Новочасна Історія Свідків Єгови

Часть 4. Ідучи на офензиву

В 1894 році двацять чотири частково-заняті представники Вартової Башти були вишколені й вислані при кінці тижнів з Пітсбурґу головної кватири промовляти на публичних зібраннях і будувати нові “екклєзиї.”a Цю діяльність змінено в 1897 році через назначення трьох повно-часних представників, що були знані як “пільґріми”, які їздили після установленого розкладу від збору до збору, перебуваючи день або два з кожною ґрупою ради духового відсвіження.b Чим число зборів або кляс біблійних студентів зростало, більше пільґримів висилано на дорогу, щоб мати стичність з орґанізацією. В 1905 році було 25 пільґрими,c 1917 р. було 93, що були предтечами сучасних “окружних слуг” Товариства по цілому світі.d А що не було записки відносно числа зацікавлених людей з яких складалися ті уґруповання ранніх часів, то єдину вказівку маємо із щорічного рапорту про Спомин, який висилали до головної кватири в Пітсбурґу. Наприклад, в 1899 році неповний рапорт каже з 339 соборів в яких зарапортовано 2,501 учасників.e В 1900 році рапортувало 280 ґруп (дві третині з цілого числа), які мали 2,600 учасників в щорічному спомині.f І це число множилося скоро, так що рапорт із 175 соборів показує, що число учасників перевисшило більше ніж два рази з попереднього року.g Нарешті в 1903 році було звиш 20,000 передплатників до Вач Товер — а це вже знатне товариство, що стало в обороні правди.h

Противенство з боку духовників проти Товариства Вартової Башти чимраз збільшалося через те, що тисячі тисячами біблійних брошур і обіжників безнастанно роздавали чимраз дальше поза Пітсбурґом (Пенсилванія), де знаходилося те джерело. Представникам Товариства вже не дозволяли промовляти з казальниць у церквах в 1870 р. В 1846 р. повстала унія між протестанськими проповідниками урядово названа “Євангелський Союз”, який ограничував признання висвящення до тих з головних сект, що вже тоді оперували в теольоґічних школах. Їх члени мали висмівати С. Т. Роселя, президента Товариства Вартової Башти, противлячись головно його призначенню як “пастор”, і деякі безсовісні часописи були ужиті як знаряд для видумання й поширення скандальної брехні про приватне життя Роселя і його жени. Як колись їх Фарисейські прототипи, що знеславлювали Ісуса, викликуючи сумніви щодо його авторітету й його законного уродження, так й ці новочасні відступницькі провідники реліґій упідлилися, щоб напасти на людину, коли вони знайшлися прибитими здоровою біблійною інформацією, яку проповідувано.i

Тепер щось нове започатковано, щоб скріпити розповсюднення біблійної правди при помочі розношення брошур. Намір був, щоб схопити духовенство штурмою. Сионська Вартова Башта з 15 квітня, 1899 р. запропонувала “Добровільну Службу.” Добровільців покликано з усіх христіян, які вчащали на зібрання Товариства, щоб рознести даром 300,000 примірників нової книжечки Біблія а Еволюція людям коли вони виходили з протестанських церков в неділю.

“Цей кращий плян операції є для приятелів, котрі займуться цією роботою в кожному місті й селі, а саме уложити програму, яка б запевнила, що жадного собору не оминеться й щоб жадному непослужити два рази. Всі великі собори потребують двох або трьох (робітників) для скорого доручення їм, коли люди вийдуть з церков. І назагал вплив куди кращий, коли рознощики є розміщені по пів блока від церковних будинків в кожну сторону куди люди йдуть.”— Сторони 93, 94.

У Сполучених Штатах, в Канаді й Европі до цієї робити взялись енерґічно тисячі добровольців. Першого року доручено 948,459 брошур.j Опісля через роки орґанізовано розношення брошур через добровольців, а особливо неділями, і остаточно ця робота включала розношення брошур від дому до дому і поміщення брошур під дверима домів. Два або більше разів кожного року видавано нові брошури і доручувано їх міліонами людям, що ходили до церкви. Тепер цей покарм сягав аж до церковних дверей і заливав реліґійні пасовища.k Ворожий настрій духовенства ставав чимраз острійший. Вони часто старалися арештувати вістників за те, що вони стояли на вулицях і роздавали дармо брошури, неначе тротуари близько церков були спеціяльно посвячені. Від часу до часу духовники сягали поради закону і публичні урядники перешкаджали цій роботі на домагання духовників, ‘творячи нещастя законом’, щоб цим чином знеохотити і перешкодити або і цілком здушити таке роздавання брошур на вулицях.l

На 10 березня, 1903 р., речник за міністральний союз в Пітсбурґу, др. Е. Л. Етон, проповідник Методиської Епископальної Церкви, формально предложив С. Т. Роселеві на шість день дебати про біблійні пердмети, на які вони згодилися дебатувати. (Пізніще виявилось, що це був хитрий підступ з боку духовників, щоб публично споневірити Роселову ученість і освіту.) В протязі двох днів Росель в добрій вірі прийняв це предложення, і нарешті дебати відбулися в осени в Карнеґовому Залі в Пітсбурґу в залі вщерть набитою публикою.

