Дорога успіху
“Тоді щаститись ме тобі у всіх задумах твоїх і будеш поступати розумно.”— Ісуса Навина 1:8.
Цю промову доручив президент Товариства Вартової Башти Біблії й Брошур при кінці закінчення шкільного періоду в Гілеад Біблійної Школи Вартової Башти в неділю о 3 год. пп. на 30 липня, 1950. в Янкі Стадіоні, в місті Нью-Йорк, з початку отворення 8 денного Міжнародного Зібрання Свідків Єгови.
1. Що Єгова провадить? І як міриться успіх?
ЄГОВА провадить урядову школу успіху. Нема нічого на землі подібного їй. Від коли вона дала вишкіл Архи-інструкторові, вона існувала через дев’ятнадцять століть. Чудовий курс, який вона дає через Нього,— це освіта й вишкіл на життя на цілі будучі віки. Чоловік не скінчить тієї школи покіль він докаже, що він є гідний життя вічного. Дістати це право — це міра дійсного успіху людини, та й це є призначення для шкільних Інструкторів і вічна радість і благословенство для успішного абсольвента. Успіх треба міряти терміном життя, а не проминаючими штучними речами цього світа. Той, що дає найвищу якість життя, безсмертність у небі, сказав: “Яка бо користь чоловікові, коли б він здобув цілий світ а втратив душу свою? Або що чоловік дасть в заміну за душу свою?” (Мат. 16:26, НС) До якого більшого успіху може чоловік і жінка дійти чим дістати безконечне життя в щастю, щоб із ним служити Богу, який дав цю нагороду? По тому, який солодший привілей можемо ми мати, чим помогти іншим осягнути таке життя з нами? Нема ніякого. Тепер на питання, як осягнути такий успіх, Єгови теократична школа успіху має відповідь.
2. Як ми входимо в цю школу? Як світскі школи занепали?
2 Щоб вступити в ту школу, то ми мусимо вповні звернутися до великого Провідника школи, Бога Єгови. Ми мусимо підчинитися вповні Його курсові науки і бути охочими вчитися після Його вказівки. Це значить, що ми повинні рішитись служити Богу і увійти в угоду з Ним чинити Його волю, бажаючи, щоб його воля була виконана у всьому. Ми бажаємо, щоб Він зробив з нас тих що Він бажає, а не тих, ким цей світ думає ми повинні бути. По впливі більше чим чотири тисячі літ існуванню, цей світ показався бути сумною невдачею, показуючи, що він не має життя свобідного, не має впокою ні радості. Всі його школи установлені до тепер не навчили своїх студентів, як осягнути таке життя. І так ті ясні плани, які цей світ бажає нарисувати нам по його власній думці успіху, є засуджені при кінці на гірке розчарування, в цьому електронному новочасному віку, як у всіх попередніх віках. Дні цього світа вже почислені, і всі ті, що студіюють і стрімлять до успіху в цім світі, проминуть з його знищенням.
3. Які є вимоги Єгови для тих що входять в цю школу?
3 Та Бог Єгова бажає, щоб Його студенти знайшли стале місце у вільнім новім світі, який Він творить і який ніколи не перейде. Оттаке Його бажання для нас, що вступаємо в Його школу. Його улюблений Син Ісус сказав: “Так і Отець мій, що в небі, не бажає, щоб загинув один із цих малих.” (Мат. 18:14, НС) Він бажає, щоб ми досягли вічне життя в будучому світі, і Він знає якого курсу студії, вишколу й діяльності ми потребуємо для нашого успіху. Отже, це конечно треба слухати Його волі як Навчителя.
4. Як це правило успіху підкрислено в справі Йозуя?
