Оздоровлення Народів Наближилося

1. В який спосіб народи сьогодні потребують оздоровлення?

ОЗДОРОВЛЕННЯ народів є дуже потрібне в цих часах горя у народах і між народами. Та й світові лікарі всі розуміють цю правду. Ввесь світ знаходиться в дуже хворому стані. Під цим ми не розуміємо тільки людські тіла, але особливо реліґійні, моральні та політичні обставини повсюди. Що ж станеться, коли оздоровлення політичних народів не прийде вскорі, в нашому часі? Про це подумати б нам.

2. Як президент Сукарно Індонезії показав, що народи світу потребують оздоровлення?

² Визначні політики цього світу стали занепокоєні. Вони стараються діяти як лікарі, оздоровителі світу. Недавно тому президент Індонезії Ахмед Сукарно сказав досить розумно. Будучи самий побожним магометом, він є провідником народу, що обнимає вісімдесять і два міліони осіб, з котрих девять на кожних десять є магометами. А однак президент Сукарно летів 900 миль з народньої столиці до Суматри, щоб промовляти до людей ріжних реліґій. Цей з’їзд називався Конференція Христіян Східньої Азиї, і на котру зібралось 120 делегатів із двацять чотирьох держав. Це були представники Світової Ради Церков, головна квартира котрої знаходиться в Женеві, Швейцарія. Президент Сукарно чув, що один протестанський казнодій на плятформі сказав до товпи з тисяча людей ріжних мов: “Ми будемо всі читати Господню молитву — кожний у своїй мові.” Пізніще того, 17 березня, 1957 р., президент Сукарно промовляв на зовні до зібрання і також він говорив у своїм готелі. Він пояснив, що один із пяти фільософічних принципів на яких Індонезія основана є “віра в Бога.” Цей світ знаходиться в “турботі,” і додав, що “чоловік говорить устами про мир, але рівночасно виробляє зброю на знищення себе.” Як лікар біля смертельно недужого, він сказав: “Ми живемо в часі крізи чоловіка.” (Ню Йорк Таймс, з 20 березня, 1957 р.) І справді ясно-думаючий лікар так і сказав би, що коли люди кажуть одну річ, а роблять якраз противно, то вони морально хворі й умово слабі, не говорячи вже про реліґійний розклад.

3. Як це завважали на Далекому Сході, що президент Ейзенговер поручив для гоїння цього розділеного світу?

³ Ще інший президент виступив уперед як світовий лікар. Далекий Схід зауважав той його предложений лік. На 22 січня, 1957 року, Китайський Пост, який виходить на Формозі, вийшов ось із таким заголовком: “Іке обітовує СШ силу й майно, щоб помогти загоїти розкол світу, в своїй 2-гій інавґуральній промові.” Тоді відносно другої інавґурації Двайт Д. Ейзенговера, як президента Сполучених Штатів Америки, цей єдиний часопис в анґлійській мові Вільного Китаю, подав новинку від Юнайтед Прес з 21 січня, з Вашінґтону, Д.С.: “Президент Ейзенговер сьогодні заставив американську силу й багатство, щоб помогти ‘загоїти цей розділений світ’ і впровадити мир із справедливостю на підставі закону. Осягнути таку мету буде ‘трудно’ і ми мусимо бути готові заплатити за неї повну ціну, сказав президент. ‘Висока буде її ціна,’ сказав він, ‘працею важко підтриманою, поміччю шановно даною, і жертвою спокійно даною.’ Ейнзенговер заявив, що Америка є ‘глибоко замотана з судьбою людською повсюди.’ ”

4. (а) На підставі котрої книжки Ейзенговер говорив про оздоровлення цього світу? (б) На котрому тексті в цій книжці його рука спочивала, коли він складав присягу як президент?

⁴ Мало людей знає, що промова президента Ейзенговера про загоїння цього розколеного світу має свій корінь у Святій Біблії, що є святою для Жидів і христіянів. Але завважте ці факти: Коли Ейзенговер був заприсяглий до уряду другий раз, то в його руці він мав Американську Стандард Біблію, яку подарувала йому його мати в часі його ґрадуації з Мілітарної Академії Сполучених Держав, у Вест Поїнт, Ню Йорк, в 1915 р. Його рука сперта була на тексті в Псальмі 33:12, де читається: “Щасливий народ, що його Богом є Єгова — народ, котрого він вибрав собі за власність.” Цим чином наче сказано, що Сполучені Штати Америки є тим благословенним народом, котрого Бог — Єгова, і щоби бути благословенним, то всі народи землі мусять вибрати Єгову за свого Бога.

5. Коли Ейзенговер присягав перший раз як президент, то на котрому тексті спочивала його ліва рука?

⁵ Але те, що Ейзенговер згадав про “гоїння” цього розколеного народу, пригадує нам часи його першої інавґурації як президента чотири роки перед цією, в 1953 р. В тому часі при присязі він тримав свою ліву руку на двох Бібліях. Одна була так звана Біблія Джорджа Вашінґтона відтворена до Псальми 127:1, котра звучить: “Коли Господь не будує дому, даремно трудяться будівничі; коли Господь не стереже міста, даремно пильнує сторожа.” Та друга Біблія, що її ґенерал Ейзенговер дістав у подарунок, з його повним імям виписаним золотими буквами на шкіряній оправі, була відтворена до 2 Паралипоминон 7:14, де сказано: “І (коли) впокориться народ мій, що зветься імям моїм, і будуть молитися і шукати лиця, і навернуться з поганих стежок своїх, то я почую з неба й прощу гріх їх, і вигою землю їх.”— Ню Йорк Таймс, з 20 і 21 січня, 1953 р.

6. Отже що ми запитуємо відносно оздоровлення цього світу, включаючи і Америку?

⁶ Правдоподібно, що ґенерал Ейзенговер відчував, що американська земля потребувала загоїння після адміністрації попереднього президента; але ж чи й інші народи світу не потребують гоїння також? Менше чим два місяці після того, як ґенерал Ейзенговер стався президентом, могутній російський комуніст-диктатор, Йосиф Сталін, умер, але чи умовини між народами світу поліпшалися? В часі другого речинця урядування президента Ейзенговера, більше ніж чотири роки після його урочистої присяги з рукою на тексті 2 Паралипоминон 7:14, чи американська країна була загоїна ним і іншими американськими політиками, бізнесовими провідниками і реліґійними духовниками? Чи цей розділений світ гоїться завдяки потуги й багаства Сполучених Штатів Америки, котрі зобовязались зробити це?

