Робіть Усе По Волі Єгови
“І уші твої все будуть чути впомин їх позад тебе: Ось дорога простуй нею! як би ви схибили право, чи схибили в ліво!”— Іса. 30:21.
1. Як ми можемо прийти до пізнання Бога? Й які питання потребують відповіди?
ЦЕ ТІЛЬКИ тоді коли ми прийдемо до знання Єгови, Великого Життядателя, що ми маємо надію на життя вічне. Ми мусимо знати його дороги для нас, чого він вимагає від нас, і спосіб в який ми повинні жити. Тому то псальміст Давид каже: “Вкажи мені ГОСПОДИ, дорогу твою, і провадь мене по простій.” (Пс. 27:11, АП) Та хоч для многих дороги Божі є неясні й трудні, то для чоловіка, що щиро й покірно допитує про знання, Божа дорога є ясно зазначена котрою б йти. Ми можемо допитатись про Єгову через досліджування вселенної й світу в котрім ми живемо, й ми побачимо, що Єгова є творчим Богом, Богом освітлюваної сили, Бог мудрості й знання. Але ж яке його імя? Яка є судьба чоловіка? Чому турботи й нещастя продовжаються на землі? Чи ці речі від Бога? Відповіди на ці питання відносно дороги перед нами ми можемо знайти тільки, коли звернемось до його відкритого Слова, Біблії.
2. (а) Яким Богом є Єгова? (б) Який напрям ми повинні мати?
2 Через його Слово, Єгова обявляє себе нам як Всемогучий, Володар всесвіту, як все-сильний, однак милосердний, люблячий й ласкавий. Окрім того, що він є Богом творцем, Богом дії й роботи, він також є акуратним хронометром, як це обявлено в божественнім пророцві. (Еккл. 3:17) Він не є Бог, котрий ховає свої дороги від нас і котрий бажає остатись захованим від людей, але, радше, він бажає, щоб ми знали його й чого він вимагає від нас, щоб набути життя вічне. Як це Петро каже: “Не гаїться Господь з обітницею, як це декотрі за гайку вважають; а довготерпить вам, не хотячи, щоб хто погиб, а щоб усі до покаяння прийшли.” (2 Петр. 3:9) Отже коли ми пробуємо довідатись про Єгову він буде помагати нам й провадити нас правою стежкою, коли б ми заблудили на право або на ліво. Нам напрям повинен бути як от дитини до її родичів, що просить про знання, і наслідує за правим проводом. Як от дитина, що пробує наслідувати батька й матір, так й ми повинні стисло наслідувати праві принципи Єгови й його жени орґанізації. Чинячи це, ми довідаємось що дороги Єгови не є тільки пряма стежка, але стежка спрямована для нас щоб поступати, але також стежка праведности. Отже Нового Світу Переклад показує молитву Давида в Псальмі 27:11, як слідує: “Вкажи мені, Єгово, дорогу твою, і провадь мене по простій стежці задля ворогів моїх.”
3. Чому це розумно що ми вповаємо на Єгову?
3 Як наш Творець, Єгова знає, що є для нашого найкращого добра. Його точка погляду є далеко вища й краща за нашу. Він є в позиції, що може видіти пастки й загрози скорше ніж ми можемо. Його мудрість не є основана на ограниченій мудрості й досвідах котрі люди можуть нагромадити за тільки пятьдесять років або що, але на божественній мудрості віків. Отже Бог Єгова правильно бере позицію як наш Суддя, наш Законодавець й наш Цар. Як його підлеглі, що є залежні від Єгови про життя, ми повинні цікавитися щоб угодити йому виконуючи все по Його волі. Ми можемо виконувати це з довірям, що Єгова буде справляти нас у спосіб який буде не тільки приносити благословення для нас, але також честь для його імя. Це повинно бути нашою метою в життю, щоб в якийсь спосіб ми могли активно служити нашому Богу й шанувати його. Як це в Псальмі 23 каже нам, “Єгова пастир мій, . . . він веде мене по правій дорозі здаля імени свого.” Ми добре робимо, коли наслідуємо охотно під кермою Великого Пастиря, як от вівці йдуть за мудрим й певним провідником пастиром. Як і Приповість 3:5—7 каже: “Надійсь на Єгову всім серцем твоїм і не покладайся на власний твій розум. У всіх стежках твоїх думай про його а він простувати ме шляхи твої. Премудрим сам себе не величай у думці; бійся Єгови й остерегайся лихого.”