4 Це правило для успіху Він підкреслив давно тому. От пророк Мойсей мав вскорі вийти на гору Нево, щоб поглянути на Обіцяну Землю текучу молоком і медом і померти, і перед своїм відходом, він провадив Ізраїльтян в угоду вірности до Бога Єгови і сказав: “Тим то держіть слова цього завіту, і чиніть їх, щоб вам добре поводилося у всьому, що ви робите.” (5 Мойс. 29:1—9, Анґ. Вер.) Через Мойсея Бог Єгова дав Книгу Закону Ізраїльтянам. Він призначив Мойсейового вірного слугу Йозуя (Ісуса Навина) бути його наслідником і провадити нарід Ізраїля до Обіцяної Землі. Йозуїв успіх як того, що взяв місце Мойсея, мав бути мірений тим, що він мав провадити людей Божих переможно через ріку Йордан і підневолити й очистити із неї ворогів, а опісля посісти землю. Коли Йозуя поверне назад у воскресенню з мертвих і ви запитаєте його, що ділало для його успіху, то він скаже вам, що це послушенство до оцих слів Бога Єгови до нього: “Стій тілько твердо і ревно думай про те, щоб чинити притьма все по закону, що заповідав тобі мій раб Мойсей; не звертай з його ні праворуч ні ліворуч; держи в голові добрий розум, щоб ні задумав. Цю книгу закону повсячасно мусиш держати в устах і міркувати про неї день і ніч, щоб зважувати нею все, що в ній визначено; тоді щастись ме тобі у всіх задумах твоїх і будеш поступати розумно.”— Ісуса Навина 1:7, 8.
5. По тих словах до Йозуя, то в чому лежить дорога до успіху?
5 Це є справленням для нас. Дорога до доброго успіху лежить у лояльному послушенстві до нашого божественного Навчителя, Єгови. Але, щоб бути послушними, то ми мусимо познайомити себе з Його волею. Він дав нам своє написане Слово, але ж ми мусимо роздумувати над ним день і ніч, щоб ми могли довідатися яка Його воля для нас, і яку роботу Він бажає, щоб ми виконували. Те Слово не мусить відступити від наших уст, але ми мусимо тримати його на своїм язиці й дискусувати його з іншими, і мусимо проголошувати його іншим для провідництва до успіху. Наш любий Навчитель завжди готовий помагати нам навчитися про Його волю і пізнати правду. Він чуває над нашою метою чинити Його волю і Він завжди кермує нас. Запевняючи нас, Він каже: “Навчу тебе і вкажу дорогу, по котрій тобі ходити; звернувши очі мої на тебе, дам тобі раду. Не будьте як кінь, як мул, що розуму не має; нахоставши уздою, окрасою їх, мусиш усмирити їх, коли не хочуть іти за тобою.” (Пс. 32:8, 9, АС) Якщо ми маємо ліпший розум чим кінь або мул, то ми охотно прийдемо до нашого великого Пана Бога Єгови і ми приймемо Його вказівки й науку, і завжди будемо виконувати їх, знаючи, що Його око глядить на нас як ми робимо і справляє нас, коли ми зробимо помилку. І так Він держить нас від облудної дороги, яка веде до упадку. Це не можливо для нас мати більше пильного навчителя чим Він є, Той, що щиро й з любові цікавиться вічним добром своїх учнів і печалиться їх остаточним успіхом.
6. Наслідування учнем чийого прикладу провадить до певного успіху? Чому так?
6 Улюблений Син Єгови Ісус Христос був Його найбільшим учнем, і коли ми наслідуємо Його приклад, то ми напевно будемо успішними як і Він. Ісус цілковито віддав себе на виконання того, що Його Отець і Навчитель показав бути Його волею, і говорив те, що Він навчив Його говорити в цім світі. За виконання Його Отця волі до найвищої точки, Його повісили на дереві тортур, прибивши гвоздями Його руки і ноги. Розуміється, це не був успіх в очах цього світа. Але цим Він доказав, що Диявол є брехун в сказанню, що ніхто з людей не може бути цілковито вірним Богу в цім світі, і доказав Ісусову звершену невинність і послушенство Богу як Царюючому Володареві над усіма. Тим то Ісус сказав до Жидів: “Як піднесете вгору Сина чоловічого, тоді зрозумієте, що це я, і що від себе не роблю нічого; тільки, як навчив мене Отець мій, так говорю.” (Йоана 8:28, НС) Ісус признав, що Він був навчений Його Богом і Отцем, і щоб ми могли йти Його слідами, то ми мусимо мати того самого Навчителя, якого Він мав. Люди цього світа гордяться, що вони ходили до якоїсь там школи або колеґії й навчалися від славних навчителів. Але ми не можемо мати славнішого навчителя й більше здібного чим є Бог Єгова, ані вищої освіти чим Він дає, бо вона провадить до певного успіху.
