Слуга доглядає Панового добра

1, 2. Як вірний слуга доглядає “добро”?

ЧОМУ всеньке добро Пана поставлено під опіку “вірного і розумного слуги”? Це тому, що він доглядає його добре. Так як слуга в причті дбав, щоб все було в порядку, поля оброблені, добро схоронено, подостатком овочів, огородини і збіжжа, челядь добре одягнена, так справа мається й сьогодні із цим признаним слугою, що посідає інтереси Царства. Челядь Пана є добре кормлена й узброєна. Той “слуга” старається, щоб заповіді Бога і Ісуса Христа були виконані, деякі з котрих є: “І скажете тоді: Бувайте вдячні Єгові, призивайте ім’я Його; розповідайте між народами про діла його; напоминайте, що ім’я його велике!” (Іса. 12:4, Ам. Стан. Вер.) “Отже люд мій взнає ім’я моє, узнає того дня, що я той самий, що сказав: Ось я! Які ж гарні на горах ноги благовістника, що мир возвіщає, що вістить радість, проповідає спасення, що говорить Сионові: Зацарював Бог твій! Загомонить голос сторожів твоїх — піднімуть голос, і всі разом радісно воскликнуть; бо своїми побачать очима, що Єгова у Сион вертає.” (Іса. 52:6—8, Ам. Стан. Вер.) “Ви свідки мої, говорить Єгова, ви й слуга мій, що я його вибрав; щоб ви знали і вірували мені, і зрозуміли, що це — я; передо мною не було Бога, та й опісля не буде. Я, я — Єгова, та й нема спасителя крім мене.” (Іса. 43:10, 11, Ам. Стан. Вер.) “І ця євангелия царства буде проповідуватися по цілому світу на свідоцтво всім народам; і тоді прийде кінець.” (Мат. 24:14, Ам. Стан. Вер.) “Йдіте ж, і робіть учеників зо всіх народів, хрестящи їх в ім’я Отця і Сина і святого духа.” (Мат. 28:19, Ам. Стан. Вер.) “Сину чоловічий! я поставив тебе сторожем дому Ізрайлевого, й ти будеш дослуховатись слів із уст моїх і врозумляти їх від мене. Коли я перекажу тобою безбожникові: Ти згинеш, а ти не станеш врозумляти його й говорити, остерегаючи безбожника від ледачої стежки, щоб йому жити, то беззаконник той умре в своїх проступках, я ж доправлятись буду крові його з рук твоїх.”— Езек. 3:17, 18, Ам. Стан. Вер. Гляди також Езек. 9:1—11; Соф. 2:1—3.

² Ім’я Єгови проголошується по цілому світі. Усюди проповідується добра новина про Царство. Множество людей вчуться тих заповідей. Пересторога лукавим дається і кінець цього світа проголошується. Назначення тих, що мають остатися живими в Армаґеддоні йде вперед. Сотки тисячей звертаються до праведности і шукають смирности. “Інші вівці” бувають зібрані в одну кошару. Сиґнал Царства піднесено високо, і дорога приготована для повернення вигнавців. Вівці є схоронені проти напасних і жорстоких людей, і тих, що пошкодили б їх вічному добрі. Пусті місця у світі зацвіли, бо де тільки кілька років тому одна або дві особи прославляли Єгову, то тепер це роблять сотки ба навіть тисячі. Очі сліпих бувають відчинені, уші глухих отворені, і язик німого звільнився, та й хромий підскакує. Оці чуда тепер діються в духовому змислі, але в новому світі вони стануться в дуже буквальному змислі.

3. Про які інші інтереси він дбає?

