АРА́ВНА

Євусеянин, в якого цар Давид придбав тік, щоб за вказівкою Єгови побудувати там жертовник. Завдяки цьому припинилася кара за те, що Давид перерахував народ (2См 24:16—25; 1Хр 21:15—28).

Аравна, очевидно, запропонував цю ділянку, а також худобу для жертвоприношення і дерев’яний інвентар на дрова безкоштовно, але Давид наполягав, що заплатить повну ціну. У 2 Самуїла 24:24 сказано, що Давид купив тік і биків за 50 срібних шекелів (110 дол.), а в 1 Хронік 21:25 — що він заплатив за це місце 600 золотих шекелів (бл. 77 000 дол.). В Другій книзі Самуїла описується лише купівля місця для жертвоприношення і того, що було потрібне для цього. Тож, очевидно, тільки це і входило у заплачену ціну. А в Першій книзі Хронік ця покупка згадується в контексті майбутнього будівництва храму (1Хр 22:1—6; 2Хр 3:1). Оскільки храмовий комплекс мав дуже велику площу, то 600 золотих шекелів Давид, мабуть, заплатив за всю ту землю, а не за маленьку ділянку, на якій він спочатку побудував жертовник.

Нині частину території, на якій колись був храм, займає мусульманська святиня Куббат ас-Сахра (Купол Скелі). Ця споруда стоїть на природному кам’яному узвишші, яке, можливо, і було током Аравни.

В оповідях у книгах Хронік Аравну названо Орнаном (1Хр 21:18—28; 2Хр 3:1).