Будування щасливої родини

1. (а) Чому родинний круг є основною одиницею людської спільноти? (б) Які могучі чинники загрожують існуванню родинного круга?

ЛЮДИ звичайні як рівнож і знавці признають, що родина є основною одиницею людської спільноти. Із родин складаються села, міста, штати чи провінції, а в кінці цілі нації. В загальному, це є признана річ, що добрі родини є основою добрих спільнот, а однак родина є під тиском як із зовні так із нутра. Активність могучих чинників загрожує самому існуванню родинного життя. Індустріальна революція, зріст націоналізму, клич до самостійності, нові погляди на пол і життя — це все лишило відбиток на родинному крузі. Виглядає, що родинний круг, як основа людської спільноти, майже перестав існувати.

2. Опиши обставини, що панували на початках у родинному крузі.

² В початках головним заняттям людей було рільництво. Батько був головою і провідником своєї родини. Строгий послух був першою вимогою дому. Родини зростали разом, жили разом, працювали разом і воювали разом. Дім рівнож був центром релігійного вишколу. На розвід дивилося з погордою. Цих, що розводилися уважалося за людей, що переступають закон Бога. Помимо, що повищі речі ще зовсім зникли із родинного життя, та однак їх вплив вже не той самий, що був колись. Часи змінились. Деякі люди уважають, що родинний круг заникає.

3. Після думки деяких авторитетних людей, що спричинилося до упадку цивілізацій у минулому.

³ Багато істориків погоджуються із думкою, що головною причиною упадку грецької і римської цивілізацій був розклад і упадок родинного кружка. В додатку, відомий соціологіст при Гарвардському Університеті недавно тому писав: “Неморальність помогла зруйнувати багато могучих націй в минулих століттях. Сьогодні вона загрожує навіть і Сполученим Штатам Америки. . . Багаго вчених вже застановляється чи невже ж не існує зв’язок між нестійким станом нашої полової моралі а зростом злочину, самогубства, хуліганства молоді й божевілля.” Під світлом цих обсервацій, чого потрібно щоб зберегти родинний круг і відбудувати його до його властивих підвалин як основну одиницю людської спільноти? А головне, як можна осягнути щастя у цій фундаментальній одиниці? Рівнож, яка є дефініція родини й яка була причина засновання цього родинного круга?

4. Як можна описати вислів “родина”?

⁴ Сказано, що родина це “група близько споріднених одиниць, або група, що складається із рідні, передовсім група створена з батьків і дітей.” Знова інша дефініція звучить: родина, це “формальне об’єднання основане після звичаю і закону, ціпко пов’язуючи осіб ізв’язаних подружжям, їх дітей, власних і адоптованих, як рівнож усіх інших осіб цього самого дому, що підпадають під загально признані й приняті права і обов’язки.” Діти, як звичайно, є важним виглядом на майбутність у родині.

5. (а) Як зродився родинний круг? (б) Що це є щастя й як конечне є воно в родинному крузі?

⁵ Від самого початку намір Бога Єгови відносно Адама є ясний, а саме, щоб він був вірний чоловік для родини. В першій книзі Мойсея читаємо: “І благословив їх Бог, і рече до них: ‘Плодітеся і намножуйтеся і сповнюйте землю і підневолюйте її, і пануйте над рибою морською і над птаством небесним і над усім звірям, що гасає по землі.’ ” (1 Мойс. 1:28) Ця божественна заповідь ясно показує, що головною ціллю встановлення супружжя було розмножування дітей й засновування родинного круга. Що більше, діти приведені до життя у супружжі й навчені почитати Бога й прославляти його як Сотворителя, це, що він бажає і вимагає, ясно показує чому то намір для чоловіка від початку був, щоб він провадив родинне життя у щасті. (2 Мойс. 20:5) Однак, що це є щастя? Щастя, як сказано, це умовини повні задоволення, приємностей і радощів. Серед таких прекрасних умовин родинне життя вело б до задоволення, утвердження і слави Богу.

6. Що було прикладом для зформування родинного круга?

