Новочасна історія Свідків Єгови
Часть 21. Вища освіта для теократичних міністрів.
ПРО останок свідків Єгови, котрих зображав пророк Єремія, предсказано було: “Ось я поставив тебе нині над народами й над царствами, щоб ти викоренював і руйнував, вигублював і валив, будував і насаджував.” (Ерем. 1:10, АС) Отже серед вогняної роботи виявлення відступного христіянства в 1942 році настала зворотна точка.
Після конвенції в Ст. Луй, яка відбулася від 6-10 вересня, 1941 р., де Й. Ф. Рутерфорд промовляв до найбільшого видимого числа слухачів 115,000 осіб, і по звільненню нової книжки Діти і звідомивши перший раз, що універсальна суверенність була великим спірним питанням, тоді президент Товариства Вартової Башти, який був 72 років віку, почав приупадати на здоровлю.a Нарешті, на 8 січня, 1942 р., Й. Ф. Руетерфорд помер, послуживши в уряді як президент через двацять пять років і два дні. Слідуюче наводимо із оголошення заяви під титулом “Вірний Свідок”:
“До всіх любимців Теократії: На 8 січня, 1942 року, наш любий брат, Й. Ф. Рутерфорд, вірно закінчив свою земну подорож як борець за Теократичний Уряд і як міністер Божого Слова. Знаючи про вашу глибоку печаль і ваші молитви до Бога за нього від коли він поважно захворів від Детройт Конвенції в липні, 1940 р., ми поспішно повідомляємо про це вас. Бажання брата Рутерфорда було, щоб він “помер у боротьбі в чоботах на ногах”, і так сталося. Господь ласкаво заощадив його докінчити рапорт до Річної книжки Свідків Єгови на 1942 р., в якій він показав, що найбільше свідоцтво зі всіх часів було дане і що протягом того року людям доручено 36,030,595 книжок і книжечок. Його головна думка все була, щоб робити цю одну річ, проголошувати імя Єгови і його Царство, додержувати угоду з ним, і добре доглядати справ його братів.”b
Ось так закінчилась енерґічна, земна карієра непохитного борця за праведність. Енерґічне й просторе було зусилля брата Рутерфорда в будуванні теократичного товариства Нового Світу. Ще й сьогодні він живе у памяті десяток тисяч осіб.
Перехід адміністрації Товариства під новий заряд, головою котрого був третий президент, був скорий, гладкий без ніякого тертя. Це було цілком відмінно від досвіду 1916 року, коли помер С. Т. Росель, перший президент Товариства. Того часу настала перерва на майже десять тижнів заким Й.Ф. Рутерфорд був вибраний як другий президент. На 15 лютого, 1942 року, Вачтовер, під заголовком “Обєднані Слуги,” звідомив про корпораційну зміну відносно урядників.
“Пополудні на 13-го січня, 1942 року, зійшлися всі члени обидвох рад в парлорі Бетель дому в Брукліні. Натан Г. Кнор, котрий на минулих загальних виборах в Пітсбурґу був вибраний на віце-президента, просив кілька день перед тим, щоб члени тих рад щиро шукали божественної мудрості в молитві й розвазі, просячи особливо, щоб Бог Єгова дав мудрість для вибору таких слуг, котрих Він бажає, щоб вони представляли його в лєґальний спосіб під тими орґанізаціями. Після уважного й належитого розваження, слідуючі брати були наіменовані й одноголосно вибрані, іменно, Натан Г. Кнор, як президент, і Гайден С. Ковінґтон, як заступник президента, обидвох корпорацій.c Пізніще, того ж дня, на зібранні Бетель родини в Брукліні, наслідки виборів проголошено секратором ради директорів, і вони були прийняті з захопленням.”d
Від многих частей світу приходили листи і телєґрами, виявляючи радість із вибору брата Кнора як нового президента Товариства.