4. Як можемо ми знати що будучність має для нас?
4 Многі люди чуються, що так довго як вони провадять добре життя, відвертаються від зла, вони будуть знаходитись на дорозі Єгови, й то все, що потрібно. Отже, вони може мають дуже мале знання Писання. Коли запитати їх про будучність й про Божий замір відносно землі для людей віри, вони відповідять, ‘Тільки Бог знає. ‘Це правда, що Бог знає, але він дав також таке знання для тих, що бажають його. Амоса 3:7 (АС) запевняє нас: “Тим же то, що ні чинить Єгова, відкриває він свою тайну слугам своїм, пророкам.” Єгова відкрив свій замір своїм людям через сторінки свойого Слова. Один із многих уступів його Слова про будучність землі знаходиться в Псальмі 37:11, котра каже: “Тихі ж люди займуть землю, і будуть радуватись повним супокоєм.” Ця інформація є записана для нас щоб читали й студіювали, і щоб ми знали замір Єгови.
5. Чи добре провадження життя є вистачальне, щоб угодити Богу?
5 Ісус признав, що тільки провадженя доброго життя не було усім, чого Бог вимагав від нього; інакше він міг був продовжати в тихім життю, яке він провадив як тесля аж до тридцяти років віку. Він знав, що особисте служення Творцеві було також частю волі Єгови, й на це він дав приклад для нас. Йдучи цим проводом, ми набудемо знання Слова Божого й велике щастя, яке приходить із служення йому. Приповість 3:13—18 радить про це, кажучи: “Блажен чоловік, що придбав собі мудрість, і чоловік, що вмів добитись до знання. . . В правій руці в його життя. . . Усі шляхи — шляхи приятні і всі стежки задоволення (серця). Вона (мудрість) деревом життя про тих, хто її здобуває, й щасна доля тих, хто її держиться.” Бог не замірив, щоб це щастя знати його було ограничене до кляси духовників, але воно можливе для кожної одиниці, котра шукає правдивої мудрості й розуміння через студіювання Біблії. Треба старання з нашої сторони, щоб вхопити його і зробити його нашим власним, але як ми робимо це, тримаючись цупко його, ми будемо щасливі.
6. Чи Ісус вірив, що є багато способів служити Богові?
6 Єгова не постачив багато доріг для служення йому згідно з людини особистими примхами, що пасують до олюбленого смаку. Чи Бог забовязаний угоджати людям? Або, чи ми є поправді слугами нашого Творця? Ми не можемо насліпо йти за нашими примхами й надіятись знайти стежку угодну Богові. Куди б ми не поглянули, ми бачимо другу реліґію, відмінну фільософію, іншу теорію про життя. Багато людей самозадоволяюче вірять, що всі форми почитання є добрі, й що всі отримають таку саму нагороду. Але це не так Ісус навчав. В Маттея 7:13, 14 він каже нам: “Бо широкі ті двері й розгола та дорога, що веде до погибелі, й багацько таких, що ними входять: вузькі бо ті двері, й тісна та дорога, що веде до життя, і мало таких, що їх знаходять.” Що це не відноситься тільки до невіруючих або поганів, то це можна бачити із його дальшої завваги: “Не кожен, хто говорить до мене: Господи, Господи! увійде в царство небесне, а той, хто чинить волю Отця мого, що на небі.” (Мат. 7:21) Ісус дальше пояснив відносно реліґійних провідників сучасного дня: “Усяка рослина, що не насаджував Отець мій небесний, викорениться. Не вважайте на них. Коли сліпий веде сліпого, обидва впадуть у яму.” Якщо ми бажаємо обминути яму знищення, ми мусимо мати наші очі отворені куди Єгова справляє нас йти. Це не є дорога різних роздільних реліґійних вірувань або людських фільософій, але це Єгови дорога правди й стежка праведности.— Мат. 15:13, 14.