⁶ Дальше, що нам краще помагає то зрозуміти, це те, що в фігуральній мові про Єгову говориться як про мужа, голову його всесвітнього родинного круга. Його жена, мати його великої родини, є матір’ю кожному в цій всесвітній організації а діти — це вірні піддані цієї єдності. Ісая говорить: “Твій величний Творець є мужем тобі, Єгова сил є ім’я його; Святий Ізраїля є твій Відкупитель; він Богом всієї землі названий буде.” (Іса. 54:5) Родинний круг людей зформований на прикладі цього так високого й успішного розпорядку в небі, в дійсності запевнює щастя, оскільки ми поступаємо після принципів, що керують родинним життям, принципів, що їх нам вказує Єгова в своєму Слові, Біблії.

7. (а) Яка є подвійна відповідальність батька — християнина супроти його родини? (б) Як добрий батько розглядає свій родинний круг?

⁷ Тому, що великий Муж і Сотворитель Єгова несе тягар відповідальності в зв’язку із своєю родиною, тому це тільки логічно, щоб ми шукали такого прикладу провідництв у батька людського роду. Однак, що ми бачимо сьогодні? Др. Джон й. Кейн, голова соціологічного відділу при Нотре Дам Університеті заявив, що сьогодні “заняття батька є майже так зайве, як зайвий є коваль чи той, що робить упряж.” Однак тут лежить початок родинного щастя, тому що відповідальність батька є подвійна: забезпечувати родину як матеріально так і духово. Це він повинен робити з любови. (1 Кор. 13:4—7) Чому? Тому, що любов не є ані жорстока ані пануюча, а однак з певністю любов, це не те саме, що сентиментальність. Добрий батько знає, що родинний круг, це як та делікатна машина, части якої працюють разом у дуже близькому відношенні. Без оливи було б дертя і тертя. Тоді то розумний батько матиме провід у доставі цієї оливи, що злагіднює удар непорозуміння і незгоди й держить інтереси родини у відповідній рівновазі. Але в який спосіб можна показати цю любов? Найкраще прикладом, тому, що діло промовляє сильніше як слова. Може найкращий приклад, це як батько показує велике заінтересовання, щоб його родина була щасливою родиною славителів Бога. У цьому зв’язку, щасливі родини це не припадок — вони є плановані й збудовувані після приписів.

8. (а) На що, студії дослідів вказують, як важливий чинник у щасті супружжя? (б) Як Мойсей і апостол Павло підчеркують батьківську відповідальність в зв’язку із релігійним вихованням дітей?

⁸ Цікаво тут згадати, що студії дослідів показують, що це є факт, що загально у нашому культурному світі релігія у родині йде в парі із кращими виглядами на успішне супружжя. Репортуючи про щасливі й нещасливі супружжя людей, один дослідник каже: “Негативне відношення до релігії характеризує в більшості нещасливих людей. Люди щасливі у супужжі є у значній більшості ці . . . що уважають важливою річчю це, що б їх діти мали релігійне виховання.” Однак, для багатьох батьків це значить слати дітей до недільної школи чи церкви, тоді коли вони самі можуть бути вдома. А чи це так нас навчає Біблія? Противно, приказ Єгови, як це записано в 5 Мойсея 6:6, 7 звучить: “Слова ці, що я заповідаю тобі сьогодні, мусять бути в серцю твойому. І будеш ти наказувати про їх синам твоїм і промовляти до серця їх, будучи в домівці твоїй, йдучи в дорозі, лягаючи і встаючи.” Батьківська відповідальність — це божественний обов’язок, щоб дати дітям релігійну науку із Божого Слова. Щоб підчеркнути цей принцип, зверніть увагу на слова апостола Павла: “Діти, слухайте батьків своїх, тому, що це по правді: ‘Шануй батька і матір свою’; це перша заповідь з обітуванням: ‘щоб добре тобі було і був ти довголітен на землі.’ І ви батьки не роздражнюйте дітей своїх, а зрощуйте їх у науці й авторитетній пораді Єгови.”— Ефес. 6:1—4.