7. Які світові події й обставини від 20 січня, 1953 р., указують, що рятунок Америки не зможе загоїти цього розділеного світу? І чому сама Америка не може бути оздоровлена?

⁷ Вибух перших водневих бомб урядами демократичних та комуністичних держав від 20 січня, 1953 р.; невдача всіх конференцій розброєння; безнастанне зазіхання комуністичного велитня розширити теперішнє панування над третою частю світу до цілковитого запанування над світом, разом із завзятою постановою некомуністичних народів протистояти йому; витворення по обох сторонах науковцями далеко-сяглих стріл із атомною зброєю на тисячі миль, навіть з одного континенту до другого, щоб досягнути далекого ворога з великим гуком і широким знищенням; ненависть, заздрість, підозріння й суперництво між народами великими й малими; безчисленні реліґійні розбіжности між людьми й населеннями; і дух нелюбовности, і та невідпорна, демонська і надприродна сила безнастанно жине народи шляхом божевілля чимраз ближче до руїни й знищення — все це аж надто голосно свідкує, що лікування навіть найбагатшими й найсильнішими народами світу невдаються загоїти цей розколений світ. Така невдача загоїти світ значить нічого меншого як смерть цьому світу, а це принесе гіркі наслідки для населення землі, що складається з двох біліонів і пятьсот міліонів осіб. Коли ж Сполученим Штатам Америки потрібно гоїння, то й решта світ також мусить бути загоїний. Сьогодні жадний народ не живе тільки для себе. Жадний народ не може оминути заразливу недугу, котра приводить хворі народи до їх гробу.

8. (а) Як хтобудь може проголошувати новину, що оздоровлення народів наблизилося? (б) Хто це був, що висказав ті сціляючі слова в 2 Паралипоменон 7:14, і до кого він промовив ті слова, і чому?

⁸ Отже, як може хто небудь проголошувати добру новину, що оздоровлення народів наближилося? Це ми можемо проголошувати, коли ми поглянемо у властиву сторону за таким гоїнням, і коли ми поглянемо на сотки тисяч з усіх народів, що вже прийняли той сціляючий лік-зілля і тепер вдорозі до цілковитого виздоровлення й звершеного здоровя. Ґенерал Ейзенговер, тримаючи свою руки на відтвореній Біблії, присягнув бути вірним у своїм уряді наче перед Богом. Коли він тримав свою руку на тексті 2 Паралипоминон 7:14 у святій книзі, то він тримав свою руку на словах Божих до іншого володаря, котрий давно тому володів на Близькому Сході від египецької ріки на полудні до ріки Евфрат на півночі, в котрій то області жили многі ріжні народи. Бог говорив ті слова до наймудрішого володаря старинного часу, царя Соломона, сина Давидового, котрий царював у святім місті Єрусалимі століття перед ерою Буддизму, і заки конфуціянізм почався. Край царя Соломона в тому часі знаходився в здоровому стані, бо він тоді мав одну конечну річ для справдішнього здоровя, а іменно, правдиву реліґію, і той край жив в гармонії з тією реліґією. Саме тоді цар Соломон збудував був храм і посвятив його Богові, і тоді Бог явився йому й промовив до нього оті слова. Тоді Бог предбачив час, коли народ царя Соломона відступить від здорового стану й коли край терпіти ме кару від пораз. Отже Бог сказав йому, як та земля могла бути знову оздоровлена.

9. Як ми знаємо, що Бог, котрий висказав ті слова, не був Ісус Христос?

⁹ Але хто був той Бог, що мав силу вилічити народ? Чи це був Ісус Христос? Ні; бож цей Ісус іще мав статитися тілесним потомком царя Соломона більше ніж тисяча літ пізніще. Біблійна історія говорить про це в 2 Паралипоменон 7:12—14 (АС): “І з’явився Єгова Соломонові в ночі, і сказав до його: Вислухав я молитву твою, і вибрав собі це місце за дім жертвоприносин. Коли я замкну небо й не буде дощу, і коли звелю сарані пожерти край, або пошлю пошесть на народ мій, і впокориться народ мій, що зветься імям моїм, і будуть молитися і шукати лиця мого, і навернуться з поганих стежок своїх, то я почую з неба й прощу гріх їх, і вигою землю їх.” Із надхненим авторітетом Біблія каже, що такий потішаючий обіт цареві Соломонові дав Бог, якого єдиного імя Єгова.

10. Як обидва ті тексти ужиті при інавґурації Ейзенговера відносяться до людей, що називаються себе імям Єгови?

¹⁰ Він говорив про людей царя Соломона як про “народ мій, що зветься імям моїм.” Вони були тими людьми до котрих відносився президент в часі своєї інавґурації указуючи на Псалом 33:12 (АС), кажучи: “Щасливий народ, котрого Бог є Єгова, народ, що він вибрав його собі за власність!” І коли ті люди, що носять Боже імя попробують збудувати дім або берегти місто без його помочи або поради, то це так буде, як сказано в іншім вірші інавґурації у Псальмі 127:1 (АС): “Коли Єгова не будує дому, даремно трудяться будівничі: коли Єгова не стереже міста, даремно пильнує сторожа.” Довго перед тим на півострові Синай і недалеко тепер звісної Суез Затоки (Ґолф ов Суез), він сказав був до тих самих людей значучі слова для всіх людей: “Я Єгова, що виздоровлює тебе.”— 2 Мойс. 15:26, АС.

ЧОМУ ВСІ НАРОДИ НЕЗДУЖАЮТЬ

11. В якому іншому народі ми бачимо корінь клопоту й потребу вилічення?

¹¹ Від самого почину всі народи цього світу хворіють, і це включає молодий народ новочасний Ізраїль. Їх хворий стан тепер приходить до найвищого вершка. Чому ж цей серйозний стан виринув? Який корінь цього лиха, щоб нам знати якого єдиного ліку потрібно для виліченняся? Відповідь на це важливе питання є дане нам у народньому прикладі. Ні, не через новочасного Ізраїля, якого існування арабський світ ненавидить, але через дванацять поколінь Ізраїля, який існував більше ніж двацять пять сот літ тому, народ, котрий видав законодателя, Мойсея, і царя Давида і царя Соломона. На Синайськім півострові, при горі Синай, Мойсей діяв як посередник між Богом Єговою і людьми і привів їх до угоди між Богом а тим народом. Через Мойсея, Бог дав тому старинному народі Ізраїлю свої особливші закони.

