Єрусалим відбудований для приходу Месії

КОЛИ війська стародавнього ворога, Вавилону, цілком спустошили Єрусалим і коли царі з Давидової родини були усунені з престолу під несхваленням Єгови, то виглядало, що Єрусалим уже був знищений навіки. Вавилон думав, що він зможе тримати євреїв невільниками навіки. То коли Єрусалим лежав спустошений багато років без людини або свійської тварини, подібний до занедбаного місця, то це припущення було потверджене в думках народів навколо нього. Сатана Диявол, бог Вавилону думав, що він уже набув великої перемоги. Але Єрусалим не міг навіки лежати спустошеним. Це було певно, що він мав бути відбудований. Крім того, храм Єгови знову мусів існувати поза його мурами. А чому усе це було таке певне? Тому що ця справа відносилася до найважнішої точки з Єговового погляду. Ця справа мала до діла з таємницею про Насіння, обітниця, яку Бог Єгова дав на самому початку ще в Еденському саді. Це пророцтво відносилося до приходу Месії.

ЧОМУ ЄРУСАЛИМ ПОВИНЕН БУТИ ВІДБУДОВАНИЙ

Євреї, які чекали на прихід Насіння й які вірили в Слово Бога Єгови, були певні, що Єрусалим не буде навіки лежати спустошений, але, що він буде відбудований і дальше процвітати. Вони знали з пророцтва Єремії, що Єрусалим мав лежати спустошений сімдесят років. (Єрем. 25:11, 12) З пророцтва Ісаї вони знали про відбудовання Єрусалиму й його надходячу славу. (Ісаї, розділ 52) Вони знали, що коли Месія прийде, то Єрусалим мав бути відбудований на горі Сіон і що в ньому мав бути храм Єгови правдивого поклоніння. Правда, що тепер це здавалося нібито неможливе, бо навіть ряд царів із Давидової родини дуже звужився. Усі сини Седекії, останнього царя Юдеї, були вигублені й лише один Єгояким або Єхонія, племінник Седекії, із царської родини лишився. Подібне було з родиною первосвящеників. Навуходоносор убив Сераю, але зберіг його сина Єгосадака, який, так як Єхонія, стався невільником у Вавилоні. Але у тому темному часі, саме збереження цих двох чоловіків і факт, що ніякий інший народ не міг оселитися в Юдеї під час її спустошення служили за сильні ознаки даючи ясну надію вірним єврейським поневоленим. Вони могли бачити, що Єгова чудово зберігав царських і священицьких родин і що Він чудово тримав землю готовою, чекаючи часу коли Він зможе вернути Своїх власних людей відбудувати Єрусалим. Що Месія мав прийти, не до спустошеного, але до відбудованого Єрусалиму сталося відомо з чудового пророцтва в Даниїла 9:25: “Та знай і розумій: від виходу наказу, щоб вернути Ізраїля й збудувати Єрусалим, аж до Владики Месії сім тижнів та шістдесят і два тижні. І вернеться народ, і відбудований буде майдан і вулиця, і то буде за тяжкого часу”.