9. Яку добру звичку повинні розвинути християнські батьки й тим самим як можуть вони навчати других?

⁹ Одна добра прикмета, що християнські батьки повинні розвинути, це розглядування щоденно біблійного тексту. Свідки Єгови підпирають цю ідею, тим, що читають текст і коментар, що визначений на кожний день у Річній Книзі Свідків Єгови. Деякі батьки уважають що це малий деталь і можна його оминути; однак добрі батьки так як добрі архітекти, не можуть переочити деталів. Увага аж до найменших деталів, це те, що видає якість, а чи ж ви не хочете, щоб ваші діти несли славу Богу високої якости? А якщо це не можливо продискутувати цей біблійний матеріал в ранці із цілою родиною, так тоді можливо б присвятити на це час при вечері. Заохочуйте дітей перечитувати текст і коментар кожної днини. Держіть словар поблизько й заохочуйте їх знаходити слова, що їм є невідомі. По черзі ставте питання — легкі й доцільні. Вишколюйте кожне одно дати коротку відповідь на запитання; а тоді батько може в цікавий спосіб переповісти зміст включно із відповідною заохотою до духового збудовування родини. Якщо щоденний біблійний текст буде розглядатися в цей спосіб, так він завжди буде очікуваний, як рівно ж цей щоденний період науки буде повний відсвіження.

10. (а) Чому повиннося заохочувати дітей студіювати Біблію у їх ранньому віку? (б) Що показує нам, чому повиннося вщеплювати в дітей само-споляжливість й ініцятиву в їх ранньому віку?

¹⁰ В додатку, важною частю відповідальності батька християнина, це те, щоб він регулярно й систематично студіював Біблію із своєю родиною. Молоді роки, це роки формування. Деякі батьки можуть бути заскочені, що їх діти в дуже молодому віку вже довідуються про нові речі й окруження. Вже в молодечому віку дітей можна навчити споляжливости як рівно ж і підприємчивости. Багато батьків, а передовсім ці, що мають щойно першу дитину, не здають собі справи як в ранньому віку дитина вже виявляє гін до незалежності. Наприклад: Мати дев’ять місячної дитини мала повно клопоту годуючи її. Скільки б вона не давала йому їжу, кожного разу дитина вдаряла рукою по ложці й часто її вдавалося вибити або їжу або ложку із руки матері. Вона казала: “Не знаю чому він такий нечемний останньо. Він завдає мені дуже багато клопоту при годуванні.” А приятель відказав: “Дозволь, щоб він сам собі це робив. Він вдаряє по ложці, тому, що хоче сам її дістати й сам себе годувати, замість того, щоб ти в нього пхала їжу.” Мати в скорому переконалася, помимо, що не погоджувалася із цим, що дитина годуючися сама не розсипала поживу в більшій мірі, як тоді коли то вона старалася його годувати. Його велике задоволення, що він може це робити самостійно, було видно на ентузіазмі із яким він завжди стрічав їжу. Це правда, діти вже в дуже молодому віку виказують зацікавлення й їм можна допомогти, щоб вони навчилися багато корисних і практичних речей.

11. Які приклади показують, що діти є здібні навчитися багато із біблійної студії? Яка користь із цього для батьків? для дітей?

¹¹ Деякі батьки уважають, що їх діти замалі, щоб могли багато скористати із біблійної студії. Однак, якщо чотири чи п’ятилітні діти можуть слово в слово повторити телевізійні оголошення й вивчити цікаві вислови із деяких програм, так тоді це певна річ, що вони є вже здібні вивчати біблійні принципи. Одна чотирилітня дитина є здібна пояснити більш як вісімдесять ілюстрацій в помічнику до Біблії, видавництва Товариства Вартової Башти, під назвою Від Раю Втраченого до Раю Приверненого й може оповісти, що кожна ілюстрація чи особа представляє. Завважте яке виховання дістає ця дитина, як також яке задоволення мають ці батьки. Чому? Тому, що це вимагає докладного простудіювання Біблії самими батьками, щоб вони могли приготовити збудовуючи студію із своїми дітьми. А який вислід може з цього бути? Памятайте, що в Приповістях 22:6 сказано: “Настав на добрий шлях малого,— то і в старості своїй він не зверне з неї.”