³ Та й інші інтереси (“добро”) Царства також мають опіку, обдуману наскрізь увагу, бож над цілою будівлею Господньої видимої орґанізації чувають і слабі части її бувають безнастанно скріплені. Навіть хартію Товариства Вартової Башти Біблії і Брошур поправлено і так Товариство сталося більше прямою, живою частю і сильним, ужиточним знарядом. Дальше є інтереса відносно зорґанізовання й кермування всіх галузей, місійних домів, Вартової Башти Школа Гілеад, радіостанція, ферми Царства, обіжні й дистриктові округи, всі зібрання, збори, піонери, служба публичного свідоцтва, студії Біблії, Теократична школа міністерії. Є багато більше інтересів нового світа, що є “добром” або “посілістю” поміщені під опіку “слуги”.

4. Хто єдиний є відповідальний за те “добро”?

⁴ Так, те “добро” поставлено під управу помазаного останка із його законним правлючим тілом, що оперує через Товариство Вартової Башти Біблії й Брошур. Ніхто інший у цілому світі не отримав ані не став відповідальний за ті посілости, ані нікому не дано власти ‘кермувати і справляти такі інтереси. Для деяких читачів це може здаватись важкими словами; але це правда, і це робиться для охорони Господніх “інших овець”, щоб вони могли пізнати того “вірного і розумного слугу” і знати, що той “пан” має довір’я в його виконання вірно того, що поручено йому. Отже, дивіться тепер на поступаючу роботу повернувшого Пана в уживанню Його вірних людей. Якщо ми бачимо ті речі, то це наш обов’язок співділати з цим слугою, щоб приняти ласку.

ДОВІРОЧНІСТЬ ПАНА

5. Що значить для слуги довір’я Господнє?

⁵ Понад усяке людське поняття є чудовий розпорядок, який зробив Господь Ісус Христос повіривши свому слузі всі величезні відповідальності на землі відносно нового світа. Щастя тих, що мають довір’я в Пана, йде далеко поза людські приємності. Це є та внутрішня свідомість, що Господь признав лояльну й вірну службу виконану до тепер. Це є відсвіжаючим і напевно корисним для всіх довідатися чому Господь довіряє своєму народові при цім кінці світа. Тоді, зрозумівши, це ставить приклад для всіх наслідувати його, якщо вони також бажають мати Його довір’я.

6. Що спричиняє довір’я в Його слугу?

⁶ Господь знає, що вони подавали Його Слово життя, проповідували “впору і не впору”, провадили Його нарід правими стежками, ніколи не позволили відіпхнути Його Слово назад поза людську філософію, або традиції людей, або почитання сотворінь й пропаґанди цього світа. Той слуга тримав високо заміри й царство Боже, так, вище від усіх плянів людських, вище зневаг, очернення і наруг цієї лукавої ґенерації. Бог збереже своє Слово, і ніхто не може знищити його; але як вельми він радіє й любується тими, що Він може їм повірити; тими, що мають Його духа, що є ‘мужі по серцю Божому’! (1 Сам. 13:14) Господь знає з минулої служби, що Його “вірний і розумний слуга” буде лояльним сторожем Слова, буде добре берегти його, поводитись з ним як з найцінішою повіреною річчю, звеличуватиме його, терпіти за нього а навіть вмиратиме за нього. Він знає своїх і Його довір’я утверджене.

7. (а) Чи цей “вірний і розумний слуга” ухилявсь від служби? (б) Чи той слуга “сліпий”?