7. Через кого ми мусимо вступити в цю школу, і чому? Отримавши науку, що ми мусимо робити?
7 За Ісусову вірність Єгова післав Його в цей світ навчати нас. Через те ми мусимо статися Ісусовими учнями й вчитися. Ми не можемо дістати вступу до тієї школи успіху Єгови як тільки через Ісуса, бо Він сказав: “Я дорога і правда і життя. Ніхто не приходить до Отця як тільки мною.” (Йоана 14:6, НС) Ось так ціла шкільна система була зорґанізована з Ісусом Христом як головним Навчителем під самим Богом Єговою. І як Єгова навчив Ісуса, щоб Він міг навчати інших, так і ми, будучи навчені, мусимо навчати інших. Бог привів нас в Його школу для несамолюбної цілі. Це не є собі школа в якій навчають тільки про теорії, але це є найбільш практична школа. Ціль нашого ходження до неї є та, щоб ми могли навчитися робити те, що є в гармонії з нашим Творцем і навчати інших дістати життя від Бога через Ісуса Христа.
СТІЙТЕ ПРИ ТИХ РЕЧАХ
8. Чому ми всі, включаючи абсольвентів з Гілеад, мусимо остатися в цій школі і далі студіювати?
8 Цей світ і його невидимий володар Диявол противляться Божій волі. Це ж бо серед цього світа, що нам довелось жити тепер, але дякувати Богу, вже тільки “короткий протяг часу” нім Диявол і його світові володарі цієї темряви будуть зв’язнені й усунуті з дороги. Але ж впродовж цього “короткого протягу часу” в якому цей світ знаходиться і в якому ми мусимо жити, ми мусимо далі продовжувати наші студії й вчитися в божественній школі. Ми не можемо позволити собі виступити геть або оминати відповідальність. Не на користь воно нам, коли б нас вигнали (зі школи) за невластиву поведінку, за бунтівництво проти наших Навчителів, або за невірність. Щоб осягнути вінець успіху, ми мусимо продовжати наші студії Божого Слова і старатися навчати також інших. Деякі з нас можливо мали привілей, як повночасні міністри Божі, вчащати до Вачтовер Біблійної Школи Гілеад і кінчати курс і отримати диплом заслуг. Це було великим благословенням для всіх таких абсольвентів, і це поставило їх геть далеко напереді в розумінню Божої волі і дало їм спромогу студіювати Його Слово і навчати інших. Але ж це не є кінець студії або вишколу навіть для тих абсольвентів. Ні; це тільки початок життя під більшою відповідальністю перед Богом. Абсольвенти школи Гілеад, як і всі решта з нас, мусять продовжати у великій школі Бога Єгови через Ісуса Христа, яка отворена для всіх нас. В цій Божій інституції ми мусимо далі продовжати наші студії так довго як ми знаходимося в цім лукавім і ворожім світі, щоб нам не погибнути з ним.
9. Коли успіх буде приписаний нам, як це Павле показав?
9 Успіх, який провадить до вічного життя в цім новім світі, ніколи не буде приписаний нам покіль ми скінчимо наше життя в цім старім світі і затримаємо Боже признання аж до кінця. Це вже аж при кінці, що апостол Павло міг сказати про себе. “Час мого відходу настав. Боротьбою доброю я боровся, біг дороги моєї скінчив я, віри додержав. На останок схоронено для мене вінець праведности, який Господь, праведний суддя, дасть мені в нагороду в той день.”— 2 Тим. 4:6—8, НС.
10. Також чому, абсольвенти з дипломами з Гілеад мусять дальше студіювати опісля? Опріч особистої студії, як ми мусимо студіювати?
