Світовий уряд на раменах князя миру

Починаючись того самого часу в Дубліні, Ірландії й в Едінбурзі, Шотландії в неділю, 13-го червня, 1965 р., проголошення цієї вістки “Світовий Уряд на Раменах Князя Миру” почало поширюватися по цілому світові в наступних тижнях та місяцях. Таким чином сотки тисячі людей з багатьох країн та язиків підкріпили своє оцінення про найкраще пророцтво, яке колись було записане й яке незадовго має цілком сповнитися. Тому що ця вістка є така важна ми передруковуємо її тут, щоб ви й мільйони інших могли прочитати це пророцтво і доказати його бути правдивим в Святому Писанні.

1. Що світовий уряд буде значити й символізувати?

СВІТОВИЙ уряд для всього людства буде значити лише один найвищий уряд над усією землею. Він буде символом єдности всіх людей, які будуть з’єднані в спокійнім людськім братерстві. Воно є тяжко уявити собі, яке добро такий уряд може надбати для людей, що будуть жити під ним, який не буде показувати ні схильности, ні упередження до нікого.

2. Що горожани цього двадцятого століття стараються робити про світовий уряд?

² Чи такий світовий уряд може колись існувати над нашою людською родиною? Сьогодні, з огляду загрожуючих світових обставин, то над цією справою дуже серйозно застановляються і розбирають. Одна добре знана енциклопедіяa каже про цю справу: “Ця величезна проблема про світовий уряд кладе більший виклик перед горожанами 20-го століття ніж людьми за попередніх століть”.

3. Наслідки досліджування цієї справи навівають, що світовий уряд не буде заснований аж поки не досягнуть якого стану?

³ До тепер не було такого політичного правління, якого б усі люди піддержували. З людської сторони то світовий уряд мусить мати широку піддержку людей. Енциклопедія з якої ми лише цитували каже, що один дослід “навіває, що світовий уряд не буде заснований аж поки перше, в думках та серцях мільйонів людей по різних краях світу не буде згоди, спільного бажання заложити основи для світового правління; і друге, поки не заведуть якесь законодавство, щоб укладати закони, які будуть керувати поводженням осіб в якому-небудь народові та державі в світі, щоб могти примушувати такі закони над особами й хоронити гуртки людей проти нападаючого або пригнічаючого поводження інших гуртків”.

4. Чому Ліґа Націй і організація Об’єднаних Націй не були дійсними світовими урядами?

⁴ Хтось тепер може запитати, Чи ж ми вже не маємо світовий уряд у формі організації Об’єднаних Націй, якого центр знаходиться в місті Нью-Йорку? Ні, відповідає ця сама енциклопедія: “Ні Ліґа Націй, ні організація Об’єднаних Націй не була побудована на гуртковій свідомості, якої є потрібно для світового уряду; і жодній [організації] не було дано сили, щоб робити й примушувати закони або вживати силу стримувати агресивних або пригноблюючих народів або гуртків людей”.

5, 6. (а) Про яку “власть” говорив папа Йоан XXIII в своїй енциклиці називаючись “Мир на Землі” в 1963 році? (б) Яке “щире бажання” висказала енцикліка про організацію Об’єднаних Націй?

⁵ Покійник Понтифекс Максімус із Ватикану, Папа Йоан XXIII, не уважав організацію Об’єднаних Націй бути світовим урядом. У четвер, 11-го квітня, протягом Святого Тижня 1963 р. він підписав свою славну енцикліку називаючись “Pacem in Terris” (“Спокій на Землі”), яку він представив не лише “священикам та вірним по цілому світові”, але також “всім людям доброї волі”. В 4-ій частині цієї енциклики він говорив про “публічну владу світової громади”, і сказав:

⁶ “Наше щире бажання є, щоб організація Об’єднаних Націй — в своїй будові й способі — все більше і більше рівнялася до величности та благородности своїх обов’язків, і щоб настав день коли б кожна людина могла знайти корисне забезпечення прав, які походять прямо з її пошани яко особа й які таким чином є всесвітні, непорушні права, яких не можливо відчужити від особи. На це тепер треба ще більше надіятися, тому що всі особи . . . все більше і більше стаються свідомі, що вони є живучими членами світової громади”.

7, 8. (а) Яке зібрання ця енцикліка спонукувала, і про яке “тіло” промовців напоминали, що було дуже потрібне? (б) Що історик Тойнбі сказав про потребу світового уряду?

