Щеплення з Дикого Оливного Дерева
“Коли ж деякі з віття відломились, а ти, бувши дикою оливиною, прищепивсь єси замість них, і спільником коріння і туку оливного зробивсь єси”— Рим. 11:17, 18.
1, 2. Чому сухі галуззя на овочевім дереві є небажані, й як Йоан Хреститель ужив це в ілюстрації?
КОТРІ є більше бажані, мертві галуззя на овочевих деревах чи живі? Відповідь очевидна, мертві речі не родять овочів. Отже садівник обтинає сухе, неродюче галуззя, щоб продукція дерева не була стримана. В старинній Палестині садівник інтересувався родючими деревами не тільки задля приходу, який вони приносили йому, але також тому, що овочеві дерева були оподотковані. Він не міг спромогчись мати неплодючі дерева, котрі забирали б місце, або мати дерева повні неродючих галузь. Він скоро зрубував те, що було сухе.
2 Цей звичайно відомий факт Йоан Хреститель уживав як ілюстрацію. Він бажав підкрислити безглуздя натурального Ізраїля, що вони вповали на їх тілесне споріднення з Авраамом, як основу надії для Божої ласки й благословення. Ось що він сказав: “Принесіть же овощ достойний покаяння, і не думайте казати в серці своєму: В нас батько Авраам; бо я вам кажу, що Бог зможе з сього каміння підняти дітей Авраамові. Вже ж і сокира коло кореня дерева лежить; тим кожне дерево, що не дає доброго овощу, зрубують, та й кидають ув огонь.” (Мат. 3:8—10) Ось так Йоан перестеріг народ про типічний час пімсти, яка прийшла в 70 році по Хр. Це був народній суд. Тільки останок тілесного Ізраїля родив овоч, як родюче дерево, й отримав ласкавий суд від Бога.
3. До чого апостол Павло уподобив дійсне насіння Авраама?
3 Іншу ілюстрацію, що показує Ізраїльтянам, що вони не могли сполягати на тілесну звязь з Авраамом, дав апостол Павло. В його ілюстрації він уживає одно з головних овочевих дерев в Палестині, оливне. Він уподобив пень й галуззя виробленого оливного дерева до дійсного насіння Авраама, згаданого в Божій угоді з тим патріярхом. Як це й було вказано в попередній статті, що дійсне насіння Авраама є духовне, а не тілесне. Воно складається перше з Христа, а тоді з 144 000 духовного Ізраїля, котрий має віру, яку Авраам мав.
4. Чому це неконечним бути тілесними потомками Авраама, щоб бути його насінням?
4 Воно не потрібно бути тілесним потомком Авраама, щоб бути його насінням. Як це й Йоан Хреститель указав, що Бог може піднести дітей Авраамові з каміння. Він отже не зобовязаний вживати тільки тілесних потомків Авраама, щоб сповнити свою обітницю тому вірному чоловікові. Це підкреслено в Галат 3:28, 29: “Нема Жидовина, ні Грека; нема невільника, ні вільного; нема мужеського полу, ні женського: усі бо ви одно, в Христі Ісусі. Коли ж ви Христові, то ви насіння Авраамове, і по обітованню наслідники.” Коли ж так, то галуззя символічного дерева в Павловій ілюстрації складається з більше ніж з членів Жидівського народу.
5. Що пень оливного дерева представляв?
5 Христос є головне Насіння Авраама, й ті, що зєдинені з ним як духовий Ізраїль, отримають життя через нього. Він отже представлений через корінь оливного дерева, котрий підтримує галуззя. Ісус зробив це порівняння саме під ілюстрацією виноградини. “Я виноградина, ви віття. Хто пробуває в мені, а я в йому, той приносить багато овощу; бо без мене не можете робити нічого.”— Йоана 15:5.
6. Як Христові послідовники були всиновлені Богом, й яка їх надія?