7. Порівнай поступок Каїна й Авеля?
7 Протягом минулих століть перед людьми був шлях до вибору. Щоб дістатись на стежку, яку Єгова визначив, Еремія наполягає, щоб ми розпитували про старі стежки почитання. Тими стежками ходили люди століття тому, але ті праведні принципи й виключні почитання яких Єгова вимагає від нас, не змінилися. Авель показавсь бути чоловіком віри і він йшов дорогою Єгови й так осягнув Його одобрення. Із записки про його почитання можна бачити що тільки те, що людина є реліґійна, то це не значить що вона знайшла правдиву стежку. Каїн і Авель жертвували жертви, обидва здається були посвячені тому самому Богові, але Авель жертвував свою жертву в спосіб Єгови. Каїн же хоч бачив, що його не була прийнята, він таки не змінився, але пішов цілком проти способу Єгови й вбив свого брата. Замість ходити покірно з своїм Богом, Каїн збунтувався й стався мандруючим скитальцем, відчужений від його власної родини.— Жид. 11:4; 1 Мойс. 4:1—16.
8. Чи освіта або позиція конечна для прийнятного почитання?
8 Століття пізніще двох мужів зустрінулись з питанням про правдиве почитання. Обидва були високо вчені в мудрості цього світа, але тільки один признав вищу мудрість у виконанні діла в спосіб Єгови. Коли питання про свободу почитання поставлено Фараонові, він відкинув його, кликнувши, ‘Хто це Єгова, що я маю відпустити його людей?’ Його серце затвердло, його ум заперся проти Мойсейової просьби про час реліґійного служення. Фараон правив як бог над Египтянами й його слово до того часу було законом для поневолених Ізраїльтян. Люди лізли на своїх животах, щоб наближитись до нього, але не Мойсей, котрий прийшов в імя Єгови. Тут був чоловік, що мав статись провідником міліонів, вихований як син Фараона, із знанням й підтримкою Египецької світової сили — але з ріжницею. Мойсей признавав Єгову. Коли заміри Єгови були показані йому, він був готовий наслідувати їх. Він мусів зречися багато речей: своїх Египецьких приятелів, родинного краю, свого запевнення й “тимчасової втіхи гріха”; але Мойсей таки зробив мудрий вибір. Десять разів Фараон мав нагоду навчитись про Єгову й десять разів він затвердив своє серце. Нарешті Фараон їхав на чолі своїх Египецьких воєвод проти відходячих Ізраїльтянів, тільки щоб погибнути в Червоному морі. Нема ніякого памятника над гробом цього безумного Фараона, тільки спогада що він кинув виклик Творцю.
9. Як Ісус показав, що він робив в спосіб Єгови?
9 Ми може не є державними володарями як фараон був, або не маємо науки яку Мойсей мав, але ми також маємо вибір зробити. Мудрий напрям це знайти й наслідувати дорогою Єгови. Навіть Ісус як досконалий чоловік не пробував виконувати діла у свій спосіб, а радше в спосіб Єгови. Він сказав: “Не моя воля, але твоя нехай буде.” Коли Сатана пробував звести його в часі його спокуси через мильне пристосування Писань, Ісус показав властивість писань Слова Божого, як свого провідника, кажучи: “Знову написано є.” В цім він визначив приклад для нас. Він вповав на свойого Отця, щоб він поінформував його й провадив його у виконанні його досконалої волі. Отже він сказав: “Від себе не роблю нічого; тільки як навчив мене Отець мій, таке говорю.” (Йоана 8:28) Він не давсь вплинути, щоб наслідувати фальшиві духовники його часу, але енерґічно виявив їх як сліпих провідників. Нам добре також кермуватись, певним Словом Божим, й так ступати дорогою Єгови до життя; бо в Приповістях 14:12 застережено: “Доволі є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх — це дорога до смерти.”
10. Чому це важне знати правду сьогодні?