⁷ Здається, що ця енцикліка спонукала чотири-денне зібрання в місті Нью-Йорку, 17-го до 20-го лютого, 1965 р., називаючись Міжнародна Конвенція Миру, яку спровадив Центр для Досліджування Демократичних Інституцій. Кажуть, що ціль цього збору “була дослідити практичне приложення енцикліки Папи Йоана Pacem in Terris (Спокій на Землі), яку він видав у квітні 1963 року”. Більше як 2,000 запрошених гостей прибули на сесію в Нью-Йорк Гілтон готелі, які походили з чотирнадцятьох націй включаючи релігійних священиків, знавців, науковців і політиканів. Загальний секретар організації Об’єднаних Націй був присутнім і промовляв на цій конвенції. Різні промовці підкреслювали, що “сильна міжнародна організація була необхідна, бо інший вибір є атомна війна”. (Нью-Йорк Таймс, 21-го лютого, 1965 р.) Депеша Спільної Преси з Нью-Йорку, з 20-го лютого, сказала:

⁸ “Славний британський історик Арнолд Й. Тойнбі сьогодні сказав, що цивілізація вже досягнула такої точки, що саме продовжання людської раси залежить від заложення Світового Уряду. ‘Воно буде на спільну користь усім народам піддати їхній народний сувереннітет світовим властям’, він сказав. ‘Це є єдиний спосіб, яким народи можуть пережити цей атомний вік’”.

9, 10. (а) Що світовий уряд не повинен значити? (б) За чим об’єднані світові федералісти працюють, і як їхні провідники не погоджуються із комуністичними росіянами?

⁹ Але, як можна заснувати таку інституцію? Прихильники здорового розуму погоджуються, що світовий уряд не значить панування світу якоюсь одною сильною державою, яка захопить силу та буде жорстоко управляти світом. Демократичні народи на Заході привлащують, що міжнародний комунізм має намір панувати над світом; і такої можливості ті народи бояться. Каже повище наведена енциклопедія:

¹⁰ “Одна з найбільших груп, яка працює для ‘піддержування та розвитку організації Об’єднаних Націй у світовий уряд, маючи обмежені сили, якими можна забезпечити спокій’ є зорганізована в організацію Об’єднаних Світових Федералістів. Воно не є правдоподібно, що провідники цих світових федералістів будуть годитися з росіянами, які мають намір розвити світовий уряд перетворюючи Радянський Союз у Світовий Радянський Союз”.

11. Які дійсності сьогодні придушують людські надії, щоб заснувати відповідний світовий уряд?

¹¹ Коли ми застановимося над сьогоднішніми обставинами в світі, то чи воно не є даремно надіятися на людей, щоб вони заснували задовольняючий світовий уряд? Сьогодні холодна війна бушує між Східними та Західними народами над якими панують протилежні політичні світогляди, з великим розділенням в самих державах де внутрішня політична незгода особисто роз’їдає їх. Це не дає ніякої надії на потрібний світовий уряд, хоч ми всі є під загрозою атомної війни, якої жертва є все людство. Любов народних сувереннітетів є за сильна в серцях людей, які мають духа цього світу. Фанатична посвята до політичних світоглядів є за сильна між людьми, які вірять, що вони мають одиноку систему для уряда, який може завести спокій. Ми не можемо сподіватися зміни сердець людей, яких не можливо переконати проти їхньої волі. Коли ми будемо судити ці можливості за експериментами, які люди робили зі всякими політичними урядами й по наслідках їхніх досліджувань, то який уряд можуть ці люди дати нам?

12. Для чого світовий уряд є потрібний, і до кого ми можемо виглядати, щоб заснувати його?

¹² Світовий уряд є потрібний для збереження та щастя людської родини. Як час проходить то цей факт є все більше і більше признаний. Але чи такий уряд може прийти лише через людське зусилля? Чи чоловік у цьому так званому Віці Мудрости є останній на якого ми можемо надіятися завести всепотрібний світовий уряд? Чи нема нічого вищого від чоловіка та його хвальковитої науки до чого ми могли б звернутися? На щастя ми маємо щось вищого! Ми маємо великого Управителя всесвіту, якого наша земля є лише маленькою частиною. Він не повинен мати трудности управляти нашою землею. Тому що Він є Творцем землі, то люди сподіваються, що Він буде управляти нею. І Він буде управляти нею. Хто може стримати Його?

13. Чому воно є непотрібно тепер сперечатися про світовий уряд, і до чого таке сперечання доведе?

¹³ Сьогодні, зрозумівши потребу на світовий уряд, люди не потребують сперечатися, який цей уряд повинен бути, як він повинен діяти, хто повинен займати посаду управителя, і як такий світовий управитель повинен називатися й як він буде вибраний. Давно перед початком цієї системи найвища живуча влада вже вирішила завести світовий уряд для всього людства. На загал люди, відкидали цю владу і її рішення та наміри. Коли провідники цього атомного віку далі відкидатимуть її то це значитиме, що вони будуть стягати на себе багато непотрібного клопоту й нічого не придбають, але лише попадуться в нещастя, яке вони надіються обминути людським світовим урядом.

