Що робити у виді кінця

1. Чому біблійна доктрина про кінець світа є наукова, і чому псевдо-Христіянство буде першою частиною, що закінчиться?

СЕКТАНСЬКІ реліґіоністи в минувшім часі переконали себе, що знищення сонця, місяця і зорів та землі наближилось було, і через те вони виробляли многі нісенітниці, що стягнуло на них насмішку і зробило цей предмет про кінець світа таким, що викликував усміх і недовіря, або так, що його уважно оминали. Нісенітниці вони були тому, що Слово Боже не каже христіянам, що зустрічають дійсний кінець, це робити. Предмет про кінець світа не є собі божевільна ідея, що зсуває з ума, і вимірена тільки для реліґійних фанатиків захоплення, наслідки чого буває дурна поведінка й стягає погорду світа. Кінець світа є науковий. Він не обнимає знищення Божого матеріяльного всесвіта на який Він стратив неміримий час, щоб його привести до славного існування. Тому що “небеса являють славу Божу, а небосклін показує діло рук Його”, то чому Він мав би знищити ті наукові дива? Цього Він не зробить. Звільнім науку про кінець світа від дурних, небіблійних пояснень, які Христіянство прилучило до неї і які допровадили до нерозумної поведінки. Кінець світа не значить знищення нашої кулі й матеріяльних тіл на небі. Це значить кінець Сатани, Диявола, лукавої орґанізації невидимої і видимої. Христіянство зробило себе частю його орґанізації, хоч іменує себе бути “домом Божим”. За це лицемірство воно прийме острий осуд і буде першою частю цього світа, що закінчиться.

2. Як ми довідуємося, яку розумну й правильну річ робити у виді кінця світа?

² Світські люди думають, що нема нічого до роботи, хіба ти змішаєшся із цим світом. Вони думають, що відступити й не бути частю цього світа значить відійти геть від людей і жити на самоті в якомусь монастирі або закладі. Але ж що Ной робив, коли він ходив з Богом? Що він і його родина робили, коли вони зустрічали кінець передпотопного світа? Що апостол Петро казав христіянам робити, тому що цілковитий кінець усьому наближався? Коли віднестися до біблійних записків відносно того, що слуги Бога Єгови робили, як вони зустрічали нещастя з Його руки, то цим вчимося, що є розумним чинити у виді кінця світа.

3. Що Бог доручує наперед про нещастя з Його руки, і як час рахується тут?

³ Це є очевидна істина, принаймні між Свідками Єгови, що Всемогучий Бог завжди дає наперед осторогу про нещастя, яке Він посилає на декого або на все людство. Це було правдою про перше ґлобальне нещастя або світове нещастя. Та й це буде правдою про надходяче світове нещастя, бо великий свідок Єгови, Ісус Христос сказав, що наші дні рівнобіжать із Ноєвими: “Як сталося за днів Ноя, так буде за днів Сина чоловічого.” (Луки 17:26, НС) Бог Єгова призначив навіть день в який мав прийти Потоп. Він також призначив початок для доручення публичної перестороги про його прихід, призначивши досить часу наперед для виконання його наміру через доручення свідоцтва. Так і тепер річ мається дотично цього великого світового нещастя.

4. Яка є ціль доручення звідомлення наперед?

⁴ Це що Він дає повідомлення наперед не є для того, щоби витворити переляк про кінець світа. Він не є той, що лякає нововірців на свій бік, та й світові ругателі не є такими, щоб настрашилися цим. Ті, що стараються витворити переполох, загально спричиняють зворушення й не маючи до цього ніякого біблійного вияснення, яке те нещастя має бути. Вони шукають слави й відзначности й бажають витворити чимало захоплення й зворушення. Проте Єгова має на увазі ціль в Його дорученню повідомлення наперед, і тому ті, що не зважають на це, не можуть сказати, що вони не мали нагоди.

