СКАРБНИЦЯ

Місце, зазвичай приміщення, де зберігаються гроші чи скарби. Як видно з Числа 31:54, спочатку роль священної скарбниці, де зберігалося пожертвуване золото, виконував «намет зборів». Цінні речі з Єрихона, які належали Єгові, віддали «до скарбниці дому Єгови», що теж вказує на те, що при святому наметі була свого роду скарбниця (ІсН 6:17, 24). За пожертвувані скарби та речі, взяті як здобич і освячені для Бога, відповідали левіти (1Хр 26:20—28). У храмі, який побудував Соломон, також була скарбниця, де зберігалося срібло, золото і цінне храмове приладдя (1Цр 7:51; 2Хр 5:1).

Під час правління царів Ізраїля існувала окрема царська скарбниця (2Цр 20:13; 24:13; 2Хр 32:27, 28; Єр 38:11). Протягом років скарби з неї і зі скарбниці дому Єгови неодноразово захоплювали вороги, а також використовували царі для підкупу язичницьких народів (1Цр 14:26; 15:18; 2Цр 12:18; 14:14; 16:8; 18:15; 24:13).

У Даниїла 1:2 сказано, що Навуходоносор відніс цінне приладдя з дому Єгови до Вавилона і поклав його «у скарбницю свого бога». Ось що, згідно з одним вавилонським написом, він говорить про храм Мардука: «Я наповнив його сріблом та золотом і дорогоцінним камінням... і помістив там скарбничий дім мого царства». (Пор. Езд 1:8.) Можливо, у вавилонян в різних частинах імперії були ще й додаткові скарбниці (Дн 3:2). Подібні скарбниці були також у персів. У них зберігалася частина грошей, які сатрапи збирали як податки (Езд 7:20, 21). Перські скарбниці, принаймні головні, виконували роль царських архівів, в яких, окрім золота й інших скарбів, зберігалися важливі документи (Езд 6:1, 2; Ес 3:9).

У Грецьких Писаннях. Під час Ісусового земного служіння частину храму в Єрусалимі називали «скарбницею» (Ів 8:20). Вона, очевидно, розташовувалася на подвір’ї жінок. За рабинськими джерелами, у храмі, збудованому Іродом, було 13 скриньок для дарів, які стояли біля стін цього подвір’я (Мішна. Шекалім 2:1; 6:1, 5). Вони нагадували вертикально поставлені сурми і, очевидно, мали вузьке горло та широке дно. Люди кидали в них свої пожертви (Мр 12:41). Священики не захотіли класти у священну скарбницю срібняки, які Юда кинув у храмі, бо вважали, що це «плата за кров» (Мт 27:6). Існує думка, що в храмі також була головна скарбниця, куди приносили гроші зі скриньок для дарів.