12. Тому що Ізраїльтяни походили від котрого чоловіка, що Бог вибрав їх за своїх, і що Бог обітував відносно оздоровлення народів через того чоловіка?

¹² В тому часі Мойсей сказав Ізраїльтянам, що Бог Єгова не вибрав того народу задля того чим вони були. Противно, це тому що їх пра-прадід був Євреєм на імя Авраам, а той Авраам дійсно вірував в Бога Єгову і корився йому, і за це був названий “другом Єгови.” (5 Мойс. 7:6—9; 2 Хронік 20:7; Іса. 41:8; Якова 2:23) Бог особливо обітував свому другу Авраамові, що колись має прийти оздоровлення для всіх народів землі, і що Авраам і його потомки будуть мати часть у тій чудовій роботі оздоровлення. Божа обітниця для Авраама була така: “Тобою всі роди землі будуть благословенні.” “І в твоїм насінню будуть благосленні всі народи землі за те, що послухав єси голосу мого.” (1 Мойс. 12:3; 22:18, ПС) З огляду на ті обітування, нехай ніхто сьогодні не помилиться й подумає, що це відноситься до новочасного народу Ізраїля. Це правда, що новочасні Ізраїльтяни можуть показати, що вони є природними потомками старинного Авраама, але ж саме походження не робить їх насінням благословення, навіть для вісімдесять інших народів в орґанізації Обєднаних Народів, до котрих Ізраїль належить. Сьогодні ніхто не бачить, щоб народи землі були благословенні народом Ізраїля й були вигоєні. Вигоїння всіх народів наближилося в нашому часі іншим средством чим новітнім народом цього розділеного світу.

13. Як Псальма 33:12 відноситься до Ізраїля під царем Соломоном, і тодішний їх стан був пророчим образом чого?

¹³ За часів царя Соломона, майже три тисячі літ тому, можна було сказати до його людей: “Щасливий народ, котрого Бог є Єгова, люди, що він вибрав собі в насліддя.” (Пс. 33:12, АС) Той народ з дванацяти поколінь був зєдинений в почитанні Єгови. Вони спільно працювали, щоб збудувати славний дім для нього в Єрусалимі. Вони дотримували їх часть умови або угоди через сповнення його заповідей. І він також дотримував свої умовини благословлячи їх охороною від їх ворогів і даючи їм добробут. Історія про царювання Соломона каже нам: “Юда і Ізраїль многолічні як пісок у морі, їли, пили і веселилися. І царював Соломон над усіма царствами від Евфрат ріки до землі філистійської й до границь египецьких. Вони приносили гостинці й служили Соломонові, покіль віку його.” (1 Цар. 4:20, 21) Це був пророчий образ того, що має настати на землі, коли Бог Єгова загоїть все людство і приведе благословення, які він обітував через Авраама.

14. Котра королева приїхала з далекого краю, щоб побачити і почути мудрість Соломона, і опісля що вона чесно признала відносно Соломонових людей?

¹⁴ Навіть королева Себа прийшла з далекої країни за тисяча пять сот миль із найдальшої точки Арабського Півострову, щоб тільки самій послухати Соломонову мудрість. Після того, як вона побачила що він зробив і яку мудрість посідав цар, королева Себа сказала до Соломона: “У тебе більше мудрості й заможності, ніж йде чутка, що я перечула. Щасливі люди твої, й щасливі слуги твої, що по всяк час перед тобою стоять і слухають мудрості твоєї! Хвала Єгові, Богу твойму, що йому залюбки було посадити тебе на престолі Ізраїлевому. Віковічно влюбив Єгова Ізраїля, коли поставив тебе царем, щоб чинив суд і правду.” (1 Цар. 10:1—9) Ось так ця неізраїльська королева була настільки чесна, що вона признала, що Бог Єгова вибрав тих потомків вірного Авраама, як своє насліддя, щоб він міг бути їх Богом, і що ради цього ті Ізраїльтяни були поблагословені в тому часі, яких три тисячі літ тому.

15. Як Ізраїль розділився після Соломонової смерти, і яке знищення впало на ті части народу в 607 році перед Христом, і чому?

¹⁵ Але розгляньмо історію Ізраїля після смерти Соломона. Той народ став розділений на двоє царств, на царство Ізраїля із столицею на півночі і на царство Юдине із столицею в Єрусалимі, і з сином Соломона як царем. Чому так сталося? Це тому сталося, що в його пізнім віку цар Соломон відступив від його небесної мудрости і відвернувся від Бога його отця, царя Давида. Північне царство Ізраїля тривало через 257 літ. Опісля воно було знищене світовою силою Ассирії. Чому? Тому що й воно відпало від почитання Єгови в Єрусалимі і взялось почитати ідола, золотого тельця, а пізніще фальшивого бога Баала і його суспільницю Астарту. Царство Юдине тривало через 390 літ після смерти Соломона. Опісля, в році 607 перед Христом, його храм Єгови був знищений, а святе місто Єрусалим було зрівнане з землею, кілька тисяч Ізраїльтянів, що пережили те знищення, були забрані у Вавилон, у землі їх завойовників, а земля Юдина осталася дикою пустинею, яку оминали всі переходячі мимо. Чому? Тому, що Жиди, або люди Юдеї, понехали Єгову, Бога їх батька Авраама. Без нього як Бога, як вони могли бути поблагословенні?

16. Як ті люди і їх край були вигоєні, і який історичний доказ ми маємо про цей факт?

¹⁶ Певна річ, що ті люди потребували оздоровлення; та й їх край потребував гоїння. Чи те гоїння прийшло? Так, сімдесять літ після знищення святого міста Єрусалиму. Чому? Тому що тоді Єгова Бог не відкинув був їх бути його вибраними людьми. Будучи заслані у Вавилон, або теперішнє арабське царство Ірак, многі Ізраїльтяни жалували за зламання їх угоди з Богом Єговою і тому вони знову навернулися до його почитання. Ради свого власного імя Бог Єгова зробив те, що він обіцяв зробити їм, коли вони навернуться до нього. Він вилічив їх. Він вилічив їх землю тим, що завернув їх назад з вигнання й засилив її ними, щоб вони могли знову почитати його у відбудованім храмі в Єрусалимі. В цей спосіб той великий Лікар перевязав їх розбиті серця й поблагословив їх спустошену землю, так що вона сталася як райським Еденом, як Божим раєм в якому Бог, Творець чоловіка, поставив Адама й Еву. (Езек. 36:32—36) Ось тут маємо історичний доказ, що Всемогучий Бог Єгова може вигоїти народ, якщо він (той народ) прийме його, як свого єдиного Бога.

