Вибираючи Одну Правдиву Реліґію

“Звертайтесь до закону та до обяву. А вони,— як не так говорять, як там сказано, то нема в них раннього світла.”— Іса. 8:20, Дя.

1. Який спосіб олекшує знайти правдиву реліґію між сотками в Христіянстві?

“ЯК я можу знати котра є правдива реліґія? Чейже є сотки різних реліґій й кожна одна називає себе правдивою. Я не маю часу студіювати кожну реліґію, щоб вибрати правдиву. Це наче б пробувати знайти іглу в стирті соломи!” Так відповідає дехто в суті коли Свідки Єгови відвідають їх при їх дверах. Хоч їх відношення є зрозуміле, то трудність не є так страшна, як вони покірно думають. Це справа властивого поступовання. Щоб знайти іглу в стирті соломи, чоловік не потребує вибирати й переглядати кожну солому. Можливо сильний маґнет злапав би іглу а відкинув солому, а це було б більше успішним. Або й вогонь скоро пожер би солому, полишив за собою іглу. Рівнож так, щоб знайти правдиву реліґію, то чоловік не потребує вичерпуватись переглядати кожну із соток реліґії. Біблія послужить як прообразований маґнет при котрім правдива реліґія лишиться, а стирта соломи фальшивих реліґій буде відкинена. Й чи у попереднім артикулі не показано що Слово Єгови подібне до вогню, який пожирає солому фальшивства а очищену правду лишає? Отже властивий поступ не є, щоб переглянути кожну солому або кожну реліґію, але студіювати Біблію і нехай вона обявить правдиву реліґію підчас коли фальшивство буде знищене. Ось така є метода, якою цей артикул буде вибирати правдиву реліґію.

2. Як ми знаємо, що цей спосіб згідний з Писаннями?

² Ця метода походить від найвищого поручення. Коли Ізраїль став замішаний у фальшиву реліґію, Єгова зробив заклик до них: “А тоді прийдіть — і розсудимось.” Й яка мала бути основа для цього розсудження, котре поставило б Ізраїля на вузьку дорогу правдивого почитання? Чи це, щоб слухати всіх фальшивих голосів, котрі старались дійти до Ізраїлських ушей? Ні, але “до закону та до обяву. А вони — як не так говорять як там сказано, то нема в них світла.” (Іса. 1:18; 8:20, Дя) Закон Єгови й обявлення є записані в Біблії, і якщо реліґії не говорять взгоді з тим Словом, то вони не мають світла правди, і вони ніколи не побачать сходячого світла Єгови нового світу праведності, котре тепер вже близько. Отже після цієї Богом припорученої методи ми звертаємось до розглянення над кількома доктринами й побачимо чи вони й реліґіоністи, що навчають їх, прилипнуть до Біблії, як ігла до маґнету або будуть спалені як солома у вогні.

3. На якому рисунку ми базуємо студію, і чи це відповідно?

³ Журнал Авейк! з 8 листопада, 1952 р. видрукував діаґрам реліґій в Сполучених Штатах, котрий показує їх погляди про деякі головні доктрини. Хоч цей список не є повний, то він є дуже відповідний для всіх практичних цілей, бож він включає всі реліґії, які можна знайти через провірення ріжних книжок про деномінації. Він включає ґрупу, котрих члени сягають від девять до двацять три міліони. І хоч є малі незалежні ґрупи, що збирають ся по домах або малих залах, що не є заключені, то це майже певно, що їх доткринальні вірування відбиваються тими, що знаходяться в списку і в цей спосіб навіть ці незнанні кілька поклонники є покриті через виключення яке слідує. Отже якщо ми базуємо наші студії на 251 реліґіях, що той список — даіґрам міг дати достатню інформації щодо їх вірування, то дуже не правдоподібно, щоб ми не доглянули яку деномінацію. Отже тепер “до закону, й до свідчення” Біблії, й зобачимо котре із 251 віросповідань говорить згідно із Словом, а котре ні.

ДОКТРИНА ПРО ТРІЙЦЮ

4. Що опрокидає навчання, що Єгова і Христос і святий дух спільно становлять одного Всевишнього Бога, і в якім сенсі Бог і Христос є одно?