5. Кого Бог вибрав а кого не вибрав, щоб доручити те звідомлення, і чому?

⁵ Сконечности ті, що звідомляють наперед про акт Божий мусять бути Його свідками. Таке служення є ласка й честь, і Єгова не вибирає нікого іншого тільки тих людей, що є лоальні Йому і котрі доручують слово, яке Він вложив їм промовляти, не дивлячись на ругателів. Він не вибирає тих, що не є в гармонії з Ним і котрі соромляться Його Слова і маловажать ним, ставлячи людські фільософії, наукові теорії, і реліґійні традиції напереді Слова Божого, і котрі поповняють духове самолюбство із цим світом. Псальма 50:16—21 каже: “До лукавого говорить Бог: Чого ти говориш про устави мої, і носиш в устах твоїх завіт мій? Ти ж зненавидів докір, і кинув слова мої позад себе? Бачив ти злодія, то й радо приставав до його, і з перелюбниками ти був спільником. Устам твоїм ти давав волю до злого, а язиком твоїм ти кував зраду. Ти сидів там і виговорював проти брата твого, ти кидав безчесть на сина матері твоєї. Таке ти творив і я мовчав; ти думав, що я рівня тобі. Я покараю тебе, і перед очі твої поставлю гріхи твої.” (АС). Реліґійні лицеміри ніколи не зможуть обманути Бога, та й Він ніколи не помилиться і не вибери їх за своїх послів, щоб проголосити наближаючийся кінець. Він вибирає тих, що ходять з Ним.

6. Щоб спастися від світового нещастя, чим ми мусимо бути, і як цей факт показано?

⁶ Щодо спасення кого небудь, то Єгова найперше спасає своїх гідних свідків. Апостол Петро сильно підкреслює це. Розказавши, як Ной і його родина спаслися крізь потоп і як праведний Лот був збавлений від знищення Содоми вогнем й сіркою з неба, Петро пояснює: “Єгова знає, як визволяти людей благородних із спокуси, проте схоронити неправедних на день суду на знищення тих, що ходять за тілесним хотінням, бажаючи осквернити його і котрі погорджують начальством.” (2 Петр. 2:5—10, НС) Він також спасає тих, що вважають на це свідоцтво і котрі помагають поширувати його іншим. Тому то апостол Павло сказав: “Пильнуй завжди себе й науки. Пробувай у цьому; це бо роблячи, сам спасешся і ті, що слухають тебе.” (1 Тим. 4:16, НС) Під цим ми оціняємо більше вповні, як нам потрібно бути одним із Свідків Єгови Бога, щоби спастися від світового нещастя.

БОГ ВИКОНУЄ СВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

7. Отже яка мусить бути далекосягла причина для постійної активности Свідків Єгови?

⁷ Там мусить бути щось більшого чим тільки реліґійне зворушення і пересадність, коли Свідки Єгови уперто йдуть до людей в їх домашніх територіях раз по раз і також поширують їх діло проповідування до многих країв, до яких вони йдуть і проповідують вість, тепер у більше ніж девятьдесяти мовах й говірках і в сто-двадцять одному краю, і це у виді великої ворожнечи, реліґійного переслідування і політичного гнету. Так, їх висмівають. Та це не значить, нічого, бо самий Ісус Христос був висміяний та зневажений і Він перестеріг нас, що Його послідовники будуть так же трактовані. Отже те напружне свідоцтво, яке дає цей розмірно маленький гурток, мусить бути впливом якоїсь важної причини, бо ж це свідоцтво не було поширене вогнем ні мечем, як це Магомеданізм робив, ані він не шукає політичної ласки і не втішається політичною охороною. Піддержкою цього мусить бути Всемогучий Бог і Його дух, бо ті свідки відносяться до Божого Слова про їх вість, а не тільки почасти, то є, до певних вибраних частей в Біблії, але до цілої, або до одної гармонійної цілости. Та справжня причина позаді їх невідпорного свідоцтва — це факт, що царство Єгови народилося в небесах і що Його Син був окоронований, як діючий Цар, і що прийшов кінець Сатаниного світа в ґлобальному нещастю. Свідки Єгови можуть доказати це фактом і пророцтвами, які сповнилися.