Навіть в часі темних днів другої Світової Війни в 1942 році, отворилась в малій мірі програма для “будування й насаджування” в теократичній служебній орґанізації. Намір цього був, щоб зробити товариство Нового Світу в “Беула” землею цьвітуючою райською красою в добробуті, як ніколи передтим. На Теократичній Асамблеї Нового Світу в Клівеленді, Огайо, на 18—20 вересня, 1942 р., Свідкам Єгови представлений був новий президент Товариства, Натан Гомер Кнор. Пядесять одна конвенцій, які відбувалися рівночасно в ріжних містах, були сполучені з головною конвенцією в Клівеленд, щоб вислухати визначну публичну промову на тему “Мир — чи він триваючий?” через президента Кнора до всіх слухачів у числі 129,699 осіб. Трицять три інші конвенції зїхались поза Сполученими Державами в той самий час. На цій значучій конвенції був даний сигнал з Одкриття 17:8—18, що померша Ліґа Народів буде оживлена після війни, після чого настане короткий мир, який дасть спромогу на велике розширення проповідування євангелиї. Тоді випущено нову книжку Новий Світ і Товариства Число 10 Біблію Версію Короля Якова, що запалило нову кампанію біблійної освіти.e
Короткий життєпис про третього президента Товариства показує, що він народився в Бетлеємі, Пенсилванія, в 1905 року, від американських родичів. Він укінчив вищу школу в Аллентовн (Пенсилванія) в червні, 1923 році, У 16 році віку він почав співдіяти із собором Свідків Єгови в Алентовн, зрезиґнувавши із членства в Єпископальній Церкві. В 1923 році, у віку 18, він стався повночастним проповідником, в котрому то часі його запрошено бути членом головної кватири Товариства в Бруклін Бетелі. Там він робив скорий поступ у вишколі на міністра і при кінці тижня виїжджав і давав лєкції в соборах в окрузі двіста миль від Брукліну. Із бігом часу він був призначений на співуправителя всіх друкарських дільниць Товариства, а в 1932 році він став загальним управителем друкарського заводу. В 1934 році його вибрано на директора Нюйорської корпорації (тепер звісної як Товариство Вартової Башти Біблії й Брошур, Інк.) а в 1940 році він був вибраний на віцепрезидента пенсилванської корпорації, Товариства Вартової Башти Біблії й Брошур. Його вибір до президії американського товариства і британської корпорації, Товариство Міжнародних Студентів Біблії, доконано в січні, 1942 році. В лютім, 1943 р., він став президентом ново-заснованої Біблійної Школи Гілеад Товариства Вартової Башти в Совт Ланзінґ, Ню Йорк. Він також є управителем активностей Товариства радіостації Даблю Бі Бі Ар, Бруклін, і управляє справами Товариства по всіх частях світу, і подорожує по всій кулі земній. Він є головним промовцем Товариства на всіх міжнародних асамблеях. Він також наглядає велику редакторську працю Товариства і кермує роботою місіонарів в чужинецьких краях. Він живе зі своєю женою в Брукліні в Бетель, 124 Колумбія Гайтс.f
Побачивши пильну потребу для більшого вишколення усіх міністрів Товариства, тепер новий президент Товариства зі своєю новою кадрою урядників забравсь укладати далекосяглу програму для теократичної освіти. (Ефесян 4:12, НС) Перший ступень програми був відкритий в понеділок, на 16 лютого, 1942 р., в котрому то часі відкрито вечірню школу в Бетель, подаючи “Поступовий Курс в Теократичній Службі.”g Цей курс був відтворений тільки для мужщинів членів з кадри урядників Товариства. До цієї школи сходилися раз у тиждень, в понеділок у вечорі. Протягом першого періоду вони сходилися в авдіторії, де лєкції доручувались усім ученикам. Запрошено також і сестер з