КОЛЬОРОВА ВКЛЕЙКА
Потоп за днів Ноя
ПОНАД 4350 років тому,— згідно з історичними записами, поміщеними в Біблії,— відкрилися небесні отвори, і води Потопу покрили всю землю. У Потопі загинули безбожні люди, які чинили насилля, і всі, хто через свою байдужість не звертав уваги на застереження від Бога. Вижив лише праведний Ной і його сім’я (всього вісім людей), а також по кілька тварин з кожного роду. Вони врятувалися у величезному ковчезі, збудованому за Божим наказом (Бт 7:1—24).
Про історичність Потопу свідчить той факт, що про нього згадує чимало письменників Біблії (Іс 54:9; 2Пт 3:5, 6; Єв 11:7). Але найпереконливішим доказом є свідчення самого Ісуса, який спостерігав за Потопом з неба. (Пор. Ів 8:58.) Він сказав: «За днів Ноя... прийшов Потоп та знищив усіх» (Лк 17:26, 27).
Розповідь про Потоп — це не просто цікаве оповідання. Ісус Христос звернув увагу на пророче значення тієї події. У своєму пророцтві про «закінчення цього віку» він згадав «дні Ноя». За допомогою розповіді про Потоп він застеріг про ще більше знищення, яке відбудеться «під час присутності Сина людського» (Мт 24:3, 37—39).
Чи міг ковчег вмістити всіх тварин? Це правда, що, згідно з різними енциклопедіями, існує понад мільйон видів тварин. Однак Ной отримав вказівку врятувати лише представників кожного «роду» наземних і летючих створінь. На думку деяких вчених, для появи великого розмаїття видів тварин, яке існує сьогодні, було б достатньо всього лиш 43 «роди» ссавців, 74 «роди» птахів і 10 «родів» плазунів. Об’єм ковчега становив приблизно 40 000 куб. м, тож у ньому було достатньо місця для всіх «пасажирів»
Куди поділись води Потопу? Очевидно, вони залишились тут, на землі. У наші дні на землі є приблизно 1,4 мільярда куб. км води. Вона покриває більш ніж 70 відсотків земної поверхні. Середня глибина океанів дорівнює 4 км; середня висота суходолу становить лише 800 м над рівнем моря. Якщо земну поверхню вирівняти, то її покриє шар води завтовшки 2400 м
Легенди про Потоп. Приклади з шести континентів та островів; відомі сотні таких легенд
Реконструкція замерзлого мамонта, якого знайшли в Сибіру в 1901 році. Минули тисячі років, а у його роті все ще була трава. Дехто вважає, що ця та інші знахідки (наприклад, викопні рештки морських істот, які знаходять високо в горах) є переконливим доказом раптового всесвітнього потопу