8. Як Бог сказав Амосові, що будуть певні причини для певного діяння, отже яка є причина для доручення повідомлення тепер?

⁸ В цім часі світової крізи, Бог працює на землі нім Він виконає той страшний акт Божий, який Він предсказав. Він каже нам, що мусить бути відповідна причина для певного спостережного впливу. Він також каже нам, що він буде інформувати своїх свідків про Його наміри і про його наближаючися дії. Отже через свого пророка Господь Бог Єгова давно тому сказав: “Хіба ходять двоє укупі, як не згодилися на це? Чи рикати ме лев у гаю, не почувши ловитви? Чи озоветься левчук із свого леговища, покіль не піймає? Чи попадеться пташка в сіло на землі, як не наставлено сіла на неї? Чи підіймуть із землі сіло, як ніщо не піймалось? Чи затрубить труба в місті і люди не злякаються? Чи ж складеться в місті лихо без Божої волі? Тим же то, що ні чинить Господь Бог, він відкриває свій намір слугам своїм, пророкам. Коли лев рикає, то хто не злякається? Коли Господь Бог заговорить, як же пророкам не пророкувати?” (Амоса 3:3—8, АП) Тим що Бог Єгова давно тому заговорив через своє записане Слово, предсказавши світове нещастя, і тому що Він тепер заставляє це записане Слово промовити через сповнення пророцтв, що зазначують “час кінця”, то що можуть Свідки Єгови робити інакше, як не пророкувати? Нічого інакшого вони не можуть робити. Та й нічого вони не роблять, як тільки пророкують, чи це засуджений світ любить або ні. Отже певний кінець світа — це правильна причина для доручення вступного свідоцтва про нього тепер.

9. (а) Ради якої причини приходить кінець світа? (б) Від кого треба надіятися на правильну інформацію про кінець, і чому?

⁹ Кінець світа приходить для доброї причини. А ціль Його є оправдати всесвітну суверенність Всевишнього Бога, через викреслення цілої дияволської орґанізації, а не через спалення буквальної землі. Бог Єгова не інтересується тільки знищенням кожного сотворіння з цієї землі й зробити з неї незалюднений попіл. Він не сотворив її для тієї цілі, ані Він не змінив свого наміру про остаточну судьбу тієї землі потім, як чоловік согрішив в райському Едені. Його ціль остається далі як зпершу. Вона буде оправдана, коли Його царство зруйнує тих, що руйнують землю, й перетворить цілу землю в райський стан для звершених слухняних людей, щоб вони мешкали на ній. Тому що це Єгова бере відповідальність за нищительну погубу Сатаниного світа, Він зобовязався дати повідомлення про це наперед, щоб вияснити справедливу причину ради якої Він допускає знищення і розказує, як слухняні одиниці можуть утікти. Ті, що є частю цього світа й котрі ходять із ним у приязні й примиренню, ніколи не можуть надіятися бути післаними Богом, щоб звідомити світ про його кінець. Тому то люди псевдо-Христіянства ніколи не потребують вповати на їх духовенство, щоб дати їм акуратну інформацію про кінець цього світа. Навпаки, вони можуть сподіватися, що духовенство буде тримати їх в незнанні про це.

10. Чому те звідомлення, яке Свідки Єгови доручують тепер, є незвичайне, і через то хто воює і лютує проти нього?