17. (а) Чому сьогодні нема храму Єгови на горі Морія? Щоб довідатися чи Ізраїль був вигоєний через установлення республики в 1948 року, на які питання ми мусимо мати відповіди?

¹⁷ Сьогодні, около дві тисячі пять сот літ від того часу, ми глядимо на гори святого міста Єрусилиму, де те місто знаходилося. Де ж той храм Єгови, що він знаходився на горі Морія? Його там нема. Він був знищений Римлянами у 70 році після Христа. Чи це сталося через таку саму причину, що і в 607 році перед Христом? Так. Це сталося тому, що Ізраїльтяни відпали від почитання Єгови. За цю рішальну причину їх святе місто було обложене через кілька місяців і опісля знищене з його святим храмом, а ті 97,000 Ізраїльтянів, що пережили те страшне знищення, були поневолені й розсіяні до всіх країв землі, де многих можна знайти й сьогодні. Але ж чи їх народ не був вигоєний від 1948 року, коли установлено республику серед Арабських країв? Чи ж їх край не був вигоєний виправою землі й огородиною й оливними копальнями, що тепер роблять Ізраїльтяни? Щоб як слід відповісти на ці питання, ми мусимо запитати: Чи храм Єгови був відбудований на горі Морія? Чи держава новочасного Ізраїля вповає на Нього задля охорони проти всіх її ворогів? Чи ті Ізраїльтяни їдять і пють і втішаються під царем Єгови з покоління Юдиного і з царської родини Давида, як це бувало за часу царя Соломона, помазаного сина Давида? Чи їх край розквітає як город Еденський? Чи вони щасливі як люди Єгови, маючи його імя як його свідки?

18. Чому відповідь на всі ті питання є Ні?

¹⁸ Чому відповіді на всі ті питання є Ні? Тому що сьогодні вони не є “народом, якого Бог є Єгова”; вони вже не є “люди, що їх він вибрав як своє насліддя.” (Пс. 33:12, АС) Щоб затримати небіблійні традиції їх батьків і щоб затримати ложних реліґійних навчителів, Ізраїль відкинув Єгову як свого Бога. За це і Єгова відкинув той народ як своїх людей і забрав своє імя від них. Від того часу він поклав своє імя на тих, що достойно носять його і є його свідками.

19. Як самий Ісус Христос сказав тим Ізраїльтянам девятьнацять століть тому, і які овощі та республика приносить сьогодні?

¹⁹ Девятьнацять сот літ тому Ісус Христос самий сказав це тим Ізраїльтянам: “Чого ж це й ви переступаєте заповідь Божу ради переказу вашого? . . . І знівечили ви заповідь Божу ради переказу вашого. Лицеміри, добре прорік про вас Ісаїя, кажучи: Народ цей приближується до мене губами своїми, й устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене. Та марно вони покланяються мені, навчаючи наук заповідей людських.” Кілька день перед тим, як Ізраїльтяни видали Ісуса Христа на смерть ради їх людських традицій, він сказав їм, що вони відкинули обітованого потомка від царя Давида, котрого Бог Єгова помазав і вислав, а тоді додав: “Що відніметься од вас царство Боже, й дасться народові, що робити ме овощі його.” (Мат. 15:1—9; 21:42, 43) Оскільки всякий судиться по овочах його, то ми записуємо: Чи республика Ізраїля сьогодні приносить овочі царства Божого у доказ, що вони є народом його? Ні, не більше чим це робили їх прабатьки девятнацять сот літ тому. Ісусова основна думка до них продовжається аж до сьогодні: “Оце ж оставляється дом ваш пустий.” (Мат. 23:38) Аж до сьогодні вони не мають храму на старинному місці в Єрусалимі. Аж до сьогодні вони не мають священства вибраного з родини Арона, брата Мойсейового. Їх уряд не є теократичний. Їх республика приносить овочі орґанізації Обєднаних Народів.

КОТРИЙ НАРОД Є ОЗДОРОВЛЕНИЙ?

20. Як Ісус Христос прийшов до Ізраїля, і чому він був названий Ісусом, і як він стався Христом?

²⁰ Девятьнацять століть тому Ісус Христос прийшов, щоб вилічити реліґійний народ Ізраїля в Середньому Сході. Найбільший лікар зі всіх, Бог Єгова, вислав його з неба, бо на землі не було ніде такого людського лікаря. В дійсності, його імя Ісус це коротка форма замість повного імя, що значить “Єгова Спасення,” під час коли титул Христос значить “Помазанник,” тобто, помазаний святим духом Єгови. А що він мав бути лікарем від Бога Єгови, то ангел, котрий звістив про його народження, сказав відносно його діви матери: “І вродить сина, і даси йому імя Ісус; бо він спасе людей своїх від гріхів їх.” (Мат. 1:20, 21) Коли Ісус дожив до трицяти років віку, його кузин на імя Йоан занурив його у воді ріки Йордан, і коли він вийшов з води, на небі явилася ознака показуючи, що Бог Єгова помазав там охрещеного Ісуса своєю невидимою силою або духом. (Мат. 3:13—17) Ось так він стався Ісусом Христом або Помазанником. Опісля він почав виконувати роботу ради якої він був помазаний.

21. Як Ісус доказав, що він є оздоровителем, і що його ученик Петро сказав про нього?

²¹ Будучи на землі, Ісус Христос доказав, що він був оздоровителем, хоч більшість з Ізраїльтянів відкинули його службу як лікаря. Ісус Христос лишив по собі історію про чудесні лікування, сцілення і раптове очищення від недуг, подаючи хромим їх нормальну позицію і ужиття тілесних членів, а навіть підносив померших назад до життя, одного чоловіка випровадив прямо з його гробу, де він був мертвий через чотири дні. Ісус навіть наділяв свою силу інших послідовників, так що вони могли оздоровляти. Один із них, на імя Петро, сказав: “Помазав його Бог духом святим і силою, а котрий ходив, роблячи добро та сціляючи всіх підневолених Дияволом, бо Бог був з ним. І ми свідки всього, що він творив у землі жидівській, і в Єрусалимі; котрого убили й повісили на дереві.”— Діян. 10:38, 39.