⁷ Слуга той не ухилявсь проголошувати всю волю Божу (Діян. 20:27), будь то про мир, тисячолітнє царювання, або погубне, страшне нещастя Армаґеддону, чи то вивисшення Божого ім’я, або опрокинення дияволського світа. (Одкр. 20:6; 16:12—16; Іса. 12; Одкр. 18:4, 5) Вони безнастанно боролись проти всяких перепон, серед лихої або доброї слави. Впродовж двох світових воєн вони служили, не здержуючись ані зупиняючись у дорозі. Вперед, завжди вперед, виконуючи їх завдання й доглядаючи справ Царства. Вони проголосили осторогу народам і цілому світу, ані вони не вагалися йти перед найвищі суди краю ради євангелії, або перед володарів і многих урядників, щоб свідкувати про Царство. Всякого часу цей “вірний слуга” кляса глибоко клопотавсь справами нового світа. На все інше вони були сліпі. Так, сліпі до всього опріч виконання волі Єгови і послуху Цареві! Вони бажали служити і угодити Цареві нового світа, а не людям. Цю одну річ вони виконували. Цей слуга кляса ставсь цілком гідний довір’я і наскрізь вірний. Не пропустив він ніякої нагоди, яку можна було ужити для побільшення інтересів Царства. Ціла предложена робота була виконана. Вони не лише дбали про те “добро”, але старались завжди побільшити його. Отже Цар нового світа має довір’я до свого слуги, що він опікуватиметься “добром” вірно і на будучі роки. Є ще багато до виконання, і з Єгової ласки велика робота ще буде виконана.

8. Чи той “володар” показує довір’я в одиниць?

⁸ Правдою є, що Господь показав своє довір’я в цього “вірного й розумного слугу”, але що ж сказати про всі особи з яких складається помазаний останок і про тисячі “інших овець” доброї волі? Чи той “володар” висловив своє вдоволення й довір’я до тих одиниць, або чи Він числиться і має до діла з ґрупами? Нема сумніву, що Він судить і схвалює або не схвалює одиниць. Певна річ, що ті особи не ділають незалежно від “вірного слуги”. Деякі із тих індивідуальних відповідальностей є показані в “причті о талантах”.

ПРИЧТА О ТАЛАНТАХ

9, 10. Що причта о талантах показує, коли вона має сповнитися?

⁹ Ця причта є записана в Маттея 25:14—30, і відноситься до інтересів Царства, і привілеїв та нагод. Даючи цю і інші причти, Господь сказав, ‘Царство небесне є подібне до.’ Це не значить, що коли церква пійде до неба, то аж тоді та приповість сповниться, ані Він не каже, що небо є уподібнене через ті причти. Ні, Він не навчає цього. Завважте слова в Маттея 25:1: “Тоді уподобиться царство небесне. . .” Це вказує нариси часу, а це в часі коли Господь поверне, і перед тим нім Він знищить цей лукавий світ і почне 1,000-років царювання між людьми. Це станеться в “часі кінця” (синтелія). Так із причтою о талантах; пан від’їжджає в далеку дорогу і покликує своїх слуг і поручає їм своє добро. Один дістав п’ять талантів, другий два, а третий один: “Кожному по його сназі”, котра то снага є в дійсности глибока посвята.

¹⁰ У своїм повороті Господь бере перелік, і довідується, що слуга з “п’ятьома талантами” побільшив їх до десяти, із двома побільшив до чотирьох, а третій закопав свій один талант, отже лишив його як він був перед тим. Перший і другий слуга дістали вітання й нагороду. “Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірний, над многими поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.” Це ясно навчає, щоб нам бути довірочними вірними та знаменитими слугами, то ми не тільки мусимо задержати і схоронити те, що нам поручено, але побільшити його у двоє. Посвяти й чинности вимагається від усіх тих, що хотять почути “Гаразд!” (Маттея 25:23) Господь сказав: “Ти був вірогідним у завідуванню малих речей, я поставлю тебе над многими.” (Веймот) Отаке є правило поступовання по якому Господь поступає; вірність у малих справах указує, навіть рішає, чи та особа буде вірна у великих справах. Іншого разу Ісус сказав: “Хто вірний у найменшому є вірний також у великому; а хто не є праведний в дуже малих речах, той також не є праведний і у великих.” (Луки 16:10, Ам. Стан. Вер.) “Хто є віригідний в малій справі, той і віригідний також у великій.”— Верс. Двадцятого Століття.

11. (а) Про яке Теократичне правило тут навчається? (б) Мойсей був прикладом для кого? і як це можна пристосувати тепер?