⁴ Із тих 251 реліґій що найменше 214 з них вірять в трійцю. Та доктрина каже, що Бог Єгова і Ісус Христос і святий дух є три особі злучені, і вони становлять одного Бога, і що ці три є співвічні й співрівні. Єгова єдиний є Всесильний Бог, а не третий з богів, що потребує других два, щоб становити цілість: “Єгова, Бог наш, єдиний Єгова.” “Я Бог, і нема іншого Бога, нема мені рівні.” (5 Мойс. 6:4, НС; Іса. 46:9, АП) “Бог” значить могутній, тай люди є названі богами, Сатана є названий богом, і Христос Ісус є названий богом; але Єгова є Бог, Всемогучий Бог. (Пс. 82:6; 2 Корин. 4:4; Іса. 9:6; Йоана 1:1, НС) Інші можуть бути в єдності з ним тільки в змислі зєднані з ним і віруванні або замірі або роботі. В цей спосіб Ісус і Єгова є одно і всі помазані послідовники є одно з ним. Якщо і святий дух є одно, то чому гріх проти Ісуса є прощений, але гріх проти святого духа не прощається? По Писанням, святий дух не є особа, але невидима активна сила Єгови.— Йоана 10:30; 17:20—23; 1 Корин. 3:8; Мат. 12:31, 32.

5. Що опрокидає спір, що Єгова і Христос є всевічні?

⁵ Чи Єгова і Христос є співвічні? Про Єгову написано є: “Від віку до віку ти єси Боже.” Він названий як високий й Величний, котрий замешкує вічність, “Цар вічності.” (Пс. 90:2; Іса. 57:15; Ерем. 10:10, Дя) Отже він не був народжений, не був сотворений, він немає початку. Але це не є правдою про Ісуса Христа, бо він названий “перворідень зі всіх сотворінь,” “початок творива Божого.” Як Льоґос або Слово, він був перший сотворений Богом Єговою і тільки один прямо сотворений Богом, бо опісля він був ужитий Єговою творити всі інші речі, і був той, що до його Єгова говорив в 1 Мойсея 1:26, коли сказав: “Сотворимо чоловіка в наш образ і в подобу.”— Колос. 1:15, 16; Одкр. 3:14, НС.

6. Які Писання доказують, що Єгова і Христос ніколи не були співрівні?

⁶ А що про їх співрівність? Ісус не думав так, бо він сказав: “Отець більший мене.” Трінітеріяни арґументують, що так було тільки коли Ісус був у тілі. Однак занім він стався тілом, він існував в Божій формі або духовій формі, і “не вважав хижацтвом бути рівним Богу. Ні, він умалив себе, прийнявши вид слуги і був у подобиї чоловічому.” Замість піднести себе до рівності з Богом, як це Сатана старався зробити, Христос взяв противний напрям й принизив себе до подобини чоловіка. І після свого воскресення, і при кінці тисяч років царювання, “коли всі речі будуть піддані йому, тоді й самий Син піддасться тому, котрий впокорив йому все, щоб Бог був усім для всіх.” Отже перед земним життям і опісля Христос був і є під Єговою.— Йоана 14:28; Филип. 2:6, 7; 1 Корин. 15:28; Іса. 14:12—15.

7. Вірувати в трійцю, спричиняє яке безглуздя? і що додаткові тексти показують що Христос не є рівний Єгові?

⁷ Коли Єгова підніс Ісуса зі смерті як чудове духове сотворіння, він нагородив його вищою позицією чим Христос полишив, коли він зійшов на землю: “Бог вивисшив його до найвищого стану.” Якщо він був рівний з Богом занім він прийшов на землю, але дістав ще вищу позицію коли повернув до небес, то це зробило б його вищим від Бога Єгови! Ще інша неможливість є, що трінітаріяни кажуть, що Ісус на землі був Богом у тілі і коли він зійшов до неба, він зійшов туди в тілесному тілі. Ісус у тілі був “сотворений троха нижчим від ангелів,” і, якщо він був також Богом у тілі, то це зробило Бога нижчим ангелів, і якщо внебовзяття було в тілі, то це робить Бога і Христа нижчим від ангелів тепер! Але тіло і кров не можуть наслідити царства небесного. (Филип. 2:9; Жид. 2:9; 1 Корин. 15:50, НС) Чоловік не є рівний Христові: “Голова кожному чоловіку є Христос.” Христос не є рівний Богові. “Голова Христу є Бог.” Єгова благословив Христа. “Без усякого ж перечення менший благословляє більшого.” Єгова післав його: “Не є слуга більший пана свого, ані посланець більший пославшого його.”— 1 Корин. 11:3; Жид. 7:7; Йоана 13:16, НС; Пс. 21:1, 6; Йоана 17:3.