Бетелю. Потім наступала коротка павза для розділення слухачів на ріжні кляси ґрупи. Підчас цього другого періоду студенти у таких клясах давали біблійні промови на ріжні теми під опікунством вишколених дорадників. Курси для промовців і загального досліджування Біблії викладалися одностайно в поступовій програмі в цій школі Бетелю. Чудові уліпшення у викладах стали явними зараз, коли вони почали уживати найновіщої техніки в імпровізованих (без приготування) промовах. Також у свідоцтві від дому до дому показалось помітне уліпшення через жінок і чоловіків, що були членами Бетель родини. Благословення Єгови спочивало на цій новій програмі. Бетель школа існує більше ніж тринацять років, помагаючи соткам молодим міністрам поліпшити їх знання Біблії і здібність промовляти.h
Цей успіх у Бетель школі заставив Товариство зробити дальший крок відносно нової освітної програми, тобто, запровадити школу вищої освіти для міністрів, що мали служити місіонарами в закордонних краях. Будинки Товариства в Бруклінському Бетель показались бути невідповідними для такої просвітної інституції. На щастя від 1935 року, Товариство Вартової Башти посідало й оперувало великий хутір обєму 800 акрів, що був звісний як фарма Царства, де плекали поживу головно для Бруклінської Бетель родини. (В 1955 році около 50 самоохотників згодилися оперувати той хутір на стало.) Фарма Царства знаходиться у прекраснім положенні, около 255 миль на північний захід від міста Ню Йорк між озерами в штаті Ню Йорк недалеко міста Ітака, де знаходиться славний університет Корнел. З бігом часу там побудовано кілька будинків на тій землі, включаючи і великий будинок з цегли, котрий був викінчений в 1941 році, і котрого названо “Гілеад,” що значить “купа свідоцтв.” Ось тут було ідеальне місце для установлення біблійної школи, котру рада директорів одобрила в вересні, 1942 р. Негайно потім назначено чотирьох висвящених міністрів з кадри Бетелю, щоб вони почали укладати курс студії, приготовляли лєкції, вишукували відповідні підручники, зібрали разом малу бібльотику з 800 томів про важні біблійні інформації, і почали формувати розклад для кляс колєгії. У будинку побудовано кімнати для кляс, авдіторію, їдальню і спальні. Курси мали тривати через пять місяців із стома студентами, яким постачається приміщення й харчі на час терміну.i
(Далі буде)
[Примітки]
a 1942 Річна книжка, ст. 61—72.
b Вачтовер, 1 лютого, 1942 р.
c На 24 вересня, 1945, Г. С. Ковінґтон згідливо відмовився служити дальше як член ради директорів і як віце-президент Товариства Вартової Башти, та не щоб ухилитися від обовязків, а радще, щоб погодитися із тим, що тоді здавалось бути волею Божою для всіх членів директорів бути з помазанників, бо ж його надія була бути “одним з інших овець.” Замість його вибрано Ф. В. Франца на віце-президента. (Гляди 1946 Річну книжку, ст. 221—224) Брат Ковінґтон далі очолював лєґальний відділ Товариства і дав дуже блискучий провід у боротьбі Товариства за свободу почитання, щоб тримати двері відчинені для благовістя. Г. С. Ковінґтон, адвокат, народжений в Гапкінс Канті, Тексас, в 1911 р., ходив в Сан Антонії до Школи Правників, а почав проповідувати як Свідок Єгови в 1934 р. В. Ф. Франц, вчений, народився у Ковінґтон, Кентуки, в 1893, брав освіту в університеті Сінсінаті і стався міністром Товариства в 1913 році.
d ВБ 1942, ст. 61—63.
e Річна книжка на 1943, ст. 59—70.
f Реліґія в двацятім столітті, написав Ферн, 1948, ст. 380.
g Булєтин Ч. 1, про Школу в Бетель.
h 1943 Річна книжка, ст. 25.
i 1943 Річна книжка, ст. 25—27.