10 Щоб нам бути певними чи ми виконуємо діла в спосіб Єгови сьогодні, ми мусимо уважно розглянути інструкції які він дає. Так як незнання про закон не є вимівкою для зломання закону, так незнання про спосіб Єгови не дасть нам життя. Шлях Єгови був визначений перед людьми всіх народів й сягає тепер до найдальших кінців землі, як Ісус й предсказав що так буде, коли він сказав: “І проповідувати меться євангелия царства по всій залюдненій землі на свідкування всім народам.” (Мат. 24:14) Навіть в так званій “найтемнішій Африці” правда досягає людей. Недавний звіт від Відділу Центральної Африки Товариства Вартової Башти, каже: “Через звиш два роки ми розповсюджували чимало копій ‘Ця Добра Новина про Царство’, щоб постачити одну копію для кожної письменної родини в краї й книжку ‘Це Значить Життя Вічне’ майже кожному четвертому домі в мові Цібемба, що є найбільше знана мова в цій дільниці.” Отже навіть і в дебрах краю Африки люди можуть отримувати це знання, що значить життя вічне.— Йоана 17:3.
11. (а) Як ознака Ісусової присутності сповнилась? (б) Як Єгова обявив себе?
11 Коли розказуємо про великі ознаки нашого часу, про переполох народів, войни, пошести й землетруси, Ісус розповів про розділення людей на дві великі клясі. По однім боці будуть схожі до козлів противники Творця, по другій же стороні покірні й послушні схожі до овець. Ця робота розділення тепер виконується. Всі люди мусять показати себе в одній клясі або в другій. Час для незнання відносно Бога минув. Прийшов час звернутися від марних сварок між расами, а зєдинитись в чисте почитання Творця. “І зробив він з однієї крови ввесь рід чоловічий, щоб жили на всему лиці землі, відграничивши наперед призначені часи і границі домування їх, щоб шукали Бога, чей намацають Його.” Павло далі показує крок поступовання, запевняючи нас, що Бог “не далеко Він від кожного в нас” хто щиро шукає за ним й досліджує його Слово. Але ми ніколи не знайдемо його дороги, коли ми будемо насліпо вповати на ідоли або фіґури про провідництво, ніколи не поглянемо поза цим, щоб побачити Творця як він обявив себе в своїм чудовім творенні й через своє Слово. Тим то Павло каже нам: “Бувши ж оце Божим родом, не мусимо думати, що Божество похоже на золото, або на камінь, різьбу, іскуства і видумки чоловіка.” Він показав що треба набувати знання про Божий шлях, кажучи: “Отже не вважаючи на часи незнання, Бог тепер повеліває всім людям усюди каятись; бо призначив день, в котрому судити ме вселенну правдою через чоловіка, котрого наперед постановив, подаючи певноту всім, воскресивши Його з мертвих.” Це можна по правді сказати про тих, що остануться в незнанню про Єгови заміри тепер через свій вибір, тому що його Слово можна набути по всьому світі.— Діян. 17:26—31.
12. Які орґанізаційні розпорядки Єгова постачив? Чому?
12 Єгова знав наперед, що люди зі всіх народів будуть шукати за правдою. Будучи незадоволені широкою дорогою знищення, низькою дорогою розпусти, вони шукають за дорогою якою Єгова бажає, щоб вони йшли. Як і Даниїл каже, “Багато прочитає її, і побільшиться знання.” Коли ми збільшуємо наше знання через особисте досліджування сюди-й-туди по сторінках Біблії, Єгова постачає нам свою поміч. За часу апостолів орґанізація була збудована для інструкції проводу ранніх христіянських соборів. Ісус положив основи для цього через дванадцять апостолів й інших дозрілих мужів. Ті мужі дальше надзирали та справляли роботу проповідування того часу як вона розширувалась скоро по цілому знаному світу аж до їх смерти. Ісус указав що подібний розпорядок буде установлений в нашім часі через піднесення “вірного й розумного раба” клясу з помазаних слуг, що постачати муть духову поживу на час потреби. Як вислідок цього, теократичні надзирателі становлять одно стадо і єдність у вирозумінні й акції без ріжниці на їх минувшість і вишкіл.— Дан. 12:4, АВ; Мат. 24:45—47.