8. Чому святий дух не є третою собою із трійці, і що показує, що він не є рівний ні Єгові ані Христові?

⁸ А що до святого духа, він не є особа, але є невидимою силою Єгови. Часами Писання приписують персоналність речам і вживають особистих заіменників, щоб віднестись до них, як от Сион й Єрусалим. Так річ мається і з святим духом, але іншими разами про нього говориться як “воно”. А це було б не на місці, коли б він був особа. Тимбільше, як може особа бути виллята на сто двацять осіб, як це дух в Пятидесятницю? І як він міг бути виллятий опісля на тисячі більше, як це святий дух був? (Йоана 16:13—15; 14:15—17; Діян. 1:15; 2:1—4, НС) Ані святий дух не може привлашувати собі рівності з Богом ані з Христом, бо про Бога говориться, що він післав його, і про Христа говориться, як пославшого, і ми вже довідались, що хто посилає є більший від того, що є післаний.— Йоана 14:26; 15:26.

9. (а) Чому Короля Якова тлумачення 1 Йоана 5:7 не є поміччю для трініятарів? (б) Збивши трійцю, скільки реліґій це зменшує, а остається кілько?

⁹ Тільки один текст в Біблії Короля Якова може бути пояснений, що Бог і Христос і святий дух є одно, а це в 1 Йоана 5:7: “Бо три їх, що свідкують на небі: Отець, Слого і Святий Дух; і ці три — одно.” Але й це може льоґічно значити не більше, як єдність в замірі й зусиллі. Але ж ці слова не являються у вірогідних і найстарших рукописях Грецьких Писань і новочасні переклади Біблії вилишують їх зовсім, або в побічній заввазі звідомляють про їх відсутність в старих манускриптах. Отже йдучи “до закону й обявлення” Слова Єгови, ми знаходимо, що доктрина про трійцю є фальшива, що реліґії які навчають її є помішані з фальшивством і з правдою Єгови, і що вони цим чином розпускають і роблять нечистим і неважливим Слово Боже. Занехавши очистити це фальшивство з їх вірувань, вони усувають себе, щоб їх уважати як правдиву реліґію. Ось так спростувавши одну доктрину, трійцю, цим чином ми усунули від 251 реліґій 214, котрі навчають це. Решта реліґій остається 37.

БЕЗСМЕРТНІСТЬ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ

10. Що це душа, і що становить земні душі?

¹⁰ Із 37 реліґій остало 18, що вірять в наслідження безсмертної людської душі. Чи Біблія підтримує їх або виключає їх? Нема ані одного тексту в Біблії який казав би, що чоловік має безсмертну душу. Земна душа це живуче, дихаюче, чутливе сотворіння, тварина або чоловік. Вона не має душі відділеної від тіла, але про неї можна сказати що має душу тільки в сенсі, що вона посідає життя. Це визначення включає звірят як душі, що є протилежним до безсмертної душі навчення, але в згоді з Біблією. Бо і перед чоловіком душі були сотворені: “Заграйте, води, душами живими.” “І сотворив Бог чудища великі і всяку душу живу повзючу, що заграли ними води.” Чоловік був сотворений живою душею, а не безсмертним: “І создав Єгова Бог чоловіка з землі польової, і вдихнув йому в ноздрі живе дихання. І став чоловік душею живою.” Люди й звірята є змішані разом як душі, коли вимога вириняла “одну душу із пятьсот, з людей та з дрібної скотини.” “І хто вбє яку душу людину, того скарати смертю. А хто вбив душу скотину, мусить вернути за неї: душу за душу.”— 1 Мойс. 1:20, 21; 2:7; 4 Мойс. 31:28; 3 Мойс. 24:17, 18, НС.

11. Як Біблія суперечається з реліґійними навчаннями про безсмертність людських душ?