14, 15. (а) Чому тема світового уряду не є нічого нового для найвищої власті? (б) Який урядовий декрет ця влада спричинила бути опублікованим в Єрусалимі в восьмому столітті перед З.Д.?

¹⁴ Найвища влада є одним джерелом усього правильного уряду. Для цієї влади світовий уряд над людством не є нічого нового або сучасного. Більше як дві тисячі шістсот років перед цим атомним віком Він спонукав опублікувати урядовий декрет, який має сповнитися в нашому часі. Цей декрет був надрукований у восьмому столітті перед нашою Загальною Добою. В той час Асирія, з її столицею в Ніневії, була головною світовою силою, але, всупереч її великих нападів, вона не сталася світовим урядом. Там було місто, якому Асирія загрожувала, але ніколи не могла підневолити. Це місто було Єрусалим. В цьому місті слідуючий урядовий декрет був проголошений й записаний; і тут ми наводимо переклад цього декрету в українську мову, який був ухвалений покійником Папою Йоаном XXIII:

¹⁵ “Бо дитятко народилося нам, і син був даний нам, і уряд на раменах його: і кликнуть ім’я йому Дивний, Порадник, Бог могутній, Отець надходячого світу, Князь Миру. Його імперія буде множитися, і без кінця буде мир: він буде сидіти на троні Давида, і у царстві, його, щоб заснувати й укріпити його правосуддям відтепер й аж навіки: ревність Господа Саваота це виконає”.— Іса. 9:6, 7, Дя.

ОБІЦЯНИЙ КНЯЗЬ

16, 17. (а) Що той урядовий декрет передсказав? (б) Як той титул “Князь Миру” неправильно прикладали в Індії кілька літ тому?

¹⁶ Тими словами Бог передсказав засновання світового уряду в якому буде вічний мир, бо правління буде спочивати на раменах того, що називається Князь Миру. Цю назву не мав мати ніхто інший як той, що буде володіти над людством. Кілька років тому цю назву неправильно приложили до могутнього генерала та політичного провідника. Коли він ще був президентом найсильнішої військової республіки в західному блоці народів, він відвідав Індію. 9-го грудня, 1959 р. він прибув до столиці Індії, Нової Делії, і один з багатьох часописів повідомляючи про цю подію сказав:

¹⁷ “В Індії не було такого натовпу людей від смерти [Магатми] Ганді. Більше як мільйон людей товпилися по вулицях Нової Делії вимахуючи руками та кричачи. . . (“Нехай довго живе Айзенгавер!”) . . . (“Привіт Айзенгаверові!”) Вгорі над шумом та криком можна було бачити червоний та білий прапор на якому було написано: ‘АЙЗЕНГАВЕР — КНЯЗЬ МИРУ’”.— Вартова Башта, з 15-го вересня, 1960 р., сторона 549, (анг.).

18. Чому обіцяний Князь Миру, який також називається Бог Могутній, не може бути президентом якоїсь республіки на землі сьогодні?

¹⁸ Але, після тієї події його власний народ брав участь у війні в південно східній Азії, яка загрожувала побільшитися в війну, яка могла відібрати мир від цілої землі. Все це доказує як даремно воно є давати назву “Князь Миру” звичайному чоловікові, хоч декотрі індуси й вірили, що Айзенгавер був Вішну Ка Аватар, втілення бога Вішну. Правда, що урядовий декрет Господа сил небесних сказав, що цей обіцяний Князь Миру також буде називатися Богом могутнім, але він ніколи не міг би бути президентом Сполучених Штатів Америки або якої-небудь іншої республіки на землі сьогодні. Господь сил небесних сказав, що цей Князь Миру мав “сидіти на троні Давида, і у царстві його”.

19, 20. (а) Що вимагалося від того Князя Миру щодо його походження? (б) Яку угоду вимагаючи цього зробив Господь сил небесних із вірним Давидом?

¹⁹ Це вимагало, щоб Князь Миру був потомком Давида із Віфлеєму, який був царем в Єрусалимі в одинадцятому столітті перед нашою Загальною Добою й якого царство сягало від річки Ефрат на південь до Єгипетської річки. (1 Мойс. 15:18) Цьому вірному Давидові, Господь сил небесних зробив урочисту обітницю, що царська сила завжди зостанеться в його родині і що його царство тому буде вічне. (2 Сам. 7:1—17) В мові Дуя Переклада Святої Біблії, один стародавній надхнений псалмоспівець висловив Божу обітницю в оцей спосіб:

²⁰ “Тоді Ти промовив видінням Своїм святим і сказав: Я положив поміч на того, що є могутній, і Я підніс вибраного з людей Моїх. Я знайшов Давида, слугу Свого: Своєю святою оливою Я помазав його. . . . Мою ласку Я не відберу від нього: і правда Моя не схибне. І Я не збезчещу Своєї угоди: і слова, що виходили із уст Моїх, Я не зміню. Коли Я присягнув святістю Своєю: Я не буду говорити неправди Давидові: його насіння буде тривати повіки. І його престол передо Мною — як сонце: так як місяць, що є досконалий повіки, і вірним свідком на небі”.— Пс. 89:19—37, АП.