6 Вірні послідовники Христа, котрі становлять галуззя в цих двох ілюстраціях є прийняті Богом Єговою як його царські сини. Це було зроблено можливим через їх визнання праведности при помочі Христової жертви примирення й через почаття з Божого духа як духовні сини. “Котрі бо духом Божим водяться, ті сини Божі. Бо не прийняли ви духа неволі, знов на боязнь, а прийняли духа всиновлення, нимже покликуємо: Авва, Отче! Цей самий дух свідкує нашому духові, що ми діти Божі, коли ж діти то й наслідники, наслідники Божі, а спільні наслідники Христові, коли тільки з Ним страждаємо, щоб з Ним і прославитись.” (Рим. 8:14—17) Ті 144 000 послідовників Христа, котрі зазнали це всиновлення, є духовні Ізраїльтяни, правдиве насіння Авраама. Вони то мають надії бути прославленими до безсмертного життя як духовні сотворіння в Божім небеснім царстві з Христом.
7. Що це корінь оливного дерева, й як це робить дерево й галуззя святими?
7 Корінь того символічного дерева це — Бог Єгова, бо ж життя приходить від нього через Христа до 144 000 духовних Жидів. Як Корінь цієї теократичної орґанізації, він є її силою і підтримує її життя, як от корінь дерева тримає дерево на місці й підтримує його кормленням. Коли ж корінем є Єгова, котрий є святий, тоді й пень й галуззя також є святими. “Яко діти слухняні, не водячи себе по давнім хотінням вашим, що в незнанню, а, яко Покликавший вас, святий, і ви самі святі у всьому життю будьте: бо написано: Будьте святі, бо я свят.”— 1 Петр. 1:14—16.
ДЕЯКІ ГАЛУЗЗЯ ВІДРУБАНІ
8. Яка доля неродючих галузь в символічнім оливнім дереві, й чому?
8 Теократична орґанізація, представлена через оливне дерево, є свята орґанізація. Вона цілковито посвячена на праведність й хвалу й честь імя Єгови. Коли котра з галузь станеться мертвою й неродючою, то вони будуть відрубані геть, як неродючі, мертві галуззя відрізані від овочевих дерев.
9, 10. (а) Як Єгова підтримує тілесного Ізраїля (б) Чому їх треба розуміти як натуральні галуззя оливні?
9 Павло наводить в своїй ілюстрації, що деякі галуззя вже були відрубані й що ті галуззя з дикого оливного дерева були щеплені, щоб забрати їх місце. Щоб розуміти це, ми мусимо перше знати, що ті галуззя з виплеканого оливного дерева й ті з дикого оливного дерева представляють. Як вже було наведено, натуральні Жиди втішалися незвичайним спорідненням з Єговою від часу їх визволення з Єгипту, й від зроблення закон-угоди при горі Синай. Це була позиція ласки в якій не-Жиди не мали участи. Задля Авраамової угоди, тілесний Ізраїль отримав спеціяльну ласку й привілей від Бога. Корінь, Єгова Бог, підтримував їх.
10 Як Божий вибраний нарід, вони були в лінії постачати галуззя символічного оливного дерева, і цим чином становити царство небесне. Отже, їх можна уважати за натуральні галуззя виплеканого оливного дерева. Коли б вони були могли достачити всі 144 000 галузь, то ніхто з язичників не був би взятий в духовий Ізраїль. Надія всіх язичників мала бути земське життя як піддані Царства.
11. Яка позиція Ізраїля в оливнім дереві була умовна, й коли їх велика нагода обявити віру прийшла?
11 Треба мати на умі, що позиція тілесного народу Ізраїля в символічнім оливнім дереві залежала від їх віри й послушенства. Їх велика нагода виявити віру прийшла тоді, коли Єгова представив свойого любого Сина їм. Їм сказано було сподіватись його. Сотки років наперед, пророцтва говорили про нього і предсказували, що він буде робити. Навіть рік початку його служби був вказаний. Закон Мойсея самий вказував на нього й підкреслив потребу його звершеної жертви примирення за гріх. Однак, коли він представив себе, вони, як народ, відкинули його!
12, 13. Як Христос стався каменем спотикнення для них?
12 Замість прийняти Царя, якого Бог вибрав, вони відкинули його за Кесаря. Їх клич був: “Не маємо царя тільки Кесаря.” (Йоана 19:15) Й так Христос стався каменем спотикання для тілесних потомків Авраама. “Ізраїль же, вганяючи за праведностю, не настиг закону праведности. Чому? Тому, що (шукали праведности) не від віри, а якби від учинків закону; спіткнулись бо на камінь спотикання. Яко ж написано: Ось кладу в Сионі камінь спотикання і камінь поблазні, а всякий, хто вірує в Нього, не осоромиться.”— Рим. 9:31—33.