¹¹ Завважте, що в посліднім наведенім тексті говориться про звірята й людські душі, котрі були смертельно вдарені, і це доказує, що душа може бути забита. Єгова перестерігає чоловіка, що коли він не послухає, то він умре; а Сатана сказав, що він не умре. (1 Мойс. 2:17; 3:4) Реліґійне навчання про безсмертність душі каже, що лукаві грішники терплять вічні муки, але Біблія не погоджується з ними: “Та душа, що согрішить, та й умре.” “Плата бо за гріх смерть.” Отже замість безсмертна душа злітає до неба або поринає в вогняне озеро, то в дійсності безсмертні душі впиняються в гробі: “Котрий чоловік жиє і не побачить смерті і визволить душу свою від гробу?” Тільки через воскресення мертві душі в гробах можуть жити знову: “Та Бог спасе душу мою з рук підземної країни.” Це силою воскресення, що Єгова вибавив душу або життя Христове з мертвих, бо навіть його душа вмерла, як предсказано: “За те, що віддав свою душу на смерть.”— Езек. 18:4; Рим. 6:23, НС; Пс. 89:48; 49:15; Іса. 53:12.

12. (а) Який є стан мертвої душі, звірят або людських? (б) Із усуненням безсмертності душі, скільки ще остається?

¹² Ці померші душі в гробах є цілковито неактивні й несвідомі, і тому це зовсім неможливо для них втішатися або терпіти: “Бо живі знають, що помруть, а мертві нічогісенько не тямлять, і нема їм уже заплати, бо й память про них пішла в забуток. Все, що маєш робити, роби руками твоїми; бо в могилі, куди ти йдеш, нема вже роботи, ні роздумування, ні знання, ні мудрості” “Не вповай на князів, на сина чоловічого; нема в йому спасення. Вийде дух з його, знов до землі своєї він вертає; того ж дня самого задуми його марою стали.” (Еккл. 9:5, 10; Пс. 146:3, 4) Чоловік й звірята є душами, що вмирають однаково: “Доля бо людська й доля звіряча однака; як ці вмірають, так і ті вмірають, і одно дихання у всіх, а людина не переважує звіря, бо все марнота. Все йде в одно місце: взялось із персті й усе вернесь у порох.” (Еккл. 3:19, 20, Ро) Тільки ріжниця є та, що чоловік може мати надію на воскресення із мертвих. Більшість піднесені із мертвих вийдуть як людські душі, як сотворіння з тіла й крови і смертельні. Розмірно кількох будуть піднесені як безсмертні духові сотворіння, і про них є написано: “Треба бо тлінному цьому одягнутись у нетління, і смертному цьому одягнутись в безсмерття.” (1 Корин. 15:53, НС) Якщо вони вже посідали безсмертність, тоді вони не потребують знов брати його назад, чи не так? Ясно Біблія виключає це фальшиве реліґійне навчання про безсмертність душі, і цим усуває 18 із наших останніх 37 реліґій, що лишається 19.

НЕ ПІД ЗАКОНОМ

13. Які писання доказують, що ми не є тепер під Законом?

¹³ Із цих 19 реліґій є 6 що вірять, що слуги Єгови є під цілим або частю із Мойсейового закону. Але ж замір Закону був виповнений з приходом Христа: “Тим же закон був нам учителем, щоб привести нас до Христа, щоб вірою нам оправдатись. Як же прийшла віра, то вже ми не під учителем.” Інші писання кажуть: “Тим що ділами закону не оправдиться всяке тіло перед ним.” “Не під законом бо ви, а під благодаттю.” “Христос викупив нас від клятьби закону.” “Коли ж водитесь духом, то ви не під законом.” “Вражду тілом своїм, закон заповідей наукою обернув у ніщо.” “Сталося ж знищення попередньої заповіді за її неміць і невжиточність. Нічого бо не звершив закон, а приведене лучче вповання, котрим наближується до Бога.” Бог Єгова “знищивши рукописання наукою, що була проти нас, і взяв його з середини, прибивши до дерева страсть.”— Галат 3:24, 25; Рим. 3:20; 6:14; Галат 3:13; 5:18; Ефес. 2:5; Жид. 7:18, 19; Колос. 2:14, НС.

14. (а) Як дехто арґументує відносно Закону, але який текст руйнує їх арґумент? (б) Як усунення тепер стоїть?