¹⁰ Єгова мусить представити себе властиво, не тільки перед людьми, але й перед ангелами. Це включає святих ангелів, як і ворожих, демонів Сатани. Хоч світ закінчився в день Ноя, то однак Бог Єгова не післав Ноя доручити звідомлення Сатані, Дияволові, що лукавий світ мав тоді бути знищений. Одначе тепер, Всемогучий Бог велить доручити дуже незвичайну вість. Незвичайну в який спосіб? В той, що це звідомляє Сатану і всіх його демонів, що й вони мають бути знищені при кінці цього світа. При самім вершку цього вогняного кінця, вони будуть зловлені, звязані й кинуті у безодню, геть від стичности з усіма людьми, як і від святих ангелів. Уже від 1914 р., вони були скинуті з неба через народжене Боже царство, але ж це було тільки перше повідомлення того, що далі має прийти в Армаґедоні. Коли вони були скинуті з неба, вони були принижені до цієї землі де їм дозволено далі бути діяльними. Але в Армаґедоні вони будуть скинуті ще нижче, у велику безодню в якій вони будуть самітні ограничені через тисячу років. Їх гордість вельми поражена, вони противляться цьому тепер, бо про це проповідують Свідки Єгови. Ані вони не хотять, щоб людям на землі говорити про це. Тому то вони воюють проти проголошення, яке дають Свідки Єгови. Сатана тепер бушує проти них, як от лев, що є обложений в його лиговищі.

11. Яка є милосердна причина ради якої Бог припустив часу від 1914 р.?

¹¹ Отже є добра причина, чому Бог продовжив час від 1914 р. Це робиться не тому, щоб побільшити людські терпіння на ще більший масштаб чим коли вперед, або позволити очевидному лукавству виконуватися далі. Зовсім не це! Але це тому, щоб виконати Божу відповідальність в дорученню остаточного повідомлення і щоби вислати своїх вибраних свідків з остаточною пересторогою в цім “часі кінця”. Отже це є період Божої незаслуженої ласки, дозволяючи людям доброї волі, що знаходяться в небезпеці, користати з Божого довготерпіння й милосердя. Цим чином їм дано добру нагоду діяти й виробити собі своє спасення при помочи Божого средства, а не людського средства. Вони ніколи не повинні зловживати Божої терпеливости і думати, що Він повільний і що вони можуть трохи далі бути зі світом і втішатися ним в останній хвилі вони відорвуться від нього і знайдуть безпеку під Божою орґанізацією. Нема часу тепер на втрату, і ми повинні взяти погляд, який Петро сказав взяти: “Важайте за спасення довготерпіння нашого Господа.” (2 Пет. 3:15, НС; Одкр. 12:13—17) Ось так працюйте для спасення.

ЖИТТЯ-СПАСАЮЧІ ДІЛА

12, 13. У виді старинного кінця світа, що Ной робив?

¹² Розбираючи справу про кінець світа, Петро згадує Ноя в обидвох своїх листах. Отже, вкоротці, що Ной робив у виді кінця того передпотопного світа? Він і його сини були всі жонаті, але вони не будували собі сталих домів на землі. Вони не займалися загальним будуванням, насадженням, їженням та питтям, женячись і віддаючись. На Божий приказ, вони збудували собі велику скриню, ковчег так великий, як от великий корабель. Будування такого великого ковчегу на горбі де не плила ніяка ріка, щоб спустити його на її води, це була незвичайна річ. Вони уживали того дивовижнього діла будування, як оказію давати свідоцтво про надходячий акт Божий. Будуючи щось відмінного від світа, цим вони указали їх віру в те, що Бог сказав Нойові. Ной взяв провід в проповідуванню кінця світа, і він проповідував правдиве вияснення про нього. Він не надіявся піти до неба при його кінці, але надіявся остатися таки тут на землі, хоч вони й мали бути наскрізь змочені дощем. Отже Ной не міг був проповідувати про знищення землі, не більше чим Свідки Єгови роблять це сьогодні. Опріч знищення світа, Ной проповідував про праведність. Звиш шістьсот літ перед цим, Ноїв прадід Енох проповідував про прихід Божого судного дня, та й Ной прийняв вість Енохову. В дійсности, Ной написав грамоту в якій помістив вкоротці історію Енохового життя і його незвичайне закінчення.— Юди 14, 15; 1 Мойсея 5:3 до 6:9.