¹¹ Є такі, що із запалом беруться до майбутніх великих завдань, а головно тоді, як це приносить їм славу; але хто виконає малі, незначні, можливо прості речі, яких не бачуть інші? Вони можуть здаватись бути неважними, які можна легко лишити для кого іншого виконати їх. Слуга показує свою міру вірности й вірогідности через догляд і пильність тих малих речей. Слуга мусить доказати, що йому можна довіряти. Подумайте про слуг Божих, що отримали Його повне признання. Наприклад Мойсей, видимий провідник приближно двох міліонів осіб, з усіма його величезними обов’язками; а однак завважте ту наскрізь пильність з якою він доглядав кожну подробицю при будуванню намету і його приналежностей. Писання кажуть: “І справді Мойсей був вірним у всім домі його [Бога] як слуга, на свідчення тих речей, що пізніше мали бути сказані.” (Жид. 3:5, Ам. Стан. Вер.) Єгова безпечно поручив Мойсейові виконати свої прикази. Мойсей доказав свою вірогідність, свою пильність, та й це правда сьогодні, що коли ми бажаємо Господнього довіру й одобрення, і також побільшення привілеїв, тоді кожний з нас мусить бути пильним і вірогідним.

12. Що пильність в подробицях Єгови навчає нас?

¹² Самий Творець дав зразок для наслідування всім його сотворінням. Завважте, як старанно й з якою пильністю Він старався про всіх: про звірів, птиць, риб, дерева, людство — нічого не бракує. Бажання всього живого є вдоволене. (Пс. 104) Завважте також усі старанні приготування для правління нового світа. Господь Ісус є звершеним прикладом того, що дбає про найменші подробиці. Пам’ятаймо, що в яку б то службу нас не покликано виконувати через Господнього “вірного і розумного слугу”, то вона важна, будь вона велика чи мала, замітна чи незамітна. Виконайте її як Господеві. Всяка така робота є важна й чесна, коли ми її так зачислимо. Одного разу Псалмоспівець сказав: “Один день у твому шатрі лучший над тисячу. Волію бути придверником у домі Бога мого, як жити у шатрі лукавих.” (Пс. 84:10; Ам. Стан. Вер.) Отже не ухиляймося від ніякого призначеного завдання. Прийміть таку відповідальність і не старайтеся легко позбутися її, як це роблять у світі. Радше, приступаймо до неї з усім нашим серцем і будьмо вірні.

13, 14. Які є деякі таланти Царства поручені одиницям? і що треба робити з ними?

¹³ Щоб бути вірними в нашій службі, то ми мусимо уживати наші таланти, або інтереса Царства, і так вони побільшаться. Старайтесь подвоїти їх. Як це можна доконати? Із того, що вже було сказано, можна запримітити, які є ті інтереси Царства поручені під опіку “вірного і розумного слуги”, і через те можна легко бачити, як одиниці можуть управляти тими інтересами. Усім слугам Божим поручено якусь службу Царства, велику або малу. Таж саме знання правди становить поручення, бож воно було дане нам Господом, та й Господь може забрати від нас. Ми не тримаємо себе в правді людським способом, як от людською силою волі. Ні, це з милуючої ласки Бог дає цей скарб знання. Бог відпихає гордих на бік, а смирним Він показує свій завіт. Коли це так, то що нам робити з цим інтересом? Чи ми ростимо в знанню й розумінню? Воно росте з уживанням, і не побільшається коли закопати його. Дальше, ми маємо інтереса в оголошуванню журналів, у поновних одвідинах до заінтересованих людей, в біблійних студіях, і в іншій службі в полю. А далі й зборову службу треба доглянути. Кожний слуга, кожний піонер, і всі брати, що служать в орґанізації Товариства мають “таланти” або “інтереса”.