13. Які ріжниці видко між Христіянством й товариством Нового Світу?
13 Оцей то орґанізаційний порядок підтриманий духом Єгови зєднує товариство Нового Світу із Свідків Єгови й уможливлює виконання величезної роботи проголошення “цієї доброї новини про царство” людям всіх народів. Єгова є Бог творення й продукції, й на його людях відбивається ця якість ревности, як тяжко працюючі люди, на здивовання байдужних стад розділеного Христіянства. Ті з товариства Нового Світу є як одні люди в їх вирозумінню про Бога Єгову, всі посвятились Єгові й виконують роботу яку Ісус показав, що мусить бути виконана в цім часі. Що за протилежність до Христіянства, де багато членів в одній церкві можуть мріяти про відмінні ідеї церковних наук приймаючи або відкидаючи вірування згідно до їх вподоби.
14. Як вівці пізнають голос правдивого Пастиря?
14 Єдність тих, що ступають дорогою правди Єгови, є певний доказ, що вони знайшли правий шлях. В початковім соборі коли особисності здавались бути загрозою для єдності братів, тоді Павло поспішав щоб справити їх. “Благаю ж вас, брати, імям Господа нашого Ісуса Христа, щоб те саме говорили ви всі, і щоб не було між вами розділення, а щоб були зєдинені в одному розумінню і в одній мислі.” (1 Корин. 1:10) Якщо ранні христіяни всі говорили згідно в єдності ума, то й ми повинні сподіватись видіти такі самі обставини в стаді Божому сьогодні. Хоч те стадо було широко розкинене через ріжні реліґії, людські фільософії, й фальшиві та глузливі вірування, то Ісус знав, що вівці почують й пізнають голос його як Правого Пастиря й прийдуть в одно правдиве стадо. (Йоана 10:16, 27) Люди доброї волі розпачливо бажали почути якийсь голос авторітету між розділеними голосами Христіянства, але коли вони чують звук про правду, вони пізнають його й радіють.
15. Як христіяни можуть показати себе одно в Христі?
15 Якщо Христос не є розділений, як це Павло вказує, тоді й його люди не можуть бути розділені й казати, що вони христіяни. (1 Корин. 1:13) Замість того, Христос показав, що ми повинні бути в єдності з ним як він є в єдності з Отцем. Він ясно завначив дорогу для нас щоб ми йшли і затримали цю єдність ума й серця з Єговою. Як це він сказав Хомі: “Я правда, дорога й життя. Ніхто не приходить до Отця як тільки мною.” Ісус дав приклад для нас наслідувати в службі Божій. Це був родючий приклад, без розділення або розєднання, закорінений в любові. Він уподобив своїх слуг до галузь виноградини, коли він сказав: “Я правдива виноградина, а мій Отець виноградар. Кожну вітку в мене, що не родить овощу відтинає її, а кожну, що родить овощ, обчищує її, щоб більше родила. . . . Коли хто не пробуває в мені, буде викинутий геть, як вітка, і всохне й зберуть їх, та й кинуть в вогонь, і згорять.”— Йоана 14:6; 15:1—16.
16. Які овочі приходять з пробування в орґанізації Єгови, й як це обявлено?
16 Розєднання, а не єдність, находяться в корені висохлих галузь Христіянства, коли ми читаємо в Ворлд Алманак з 1959 року, що одна визначна секта мала 27 дивізій, друга 21, і так дальше. Але правдива христіянська єдність й дійсний овощ можна видіти між чоловіками, жінками й дітьми, котрі становлять товариство Нового Світу. Вони мають єдність думки, розуміння й оцінення Писань, будучи частю орґанізації Єгови. Вони мають єдність дій, працюють спільно по цілому світу в їх службі Царства. Як наслідок їх тримання орґанізації й видання доброго овощу, дух Єгови був з ними щоб очистити їх із сліпої традиції й скріпити їх видавати більше овощу. Він навчив їх про свою дорогу й провадив їх стежкою праведності задля імени свойого.