¹³ В гармонії з його вісткою праведности, Ной з своєю родиною далі почитав Єгову. Це пояснює чому він, вийшовши з ковчегу по Потопі, першу річ збудував вівтар для Єгови і привернув чисте почитання на сухій землі. З любови до звірячого життя він постарався про їх безпечне місце для всіх родів земних звірів і птиць у ковчегу. Ради цього йому сказано збудувати той ковчег так великий. Більше число звірів пережило через потоп ніж людей. Бог опікується чоловіком і звірями.

14. Чи Ной був песимістом? Як він показав себе, що він оптиміст?

¹⁴ Чи тоді Ной став бездільним, вповаючи на Бога, щоб Він постарався про всякий харч для збавлення його крізь потоп? Ні. Він мав багато доробити у виді Потопу. Він був дуже зайнятий будівлею й проповідуванням і свідкуванням по наказу Божому. Чи він був старим песімістом, як це його передпотопні люди називали? Так, оскільки це відносилося до того безбожницького світа. Але чи міг він мати який будь ґрунт для доброго вигляду, також? Так, він міг мати; і той великий ковчег, якого він збудував, був намацальним, видимим виразом його великого оптимізму для людства будучности і ради чистого почитання Бога на землі.

15. Як Ной був науковим в своїх поглядах і проповідуванню, і як ми сьогодні також цікавимось, щоб продовжити людське життя?

¹⁵ Чи Ной справді був науковим в своїх поглядах і проповідуванню? Він був таким, хоч про нього думали як найбільше дивовижнього дивака. Його наука й предсказання погоди були єдині правдиві супроти наукових і реліґійних теорій людей, що ругалися з нього. Ніхто з людей, що тепер живуть, не є потомками тих ругателів. Вони походять від Ноя. Це що Ной ходив з Богом і сповняв його інструкції й прикази принесло спасення йому і його родині, і цим він піддержав рід людський аж до сьогодні. Щонайменше Свідки Єгови дякують Ноєві за це. Вони думають, що його приклад є найбільше науковим, і що наслідувати його в цім “часі кінця” цього позапотопного світа запевняє життя. Як Ной і його родина, Свідки Єгови сьогодні інтересуються піддержанням роду людського поза погибель Армаґедону. В гармонії із цим вони наслідують Ноїв приклад віри й приводять в череду Божих “інших овець” під Його теократичну орґанізацію у виді надходячого кінця світа.

16. Чому ми застановляємося над писанням Петра, що нам робити?

¹⁶ Петро, у своїм листі, підкреслює сильно кінець світа і відноситься до часу Ноя, ради гарного зображення. Отже, що Петро каже, що христіяни повинні робити у виді надходячого “кінця всьому”, кінця усім світським річам, над яким він застановлявся? Вкоротці розгляньмо їх і вирішимо, чи він радив робити щось нерозумне, зворушне або несамовите.

17. Якими Петро радить нам бути умово? Як ми робимо це?

¹⁷ Євангелисти псевдо-Христіянства стараються витворити в людях зворушаюче божевілля, щоби спонукати їх прилучитися до сектансько реліґійних систем, як средства спасення. Проте Петро радить нам: “Будьте ж оце мудрі і тверезі до молитов.” (1 Пет. 4:7) Світ думає, що ми не маємо здорового ума, коли ми пристосовуємо Петрові слова до теперішнього часу, а це, що цілковитий кінець усім річам наближився; але це нащадки світа, що умово нездорові. Це ні по науковому ані по біблійному, що псевдо-Христіянство навчає, що кінець світа значить знищення нашої землі вогнем і всього матеріяльного творива. Проте Бог Єгова дав нам духа здорового розуму. Отже ми проголошуємо Його обітницю, що ця земля переживе Армаґедон і що Божа воля буде виконана тут через перетворення цілої кулі земної в райський сад. Ті, що переживуть і що воскреснуть з гробів докажуть себе гідними жити на ній безконечно. Отже у виді кінця ми не тратимо нашої умової рівноваги, а працюємо згідно з нашим віруванням і уживаємо нашого часу в Божий спосіб.

