачили позаземний світ. У наступному десятиріччі Сполучені Штати Америки та Японія планують цілий ряд експедицій на Марс. Для проведення подальших наукових дослідів на Марс вже прибув орбітальний апарат «Марс Ґлобал Сервейор». Отож, у майбутньому ми добре познайомимося з Марсом, подорожуючи цією червоною планетою, — адже нам допоможуть «очі» автоматичного космічного апарата. (Надіслано).

[Ілюстрації на сторінці 26]

Старт.

Посадка.

На Марсі.

[Відомості про джерело]

Усі фотографії: NASA/JPL

    Публікації українською (1950—2025)
    Вийти
    Увійти
    • Українська
    • Поділитись
    • Налаштування
    • Copyright © 2025 Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania
    • Умови використання
    • Політика конфіденційності
    • Параметри конфіденційності
    • JW.ORG
    • Увійти
    Поділитись