¹⁴ Це марна річ арґументувати, як дехто робить, що тут відложений є церемонійний закон, а не Десять Заповідей. Вони не мають власті на підставі Писання для їх самолюбного розділення Закону на дві часті, й кажуть, що тексти які говорять про усунення Закону відносяться до церемонійного закону, але не до Десять Заповідей. Два вірші після цього говорять, що Єгова стер Закон “через прибиття його до дерева страстей,” ми читаємо: “Нехай же оце ніхто не судить вас за їжу або за напиток, або поглядом свят, або нового місяця, або суботи.” Закон відложений на бік включав святкування суботи, що було Четвертою Заповіддю. (Колос. 2:16, НС) Опісля каже “тепер же ми відзволились від закову,” апостол Павло наводить як приклад того, що знищило закон: “Не пожадай.” Це була Десята із Десяти Заповідей. Також, Павло пояснив, що христіянин є під новою угодою, а не під Законом “котрий був написаний буквами на каміннях.” Вони є під духом, охоронним принципом про котрий є написано, “не на камяних скрижалах, а на тілесних скрижалах серця.” (Рим. 7:6, 7; 2 Корин. 3:7, 3, НС) Отже христіянин не є під написаним “скрижалом на камені.” Що було написане на камяній таблиці? Чи так званий церемонійний закон? Або чи всі закони? Ні, тільки Десять Заповідей! Хоч христіяни не є під жадним Мойсейвим законом, вони є під охороною і провідництвом святого духа, а його рівень й вимоги є вищі. Отже 6 із наших послідних 19 реліґій, що є основані на віруванню, що ми під усім або почасті Законом, є збудовані на піску і мусять повалитися. Тепер осталось тільки 13.

НЕМА ОСОБИСТОГО ДИЯВОЛА?

15. Як дехто розуміє Диявола, але що опрокидає їх позицію?

¹⁵ Із 13 реліґій полишилося 3, що не вірять в особу Диявола. Вони не вірять, що таке лукаве духове стоворіння існує. Вони кажуть, що Диявол не є особа але символ на тіло-й-кров, спокуси, спокуси звичайні для впавшого чоловіка з його наслідженими немочами. Одначе Біблія говорить про Сатану як про духове сотворіння, що він був звершений і праведний перед його збунтованнямся, що опісля він стався знаний як Сатана Диявол, Вуж і Змій. Він розмовляв з Єговою в небі й завдав прикрості Нойові на землі. Він сварився з Михаїлом про тіло Мойсея. Принцип облуди або уособлення лукавства не може виконати таких річей. (Езек. 28:14, 15; Іса. 14:12—15; Одкр. 12:9; Йова 1:6—19; 2:1—7; Юди 9) Одкриття, 12 розділ каже про війну в небі в якій Михаїл вигнав Сатану з небес. Якщо Сатана є тільки тілесна спокуса, то він ніколи не був там, бо там нема тіла й крови для спокушування. (1 Корин. 15:50) Віруючі в цю доктрину кажуть, що тут небеса це політичні небеса або володарі землі, і що Сатана є викинутий коли зло стане очищене з людського уряду. Але так не може бути, бо це принесло б радість для людей, коли ж вергнення Сатани із небес значить горе для них: “Горе живучим на землі й морі, бо зійшов диявол до вас, маючи великий гнів; знає бо, що короткий йому час.”— Одкр. 12:12, НС.

16. (а) Що доказує що Сатана не є подуманою силою злого або тілесною спокусою? (б) Які фальшиві основи ці реліґії мають, і їх усунення лишає як багато на нашій лісті?

¹⁶ Як може абстрактна сила злого вигнати себе з особи? Ні, Ісус ані Жиди не мали такої абстрактної сили в умі, коли вони обговорювали справу демонів й володаря демонів, Сатану. (Мат. 12:24—27) Казати, що коли ми плекаємо грішну думку, то ми маємо диявола в собі, або коли інша особа спокусує нас, то вона є диявол для нас, це значило б, що наша боротьба є винятково проти крови й тіла. Це помилка, бо особливше відзначення зроблено між тілесними спокусами й нападами через невидимого Диявола і демони: “Стійте сильно проти хитрощів Диявола. Бо наша боротьба не з тілом і кровю, . . . а з піднебесними духами злоби.” (Ефес. 6:11, 12, НС) Це є виразне заперечення, що наша боротьба є тільки з тілесними спокусами. Ці реліґіоністи твердять, що особи Диявола нема, щоб оминути позірність, що Єгова сотворив лукаве духове сотворіння. Вони не хочуть зрозуміти, що він був сотворений звершеним, але стався злим, будучи вільним моральним чинником. По їх розумінню, то вони не повинні вірувати в особу Адама, бож і він стався лукавим. Сотворений звершений, він стався злим, як і Диявол. Тому їх відмовленняся вірувати в особу Диявола, не є основане на їх власному погляді пристойності, що є суперечне і помилкове. Викинувши З реліґії, що вірять у цю форму з 13 лишається 10 реліґій.