12. Чому батькам повинно залежати на цьому, щоб дати дітям добрий приклад у зв’язку із почитанням Бога?

¹² Рівно ж батьки повинні мати на увазі щоб їхня родина регулярно приходила на збори в місцевому приміщенні почитання Бога. Діти мають вроджену прикмету наслідувати других. Батьки, чи ви даєте своїм дітям добрий приклад до наслідування? Чи ви може очікуєте, щоб ваші діти йшли на зібрання, тоді коли ви будете дома дивитися на телевізію або робити якусь іншу роботу коло хати? Пам’ятайте, що рівно ж ваша відповідальність — це показати добрий приклад, беручи участь у відповідях на зібраннях, щоб ваші діти пізнали в молодому віці, що брати активну участь на зібраннях, це не тільки, що добра річ, але, що цього очікується від кожного одного.— Жид. 10:24, 25.

13. (а) Як важливим є це, щоб подбати в повній мірі про родину й присвятити її належну увагу? (б) Де є доказ у Св. Письмі, що батькам повинно найбільше залежати на спасінні родини?

¹³ Коли візьмемо під увагу виховання дітей і скеровання їх на шлях, що веде до спасіння, тут чи не лежить найбільша проба батьківського уміння як учителів. Багато батьків успішно навчають других, а які успіхи ви маєте із своїми дітьми? Часто християнські батьки є так переняті промощуванням дороги спасіння для других, що не присвячують достатньо часу своїй родині. Майте на увазі, що шлях спасіння починається у своїй власній родині. Подбання про родину як і її виховання, це божественний принцип. Апостол Павло писав Тимотеєві: “Коли ж хто не подбає про своїх, а передовсім про членів свойого дому, цей відцурався віри і є гірший від невірного.” Павло дальше писав у цій справі: “Роздумуй про ці речі; хай вони будуть стало у голові твоїй, щоб поступ твій явний був для всіх. Завжди уважай на себе й науку, якої навчаєш. Держись цього, тому, що роблячи це, ти самого себе спасеш й тих, що слухають тебе.” (1 Тим. 5:8; 4:15, 16) Батьки, чи ви хочете, щоб ваші діти спаслися? Дітям, що є виховувані в цей спосіб, можна допомогти, щоб вони навчали других, як це апостол Павло писав до Тимотея, в 2 Тимотея 2:1, 2: “Тиж сину мій, зростай у силі благодати, що в Христі Ісусі, і що чув ти від мене перед многими свідками, це все передай вірним людям, котрі стануть здібними навчати других”. Таке навчання започатковане на родинному рівні, матиме далекосяжні наслідки й прибавлятиме все більше й більше проповідників до поширення цієї доброї новини про Царство.— Мат. 24:14.

14. Як можна вишколити дітей в основних принципах християнської служби? З якими наслідками?

¹⁴ Багато батьків пізнало на практиці, що найкращий спосіб виховати дітей в християнській службі, це започаткувати їх у розношуванні від хати до хати журналів, Вартова Башта й Пробудись! (Діян. 20:20) Це здорове діло й легко навіть і дітям це робити й котре звичайно видає добрі наслідки, бо дає змогу тим, що щиро дошукуються правди, довідатися про Боже царство. Батьки, чи ви допомагаєте своїм дітям приготовити точки до презентації на підставі одного й другого журналів, так щоб їх презентація була розумна й ефективна? Навчати своїх власних дітей це перша відповідальність батьків і обоє повинні в повній мірі співучаснюватися у цьому. Така батьківська наука й виховання веде до родинної зрілості.— Ефес. 4:13, 14.

15. (а) Покажіть на прикладі відповідальність батьків у зв’язку із застосуванням принципів Біблії. (б) В який спосіб повиннося виконувати покарання?