22. Котре вигоїння було найбільше доконане Ісусом, і як пророк Ісаїя говорить про це, як про це читав Ісус в Назаретах?

²² Одначе, Ісус більше лікував людські серця й уми, лікував реліґійно й духово. Цього потребував увесь народ без ріжниці чи хто з них був тілесно хворий або ні. Вони жили під римським урядом, котрий почитав всілякі фальшиві боги і богині. Ісус старався потішити любимців свободи і сціляв серця їх проповідуючи “Царство небесне наближилося.” Він міг був проповідувати це, бо ж він самий був помазанником Єгови Бога і мав бути царем у будучому царстві Божому. (Мат. 4:12—17; Луки 17:20, 21) Одного разу він пішов до Назаретів, де він колись був теслею й почав проповідувати в їх синаґозі. Він узяв пророцтво книги Ісаїї і перечитав оці слова: “Дух Єгови спочив на мені, бо він помазав мене проповідувати добру новину убогим, післав мене благовістити визволення невольним і привертати зір сліпим, випускати придавлених на волю, і проповідувати рік примирення Єгови.” Після того Він сказав до них: “Сьогодні це писання сповнилося у вашому слуху.” (Луки 4:16—21) Але ж Назареї відкинули те оздоровлення, яке Ісус предложив їм.

23. Яку свободу й спасення Ісус предложив їм, але що вони вибрали?

²³ Як Назареї віднеслись до нього, так і весь народ. Ісус сказав до них: “Коли пробувати мете у слові моєму, справді ви ученики мої будете, і зрозумієте правду, і правда визволить вас.” Але вони не схотіли свободи предложеної їм правдою. (Йоана 8:31, 32) Вони не звільнилися від гнету Сатани Диявола, фальшивого “бога цього світу.” Вони потребували спасення від їх гріхів, проте вони таки відвернулися від Ісуса, котрий стався людською жертвою за гріхи, “Агнець Божий, що бере гріх світу.” (Йоана 1:29, 36) Вони воліли вівці, козли, тельці й голуби як жертву замість Ісусової досконалої жертви, безгрішного людського тіла; вони не бажали його як Божого правдивого Первосвященика з одною прийнятною жертвою. Вони не старалися зрозуміти його вістки від Бога, ані вірувати в ті чудесні ознаки, які він творив.

24. Яке пророцтво Ісаїї біблійні історики пристосували до Ізраїльтянів, і тому, що вони не схотіли духового оздровлення, то що вони нарешті зробили Ісусу?

²⁴ Ради цієї причини писателі біблійної історії пристосували до тих невіруючих Ізраїльтянів Божі слова через пророка Ісаїю: “І справджується на них пророцтво Ісаїї, що говорить: Слухом слухати мете, та й не зрозумієте, й, дивлячись, бачити мете, та й не спостережете. Затверділо бо серце в народу цього, й ушима тяжко чують, й очі свої вони заплющили, щоб ніколи не побачили очима, й не почули ушима, й не зрозуміли серцем, і не навернулись, щоб я сцілив їх.” (Мат. 13:14, 15; Йоана 12:39, 40; Діян. 28:24—28) Відкинувши духове виздоровлення через Сина Божого, вони були засуджені на духову смерть. І тому в їх духовій недузі вони нарешті видали його на смерть на дереві в 33 році його віку.

25. Як це може бути, що оздоровлення народів наближилося, і яку осторогу всі інші народи можуть прийняти від Ізраїльтянів, котрі відкинули Ісуса Христа як оздоровителя?

²⁵ Але великий Лікар Єгови живе знову! Тому то оздоровлення народів наближилося, бо тепер Він живе з усією силою в небі й на землі, як потомок Авраама через котрого обітоване благословення мало прийти для всіх родів й народів землі. Третього дня найбільший Лікар зі всіх, Всемогутній Бог Єгова, підніс того доброго лікаря із мертвих і привернув йому місце в небі, одягнувши його в ще більшу силу на вищій позиції. Але нехай всі народи землі приймуть оцю пересторогу: Ті в Ізраїлі, що відкинули Ісуса Христа, були самі відкинуті як народ і вони ніколи не були вигоєні духово. Будучи духово хворі й засуджені на смерть під безнастанним натиском Диявола, їм царство не було передане й вони не принесли овочів його. Погляньте на народ Ізраїля сьогодні!

26. Як ми можемо знати котрому народу Ісус сказав Царство мало датися?

²⁶ Оскільки Ісус сказав старинним Ізраїльтянам, що царство Боже буде відобране від них, отже котрому народові він сказав воно буде дане? По овочах його ми можемо сказати котрий той народ є, бо ж він мусить приносити овочі Божого царства.

27. (а) Перед понтійським Пилатом, які овочі ті провідники Ізраїля принесли? (б) Чому народ котрому те Царство було дане, не може бути ніякий світський народ?

²⁷ Ісус, будучи Помазанником Бога Єгови, прийшов до Ізраїльського народу з вісткою: “Царство Боже наближилося. Покайтеся і віруйте в євангелию.” (Марка 1:14, 15) Певна річ, що народні провідники Ізраїльтянів не покаялися і не прийняли Царства, коли вони наполягали на римського управителя Понтійського Пилата, щоб цей вбив Ісуса, кажучи: “Цього знайшли ми, що розвертає народ і забороняє кесареві данину давати, та й каже, що Він Христос-цар.” Вони навіть поконали заперечування управителя своїм криком: “Всякий, хто царем себе робить, противиться Кесареві,” і “ми не маємо царя, тільки Кесаря.” (Луки 23:1, 2 і Йоана 19:12—15) Ось так домагаючись, щоб римські вояки повісили Ісуса на дереві терпінь, цим чином Ізраїльтяни приносили овочі царства Кесаря, гонителя христіян. Вони були народом від котрого Царство Боже було взяте, а не дане. Ніхто із народів цього світу не любить царства Божого. Жадний народ від того часу аж до сьогодні не був тим улюбленим народом, бо коли Ісус був на суді про своє життя перед римським управителем, він сказав: “Царство моє не від цього світу. Коли б царство моє було від цього світу, то слуги мої воювали б, щоб невидано мене Жидам. Але ж царство моє не звідсіля.” (Йоана 18:36) Ні, його царство є “небесне”, а не земне від людського джерела.