18. Чому ми потребуємо пильнувати й молитися, і про що?

¹⁸ Опріч того, що ми держимо наш ум здоровим через слідкування і пристосування Божого Слова, ми потребуємо молитися до Нього. Ми мусимо чувати, щоб робити це, як на самоті так і в зборі з нашими братами. Молитва виробляє нам сильніше оцінення нашого споріднення до небесного Отця і визволителя. Вона тримає нас в сполуці із ним. Ми маємо справдішну боротьбу на наших руках, та не проти крови й тіла з тілесною зброєю, а проти надприродних ворогів, лукавих духів в невидимій країні, які тепер були понижені до цієї землі. Наш особистий панцир — це цілковита духова зброя, про яку постарався для нас Бог. Коли ми так воюємо проти тих духових сил у цім цілковитім панцирі, то нам потрібно пробудитися, чувати в молитві й благати небесної помочи. Ми не зможемо видержати без молитви. Вона дійсно має вплив, якщо ми молимося з вірою й щиро, в гармонії з Божою волею. Ми потребуємо молитися про відвагу, щоб проповідувати Боже Слово й доручити свідоцтво, у відповідну пору, в часі горя. Ми маємо привілей молитися, не тільки за себе, але за всіх наших братів по цілій землі, щоб вони могли ревно виконати наші зобовязання, як Свідки Єгови в цих послідних роках цього старого світа, і затримати їх невинність і осягнути життя з нами.

ВИРАЗ ЛЮБОВИ

19. Яку чесноту ми повинні розвивати тепер пильно, і чому? Щоб мати покриття, то чого потрібно?

¹⁹ Тепер, більше чим коли, скинутий Диявол породжує ненависть по цілому світі, ненависть до Бога й ненависть до ближнього. Отже, у виді кінця каже Петро: “понад усе майте гарячу любов один до другого, тому що любов покриває множество гріхів.” (1 Пет. 4:8, НС) Нам потрібно триматися купи, як це робила Нойова родина перед потопом. Ми повинні любити Божу орґанізацію і любити тих, що є членами Його теократичної орґанізації або ті, що є заховані в ній. Любов — це звершений узол єдности для нас. Ми мусимо вживати її в наслідуванню Бога і мусимо відперати зародки ненависти цього самолюбного світа. Ніхто із нас не є ще досконалий, хоч ми і знаходимося так близько нового світа праведности. Отже ненарочно, через слабість і упавшість, ми будемо поповняти гріхи один проти другого. Оці ми мусимо простити і покрити, і любов єдина поможе нам це зробити. Сатани світ ніколи не зможе знищити цієї любови у Божій орґанізації, але ця любов переживе через Армаґедон і в новий світ. Старий світ буде знищений за його самолюбство. Отже ми оминаємо самолюбство.

20. Як ми можемо бути гостинними і дістати правдиву користь із цього?

²⁰ “Бувайте гостинні одні до других, без нарікання,” радить далі Петро. Такої гостинности дуже потрібно у виді випадків, злиднів та трудних обставинів цього дня. Отже ми можемо відчинити наші доми для слідкування Біблії, і для місцевих публичних лєкцій біблійних. Ми можемо гостити прибувших на біблійну конвенцію і піонірів, яким ми можемо помогти в цей спосіб активно служити Богу в роботі на полю свідоцтва. Ми можемо займатися ратунковою роботою, щоб помогти нашим братам в краях розбитих війною, диктаторами, і переслідуваним Божим людям через тотальні управителі, й які знаходяться в плінних таборах. (1 Пет. 4:9 НС) Щоб ми дістали нагороду за таку роботу, то ми мусимо виконувати її без нарікання.