(1) В неділю пополудні, на 18 жовтня, Етон дебатував підтверджуючи, що Біблія навчає, що Божа ласка для спесення існувала від упадку чоловіка і що після смерті не буде ніякої спроби. Росель на підставі Біблії заперечив це. (2) В четвер вечером, на 20 жовтня, Росель в дебатах твердив, що Біблія ясно навчає, що душі померших є несвідомі під час коли їх тіла знаходяться в гробах. Етон заперечив це. (3) В четвер вечером, на 22 жовтня, Етон в дебатах твердив, що Біблія навчає, що всі спасені стануться духовими сотворіннями, і після Загального Суду підуть до неба. Росель заперечив це. (4) У вівторок вечером, на 27 жовтня, Росель (в дебатах) твердив, що Біблія навчає, що тільки “святі” з євангельського віку мати муть участь в “Першому Воскресенню” і також твердив, що велике множество людства спасеться в наступному воскресенні. Етон заперечив цьому. (5) В четвер, на 29 жовтня, Росель (в дебатах) твердив, що Біблія навчає, що ціль обидвох приходів Христа і Тисячліття є, щоб благословити всі роди землі. Етон заперечив це. (6) Нарешті, в неділю, на 1 листопада, Етон твердив, що Біблія навчає, що Божа кара за гріх остаточно досягне всіх непоправних грішників, і що вона буде складатися з невимовного великого терпіння, яке буде вічно тривати. Росель енерґічно заперечив цю науку про пекольний вогонь.a

Цікаві замітки: Під час дебатів кількох місцевих духовників виступили на плятформу з др. Етоном, щоб подавати йому тексти й моральну піддержку, під час коли Росель самий стояв неначе Даниїл в левіній ямі. Назагал Росель вийшов побідоносним у кожній із шість дебат, а особливо в послідній про “пекло”. Як кажуть, то один з присутних духовників, признавши перемогу, прийшов до Роселя після послідної дебати, і сказав: “Я радий побачити, що ти звернув свою водневу кишку на пекло і загасив вогонь.”b Вскорі після виявлення фальшивих доктрин тієї “вавилонської” церковної системи кількох члеників з методиського собору Етона сталися біблійними студентами. І інші визови на дебати були прийняті, але в послідній хвилі опозиція з переляку відмовляся виступати.c Одначе, в протязі дванацяти років після дебат Етон з Роселем в 1903 році, взяли місце два великі поєдинки між представниками Товариства Вартової Башти а провідними реліґійними ґрупами. Один Л. С. Гвайт з віросповідання Учеників викликав Роселя на шість дебат в лютому від 23-28, 1908 р. в Сінсінаті, Огайо, на які ходили тисячі людей і побачили легку перемогу для Росела.d Баптистів визов на дебати в Лос Енджелес, Каліфорнія, прийняв Й. Рутерфорд в користь Товариства Вартової Башти проти всечесного Й. Г. Троя. Ці дебати розпочалися з присутними 12,000 осіб (і обчислюють, що десять тисяч інших завернено домів). Ті дебати відбувалися через чотири вечорі в квітні, 1915 р., в Трініті Авдіторіюм.e З цих дебат також виринув прапор перемоги для промовця Товариства Вартової Башти, який став в обороні біблійної правди.

Протягом років 1905, 1906 і 1907 Росель їздив всюди по Сполучених Штатах й Канаді, перепроваджуючи серію одноденних конвенцій. Його публична лєкція була на славну тему “До Пекла і Назад”, яку він доручував перед вщерть набитими залями в обох краях.f Під час цієї замітної лєкції він брав своїх слухачів на гумористичну, дотепну та уявну подорож до пекла і назад, що показалось бути спустошуючим виявленням цієї фальшивої доктрини про пекольний вогонь. Перед Росель-Етон дебатами, Росель і його супутники виїхали на друге турне по Европі в 1903 році, установивши там відділи Товариства в Німеччині в Бармен-Елбертфілд, опісля в 1904 р., установлено відділ Товариства в Австралії.g Вже в цьому часі насіння правди почало падати й в Південній Африці, Японії і Британських Західних Індіях, де конвенція відбулася в Кінґстоні, Ямаїка, на якій було 400 осіб присутних, а на публичному зібранні було 600.h

На Американському полі найбільша конвенція до того часу відбулася в Пут-ін-Бей, Огайо, на 29 серпня до 7 вересня, 1908 р. із найвищим числом 4,800 осіб.i В цьому періоді від 1890 до 1908 р., літературу далі міліонами розповсюднювали, і в цьому часі вже було 30,000 передплатників до Вартової Башти, тисячі з котрих брали участь в цім зорґанізованім зусиллю, щоб принести біблійну правду для ревнивих христіян. Оцим подавано помічну руку, щоб вони вийшли з Вавилону й сталися посвяченими слугами Всемогучого Бога і Ісуса Христа. Помимо протестанської “левиної” посади, щоб знищити схоже до Самсона Товариство, то його члени і його прихильники, оживлені духом Єгови, діяли ще сильніще.

(Далі буде)

[Примітки]