БУДУВАННЯ ХРАМА ЗАКІНЧИЛОСЯ

У попередній статті ми розбирали поворот євреїв під Зоровавельом, спадкоємця царської родини, разом із первосвящеником Ісусом, сина Єгосадака. Цей поворот був під декретом перського царя Кіра, завойовника Вавилону, так як Єгова передсказав. У 536 р. перед З.Д. ці євреї вже були заложили основи храма Єгови. Але зараз після цього Диявол поставив їм перепону спонукуючи самарян, ворогів євреїв перешкоджати їм, навіть офіціяльно забороняючи відбудовування вживаючи перський уряд. Це так ослабило євреїв, що вони покинули цю найважнішу роботу й стали будувати свої власні доми. Але навіть таке переслідування та невдача єврейського останка не могли припинити наміри Єгови. Він підніс пророків Огію й Захарію, які з великим завзяттям і сильною вісткою від Бога, збудили євреїв знову відбудовувати храм. (Огія 1:1—3, 9; Зах. 1:1—3, 16; Езд. 4:24 до 5:2) Ці пророки стали пророкувати в другому році царювання Дарія І-го Персії, п’ятнадцять років після заложення основ храма. Певна річ, що вороги зараз зауважили це відбудовування і представили законність їхньої роботи перед призначеними губернаторами областей між Ефрат рікою а Середземним морем. Але, цього разу євреї відважно продовжали свою роботу бувши заохочені Огією та Захарією. Вони пригадали собі декрет Кіра, кажучи, що храм мав бути відбудований. Отже Таттенай, губернатор до якого Зоровавель був відповідальний і інші урядники написали листа до царя Персії за його рішенням. Писар Ездра каже нам:

“Тоді цар Дарій видав наказа, і шукали в домі, де складають скарби книжок у Вавилоні. І був знайдений один звій в замку Ахметі, що в мідійській окрузі, а в ньому написано так: ‘На пам’ять. Першого року царя Кіра цар Кір видав наказа: Дім Божий в Єрусалимі — дім той нехай будується на місці, де приносять жертви, а його підвалини заложені. Вишина його — шістдесят ліктів, ширина його — шістдесят ліктів. Три ряди з великого каменю, й один ряд з дерева, а видатки будуть дані з царського дому. А посуд Божого дому, золотий та срібний, що Навуходоносор виніс був із храму, що в Єрусалимі, і переніс до Вавилону, нехай повернуть, і нехай він піде до храму, що в Єрусалимі, на своє місце, і покладеш те в Божому домі’ ”.— Езд. 6:1—5.

Дарій признав, що ця робота відбудовування була законна й приказав урядникам: “Позоставте працю цього Божого дому”. Крім цього, він перестерігав, що “коли який чоловік змінить це моє слово, то буде вирване дерево з дому його, і буде поставлене, а він буде прибитий на ньому, а дім його буде обернений за це в руїну”.— Езд. 6:6—12.

Заохочені таким благословенством від Бога, євреї поспішили свою роботу й за менше ніж п’ять і пів літ закінчили храм. Ездри 6:15 дає нам час закінчення, кажучи: “І закінчений був цей храм до третього місяця адара, що він місяць дванадцятий, шостого року царювання царя Дарія”. Якщо будемо рахувати перший рік Дарійового царювання від 522 р. перед З.Д., у якому помер його попередник Камбісіс, то відбудовування храма закінчилося в березні 516 р. перед З.Д.a

За місяцем адаром приходить нісан. Отже закінчивши будувати храм 3-го адара євреї могли посвятити його на час святкувати пасху в місяці нісані спочатком сьомого цярюючого року царя Дарія І-го: “І справили Ізраїлеві сини священики й Левити та решта вигнанців свято відновлення того Божого дому з радістю”. (Езд. 6:16) Тепер поклоніння Єгови в Єрусалимі було вповні відновлене. Радість будівників мусіла бути велика, бачучи закінчення їхнього храму.

ЗВЕРНЕННЯ УВАГИ НА ВІДБУДОВУВАННЯ МІСТА

Але, що сказати про саме місто? І, що сказати про пророцтво Ісаї в якому було передсказано, що Єрусалим буде процвітати й Даниїлове пророцтво про відбудовування майдана й рова? Хоч це забрало трохи часу, то одначе його треба було виконати, щоб приготовити дорогу до приходу Владики Месії. А під час царювання царя Артаксеркса Персії, Єгова збудив духа іншого вірного слуги виконати цю роботу. Цей слуга був Неемія, який в тому часі служив за чашника перед царем Артаксерксом Персії. Хоч особисто він не міг бути в Єрусалимі, то одначе його серце було з містом, бо він знав, що в ньому був центр правдивого поклоніння Єгови. Єрусалим було місце на якому було ім’я Єгова і в ньому був тепер уже відбудований храм Єгови. Неемія розказує нам про свою журбу над містом і відложенням відбудови як показується в його писанні про стан около шістдесят років після закінчення відбудови храму: “І сталося в місяці кіслеві двадцятого року, і був я в замку Шушан. І прийшов Ханані, один із братів моїх, він та люди з Юдеї. І запитався я їх про юдеїв, що врятувалися, що позостали від полону та про Єрусалим. А вони сказали мені: ‘Позосталі, що лишилися з полону, там в окрузі, живуть у великій біді та ганьбі, а мур Єрусалиму поруйнований, а брами його попалені огнем’. . . . А я був чашником царевим”.— Неем. 1:1—3, 11.