¹⁵ Одначе, одна річ, це знати деякі біблійні принципи, а друга річ, це розуміти де і як їх застосовувати. Це передовсім є правдиве у випадку дітей. Тому розумні батьки матимуть це на увазі й допомагатимуть дітям розуміти чому й пощо. Наприклад, дитині кажеться, щоб воно не крало, одначе, це не має багаго значення для нього, тому, що воно не має поняття про право власності як побачить речі, що воно хотіло б їх мати. Тому батько або мати мусять присвятити на це час і ясно пояснити, що це є крадіж і що її започаткував Диявол, а тому, що ми не хочемо бути такі як він і скінчити так як він, ми не будемо робити діла, що він їх започаткував. (Іса. 14:12—15) Як рівно ж, коли зло стало доконане й вимагає, щоб дитина була покарана, так тоді це повинно бути виконане із любов’ю й відповідно потреби даної дитини. Є діти, що сказати слово й вже вистарчає, інші знова потребують строгійшої кари на їх нижню часть і то навіть сильніше. Ще іншим помагає то, що їм відбереться це, що вони найкраще люблять. Мудрі батьки перш пізнають котре лікарство найкраще помагає й тоді будуть вимірювати його по належній скількості у часі потреби.— Прип. 23:13, 14.

16. (а) Як батьки повинні розглядати слова апостола Павла в 1 Коринтян 15:33? (б) В який спосіб можуть батьки керувати їхніми дітьми під час їх шкільних років?

¹⁶ Ще інша точка гідна завваги, це те, що ми живемо в часі кінця, як це показує Біблія. (2 Тим. 3:1—5) Тому то мудрі батьки беруть собі до серця поради апостола Павла в 1 Коринтян 15:33: “Не обманюйте себе; погане товариство псує добрі звичаї.” Батьки, бережіть своїх дітей від невідповідного товариства і злодумства. Коли діти починають ходити до школи, багато батьків завважує зміну в думанні й поведінці їхніх дітей. Деяких тяжче провадити з причини оточення в котрому вони тепер знаходяться. Інші знова так загарбаються в шкільну науку, що не мають часу до студіювання Святого Письма, працю проповідування й родинної співучасти. І тут є на часі, щоб батьки покерували до зрівноваження. Шкільні роки можуть бути роками збудовування, однак без відповідного виховання й керівництва зі сторони батьків, вони можуть бути тяжкими роками.

17. Як батьки та діти повинні розглядати активність поза шкільною програмою?

¹⁷ Наприклад, одна річ, в якій діти в більшості потребують керівництва, це позашкільна активність. Спорт і участь в інших активностях може забирати багато часу й тим самим вивести думання молодика із рівноваги. Павло писав до Тимотея: “Привчай себе до богопосвяти. Тілесна заправа є мало корисна, а богопосвята є корисна на все, бо має обітницю життя теперішнього і майбутнього. Це слово вірне й гідне, щоб його приняти. Для цього ми трудимось і змагаємось, тому, що ми поклали надію нашу на Бога живого, Спасителя усіх людей, а передовсім вірних йому.” (1 Тим. 4:7—10) Тому то християнські родичі завжди будуть старатися, щоб їх діти дивилися на школу із властивої її перспективи, іменно, як засіб набуття потрібної освіти. Від дітей товариства Нового Світу очікують прикладу, тому вони повинні змагатися, щоб мати добрі оцінки, бо це вже само собою є для них свідоцтвом й похвалою. Вони ревниво повинні берегти свою поведінку, щоб не принести зневаги на ім’я Єгови й його організацію.

18. Що це є рекреація і як повний рівноваги погляд в зв’язку із рекреацією може бути принятий в родинному колі?