13 Нарід спотикнувся на ньому в невірстві. Помимо всіх пророцтв, які він сповнив, й помимо всіх чудес, які він виконював перед їх очима й мудрість, яку він говорив, вони таки відмовились вірувати. Вони були глухі й сліпі, як це Єремія сказав: “Слухайте, дурні й нерозсудливі люди, що маєте очі, та не бачите, маєте уші, та не чуєте.”— Єрем. 5:21, АС.
14. (а) Що їх коштує за їх брак віри? (б) Хто були ті добрі галуззя, що були полишені на дереві?
14 Задля браку віри вони занедбали привілей зформувати духове оливне дерево й отримати благословенство безсмертного життя в небі, як царі й священики. Вони показались наче мертві, неродючі галуззя, котрі були відрубані й кинуті у вогонь. Одначе останок з народу увірував. Вони не були відтяті, але як добрі галуззя були полишені в символічнім оливнім дереві.
ЩЕПЛЕННЯ З ДИКОЇ ОЛИВИНИ
15. До кого Бог звернувся, щоб знайти доповнення на місце відкинутого Ізраїля, й як це було предсказано?
15 Від коли Бог Єгова замірив, що має бути 144 000 членів в Царстві, то де було знайти доволі синів Авраама, щоб становили це число, коли більшість з потомків Авраама показались негідними задля браку віри? Єдина відповідь є: Між не-жидівським народом! Вони мали б сповнити число хоч Авраам і не був їх тілесним прабатьком. Відносно цього апостол Павло каже: “І ще питаю: Хіба не розумів Ізраїль? Первий Мойсей каже: Завдам вам зависти через (тих, що) не (є мій) нарід, народом без знання завдам жалю вам. Ісаїя ж осміливсь, і каже: Знайшли мене ті, що не шукали, обявивсь я тим, що не питали про мене. До Ізраїля ж каже: Увесь день протягав я руки мої до людей непокірних і суперечних.”— Рим. 10:19—21; 9:25, 26.
16. Який був наслідок особлившої ласки показаної Ізраїлю в 29 до 36 року по Хр.?
16 Від 29 до 36 року по Хр., народові Ізраїльському дано виключне запрошення зєдинитися з Христом як духовні сини. Христос й його апостоли проповідували тільки домові Ізраїля, даючи їм першу нагоду. При кінці цього семого року тільки малий останок з народу відповів на запрошення. Тоді Бог звернувсь до язичників, щоб вибрати із них людей для свойого імя. Ізраїльський нарід втратив той особливший привілей.— Діян. 15:14.
17, 18. Як язичники скористали з невіри Ізраїля, й чому язичники не повинні хвалитися?
17 Тоді мужі віри між язичниками, як от римський сотник Корнелій, виступили наперед, Вони чули добру новину про Царя й царство Єгови й вони радувались тим. Задля їх віри, ті не-Жиди були прийняті як сини Більшого Авраама, Бога Єгови. Вони сталися наслідниками обітниці даної Авраамові. Вони отримали те, що тілесні потомки того патріярха втратили через невіру. Таке невірство було на користь язичників. Це значить, що вони були нащеплені в символічне оливне дерево як галуззя з дикої оливини. Про це описується для нас в одинацятім розділі Римлян: “Коли ж деякі з віття відломились а ти, бувши дикою оливиною, прищепивсь єси замість них, і спільником коріння і туку оливного зробивсь єси, то не величайся перед віттям. Ти кажеш: Відломилось віття, щоб я прищипився. Добре: невірою відломились вони, ти ж вірою стоїш. Не носись високо, а бійся. Коли бо Бог природнього віття не пощадив, (гляди) що й тебе не пощадить. Вбачай же благость і непощадіння Боже: на тих, що відпали, непощадіння; на тебе ж благость, коли пробувати меш у благости; коли ж ні, то й ти будеш відтятий.”— Рим. 11:17—22.
18 Від прищеплених язичників вимагалося вірності, щоб остатись в символічнім оливнім дереві. Інакше, вони будуть відтяті так, як натуральний Ізраїль був. Тому то й апостол каже, що вони не мають причини хвалитися про натуральні галуззя котрі були відтяті. Вони також могли бути відрубані від пня. Отже вони мусять все оціняти незаслужену благодать, яку Бог показав їм.
