Питання від читачів
● Чи ми повинні почитати Ісуса? — Ґ. Б. Етиопія.
Духовники так званого Христіянства, що вірують в трійцю як головну христіянську науку, відповідять позитивно “Так” на це питання. Цього можна й сподіватися, бож вони вірують, що почитаючи Ісуса тим самим вони почитають Бога Отця й Бога Духа Святого, бо ці три вони вірують є Три Особі, що таємничо становлять одного Бога. Короля Якова Версія, анґлійська Біблія, була переложена трітеїзтами і безсумніву ради цієї причини ті перекладачі переложили грецьке слово проскинео на “почитання”, коли воно відносилося до Ісуса. В дійсності, в кожному случаї де воно являється в Христіянсько-Грецьких Писаннях вони згідно переложили це грецьке дієслово на “почитання.” Отже ми читаємо, що мудреці “почитали” дитятко Ісуса, і про люди, що приступили до Ісуса після сцілення їх Ним, і вони почитали Ісуса.
Одначе ми бачимо, що в Нового Світу Перекладі Христіянсько-Грецьких Писань, це грецьке дієслово відносно Ісуса є переложене не словом “почитання” а словом “уклін”. Це є в гармонії з фактом, що це грецьке дієслово проскинео являється багато раз в грецькій Версії Септуаґінта Еврейських Писань, і що там це дієслово вживається відносно людей, як от до Йосифа сина Якова й Боаза добродія Рути. В цих случаях те слово проскинео не могло значити “почитати” а тільки “уклін” людині з глибокої пошани. Отже так воно мусіло бути і відносно Ісуса на землі, що йому віддавали пошану, як Божому представникові, як слузі й пророкові, і як синові Давида, що мав бути Месією і Царем. Царям старинного Ізраїля постійно віддавали уклін. Переклад Нового Світу не понижує Ісуса Сина Божого через таке переложення грецького дієслова, що значить віддавати уклін Ісусові, коли був на землі.
Одначе, треба завважати, що є ще інші грецькі слова, які Версія Короля Якова переложила на “почитання”, але ані одно із цих грецьких дієслів не відноситься до Ісуса, щоб показати, що такий чин мав бути виконаний взглядом Його. От в Луки 14:10 (КДж) каже: “Тоді буде тобі слава (докса) перед тими, що сидять з тобою.” Під цим Ісус не розумів, що той гість чоловік якому дано визначне місце при жидівському столі, мав бути почитаний, а тільки, що він мав “пошану”, як це слово (докса) є переложене в Нового Світу Перекладі. Ось так ми бачимо, що Христіянсько-Грецькі Писання відріжняють між Богом Єговою а Його Сином Ісусом Христом, через виключне вживання слова “почитання” для Бога, не включаючи Ісуса.
Коли Сатана Диявол спокушував Ісуса, щоб Він поклонився противникові, то Ісус не сказав до Спокусника, “почитай мене”, але сказав “Єгову Бога твого мусиш почитати (проскинео) і його одному мусиш свято служити (латреуо).” (Мат. 4:10, НВ; Луки 4:8) Ісус, промовляючи до Самарітанки, сказав: “Ви почитаєте (проскинео), чому — не знаєте; ми почитаємо, і чому — знаємо, бо спасення від Жидів . . . . правдиві поклонники почитають Отця духом і правдою. . . . Бог є Дух, і ті, що почитають його, духом і правдою мусять почитати.” (Йоана 4:22—24, НВ) Ісус, навіть після свого прославлення в небі, не відвернув почитання від Бога свого Отця до себе. В Одкритті, яке Бог дав Ісусові, чисте почитання показано належиться Всевишньому Богу, Єгові. (Побач Одкриття 4:10; 5:14; 7:11; 11:16; 14:7; 15:4; 19:4, 10) І коли Йоан упав в ногах ангела, якого Ісус вислав доручити одкриття, ангел сказав до Йоана: “Бога почитай.” (Одкриття 19:10; 22:9) Ось так почитання мало бути віддане Богу Єгові, хоч благословення, слава й хвала були приписані прославленому Ісусові, Агнцеві, як і Богу Його Отцеві.
В листі до Жидів 1:6 ми читаємо: “Коли ж знов уводить Перворідня на залюднену землю, сказав: І нехай почитають Його всі ангели Божі.” (НВ) Тому, що тут грецьке дієслово є проскинео, його також можна тут переложити “уклін”, як і у всіх попередніх случаях, що мали до чинення з Ісусом, коли Він був на землі як чоловік. Те саме слово в грецькій мові є ужите до тих, що стануться членами Христового прославного собору або “невісти” в слідуючих словах в Одкритті 3:9 (НВ): “Ось, я дам, що деякі із зборища Сатани, котрі зовуть себе Жидами, та ними не є, а брешуть; ось я зроблю, щоб вони прийшли і почитали (проскинео) перед ногами твоїми, і пізнали, що я полюбив тебе.” Вони не будуть почитані.
Ані почитання не приказується дати помазанові Цареві, якого Бог Єгова посадив на своїй святій горі Сион, іменно, Його Синові Ісусу Христові, проте належитого підкорення й пошани вимагається від царів і суддів землі, в цих словах: “Служіть Єгові зі страхом, і радійте з дрожанням. Прославляйте Сина, щоб не прогнівився, а ви щоб не пропали в дорозі своїй, бо гнів його вскорі загориться.” (Пс. 2:11, 12, АС) Це погоджується із словами Павла, що всі живі сотворіння прославлять Ісуса, в Филипян 2:9—11 (НВ): “Бог вивисшив його до високої позиції й дав йому імя понад усякі імена, щоб в імя Ісуса всяке коліно приклонилося в небі й на землі і під землею, і всякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця.” Всяке коліно приклониться в імя Ісуса як Господа і почитатимуть Отця як Бога, і всякий язик визнає явно, що Ісус Христос є Господь, але все це на славу Бога Отця, все це указує на вищість Отця. Ось так, “всі шанувати муть Сина як вони шанують Отця.”— Йоана 5:22, 23, НВ.,
Отже Писання навчають, що Ісус Христос не є особою з трійці з Богом Отцем, але є відмінною особою, Сином Божим, а це відповідає на повище питання, що ніякого відмінного почитання не віддається Ісусу Христові, що тепер прославлений в небі. Наше почитання мається давати Богу Єгові. Одначе, ми показуємо властиве взгляднення до Божого єдинородного Сина через почитання Бога в імя Ісуса Христа. Навіть тепер, коли ми клякаємо до молитви, як це Павло робив по словам до Ефесян 3:14—19, ми засилаємо наші молитви в імя Ісуса Христа в послушенстві до його власних вказівок (Йоана 15:16; 16:23—26), але сама молитва є звернена, не до Ісуса, а до Бога Його Отця. В цей спосіб ми затримуємо властиву позицію.