АВТОРІТЕТ РІВНИЙ АБО Й ВИЩИЙ БІБЛІЇ?

17. Чи ті припущені власті є рівні або вищі Біблії, і чи вони потрібні щоб довершити христіянське узброєння?

¹⁷ Чотири із цих 10 реліґій кажуть, що є власті рівні або вищі Біблії, щодо проводу в реліґії. А що ми йдемо ‘до закону і до обявлення’, щоб вибрати правдиву реліґію, то ми мусимо довідуватися чи Біблія погоджується на цей погляд. Поза усні написані слова, які можуть прояснити або звеличити Слово Єгови, що можуть дати минувшу історію того ж або історію у сповненні її або заглибити наше розуміння про нього, ми не потребуємо нічого окрім Біблії. Коли зрозуміла, вона постачає цілковите узброєння для христіянської служби: “Всяке писання богодухновенне . . . щоб звершений був Божий чоловік, до всякого доброго діла готовий.” Біблія це правдиве, духновенне Слово Єгови. Які інші власті можуть бути виші або й рівні їй? — 2 Тим. 3:16, 17, НС.

18. Як ті реліґії, що додають до Біблії, і їх виключення лишає кілько?

¹⁸ Єгова перестерігав: “Не прибавите ви до слова, що я заповідаю вам, і не вбавите нічого.” Але Жиди таки додали до нього, будуючи їх реліґію на традиціях, які мали вияснити й збагатити її, але в дійсності заперечували її, як це Ісус сказав їм: “Чого ж це й ви переступаєте заповідь Божу ради переказу вашого.” Про них Ісус додав: “Навчаючи наук заповідей чоловічих.” Через прийняття традиції, які нівечать Біблію, в дійсності вони відкидають Боже слово, із предсказаним вислідком: “Вони відкинули Слово Єгови; в чому ж мудрість їх?” Замість показати себе мудрими, вони показали себе брехунами: “Не додавай нічого до слів його, щоб він не доказав тобі твоєї неправди.” Павло вказує на божественне правило: “Щоб ви з нас навчались не думати більше того, що написано.” (5 Мойс. 4:2; Мат. 15:3, 6, 9, НС; Ерем. 8:9. АС; Прип. 30:6, АП; 1 Корин. 4:6, НС) Ці 4 реліґій із 10 полишених, переступили це правило через те, що пішли поза написані речі, і ми на підставі Писання відкидаємо їх. Тільки осталось 6.

НЕПЕВНІ РЕЛІҐІЇ

19. Який погляд, опрокинутий якими писаннями, усуває всі окрім одної реліґії?

¹⁹ Із цих 6 реліґій 5 не мають одностайного доктринального погляду, але кожний член вірує як він бажає. Замість показати “єдність у вірі” вони мають внутрішний бабель із приватних пояснень. Як можуть члени такої реліґії “всі говорити згідно” і “бути влучно зєдинені в той самий ум і в одній мислі?” (1 Корин. 1:10, НС) Така непевна реліґія є схожа чоловіку, що сумнівається: “Нехай бо не думає такий чоловік, що прийме що від Бога. Чоловік двоєдушний не статечний у всіх дорогах своїх.” Автор Біблії не є нестатечний, його Слово не є непевне, права реліґія не є загадочна через сумніви. Правдива реліґія не є така, яким Ізраїль колись був: “Не годиться вам робити всього, як тепер ту робите, що кому здається правим перед очима його.” Воїни Христові мають вість ясну й переконуючу, а не непевності й замішання: “Бо коли й сурма невиразний голос дає, то хто готовиться до бою?” (Якова 1:7, 8; 5 Мойс. 12:8; 1 Корин. 14:8, НС) Особливша провізія запевняє властивий вишкіл й дозрілість христіянів, “доки дійдемо всі до зєдинення віри і пізнання Сина Божого, до чоловіка звершеного, до міри зросту сповнення Христового, щоб більше не бути малолітками, хвилюючись і кидаючись від усякого вітру науки.” (Ефес. 4:13, 14, НС) Непевна реліґія обнимає ріжні вірування, що не набули “акуратного знання”, або “єдності у вірі” і не можуть сподіватися отримати одобрення від Єгови. Їх хвилювання обмежує цих 5 і тільки 1 реліґія остається із первісних 251.