Почувши цей звіт Неемія дуже засумував. Він зараз узяв справу до Єгови в молитві. Відповідь на його молитву прийшла зараз. Він каже: “І сталося в місяці нісані, двадцятого року царя Артаксеркса, було раз вино перед ним. І взяв я те вино й дав цареві. І я ніколи не був сумний перед ним. Та сказав мені цар: ‘Чому обличчя твоє сумне, чи ти не хворий? Це не інше що, як тільки сум серця’. . . . І я вельми сильно злякався”.— Неем. 2:1, 2, НС.

Неемія пояснив цареві причину його смутку. Коли Артаксеркс запитав його: “Чого ж ти просищ?” Неемія потихо помолився до Єгови й набираючи відваги попросив царя післати його відбудувати Єрусалим. Єгова відповів на цю молитву; цар Артаксеркс зараз згодився. Неемія далі каже: “І сподобалось це цареві; і він послав мене, а я призначив йому час. І сказав я цареві: ‘Якщо це цареві вгодне, нехай дадуть мені листи до намістників Заріччя [Ефрат], щоб провадили мене, аж поки не прийду до Юдеї, і листа до Асафа, дозорця царевого лісу, щоб дав мені дерева на брусся для замкових брам, що належать до Божого дому, і для міського муру, і для дому, що до нього ввійду’. І дав мені цар в міру того, як добра була Божа рука надо мною”.— Неем. 2:3—8.

О, як чудово Єгова показав, що Його рука не була вкорочена! Так як Він передсказав у пророцтві Даниїла 9:25, робота відбудовування відбувалася під час трудних часів. Навіть коли цар видав свій приказ, то Неемія та його співбудівники однак зазнавали багато загрози та переслідування від не-єврейських людей навколо них. Ці старалися перешкоджати їхній роботі. Неемійове життя було в небезпеці, але маючи віру та вповаючи на Всемогучого Бога й озброївшися для оборони проти нападу, і тримаючись роботи, яку Бог призначив для них, то за два місяці вони відбудували оборонні мури навколо Сіону або Єрусалиму. “І був закінчений мур двадцятого й п’ятого дня місяця елула, за п’ятдесят і два дні”. (За рахунком Неемії, то рік почався в тішрі й кінчався дванадцятого місяця елула.) — Неем. 6:15.

СПОВНЕННЯ НАМІРУ ЄГОВИ ПРИНОСИТЬ ЩАСТЯ

Нічого не може припинити намірів Єгови. Це не була велика річ для Нього відперти ворогів, яких Сатана Диявол зворушив проти них. Вони були зовсім засліплені відносно чудових намірів проти яких вони боролися й не розуміли важливости цієї відбудовуючої роботи в зв’язку з приходом Обіцяного Насіння, який мав благословити всіх родин землі. Незнано вони воювали проти розпорядку, який мав нарешті придбати благословенства для багатьох з них.

Але Єгова мав людей, які любили Його та Його поклоніння й які чекали на прихід Месії. Він міг надихнути їх завзяттям та силою виконувати цю дуже важну роботу відбудовування навіть у напружених часах. Неемія каже: “І сталося як був збудований мур, то повставляв я двері, і були понаставлювані придверні, співаки та Левити. І призначив я над Єрусалимом свого брата Ханані та зверхника твердині Хананію, бо він був чоловік правдивий, і Бога боявся більше від багатьох інших”.— Неем. 7:1, 2.