28 Який це був народ, що йому віддано Царство, і коли він почався?

²⁸ Народ котрому царство Боже було дане це народ, котрий прийняв царство Боже. Цей народ приймив Ісуса Христа як того, що його Бог Єгова помазав своїм духом бути царем того народу. Цей народ не є політичний, ані він не є народом з цього старого світу, що привлащує собі земну суверенність. Це є духовий народ, новий нород, якого громадянство є в небі з Ісусом Христом. Цей духовий новий народ із своїм столичним урядом в небесах почався в день Пятидесятниці, тобто, пядесять день після того, як Бог Єгова воскресив свого помазаного царя з мертвих і вивисшив його і посадив по своїй правиці, в небесах.

29. В котрий день Петро ужив свій перший ключ, щоб відчинити розуміння про царство, і як около 3,000 осіб сталися частю того народу, якому царство Боже було дане?

²⁹ В той день в Єрусалимі, апостол Петро, котрому Ісус дав “ключі царства небесного”, ужив перший із тих ключів через проповідування звиш трьом тисячам Ізраїльтянів і відчинив їх розуміння про царство небесне. Петро сказав їм, що цар Давид не зійшов був іще до неба, щоб статись небесним царем, але що він був ще мертвим і в гробі аж до того часу. Давид написав Псалом 110 і тільки пророкував про Ісуса Христа, котрий воскрес із мертвих і вознісся до Божого небесного престолу. Сказав Петро: “Давид не зійшов на небеса; каже бо сам: Рече Єгова Господеві моєму: Сядь по правиці в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх.” “Твердо ж нехай знає ввесь дім Ізраїля, що Господом і Христом зробив його Бог, цього Ісуса, котрого ви розпяли.” Тоді й там около три тисячі Ізраїльтянів і інших покаялися й прийняли Ісуса як Господа і Христа і були охрещені, і з Петром вони сталися частю народу котрому поручено Боже царство, щоб вони приносили овочі.— Діян. 2:29—41.

30. Коли і як Петро ужив свій другий ключ, і хто від того часу стався частю народу, що приносив овощі Царства?

³⁰ За менше чим три з половиною літ опісля, около 1 жовтня, 36 рік Петро на землі ужив другого ключа царства небесного. З міста Йоппи в Середньому Сході він був післаний до Кесарії, щоб проповідувати, та цей раз не обрізаним Ізраїльтянам, але необрізаним не-Ізраїльтянам, Італіянам. Там у домі Корнелія, що був чиновником при італійськім війську, петро розказав своїм слухачам як Бог підніс Ісуса з мертвих і зробив його Господом в небесах: “І він велів нам проповідувати людям і свідкувати скрізь, що цього чоловіка Бог призначив бути суддею живих і мертвих. Про нього всі пророки свідкують, що всякий віруючий в нього отримає прощення гріхів в його імя.” Італійський Корнелій і інші, слухаючи Петрової проповіди, увірили у вість про те Царство, бо під час коли Петро промовляв Бог Єгова через Ісуса Христа вилив святого духа на Корнелія і на його співслухачів. Цією активною силою з неба вони почали розмовляти мовами відмінними від їх власних і прославляли Бога. Це був чутний доказ, що Бог зробив необрізаних не-Жидів частю свого духового народу і дав їм царство небесне, щоб вони могли приносити овощі. У вічі цього, Петро “приказав їм охреститися в імя Ісуса Христа.” (Діян. 10:1—48) Від коли Петро ужив другого ключа до царства небесного, то віруючі, що не були Ізраїльтянами по тілу, були прийняті й сталися частю цього народу, що приносить овощі Божого царства.

31. Як Петро писав до того народу, щоб показати, що він був вигоєний народ?

³¹ До членів цього духового народу Петро писав пізніще послання. Він звернув їх увагу, як його власний народ Ізраїль відкинув Ісуса Христа як царя і через те перестав бути вибраним народом Божим, і цим заставив Бога створити новий народ. Тоді Петро сказав до тих помазаних віруючих в Христа Господа: “Ви ж — рід вибраний, царське священство, нарід святий, люди прибрані, щоб звіщали чесноти Покликавшого вас із темряви у дивне своє світло. Ви, колись і не народ, а тепер народ Божий; непомилувані, тепер помилувані.” Далі Петро показує, що цей народ прийняв Боже оздоровлення, народ, що його гріхи були прощені і якого розлам між Богом а ним був загоєний через жертву Ісуса Христа. “Котрий гріхи наші сам підніс на тілі своїм на дереві, щоб ми для гріхів умерши, правдою жили, котрого ранами сцілились. Були бо ви, як вівці блукаючі, тільки ж вернулись нині до Пастиря і Владики душ наших.” (1 Пет. 2:7—10, 24, 25) Це тільки через вигоїний народ, що Боже Оздоровлення може сягнути всі народи й люди.

ЧИ ТАК ЗВАНЕ ХРИСТІЯНСТВО ВИЛІЧИТЬСЯ?

32. Чому тим вигоєним народом не є громадяни Сполучених Штатів Америки?

³² Ніколи перед тим не було потреби більшого оздоровлення від Бога як тепер. Щасливі є декотрі з того народу, що були виздоровлені на землі сьогодні. Оці вигоєні не є громадяни Сполучених Штатів Америки, хоч Ейзенговер був заприсягнутий знову як президент з його рукою на отвореній Біблії на Псальмі 33:12 (АС). Хоч можливо Сполучені Штати Америки видають свої гроші на медичні програми й обслуги, щоб поліпшити здоровя відставних народів цього світу, то вони не є тим вибраним народом, котрого Бог є Єгова і до котрого всі інші народи звертаються за духовим оздоровленням, що провадить до життя вічного у звершенім здоровю в Божому новому світі. Хто у світі може сказати, що Сполучені Штати сьогодні приносять овощі царства Бога Єгови? Хто може заперечити, що Сполучені Штати попирають, не Боже царство небесне, але орґанізацію Обєднаних Народів, котрі настільки розділені політично й реліґійно як і цей старий світ? Як Сполучені Штати можуть бути Божим народом і оздоровляти всі народи, коли вони самі потребують духового вилічення? Не менше чим Сполучені Штати з їх сотками так званими христіянськими реліґіями, всі інші народи так званого Христіянства потребують духового оздовролення, не говорячи вже про вигоїння умове та фізичне.

