Погляд Біблії
Що криється за чаклунством?
«ВІДЬМИ». Що постає у вашій уяві, коли ви чуєте це слово? Потворні старі бабки, які промовляють страшні заклинання, чи розбещені жінки, що віддаються Сатані? Всупереч таким поширеним уявленням сьогодні багато відьом, як вони самі себе називають, є звичайними людьми. Дехто з них шановані фахівці в певних галузях, як-от юристи, вчителі, письменники й медсестри. По цілому світі відбувається відродження релігійних рухів, які межують з окультизмом. Сюди можна зарахувати релігії природи і неоязичництвоa. «Сьогодні по всій Росії чаклунство стало щоденною справою»,— каже тамтешній поліцейський. У Сполучених Штатах Америки нараховується приблизно від 50 000 до 300 000 відьом, або прихильників «вікки»b, як дехто з них себе називає.
Сьогодні слову «відьма» часто надають надто загального значення й різні люди можуть сприймати його по-різному. Сучасний ріст популярності чаклунства переважно стосується течії, в основі якої лежить вірування в сили природи, поклоніння богиням та сильна віра в духовні сили. Деякі відьми займаються своєю діяльністю самостійно. Вони самі здійснюють свої ритуали, відзначають зміну пір року, фаз місяця та інші природні явища. Інші поклоняються й чаклують у шабаші — групі, що зазвичай складається з 13 відьом.
Звичайно, на Заході сьогоднішнє ставлення громадськості до чаклунства повністю відрізняється від середньовічних поглядів, за якими відьом слід було спалювати. Однак інколи ще трапляються випадки жорстокого насильства над відьмами. Наприклад, в Індонезії на початку жовтня 1998 року банди, озброєні мачете, вбили більш ніж 150 людей, яких підозрювали в чаклунстві. За повідомленнями, у Південній Африці протягом 1990—1998 років сталося понад 2000 випадків насильства над відьмами, у тому числі 577 вбивств. Беручи до уваги такі крайнощі,— від зацікавленості чаклунством до ненависті,— як до нього повинні ставитися християни?
Не задоволені потреби
Що спонукує людей займатися чаклунством у наш час? Вони заявляють, що одним з факторів є шанування природи й життя. Деякі із запалом пояснюють, що під час своїх ритуалів не займаються жертвоприношенням тварин. Інші кажуть, що цікавляться чаклунством поверхово, лише для того, аби знайти відвертих, гідних довір’я людей, які мають подібні духовні інтереси. «Всі, кого я знаю з язичницької течії, дуже привітні й відкриті... Вони чудові люди»,— каже сучасна відьма. Крім того, багато чаклунів заперечують будь-який зв’язок з Сатаною, твердячи, що в системі їхніх вірувань немає божества, котре було б втіленням зла.
За словами багатьох з них, основна причина, через яку вони стають відьмами, це відчуття духовної пустоти й розчарування в головних релігіях. Розповідаючи про свій шабаш, Філліс Курот, головна жриця відьом, говорить: «Всі ми були незадоволені вченнями й звичаями релігій, в яких народились». Курот пояснює, що сучасні відьми намагаються знайти відповідь, скажімо, на таке запитання: «Як нам по-новому відкрити святе?». Але чи чаклунство — це шлях до справжньої духовності?
Справжня духовність — з якого джерела?
У Біблії чітко показано, що Єгова — єдиний правдивий Бог і Всесвітній Суверен (Псалом 73:28; 1 Петра 1:15, 16; Об’явлення 4:11). Він запрошує всіх людей шукати його і ‘знайти’ (Дії 17:27). Отже, справжньої духовності можна досягти, лише набуваючи точного знання про правдивого Бога, Єгову. Це можна зробити, вивчаючи його Слово, Святу Біблію. «Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас»,— запевняє нас біблійний письменник Яків (Якова 4:8).
Однак Боже Слово застерігає нас проти джерела зла й шкідливої духовності (1 Івана 4:1). Воно виявляє, що джерелом неправдивої духовності, поширеної сьогодні, є архіворог Єгови Сатана Диявол і його демониc. Згідно з Біблією, Сатана «засліпив розум» багатьом людям. Він фактично «зводить усесвіт», у тому числі й тих, хто займається чаклунством, без різниці, чи вони заявляють, що поклоняються йому, чи ні. Чому це так? (2 Коринтян 4:4; Об’явлення 12:9).
Багато звичаїв і ритуалів, пов’язаних з сучасним чаклунством, надзвичайно нагадують містичні обряди сатанізму. Навіть так звана невинна цікавість може легко призвести до окультизму. Багато хто підпав під злий вплив Сатани саме через це.
Не можна ігнорувати і той факт, що часом люди втягуються в сучасне чаклунство, тому що прагнуть влади чи помсти. «Є люди, які можуть називати себе відьмами і використовувати це для лихих намірів»,— говорить Дженіфер, сучасна відьма. У всякому разі, як для мирних, так і для мстивих відьом існує загроза підпасти під повний вплив Сатани й демонів. Деякі чаклуни можуть заперечувати існування таких злих духовних створінь, але це робить їх ще уразливішими до сатанинської брехні. (Порівняйте 1 Коринтян 10:20, 21).
Біблія засуджує віщування, чаклунство, ворожбитство, промовляння заклинань і будь-які спроби спілкуватися з померлими. Щодо цього вона чітко говорить: «Огидний Господу кожен, хто робить усе це» (Повторення Закону 18:10—12, Дулуман). Звичайно, християни сповнені рішучості ‘усім робити добро’, і, виконуючи своє служіння, вони допомогли вже багатьом звільнитися від різних форм спіритизму (Галатів 6:10; Дії 16:14—18). Правдиві християни уникають будь-якого зв’язку з фальшивим поклонінням, у тому числі різних видів чаклунства (2 Коринтян 6:15—17).
[Примітки]
a Вислів «релігія природи» стосується вчення про те, що землі й усьому живому притаманна божественна природа і спільна життєва сила; «неоязичництво» — це поклоніння дохристиянським богам.
b «Вікка — це язичницька релігія природи, коріння якої сягає у дохристиянську Західну Європу»,— говориться в «Америкен геритедж коледж дикшинері».
c Статті у «Пробудись!» під рубрикою «Погляд Біблії» вже розглядали такі питання, як «Чи справді існує Диявол?» (8 січня 1990 року, англ., сторінки 12, 13) та «Чи демони дійсно існують?» (8 квітня 1998 року, сторінки 18, 19).
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 26]
«Ілюстрована книжка про дияволів, демонів і чаклунство»/Ernst and Johanna Lehner/Dover