ОДНА ПРАВДИВА РЕЛІҐІЯ

20. Яка правдива реліґія остається, і чому це не зарозумілим казати так?

²⁰ Та останна одна права реліґія є Свідків Єгови. Це не для нас бути зарозумілими і казати так. Певна річ, що ми віримо, що ми є правдиві. Кожний католик, кожний баптист, кожний методист, кожний анґліканець, кожний один з якоїби то реліґії не було, думає, що його реліґія є правдива реліґія. Це не є зарозумілість думати так; це було б лицемірство думати інакше, казати, що ми віруємо а в дійсності не віруємо. Але наше вірування повинно мати тверду основу, не на реліґійних провідниках, не на реліґійних системах, а на Біблії. Ми повинні упевнитися, що наша реліґія говорить згідно ‘із законом й установами’ занім ми приліпимось до неї: “Всього досліджуйте; доброго держітесь.” Якщо ми довідаємося, що наша реліґія не навчає властиво, тоді ми повинні відпустити ту реліґію. Повище виключення реліґій є на основі одної фальшивої доктрини, але в дійсності котра із цих ложних реліґій паде на многих доктринах. Повище це тільки зразок доказів; дальше перевірення Писання постачати ме безчисленні підтвердження.— 1 Солун. 5:21, НС.

21. Які образові вираження показують, що фальшива доктрина мусить бути усунена?

²¹ Ті огидні будівлі реліґійних фальшивств мусять бути зтягнені на долину, щоб усунути їх загородження виду принадних правд. Ми мусимо позбутися їх з наших умів і вони мусять дати місце новим струкціям правди. Правдива реліґія мусить викорінити фальш й засадити правду, як от Еремії було припоручено, “щоб ти викорінював і руйнував, будував і насаджував.” Фальшиві вірування з каміння спотикання на дорозі до правди, і для повороту до правдивого поклонення, отже потрібно “геть усе каміння з дороги очищайте.” Слово Єгови “наче молот, що розбиває скелю,” і ним ми мусимо розбити спотикаючі каміння, що можуть спотикнути нас як ми намагаємося ходити з Богом. Перше пристусування тексту про очищення каміння є, щоб звернути до правдивого почитання останка після Христового приходу до храму в 1918 році, але цей принцип може бути пристусований до осунення реліґійних фальшивств, які тепер спотикають приходячих інших овець. Отже коли трійця спотикає кого бачити Єгову, як найвищого понад усе, або коли безсмертість душі засліплює кого до тексту, що каже душа вмирає, або коли додатки до Біблії спотикають вірити в Біблію, як неповну й викінчену, або коли які інші фальшиві реліґійні навчання загороджують нам прийняти правду, тоді ми можемо пристосувати Біблію наче молота, що розбиває ці будівлі.— Ерем. 1:10; Іса. 62:10; АП; Ерем. 23:29.

22. Чи щирість сама спасе кого, і що зображує вашу відповідь?

²² Дехто тут буде вщеплювати вірування, що хто є щирим в його реліґії, той буде спасений, не зважаючи якого визнання він є. Чи це вірування правдиве? Воно може виглядати похвальним для декого, але загляньмо “до закону та до обявлення.” Біблія свідчить про ці точки: “Доволі є шляхів, що нам здаються праві, та кінець їх — це дорога до смерті.” (Прип. 14:12) Щирість є конечна, але щирість сама не є вистачальна. Наприклад, що троє дітей при таблиці додали два і два і одна дитина дістала суму три, другу суму чотири, а третю суму — пять. Чи навчителька одобрить усі троє? Чи вона перепустить їх якщо вони кажуть, що вони були щирими в їх відповіді? Радше, чи не пішле вона тих двоє, котрі були помилкові, назад до їх книжки вчитися краще? І якщо ці двоє є дійсно ширі, то чи не покажуть вони цього їх дальшого студією, аж вони навчуться правої відповіді, й дістануть одобрення навчительки? Єгова постачив учебника, Біблію. Він каже нам, щоб студіювати її, щоб вчилися доброї відповіді, щоб дати ті відповіді для інших. А що ж з тими, котрі відмовляться зучати Біблію й навчитися правої відповіді, але приймають яку небудь реліґію й добродушно кажуть, що їх щирість спасе їх? Чи вони щирі? Радше, чи не є вони ліниві? Навчителька не перепустить студента, що відмовляється студіювати того„ що є праве. Єгова не одобрять тих, котрі добровільно остаються в незнанні про його правду тепер, яка тепер стає ясною, не зважаючи на їх незгідне присвячення щирості.