10 Отже абсольвенти з Гілеад школи мусять наполягати на свої студії, і так практично ужити вишкіл, який вони з ласки прийняли через орґанізацію Єгови. Вони мусять іти вперед своїми студіями, та вже не під натиском розкладу Гілеад Школи або з причини іспитів або ради успішного укінчення класу; ні, але ради того, щоб стрінути вимоги положені на них через ту велику навчаючу роботу, яку вони мають виконувати по оставленню школи. Скінчення такої школи і осягнення диплому не є остаточною метою. Ваше успішне збавлення ваших душ і ваша поміч у збавленню інших — це є та велика мета всього вишколу, який Єгова дає через Ісуса Христа. Все це відіграє свою часть в оправданню Єгови як Отця, що дає життя послушним діттям, які з посвяти віддані Йому і які є честю для Нього. До таких Він каже: “Розумний будь, сину, втішай моє серце, щоб я знав, що відказати злорікам.” (Прип. 27:11, КЯ) Це не тільки наша особиста студія Біблії і літератури Товариства Вартової Башти Біблії й Брошур в наших домах, при помочи яких ми студіюємо Слово небесного Отця, але й “не покидаючи громади своєї . . . а один одного піддержуючи, скілько більше бачите, що наближується день”. (Жид. 10:25, НС) Це що ми ходили до народної або приватної школи з іншими учнями має свої добрі наслідки. Так і наше згромадження разом з християнами для студії, молитви і інструкції відносно служби в полю, має свої корисні наслідки. Якщо ми дістанемо сердечного духа нашого великого Навчителя, тоді ми любимо разом з людьми, що студіюють і вчаться з нами в тій самій Божій школі.
11. Що нам потрібно робити по годинах нашої студії?
11 Але як і абсольвенти з Гілеад, ми не можемо залишити нашої студії так скоро як ми вийдемо зі школи або з класу. Коли ми закриємо наші Біблії й наші біблійні підручники по особистій студії, або коли ми оставимо місце зібрання і розійдемося з співхристиянами, то нам не годиться забувати всього того, що ми навчилися. Це було б марнуванням часу, грошей і умових змагань. Ми мусимо міркувати над тими речами і пристосувати їх до наших щоденних життєвих завдань, і також розказувати про них іншим. Ми повинні заставити наше нагромаджене знання до праці; яко ж і написано: “Будьте ж чинителями слова, а не тілько слухателями, обманюючи себе самих ложним думанням.” (Якова 1:22, НС) Держіть завжди на виді той величний намір вашого вишколу під опікою Бога Єгови і Ісуса Христа. Та ціль є, що по годинах нашої студії, ми маємо виконувати Божу роботу на Його славу і на спасення нас самих і інших людей. Це наш обов’язок робити серед неприязного світа. Пам’ятаймо, що велика часть нашої науки приходить через наше змагання навчати інших.
НЕ ЗАНЕДБУЙМО ЗАКОНУ МАТЕРІ
12, 13. Чому нам потрібно бути відважними, як от Йозуя? Чию поміч обіцяно нам, і серед яких обставин?
12 Коли Йозуя перейшов Йордан ріку у ворожу землю, він потребував великої відваги й непохитної посвяти до наміру Єгови. Так і з нами річ мається тепер. Ми сьогодні йдемо вперед до роботи для якої наш великий Навчитель вишколив нас під Ісусом Христом, і це ми робимо у світі повний ворогів. Ми знаємо, що нас навчено робити, але ми не можемо успішно виконати цього в нашій власній силі і по-природному розумінню речей. Ми потребуємо провідництва, помочи й піддержки Того, що висилає нас з Його теократичної школи. Він не вислав нас та й забув про нас. Він вельми цікавиться як Його учні уживають дорогоцінного знання, яке Він дав їм через свою Теократичну орґанізацію під Христом. Він обіцяв бути з ними, але тільки тоді, коли вони будуть виконувати Його заповіді і ділати згідно із тим, що їх навчено. Природна річ, Він не буде із тими, що покажуться неслухняними і не виконують Його Слова. Ворожий світ старається примусити нас ділати й жити супроти божественного навчання, так щоб весь наш вишкол обернувсь, в ніщо, змарнувавши Божу доброту. Для тієї причини ми потребуємо бути більш відважними і триматися точно того, що Бог приказав й навчив нас. Він не запевняє нам добробуту ані доброго успіху в Його службі, якщо ми ділаємо інакше.