33. Які тверді факти показують, чи Христіянство прийняло духове оздоровлення?

³³ Христіянство тепер називає себе Божим народом. Та чи воно прийме його духове оздоровлення, щоб воно могло відтак подавати це лікування іншим народам? Зовсім ні; не більше чим Єрусалим девятьнацять століть тому прийняв духове виздоровлення з руки Ісуса Христа і оминув знищення. Біблійне пророцтво, підтримане світовими подіями від вибуху першої Світової Війни в 1914 році, доказує, що в тому році Боже царство в небі було установлене з Ісусом Христом по Його правиці. Особливо від закінчення першої Світової Війни свідки Єгови, з їх кватирок» в Сполучених Штатах Америки, приносили овощі Божого царства через сповнення цього пророцтва, котре Ісус Христос дав відносно кінця світу: “І проповідувати меться ця добра новина царства по всій залюдненій землі на свідкування всім народам, і тоді прийде доконаний кінець.” (Мат. 24:14) Чи все Христіянство, а головно Сполучені Штати Америки, прийняли добру новину про Царство й прийняли духове оздоровлення й почали приносити овощі Божого царства? Христіянство переслідує й ненавидить тих, що проповідують добру новину про Царство, а це аж надто говорить, що вони не прийняли. Виходить, що із більше ніж 804,000,000 тих, що називають себе христіянами у сотках ріжних реліґійних сектах, є тільки 700,000 свідків Єгови, що проповідують цю добру новину про установлене Боже царство по всій залюдненій землі на свідоцтво всім народам заки прийде остаточний кінець у всесвітній війні великого дня Бога Вседержителя.— Одкр. 16:14, 16.

34. Чому це так зване Христіянство загине на віки, і чому нам оминати його?

³⁴ Нехай же ніхто не шукає в розділеному христіянстві, що Божа робота оздоровлення прийде через нього. Відносно його реліґійних проповідників, пророцтво Еремії каже: “Бо всі вони від малого до великого дбають тільки про наживу; пророки вкупі з священиками — всі жиють у неправді. І гоять рани в людей моїх легкодушно, приговорюючи. Спасення й мир! а мира нема.” Описуючи далі сподівання приклонників христіянства, пророцтво додає: “Дожидаємо мира, а мир не приходить;—одужання, а перед очима погибель!” (Ерем. 8:10, 11, 15, АС) Як колись бувало з Єрусалимом, так і справа мається з його протилежною реліґією сьогодні, христіянством, що тепер нема ліку для нього. Воно мусить умерти на віки! Воно буде далі воліти Кесаря замість Христа. Воно далі воліє мати орґанізацію Обєднаних Народів замість небесного Царства Христового, аж покіль воно знайдеться з решта невиліченого світа в Армаґедоні, на полі битви з Єговою, Всемогучим Богом. Там у війні з Ним замість у мирі, воно погибне в Армаґедоні від удару його, а від цього удару воно вже ніколи не виздоровіє. Відносно нього і всіх його світських союзників, свідки Єгови сьогодні кажуть, як колись його свідки казали про Вавилон: “Гоїли ми Вавилона, та він не вигоївся. Покиньте ж його, рушаймо кожен у свою землю, суд бо над ним дійшов до неба й сягнув аж за хмари.” (Ерем. 51:9, АС; Одкр. 18:1—5) Від христіянства приходить смертельно зопсуття, а не гоїння на життя. Оминайте його!

ПРОТОКА ОЗДОРОВЛЕННЯ

35. Чому цей старий світ умре в часі цієї ґенерації, а однак чому оздоровлення наближилося для людей всіх народів?

³⁵ Цей розділений світ і його народи й людські системи є невилічимі. Знищення, а не вигоїння, наближилось до них. Ні Бог Єгова ані Ісус Христос не стараються навернути цей старий світ, щоб спасти його. Він знаходиться на смертельній постелі і пророцтва Божого Слова предсказують його кінець в часі цієї ґенерації котра жила від 1914 року. (Мат. 24:33, 34) Звідси виходить, що “оздоровлення народів” наближилося, і те духове оздоровлення провадить до вічного життя в Божому новому світі, що тепер уже близько для всіх народів. Ніхто із цих народів не є стриманий від Бога Єгови, щоб дістати оздоровлення. Причина цього є, що те царство нашого Отця в небі, про яке всякий молився в Господній молитві, тепер володіє в небі. Воно заволоділо від 1914 року, коли то Бог Єгова інтронізував і окоронував свого Сина Ісуса Христа в себе по правиці і приказав йому володіти серед його ворогів і розбити їх на куски в надходячій битві Армаґедон. (Мат. 6:9, 10; Пс. 110:1—6) Із цього царства Божого й Христового, пожертвованого Агнця Божого, тепер пливе оздоровляюча струя із котрої можуть пити всі народи, раси, колори, мови і реліґії. Це прегарно зображено нам в пророчих символах у посліднім розділі Біблії:

36. Як це зображено нам в Одкритті 22:1—3, 17?

³⁶ “І показав мені чисту ріку води життя, ясну як хришталь, що виходила з престола Божого й Агнцевого. А посеред вулиці його, та й по цей і по той бік ріки — дерево життя, що родить овощі дванацять раз, і що місяця свій овощ дає, а листя з дерева на сцілення поган. І вже більше не буде жадного проклону, а престол Бога і Агнця буде в йому, і слуги Його служити муть Йому. . . . А дух і невіста кажуть: Прийди! хто чує, нехай каже: Прийди! Хто жадний, нехай прийде, а хто хоче, нехай приймає воду життя даром.”— Одкр. 22:1—3, 17.

37. Чому останок з Нового Єрусалиму потребував духового оздоровлення в 1918 році?

