Мрія про політ

«ГЕТЬ усі літальні апарати є живою ілюстрацією приказки нашої юності: «Не літай високо, бо низько впадеш».

Так починалась дещо скептична передова стаття газети «Нью-Йорк таймс» за 25 травня 1908 року, написана через неповних п’ять років після славнозвісного польоту братів Райт у Кітті-Хоку (штат Північна Кароліна, США). Усе ще сумніваючись в успіху новомодних «літальних апаратів», котрі почали борознити небо над головою, автор глибокодумно зауважив: «Бажання ширяти в повітрі високо над землею притаманне порівняно небагатьом з нас». У статті припускалося, що прийдешні покоління прихильніше ставитимуться до подорожей повітрям, однак твердилося: «Мрія про пасажирські повітряні кораблі далекого сполучення... напевне ніколи так і не здійсниться».

Наскільки помилковим виявилося це провіщення! Нині «пасажирськими повітряними кораблями далекого сполучення» літає понад мільярд осіб щороку. Справді, за якихось сто років на зміну крихким, полотняно-дерев’яним механізмам початку століття прийшли елегантні, обладнані комп’ютерами реактивні красені сьогодення. Ці лайнери мчать просторами небесного океану на 10-кілометровій висоті й у приємних умовах штучного клімату несуть у далечінь сотні пасажирів.

Стрімкий розвиток авіатехніки у XX сторіччі набув по-справжньому небувалих масштабів і докорінно змінив наш світ. Однак оповідь про людські спроби підкорити небо сягає в минуле не на кілька десятиріч, а навіть не на кілька сторіч. Мрія здійнятись у повітря не давала спокою людям ще з часу сивої давнини.

[Ілюстрація на сторінках 2, 3]

«Локхід SR-71 «Блекберд», найшвидший літак у світі — розвиває коло 3540 км/год.

[Ілюстрація на сторінці 3]

«Боїнг-Стратолайнер-307», близько 1940 року, 33 пасажири, крейсерська швидкість — 346 км/год.

[Відомості про джерело]

Архіви компанії «Боїнг».

[Ілюстрація на сторінці 3]

«Флаєр» братів Райт, 1903 рік.

[Відомості про джерело]

Фото з Національних архівів США.