¹⁴ Без ріжниці деб ми не знаходилися, якщо нам приписано службу через “вірного й розумного слугу”, то це — служба царства, тому що той слуга є “паном над усім добром”. Отже, чим ми розвиваємо ту службу дану під наш догляд? Чи може ми сповняємо її поверховно, без ніякого запалу, без ревности, пильности й радости в ній? Чи ми виконуємо нашу службу точно? Оминайте зазіхання сіяти перед людьми! зате нехай Господь і Його “вірний слуга” призначить вам завдання. Пам’ятайте, що підвищення приходить тільки від Господа. (Пс. 75:5—7) Бувайте вдячні й оціняйте хоч би найменшу службу, яку ви можете виконати. Ще одно правило треба пам’ятати: “Кому дано багато, багато й вимагатиметься від нього.” (Луки 12:48, Ам. Стан. Вер.) “Хто бо має, тому дасться, й надто матиме; а хто не має, візьметься від нього й те, що має.”(Мат. 13:12, Ам. Стан. Вер.) Те, що поручено мусить побільшитися.

ПОБІЛЬШЕННЯ

15. (а) Як кожний слуга повинен справлятись з своїми талантами? (б) Що люди роблять, щоб побільшити свій світський бизнес, а що, щоб побільшити бизнес Царя?

¹⁵ Як чоловік побільшає свій власний бизнес? Найперше він знайомиться зі своїм крамом, який він продає. Він переконує себе, що цей крам, який він продає, принесе певне добро, отже він держить себе в доброму настроєнню й одушевленню. Далі він починає оголошувати його й виставляє його на показ, і вчиться як стрінути і справитись з противенством та з суперниками. Він наймає добрих, вірогідних помічників, і видає свої гроші там де вони принесуть найкращий хосен. Він заставляє себе працювати важко, терпеливо, якщо він бажає осягнути бажані наслідки. Якщо всі ті речі бувають виконані ради тілесного бизнесу, ради товару, що є переходячим і пропадающим, то скільки більше ми повинні працювати для Царства “бизнесу”, що є вічним. В новому світі ви маєте особистий інтерес; бож чи ви не сподієтеся жити в ньому і втішатися його благословенствами? Якщо так, тоді будьте одним із тих слуг, що зуживаються ради нього. Додайте щось до вашої служби. Не старайтесь показати ‘панові всього добра’ як він має виконувати його бизнес, але візьміться до тих справ, що поручені вам під догляд. Коли б тільки всі слуги Божі мали ту саму думку, плянування, запал, працьовитість, запопадливість, у службі нового світа, як це вони мають у бизнесі їх світських справ, тоді вони жали б 100 процент побільшення. Тоді більші й ширші нагоди в службі прийшли б на умисл і відкрилося б ширше поле. Занедбання тих інтересів приносить нещастя. “Той невільник, що знає волю пана свого, і не чинить її, буде остро покараний.”— Луки 12:47, Ам. Перек.

16. Як ми напевно можемо побільшити наші інтереси Царства?

¹⁶ Щоб бути признаними Володарями нового світа, ми мусимо побільшати наші інтереса, будь вони великі чи малі. Тому зверніть всі свої сили на Господню роботу і не дозвольте вашим особистим справам і іншим речам перешкодити у вашому догляді Господніх інтересів, і так вони побільшаться. Прийміть ваші обов’язки і не чекайте аж хтось спонукає вас, але йдіть уперед самі. Ви є один з Господніх слуг. Зробіть діло Царя найважнішим, а ваше власне відопхніть до другого або й третього місця. Ніколи не будьте байдужими, недбалими, невірогідними, ухиляючись від обов’язків. Радше наслідуйте “вірного й розумного слугу”, якому тепер поручено всі Господні видимі служення Царства.

ПОХВАЛА Й РАДІСТЬ

17. Як в цих часах слуга дістає похвалу і “радість Господню”?