21. Як мусимо уживати духових джерел якими розпоряджаємо?

²¹ Також, ми мусимо бути зайнятими в будуванню наших братів з усіма духовими джерелами, які ми маємо в нашім уживанню. Каже Петро: Кожний, що прийняв дар, так по мірі нехай служить один одному, як добрі доморядники Божої незаслуженої благодати, яка являється в ріжні способи.” Памятайте про всякий дар, яким Бог обдарив вас або яким Він поміг вам розвиватися — ним вам треба головно служити тепер в “часі кінця”, коли його так пильно потрібно. Уживайте всіх ваших здібностей і талантів, вповаючи на силу, яку Бог дає, і в нічому не шукайте похвали або пошани для себе, але віддайте всяке признання й пошани Богу на Його славу. Покажіть, що Його незаслужена ласка не була змарнована на вас.— 1 Петра 4:10, 11, НС.

ДОКІНЧЕННЯ НАШОГО ВИШКОЛУ

22. Яка є наша спроба тепер? Чому ми не дивуємося з цього?

²² Як знак цього часу кінця, людські терпіння побільшились і Сатана і його демони, огірчені за їх пониження й увязнення до цієї землі, тепер воюють, як ніколи перед тим проти Свідків Єгови. Зустрічаючи так кінець з довірям, Петро каже нам що робити про цю велику спробу на нас: “Любі, не чудуйтеся розпаленням між вами, що стається вам на спробу, наче б вам що дивного сталося. Противно, радуйтеся як маючі участь у стражданнях Христових, щоб і в одкриттю слави Його радувались і веселились.” Ми є просвічені від Бога через Його Слово і теократичну орґанізацію. Отже не маємо причини тепер дивуватись.

23. Чому наше терпіння є ласкою від Бога, і що ми мусимо затримати на собі впродовж цього?

²³ Ми розуміємо, що головний спір викликаний є дотично оправдання правильної суверенности Єгови над усім творивом. Це є ласка від Бога для нас, що ми переносимо вогняні спроби нашої віри, не сумуючи і нарікаючи, а радісно. Радіючи над причиною нашого терпіння, це скріпляє нас, щоб ми затримали нашу невинність серед спроби. Ми є спільниками, так не тільки у звичайних стражданнях людства, але й в стражданнях Христа. Це терпіння мусить попередити славне життя в новім світі, потім, як Христос вповні відкриє себе в Армаґедоні. Крізь усі ті терпіння держімся здорового розсудку й затримаймо Божого духа на собі. “Блаженні ви, якщо вас зневажають за імя Христове, тому що дух слави, що є дух Божий, спочиває на вас.” Ви можливо не маєте зовнішньої слави на вас тепер, але Божий дух, що на вас,— це “дух слави”, запевнення будучої слави, як нагороду за теперішні терпіння. Бувайте співчутливі із вашими братами, що страждають десь інде. Дайте добрий приклад з вашого вірного терпіння. Завжди старайтеся, щоб ви не терпіли за ніякий самолюбний злочин або за реліґійне лицемірство. Тоді ви задержите того ущасливлюючого “духа слави” на вас, бо страждання будуть в гармонії з волею Божою. Тоді ви зможете поручити ваші душі під опіку Його з усім довірям, і тому бути безбоязким навіть у виді небезпеки смерті.— 1 Пет. 4:12—14, 19, НС.

24. Чому напоминання Петра, щоб пасти стадо Боже, є дуже відповідне тепер? Через кого і як це треба виконати?