¹⁸ Тут також добре було б обговорити тему про рекреацію. Що це є рекреація і в якій формі вона може бути? Рекреація в загальному сказано, це відновлення або відсвіження сили і духа після тяжкої праці; зміна заняття чи форми заняття. В основному, це значить зміна життєвого темпа, й як виходить, рекреація є важливим чинником у зрівноваженому житті. В якій формі повинна бути рекреація, це залежить від рішення християнина, щоб тільки вона була в гармонії із його витренованим на підставі Святого Письма сумлінням. (2 Кор. 1:12) Для деяких, рекреацією є співучасть у одного або другого роду іграх, для інших читання, прохід, мандрівка лісом чи навіть улюблене заняття є вистарчальне. Головна річ, щоб це не стало головним чинником у житті, але радше, щоб воно мало йому належне місце, а головно покладаючи увагу на найбільше важливу річ, а саме, проповідування доброї новини про Царство. Однак це важлива річ, щоб батьки присвятили певний час на рекреацію, де б вони були разом зі своїми дітьми; в зв’язку із цим було сказано: “Майже не було б хлопця, щоб був проблемою, якщо б його батько, час від часу, давши йому вудицю, взяв зі собою на ловлю риби.” Без уваги на це в якій формі є рекреація, оскільки здорова в своїй основі й не переступає християнських принципів, доброї рівноваги християнин буде задоволений із її наслідків.

19. (а) Супроти чого батьки повинні взбудувати своїх дітей? Дайте приклад. (б) Як апостол Павло зазначив, що християни будуть терпіти?

¹⁹ Ще інший чинник, що батьки повинні мати на увазі це те, що молодь мусить бути взбудована, щоб могла встоятися проти посміху зі сторони других. Діти, ще більше як дорослі, хотять, щоб про них думалося добре. Є відомо, що деякі діти крали тільки тому, щоб мати більше грошей, щоб гарно вбратися й могти відвідати різні місця, так як другі. Іншим дітям тяжко встоятися під натиском, задля їх постави відносно певних питань. В цьому випадку повиннося терпеливо й з любов’ю вияснити, що християнський спосіб життя є вищого рівня й наслідує приклад, що його вказав Ісус Христос. Апостол Павло сам сказав: “Всі ці, що хотять жити в богопосвяті в єдності з Ісусом Христом будуть також переслідувані.” Християнським дітям можуть завдавати терпіння й неприхильно говорити про них, тому, що вони не беруть участі в диких забавах, не носять волосся в інший спосіб, не вдягають певного фасону одежі, як рівно ж не їздять “гот род”— ами. А чи це є не добре, щоб про нас думали неприхильно? Ні! Похвала Єгови є більш вартісна як популярність, і чеснота є більш побажана як безчесність.— 2 Тим. 3:12.

20. Яку пораду дає нам Писання щодо оминання невідповідного товариства?

²⁰ Як також, чи ж не є це неправильно, щоб батьки дали своїм дітям пряму, однак з любов’ю, пораду й вказали їм на небезпеку зустрічів із дівчатами а цим самим товаришування із цими, що є іншої віри? Ні! Мудрі батьки усвідомлять собі, що Єгова приказує в 5 Мойсея 7:3: “Ти не будеш заключати подружжя із ними. Дочки своєї не віддаси за сина його, а його дочки не візьмеш для сина свойого.” Апостол Павло рівно ж заявив, щоб: ‘дружитися тільки у Господі.’ (1 Кор. 7:39) Не можна не звертати уваги на цей божественний приказ й очікувати ласки від Єгови. Батьки, ваша відповідальність є велика, щоб вести ваших дітей правою дорогою, маючи на увазі подружжя, що є хвали гідне, як рівно ж і має здорові основи Святого Письма.

21. Чому християнський збір по правді очікує доброго прикладу від християнських батьків?

²¹ Апостол Павло в листі до Тимотея висловлюючися про батьків, цих, що відповідали б вимогам, щоб бути надзирателями (зборовими слугами) чи службовими помічниками, ось як: Він мусить бути “людина, що в добрий спосіб керує своїм домом, маючи дітей своїх у підпорядкованості з повною серйозністю; [бо коли людина не вміє керувати своїм домом, як тоді вона зможе дбати про Божий збір (конгрегацію)]” (1 Тим. 3:1—7) Тому то християнський збір має повне право очікувати доброго родинного прикладу від надзирателів і службових помічників. Тяжко очікувати, щоб християнських батьків, які нездібні показати такого прикладу, держалося на становищі надзирателів.