19, 20. Який був доказ, що Бог ужив Петра відомкнути розуміння язичників про божественні заміри й відчинити дорогу для них статися духовими Ізраїльтянами?
19 Коли Петро вжив другий ключ царства, щоб отворити розуміння язичників відносно замірів Божих й до царства небесної кляси, він робив це під провідництвом Божого духа. Доказ, що Бог направду продовжав свою ласку до не-Жидів через нього, було видно у факті, що Корнелій й його родина були початі з святого духа, коли Петро проповідував їм. Єгова дав видимий доказ, що ці язичники були прийняті ним як духовні сини. Це була чудова річ в очах жидівських христіянів, бо цей привілей був, аж до того часу, виключно для Жидів. (Діяння, розділ 10) Пізніше Петро пригадав жидівським христіянам, що це була Божа робота:
20 “Як же повстало велике змагання, вставши Петро, каже до них: Мужі брати, ви знаєте, що з давніх днів Бог між нами вибрав мене, щоб через мої уста погани чули слово благовістя, та й увірували. І Бог, що знає серця, свідкував їм, давши духа святого, як нам, і не розріжнив нічого між нами й ними, вірою очистивши серця їх.”— Діяння 15:7—9.
ЗЄДИНЕННЯ ДВОХ НАРОДІВ
21, 22. Як зєдинення двох народів показано через шеплення дикої оливної галузі в виплекане оливне дерево, й що це означає відносно закон-угоди?
21 Відрубання натурального Ізраїля від духового оливного дерева показалось бути благословенням для язичників. Це дозволило віруючим між ними статись спільниками з Насінням Авраама, яким є Христос Ісус. Це було злучення разом двох народів, котрі були довго розлучені закон-угодою наче стіною. Закон тримав їх далеко зокрема. Цей мур розділу був зламаний, коли Христос сповнив Закон. Через нього Бог зкасував його (закон) й зробив зєдинення Жидів з Язичниками можливим. Про це говориться в Павловім листі до Ефесян: “Тепер же в Христі Ісусі ви, що були колись далеко, стали близькі кровю Христовою. Він бо мир наш, що зробив з обох одно, і розвалив середню перегородню стіну; вражду тілом своїм закон заповідей наукою обернув у ніщо, щоб з двох зробити собою одного нового чоловіка, роблячи мир, і примирити з Богом обох ув одному тілі хрестом, убивши ворогування на ньому; і прийшовши благовістив мир вам, далеким і близьким, тим що через його маємо приступ обоє в одному дусі до Отця.”— Ефес. 2:13—18.
22 Щеплення з дикого оливного галуззя у виплекане дерево гаразд зображає це зєдинення двох народів в Божий новий нарід. Язичники не будуть вважатись як чужинці або тимчасові жителі без жадного права до громадянства, як це була справа в натуральнім Ізраїлі. Але в новім народі вони будуть жителями з таким самим станом перед Богом, як от останок з натурального Ізраїля є. Павло наводить це, коли він сказав: “Тим же оце ви більше не чужі і захожі, а товариші і домашні Божі.”— Ефес. 2:19.
23. З яким народом Бог справляється тепер?
23 Новий нарід під новою угодою з новим священством, з новим посередником й новою жертвою, от народ з котрим Бог має до діла. Це правдивий Ізраїль Божий. Він не має до діла з іншими народами, й це включає тілесного Ізраїля. Він мав свою нагоду статися цим народом, але відкинув її. Отже, Бог занехав його національність. Він відрубав його як мертву галузь а защепив язичників до привілейованої позиції, яку він мав мати.
24. Що становить небесний уряд який Бог замірив для правління землі?
24 Новий народ, складаючийся з останка натурального Ізраїля разом з вірними язичниками, становить небесний уряд, котрий буде правити цією землею. Це Царство про котре Христос навчав своїх послідовників молитися. Його 144 000 члени нагороджені до безсмертного життя як духовні сотворіння є упривілейовані царювати з Царем Ісусом Христом, як священики і царі. Написано відносно Христа: “Достоєн єси прийняти книгу, і отворити печаті її, бо Ти був заколений, і відкупив єси нас Богу кровю своєю з усякого роду, і язика, і народу і поган, і зробив єси нас Богу нашому царями і священиками; і царювати мем на землі.”— Одкр. 5:9, 10.
25. Як був цей небесний уряд предсказаний, й що символічно представляло його?