³⁷ “Місто через котре йде ця розлога дорога і через котре ріка живої води пливе — це Новий Єрусалим, той духовий народ з учеників, котрих Бог Єгова подружив з Агнцем Ісусом Христом як його невістою. Про цей духовий народ, що має статися небесним Новим Єрусалимом, це вірний останок з котрого є тисячі іще на землі. Протягом першої Світової Війни ті громадяни Нового Єрусалиму потерпіли вельми з рук ворогів Божого царства, котре було установлене в 1914 році. При кінці тієї світової війни в 1918 р., це переслідування й гнет останка потребувало загоїння, щоб вони могли дістати силу й встати, щоб виконувати роботу яку Бог мав для них до виконування в повоєннім періоді аж до всесвітної війни Арамаґедон. Як колись давно він загоїв старинний Єрусалим в 537 році перед Христом, так він і тепер загоїв останка з Нового Єрусалиму в сповнення оцього пророцтва:

38. Котре пророцтво в Еремії про оздоровлення сповнилось на них?

³⁸ “Ось я приложу їм плястир та сцілющі масті, повигоюю їх, і дам їм повний мир та й покажу вірність мою. . . . І очищу їх від усієї неправедності їх, яку вони коїли передо мною, відпавши від мене. І буде мені це місто імям радості, похвалою й величчю в усіх народів на землі, як почують про всі благи, які я додам йому, та здивуються й затремтять перед усіма тими добродійствами й тим щастям, яким їх наділю.”— Ерем. 33:6—9, АС.

39. Хто стався імям радости для Єгови, і як вони послужили як дерева, що ростуть біля ріки живої води?

³⁹ Не старинне обмуроване місто Єрусалим сьогодні в Середньому Сході, але помазаний останок з небесного Нового Єрусалиму стався для Бога Єгови імям втіхи і на славу перед усіма народами, тому що ці правдиві, помазані христіяни є названі його імям і сталися свідками Його, свідками Єгови. (Іса. 43:10—12, АС) Вони сталися схожими до тих дерев життя, що розкішно виростають по обидвох боках ріки з водою життя і видають щомісяця овощі царства Божого. Навіть невялі листки тих символічних дерев життя, якими прочищуєть ся атмосфера і котрі дають відсвіжаючу тінь, вони є для “гоїння народів.” Від закінчення першої Світової Війни вони несуть ті овощі і видають сціляючі листя для духового вигоїння людей всіх народностей. Як? Тим що вони несуть пророцтво Ісуса Христа, котре сповняється перед кінцем цього розділеного світу і про досягнення в Армаґедоні, іменно: “І зненавидять вас усі народи задля імя мого. І проповідувати меться ця євангелия царства по всій вселенній на свідкування всім народам; і тоді прийде кінець.” (Мат. 24:9, 14) Ця добра новина про установлене царство виходить від престола Божого і його Агнця, і вона схожа до ріки живої води, що пливе крізь Новий Єрусалим, його вибраний духовий народ, котрого Бог — Єгова. Вона пливе до всіх, що є в небезпечній жажді.

40. Хто прийшов до тих символічних дерев життя, і як вони поступили на запрошення “Прийди!”

⁴⁰ Уже сотки тисяч людей доброї волі у більше ніж 160 краях, провінціях, територіях і островах морських бачили, як Єгова вигоїв останка з свого духового народу при помочі своєї правди й духа, і як він поставив їх на дорогу до життя вічного в небесному царстві, як невісту Христову. Бачучи небезпеку погибелі із цим невилічимим старим світом в Армаґедоні, вони також бажають духового оздоровлення, щоб осягнути життя в новому світі на райській землі під Божим небесним царством. Отже й вони почали їсти місячний овощ з дерева життя. Вони признають ті дерева із того, що вони доказують, що вони є свідками Єгови, і приходять під тінь їх оздоровляючої орґанізації і отримують духове вигоїння. Вони приймають запрошення цієї “невісти” кляси, щоб вони прийшли до ріки біля котрої ростуть ті дерева життя. Вони пють. Вони кормляться овощами Царства, лікуються листями з його дерев, і задоволивши спрагу водою життя з ріки, вони уживають духової нової сили, щоб відповісти на запрошення божественне: “І хто чує, нехай каже: Прийди!” Отже вони прилучилися до останка з кляси “невісти” і сталися свідками для всіх народів через проповідування доброї новини про небесне царство по всій залюдненій землі. Чинячи це, вони прилучуються до запрошення: “Хто жадний, нехай прийде, а хто хоче, нехай приймає воду життя даром.”

41. Що вам сказано робити відносно запрошення для користи вашого духового здоровя?

⁴¹ Тепер ви чуєте це запрошення. Коли ви іще цього не зробили, прийміть тепер те запрошення. Пийте життя-даючу воду правди, яку Бог Єгова випустив із свого написаного Слова, Святої Біблії. У вашім досліджуванні Біблії співтоваришіть із символічним деревом, що родить оздоровляючі овощі, і зі всіма тими, що вже зєдинилися з цим духовим народом, якого Бог є Єгова і котрих він вибрав як своє наслідство. Дістаньте духове оздоровлення. Нехай той смертельний розлам між вами а Богом Єговою буде усунений. Прийдіть до єдности, до приязного споріднення з ним, щоб ви не були знищені як його ворог в Армаґедоні. Шукайте прощення ваших гріхів через Його Агнця, Ісуса Христа, і бувайте вирятувані із осуду на вічну смерть. Нехай правда Божого Царства увільнить вас. Перетворіть ваш розворотний ум на Божий здоровий, мирний спосіб думання. Оставте цей невилічимий старий світ на його мученичу смерть в Армаґедоні і віддайте свою лоальність Божому царству через Христа і бувайте увільнені від гнету Сатани Диявола, “бога цього світу.”

42. Яку нагоду ми маємо пережити (Армаґедон) і остатися при життю, і як?

⁴² Нехай же ваше розбите серце буде перевязане знанням потіхи й радости через сповнення правдивої реліґії, через почитання одного правдивого Бога з духом і правдою. Розказуйте іншим, як ви були духово вилічені і запросіть їх і провадьте їх до ріки, щоб і вони пили там воду вічного життя. Поставте себе під охорону Божу при кінці цього вмираючого старого світу й пережийте у духовому здоровю у Божий новий світ під його царством, щоб там ви були далі вилічені тілесно, аж ви осягнете людську досконалість у приверненому раї, коли вже не буде смерти як кари за перший гріх чоловіка. (Одкр. 21:1—4) Признайте оздоровляючу силу великого небесного Лікаря Єгови і прийміть тепер те оздоровлення, що вже наближилося для всіх людей і народів через Його царство під Ісусом Христом.