13 Та будьмо певні одної речі: Він не післав нас на безцільну місію, а дасть нам добробут і добрий успіх, якщо ми виконаємо Його Слово; бо Його Слово ніколи не вертається в порожні і несповнене до Нього.— Ісаїї 55:11.
14. Через кого Бог дає нам інструкцію? Як і він, чому це піде з нами, і на яких обставинах?
14 Щоб бути успішними на життя вічне, ми мусимо слухати Божої інструкції через Його Теократичну орґанізацію й перебувати в ній хоч би серед дуже напружних обставин. Промовляючи до своїх учнів як дітей, Бог каже: “Слухай, мій сину, науки батька твого, і не відкидай материного заповіту [або, навчення].” Небесний Отець уподобив тут свою орґанізацію, що навчає Його дітей, до жінки, матері, яка дуже віддана своєму чоловіку і їх дітям. (Прип. 1:8, АС, з боку) Небесний Отець бажає, щоб ми мали пошану до Його наукової орґанізації, і тому Він каже: “Сину мій, хорони заповіди батька твого і не покидай закону матери твоєї: бо ця заповідь — світильник; і закон це світло; дорога ж до життя це докір і наука.” (Прип. 6:20, 23, КЯ) Якщо ми держимо нашого Отця інструкцію і заповіді, то не тільки він буде з нами але його “жінка”, наша “мати”, буде також з нами. Всяка нормальна жінка є прив’язана до своїх дітей. Єгова, що сотворив жінку, запитує: “Хіба ж забуде молодиця своє немовлятко? Хіба їй свого власного тіла жаль не буде? Та хоч би й вона забула, то я не забуду тебе.” (Ісаїї 49:15) Божа жінка, або Теократична орґанізація, є подібна Йому. Вона ніколи не забуває своїх дітей, тих що вона їх навчає і робить свідками й представниками її чоловіка, Всевишнього Бога. Ми повинні показати нашу любов до неї, що ми не відкинемо закону нашої матері. Було б це нерозумно відкинути її закон й глядіти на його зпогордою. “Розумний син отця свого возвеселяє, дурний же чоловік і матір’ю помітає.”— Прип. 15:20.
15. Чому той, що думає обійтись без орґанізації, є необачний? За яку зневагу і переступ він є винуватий?
15 Чоловік що думає, що він може обійтися без Божої орґанізації і може студіювати Біблію самий, і може виконати Божу роботу незалежно як найліпше він уважає без всякої орґанізації, той є дуже необачний. Йому бракує цілого розуміння як Бог ділав з своїми слугами в минувшім часі. Ми не можемо забути, що Бог навчає нас через свою орґанізацію, свою жінку, а нашу матір. Він шанує свою жінку і оціняє роботу яку вона виконує в користь Його синів і дочок. Отже Він не любить коли хтось із визнаних Християн зневажає “матір” орґанізацію. Не шанувати її значить не шанувати Ісуса Христа, бо Бог зробив цього улюбленого Сина Головою Теократичної орґанізації. Хто краде пошану тієї орґанізації, яка належиться цій символічній матері, той ділає на знищення орґанізації, а не щоб збудувати її. Він винуватий за переступ проти її божественного мужа, Єгови, нашого небесного Отця. Те що ви робите проти неї, ви робите й проти Його. “Хто в батька-матері вкраде, та й каже ‘це не гріх’,— той товариш рабівника.” А великим рабівником є Сатана Диявол. (Прип. 28:24) Отже не обкрадаймо і не нищимо, а покажім любов і пошану до нашої матері тим, що ми не забудимо ніколи її закону і навчення, як це Диявол зробив. Будьмо завжди послушні їй, як і до Єгови, її чоловіка і Голови.
(Дальше буде)