Загадкові кам’яні кулі Коста-Рики
ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА У КОСТА-РИЦІ
ШІСТНАДЦЯТЬ століть тому корінні мешканці південного заходу Коста-Рики зробили з суцільного каменя численні кулі; деякі діаметром всього лиш 10 сантиметрів, а інші — до 2,4 метра. Вони мають настільки досконалу форму, що неодмінно постає запитання: «Як їх зробили? Для чого вони призначались?»
Кам’яні кулі знайшли у декількох інших країнах, у тому числі Мексиці, Сполучених Штатах Америки та Чилі. Але гранітні кулі Коста-Рики унікальні. Це чудові витвори, деякі ідеально круглі з гладкою поверхнею. Часто їх знаходили групами по 20 або й більше куль. Особливо цікаво те, що подекуди вони утворюють геометричні фігури, як-от трикутники, прямокутники та прямі лінії, зазвичай скеровані на північ.
Декілька куль знайдено у дельті річки Дікіс. Інші відкрили біля південних міст Пальмар, Сур, Буенос-Айрес та Гольфіто, а також у провінції Ґуанакасте на півночі та у центральній долині. Речові пам’ятки, знайдені поряд з кулями, допомогли визначити їхній вік. Археологи датують деякі загадкові камені 400 роком н. е. Найбільша кількість куль з’явилася між 800 і 1200 роками н. е. Їх знаходили там, де, напевно, колись було житло, та неподалік від поховань. Роками люди нищили кулі, сподіваючись знайти всередині скарби. Усе-таки до каталогу Національного музею Коста-Рики увійшло 130 кам’яних куль. Але набагато більше куль не потрапило у список знахідок. Ці стародавні витвори важко полічити, бо багато їх як прикраси, перенесли з місць, де вони колись лежали, на певні ділянки, як-от сади та церковні території. Безперечно, чимало куль ще не знайдено: одні заховані під землею, інші — у густих заростях.
Як зроблені кулі? Це — загадка. Напевно, щоб добитися такої точної форми, каміння піддавали механічній обробці. Беручи до уваги численні статуї відповідного періоду, ми можемо не сумніватися у скульпторській майстерності тих, хто створив кулі. Крім того, пам’ятки із золота, які датуються ще 800 роком н. е., вказують на досвідченість майстрів в обробці матеріалів при високих температурах. За однією з теорій, щоб усунути верхні шари каменю, його сильно нагрівали, а потім охолоджували. На завершення полірували кулі піском або шкірою.
Один вчений пояснив, що більші кулі «вироблені висококваліфікованими майстрами, а форма [кулі] настільки бездоганна, що вимірювання діаметру за допомогою мірчої стрічки і виска з тягарцем не виявило недоліків». Така точність говорить про те, що корінні мешканці були обізнані з математикою, добре опанували різьблення каменю та майстерно застосовували інструменти. Але оскільки ці люди не мали писемності, то й не існує записів про те, як саме вони зробили ці кулі.
Більшість куль зроблені з граніту. Найближчий кар’єр для добування граніту розташовувався в горах приблизно за 40—50 кілометрів від дельти річки Дікіс. Як майстри пересували важкі брили? Якщо вони висікали кулі в кар’єрі, то мусили надзвичайно обережно спускати їх. Уявляєте, як нелегко було пересувати щось настільки важке, до того ж так далеко й без допомоги сучасної техніки? Скільки саме важили кулі? Деякі — понад 16 тонн!
Припустімо, граніт з місця видобутку пересували для обробки. У такому разі, щоб виготовити кулю діаметром 2,4 метра, потрібно було переправити куб діаметром 2,7 метра, який важив понад 24 тонни! Щоб мати широку, рівну дорогу для перевезень, тубільцям потрібно було б прорубувати шлях крізь густі зарості. Це неабияка робота! Є кулі, зроблені з черепашника,— матеріалу, дуже схожого на вапняк. Його знаходять на берегах біля гирла річки Дікіс. Це говорить про те, що породу, напевно, переправляли 50 кілометрів угору проти течії. Кулі знайшли і на острові Каньйо, розташованому приблизно за 20 кілометрів від тихоокеанського узбережжя.
Ніхто не може переконливо пояснити, для чого призначалися ці кулі. Вони могли бути відзнакою вождя племені чи селища або релігійними чи обрядовими символами. Можливо, таємницю кам’яних куль Коста-Рики розкриють майбутні археологічні дослідження.
[Карта на сторінках 22, 23]
Коста-Рика.
[Відомості про джерело]
Mountain High Maps® Copyright © 1997 Digital Wisdom, Inc.
[Ілюстрація на сторінці 23]
Локомотив позаду кулі вказує на її розміри.
[Відомості про джерело]
З люб’язного дозволу National Museum of Costa Rica
[Ілюстрації на сторінці 24]
Кулі на території Національного музею Коста-Рики.
Найбільша, знайдена до цього часу куля має в діаметрі 2,6 м.
[Відомості про джерело]
З люб’язного дозволу National Museum of Costa Rica