25 Це є єдиний уряд від упадку царства Юдейського, що Бог уповажнив або дав силу. Давно перед вибранням його членів що почалось з Христовим проповідуванням, пророк Даниїл предсказав, що воно знищить всі інші уряди на землі, а само стояти ме по віки.” А в часах тих царств здвигне Бог небесний царство, та й це царство не перейде до другого народу; воно повалить і поторощить усі царства, а само стояти ме по віки вічні.” (Дан. 2:44, АС) Яких 200 років перед Даниїловим часом пророк Ісаїя говорив про нього й сказав, що воно принесе триваючий мир. “Царству його й миру його не буде гряниць; на Давидовім престолі й царстві він сяде, щоб утвердити й укріпити його судом справедливим від тепер по віки.” (Іса. 9:7, АС) Цей уряд буде дійсним благословенням для роду людського. Символічне оливне дерево представляє цей теократичний уряд, разом з Тим, котрий наділив силою його й підтримує його.
26. Як Христос сповнив свою обітницю символічним галуззям оливного дерева, й які є відвічальності останка ще на землі?
26 Це було відносно цих символічних галузь, що Христос зробив обітницю піти й приготовити місце для них в небі, а так повернути і взяти їх з собою. Це сталося в 1918 році по Хр., коли він прийшов до Божого духового храму. Ці члени з Царства кляси, котрі спали сном смерти були воскресені до безсмертного життя в дусі й злучені з Христом. Останні з останка 144 000 вибраних, що ще жиють на землі, отримають їх нагороду коли вони умруть. Отже вони не будуть спати в смерті, але отримають негайну зміну. (1 Корин. 15:50—53) В міжчасі вони мають відвічальність орґанізувати по всьому світі проповідування доброї новини про Боже царство й надзирати над ділом перестороги, щоб дати її земним жителям про надходячу війну Армаґедон.
27. Хто товаришив з останком? (б) Як вони приносять благословення собі?
27 Цей останок становить товариство Нового Світу. Множество людей прийшло в це товариство, щоб товаришити з ними в неопоганенім почитанню Бога Єгови. Це в сповненні пророцтва Захарії 8:23, (АС): “Так говорить Єгова сил: У ті часи буде так, що десятеро з усяких різномовних народів ухоплять за полу Юдея, й казати муть: Пійдемо й ми з тобою, ми бо чули, що з вами Бог.” “Десять мужів” символічно представляють всіх людей доброї волі, що товаришать з останком, живими членами на землі з духовного Ізраїля. Вони показують любов до тих, котрі є Жидами внутрі, котрі мають обрізання серця. Через показання любови до тих духовних братів Христових, множество з народів приносять благословення на себе від Більшого Авраама. Вони не тільки приносять акуратне знання про Боже Слово й замір, але і отримують обітницю вічного життя на землі, як піддані Христові й його 144 000 спів-царів.
28. Яке число духового Ізраїля і яке великої громади, і як це показано в Одкриттю?
28 Ця велика громада з земних підданих не є ограничена в числі, як от галуззя символічного оливного дерева. Тому що Бог ограничив галуззя до 144 000, то ті віття, що були щеплені, були наче мертві галуззя, котрі були відрубані. Але такого ограничення не зроблено на підданих цього духовного народу. Це ясно показано в семім розділі Одкриття. Воно перше згадує, що 144 000 духовних Ізраїльтянів прийшли з дванацяти родів Ізраїля. Це зроблено, щоб показати, що ті дванацять родів з натурального Ізраїля були дітьми Авраама, так і духовий Ізраїль буде дітьми або духовими синами Єгови, Більшого Авраама. Розказавши про 144 000, котрі становлять галуззя символічної оливини й котрі злучені з деревом оливним, Ісусом Христом, той розділ говорить про велику громаду зі всіх народів. (Одкр. 7:9), Це ті, що приходять в товариство Нового Світу й товаришать з останком духовного Ізраїля. Вони помагають останку доручувати іншим добрі овочі.
29. Хто може отримати благословення під правлінням Божого святого народу?
29 Всі хто бажають, включаючи й Жидів, можуть статися частю цієї громади й отримати благословення збережене для них. Через увірування в Христа, Насіння Авраамове, вони благословлять себе. Мир й вічне життя буде їх під справедливим правлінням Божого святого народу, котрим є духовний Ізраїль.