23. Як люди дійсно щирі відносяться до Свідків Єгови?

²³ Єгова має навчаючу орґанізацію на землі сьогодні. Щирі шукаючі правди повинні слухати її. Вони не тільки повинні вчитися що є фальшиве, але й що є правдиве на її місце. Після того, як фальшиві реліґії є випхнуті, чоловік повинен сповнитися правдивою реліґією, для його охорони й спасення. (Мат. 12:43—45) Свідки Єгови раді помогчи всякому щирому йдучи від дому до дому з правдою, вони перепроваджують студії Біблії в домах, без плати або задовження. Вони вживають Біблії, щоб доказати не тільки що є фальшиве, але й що є правдиве. Тільки треба відложити гордість і упередження і з отвертим умом йти ‘до закону й обявлення’ й розсуджувати разом. Щирі люди зроблять це. Тим більше коли вони щиро вірують, що вони є правдиві, бо вони будуть бажати помогти тим котрих вони відвідують, щоб вони бачили правду. Вони будуть помагати або дістануть поміч. Направду щирі будуть щасливі у всякому случаї.

24. Як дехто поводиться безглуздно у вибиранні їх реліґії?

²⁴ Щоб розумно вибрати правдиву реліґію, то це вимагає особистого студіювання. Ті що бажають бути лікарями, хіміками, інжінірами й навчителями мусять студіювати роками. Ті що щиро бажають бути дійсними христіянами, мусять також студіювати. Це не є менше важливе як що небудь інше. Більшість з людей не тільки занехають вибирати праву реліґію, в дійсності вони не приймають жадної реліґії для себе. Їх реліґію вибирають для них їх родичі або їх приятелі, і часто задля соціяльного стану або задля бизнесу. Коли вони так вибирають реліґію на вздогад, то це неначе засунути руку в торбу із 251 реліґій й сподіватись витягнути правдиву із завязаними очима, т. є. насліпо. Ви думаєте, що це не розумно бавитися російською рулеткою в якій кладеться в камеру револьвера одну кулю із пятьма порожними, і, не знаючи де куля є, тримати револьвер до голови і потягнути защіпку? Добре кажете: це гра для дурнів. Але і так, ваша ризика є пять із шістьох. Але вибирати реліґію навгад, то це шулярство із ризикою вічного життя, і ваша нагода ризики вибрати правдиву, після нашого розглянення тут, є одна із 251! А це ще більша дурнота!

25. Який напрям щирі люди, що бажають угодити Єгові, тепер наслідувати муть?

²⁵ Тут немає потреби ризикувати. Єгова постачив своє Слово, Біблію! Студіюйте її! Докажи що є фальшиве й відкинь його. Докажи, що є правда й тримай її сильно. Відділи солому від пшениці. Розпізнавай вино чи воно розпущене. Відділи каламутне, захмарене фальшиство, щоб тільки чиста вода правди осталася. Студіюючи з людьми Єгови, і служіть й хваліть Творця, “Спробуйте і дізнайтесь, що Єгова благий.” Зверніть ваше ухо на запрошення Єгови: “Хто хоче пити, йдіть усі до вод, у кого нема срібла, йдіть, купуйте й споживайте без срібла, й без плати вино й молоко. Чого вам одважувати срібло за те, що не засичує? послухайте вважно мене, й їжте добро, а душа ваша нехай розкошує в наїдках масних.” Радше чим бути ненасичиним й остаточно вмерти з фальшивими реліґіями, будьте духово сильними з правдивою реліґією. “Вибирай же життя, щоб жити на світі тобі і твому насінню, люблячи Єгову, Бога твого, слухаючи голосу його: він бо життя твоє і довголіття твоє.”— Пс. 34:8, АС; Іса. 55:1, 2, АП; 5 Мойс. 30:19, 20, НС.