Певно, що це був час для великої радости. Згідно з цим, наступного місяця тішрі, двадцять першого року царювання Артаксеркса, вони святкували свої звичайні свята: сурмили й святкували першого дня нового місяця, день покути десятого дня, і спочатком п’ятнадцятого, свято кучок. Там був Ездра, славний переписувач Божого закону публічно читаючи їм із написаного Слова Божого. Після читання, губернатор Неемія підкріпив народ словами: “Не сумуйте, бо радість у Єгови — це ваша сила”. Єгова хотів, щоб Його вірні люди були щасливі й так сталося як є записано в історії: “Бо не робили так Ізраїлеві сини від днів Ісуса, Навинового сина, аж до дня цього. І була дуже велика радість! І читали в книзі Божого Закону щоденно, від першого дня аж до дня останнього. І справляли свято сім день; а восьмого дня — віддання, за уставом”.— Неем. 8:1—18, НС.

Хоч історія про урочисте освячення мурів не є записана аж дальше в книзі Неемії, одначе ця подія правдоподібно сталася зараз після повище згаданої релігійної церемонії. Через це ізраїльтяни могли продовжати радіти аж поза це свято. Ми читаємо: “А в свято освячення єрусалимського муру шукали Левитів по всіх їхніх місцях, щоб привести їх до Єрусалиму справити свято освячення та радости з похвалами, із піснею, цимбалами, арфами та з цитрами”. Це було дуже квітчасте урочисте відкриття в якому дві процесії марширували одна напроти одної на закінченому мурові. У мурові не було ані одної тріщини. “І стали обидва збори славословників біля Божого дому”, каже Неемія, “і я, і половина заступників зо мною. ... І співаки співали, а Їзрахія був провідником”. Після цього святкуючі люди пішли до храму на горі Морії й там принесли великі жертви з радістю на вівтарі Єгови. “Бо Бог порадував їх великою радістю. І раділи також жінки та діти, і аж далеко чути була радість Єрусалиму!”— Неем. 12:27—43.

О, як чудово Бог Єгова показав Свою силу здійснювати Свої наміри! О, яка перемога це була над Сатаною Дияволом, і який сором для противників правдивого поклоніння Бога Єгови! Що за духовне підкріплення для вірного єврейського останку там в Єрусалимі! Вони тепер були вдвоє впевнені про Єговову любу добрість і про Його наміри. З яким довір’ям та завзятістю вони тепер могли співати хвалу Богові й розказувати своїм дітям і іншим про Божі чудові діла! Навіть вони самі в той час не розуміли вповні, яку чудову участь вони відіграли в сповненню Божих намірів. Але як вони будуть тішитися коли вернуться назад у воскресінні з рук Месії, на якого вони чекали й коли вони довідаються про участь, яку Єгова дозволив їм мати в розвиттю Його намірів відносно великого Месії, Насіння Обітниці!

Зібравши Своїх людей назад до Єрусалиму, Бог тримав народ прикупі до якого то народу мав прийти Месія. Цей Месія виконував багато зі свого проповідування навколо цього храму, де багато людей збиралося служити Єгові, де вони слухали його й сталися його першими учнями. Поза брамами він віддав своє життя в жертву за людство. Справді, відбудовування Єрусалима та його відновлення була дуже потрібна частина Божого наміра. Але тут є ще інший важний факт зв’язаний з цими подіями й Даниїловим пророцтвом про них. А це — час його сповнення. Тут ми знаходимо одну з найбільших ототожнень Месії. Це поможе всім віруючим в Євреїське Писання, будь вони євреї чи погани, доказати службу Божого обіцяного Месії, що може довести до їхнього спасіння. Цю важну тему будемо розбирати в наступному числі.

[Примітки]