¹⁷ Дорожи понад все інше честю і похвалою від Царя над усіма царями, Володаря вибраного Всемогучим Єговою. “Гаразд, добрий і вірний слуго; був єси вірний у малих речах, поставлю тебе над многими; увійди в радість твого Господа.” (Мат. 25:21, Ам. Стан. Вер.) Вірне служення приносить нагороду, бо більші обов’язки спочивають на раменах такого слуги, і це стається перед знищенням цього старого світа. Ті одобрені одиниці входять також у радість їх Господа. Велика радість володаря нового світа є виконувати діло небесного Отця, постаратись, щоб Його ім’я, Єгова, було прославлене на вічні віки, і щоб мати часть тепер в оправданню його перед цілим світом. Ця радість не знає границь. Потім наступить знищення цього лукавого світа і усунення злочинців на всякий час. Ах, щоб той день уже приспішив! Він не може прийти над скоро. А так Диявол, його демони, його власти темряви,— всі зникнуть. Чи навіть і цей вигляд не приносить радості у ваші серця? І потому має щось більше наступити.

18. Як ми можемо почати входити в радість нашого Господа?

¹⁸ Чи не почати вам входити в “радість твого Пана”? Так, це можливо, і до тієї міри оскільки ваша служба є вірна. Цієї радості не дано для лінивих, миркачів і неробів, але тільки для тих, що є завжди чуйні, пробуджені і стараються рости всякого часу. Чим “більше служення й одобрення, тим більше ми входимо в радість. Всяка радість яка виходить із служби Царства, належить до Царя, і ми можемо увійти в неї, і недалека будучність має багато більше. Це є наш день добробуту. Радіймо і веселімся, що ми знаходимося в ньому. (Пс. 118:23—29) Радуйтеся в Цареві нового світа. Ніколи в історії чоловіка не було такого часу як цей, і такого часу ніколи вже не буде. Беріть участь в службі Царя тепер, і будьте учасником радости Царя. Тепер прийшов час працювати тяжко й завзято. Ця робота є радісна і буде далі такою, і принесе побільшення талантів. (т. є, інтересів Царства). Обітницю дано нам, “Ти вкажеш мені дорогу життя, перед лицем твоїм повнота радощів, по правиці твоїй блаженство по всяк час.”— Пс. 16:11, Ам. Стан. Вер.

19. Яка будуча нагорода є захована для тих, що побільшають їх таланти?

¹⁹ Потому прийдуть вічні благословенства у славному новому світі. “Вернуться визволені Єговою; із радісними піснями прийдуть на Сион; і радість вічна буде над головою в їх; радощі й веселощі знайдуть вони, а смуток і воздихання від них віддаляться.” “Агнець бо, що на середині престола, пастиме їх, і водитиме їх до живих джерел вод; і Бог обітре всяку сльозину з очей їх.” (Іса. 35:10 і Одкр. 7:17, Ам. Стан. Вер.) Тепер не час на упущення рук, але бути занятим службою Царства, уліпшувати побільшати, завжди розширювати свої таланти (інтереси Царства). Час короткий. Всі лояльні й вірні слуги Божі, увійдіть всеціло у вашу теперішню службу! Ще більше відповідальності, що можливо вимагатимуть всієї нашої сили, лежать напереді, але й нагорода велика. Отже нехай всі будуть тверезі, чуйні й енерґійні. Вороги виступлять проти нас, але Єгова попхне їх назад, так що ми зможемо йти вперед з Його дорогоцінною роботою. Приглядайтесь “вірному й розумному слузі” і приймайте з покорою й вдячністю поради і інструкції дані. Оминайте столи тих, що противляться йому. Бережіть добре ваші теперішні інтереси Царства. Не щадіть себе, але побільшайте інтереси чим раз більше, і тоді ви відчуєте Господнє одобрення, і ті солодкі, приємні, вдовольняючі слова признання від Господа: “Гаразд, добрий і вірний слуго!” Наше вічне існування залежить від вірного виконання нашого завдання.