²⁴ І в цім часі кінця Головний Пастир Божий збирає разом усіх овець, що знаходяться тепер на землі. Оці є послідні члени “малого стада”, що приймуть небесне царство, і велика громада “інших овець”, що радісно чинять добро Христовим духовим братам наче вони це чинять прямо Йому. Отже як видне є напоминання Петра до тих, що є старші духово між собором Божих людей: “Пасіть стадо Боже між вами”! Чим Головний Пастир приводить “інших овець” в одно стадо під одного Пастиря, тим більше є пастирської роботи до виконування сьогодні! Як ми виконуємо цю пастирську роботу, то буваймо певні, що це ми робимо у властивий спосіб, як це Петро радить робити, охоче, пильно, як взірці для стада, а не під примусом, або з любови до неправедної наживи, ані не пануймо над тими, що є Божими вівцями. Не тільки старші духово, але також і молодші повинні бути покірні, підлягаючи провідній руці Божий. Все це ми мусимо робити, щоб зловити, зібрати й покормити вівці Великого Пастиря. Коли “інші вівці” тепер відлучуються від світських козлів, то ми привітаймо їх, скільки їх приходить, до стада. Стараймось жити всі разом у мирі й любові, щоб ми перебули Армаґедон разом, як одно нероздільне стадо.— 1 Пет. 5:1—6, НС.

25. Проти кого ми мусимо стати, а не втікати у сховок?

²⁵ Памятаймо, що Сатана, Диявол, є нашим головним противником. Не страхайтеся його, ані не бувайте заколочені через те, що він настроює цілий світ проти вас і підчиняє вас і ваших братів під жорстокі терпіння. Він уже близько свого кінця, а не ви вашого. Отже, наводимо слова Петра далі: “Тверезіться, пильнуйте, бо противник ваш, Диявол, як лев рикаючий, ходить, шукаючи кого пожерти. Та ви станьте проти нього тверді вірою, знаючи, що такі страждання доводяться і братам нашим у світі.” Ніхто не є винятий, і ви не можете бути виняті, ніде у цім світі, якщо ви є вірні. Тим то не втікайте до сховку і не відокремлюйтеся. Держіться рамя в рамя з вашими братами і переносіть терпіння з ними і так ставайте проти Диявола з твердою вірою.— 1 Пет. 5:8, 9, НС.

26. Яка є Божа ціль в дозволенню нам терпіти, і що буде значити, коли ми цілком переможемо?

²⁶ Світ уже опущений на його знищення, а з ним і псевдо-Христіянство. Проте Бог Єгова є дуже близько нас і опікується нами, щоб нас цілком спасти. Він не допускає терпіння на нас, щоб нас знищити, але старається удосконалити нас в послушенстві через те, що ми терпимо. Він вишколює нас для вірної служби в будучині, щоб були непорушними в своїй службі і сильними духово. Не униваймо під безнастанними терпіннями. Петро запевняє нас, що “коли трохи пострадаєте, то Бог всякої незаслуженої благодати, що покликав вас до вічної слави спільної з Христом, самий Він звершить вас і утвердить, і зробить вас сильними.” (1 Пет. 5:10, НС) Отже, коли вершок остаточної спроби прийде вскорі з усім зусиллям злученого ворога, ми вийдемо цілком переможними на оправдання Бога і таким чином переживемо кінець.

27. Отже яке є наше ясне завдання, і постановивши сповнити його, що робимо?

²⁷ Отже наше завдання є ясне у виді кінця світа. Як теократична орґанізація, ми перепхали через 1951 р. і через послідний час Божої довготерпеливости до цього світа. Ми мусимо триматися разом при помочи любови, зєдинено воювати, зєдинено служити Богу, і зєдинено терпіти й молитися по цілій землі. Чи ви постановили це робити? Тоді йдіть вперед з остаточною роботою! Вперед з проповідуванням цієї доброї новини про Боже царство по всій землі на свідоцтво всім, не здержуючись, аж остаточний кінець прийде і самий Бог Єгова устане для звершення свого свідоцтва і тоді наступить новий світ, у який ми переживемо на Його вічну славу через Ісуса Христа.