21, 22. (а) Отже, що цей Князь Миру мусить бути відносно спадковости? (б) Яке інше пророцтво висказав Ісая про народження цього Князя?

²¹ Тому що Господь сил небесних рішив відносно Князя Миру, що “його імперія помножиться й що миру його не буде кінця”, то цей Князь, на якого раменах уряд буде положений мусить бути Постійним Спадкоємцем царя Давида. Щоб це сповнилося, то Спадкоємець Давидового вічного царства мусить народитися на землі в Давидовій родині. Його народження було передсказане й воно мало зазначити поворотну точку в історії. Ще одно пророцтво про народження цього Князя промовив пророк Ісая коли союз ворожих народів загрожував царству царського дому Давидового в Єрусалимі. Ісая сказав тодішньому цареві:

²² “Послухайте, доме Давидів: Чи мало вам трудити людей, що трудите також Бога мого? Отже Господь Сам дасть вам знака: Ось діва в утробі зачне, і сина породить, і його ім’я буде Еммануїл”.— Іса. 7:13, 14, Дя.

23. Що Маттей, Левій пише про народження цього сина яко історичний факт і яко сповнення божественного пророцтва?

²³ Народження цього сина вже давно тому було історичним фактом. Це є доказано, без жодного сумніву в історичних документах, що Господь сил небесних виконав це чудове народження так як Він обіцяв зробити. Воно є записане в історії й цих записів не можливо заперечити або знищити. Митник римської імперії, називаючись Маттей, Левій, пояснює як це народження відбулося від божественної сили. Він називає цю діву матір Марією. Звертаючи нашу увагу на факт, що це народження було сповненням пророцтва Господа сил небесних через Свого пророка Ісаю, Маттей, Левій каже: “Все це сталося, щоб сповнилося те, що Господь промовив через пророка, кажучи: “Ось діва в утробі зачне, і сина породить, і назвуть йому ймення Еммануїл, що в перекладі є, Бог з нами”. (Мат. 1:22, 23, Дя) Згідно з Божою заповідю, дитину назвали Ісус.

24, 25. (а) Яке дослідження зробив лікар Лука за нашого першого століття про його народження? (б) Згідно з Лукою, що ангел Гавриїл сказав Марії про сина її, який мав народитися?

²⁴ Один лікар за першого століття Загальної Доби зробив перегляд, щоб заснувати правдивість тодішньої чутки про це чудове народження Ісуса. Тоді цей лікар Лука написав ці факти своєму приятелеві, Теофілові, щоб підкріпити віру цього віруючого. Лікар Лука пише, що в часі коли ангел Гавриїл повідомив Марію, що Бог вибрав її статися дівою матір’ю Сина Божого, він сказав до неї:

²⁵ “Ось ти в утробі зачнеш, і сина породиш, і даси йому ймення Ісус. Він же буде Великий, і буде зватися Сином Всевишнього; і Господь Бог дасть йому престола Давида батька його; і він буде царювати в домі Якова повіки. І царству його не буде кінця. . . . Святий дух зійде на тебе, і сила Всевишнього обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде називатися Сином Божим . . . . ніяке слово не буде неможливим у Бога”.— Луки 1:28—37, Дя.

26, 27. (а) Що інформація Луки помагає нам вирішити про народження й його місце? (б) Згідно з Лукою, як Бог підніс свідків про народження дитини тієї ночі?

²⁶ Лікар Лука записав історичні факти та цифри, якими ми можемо вирахувати рік Ісусового народження. Він показує як Ісус народився в місті Віфлеємі, так як пророк Михея передсказав сім століть перед тим. (Луки 2:1—7; Мат. 2:1—16; Мих. 5:2) Народження було в стайні в переповненому місті, де особу можна легко загубити між людьми. Але про це народження було більше свідків ніж матір дитини, Марія та її названого батька Йосифа. Бог підніс свідків, щоб посвідчити про народження Свого Сина. Він післав ангела показати пастухам, які були в полі в Віфлеємі як вони могли знайти цю новонароджену дитину в яслах.

²⁷ Ангел показав, хто ця дитина дійсно була й яка її майбутність мала бути, кажучи: “Бо цього дня народився вам Спаситель, який є Христос Господь у місті Давида”. Крім тих свідків, пастухів були ще й небесні свідки, бо після цього проголошення, “з ангелом з’явилася небесна товпа, хвалячи Бога й кажучи: Слава Богові на висоті, а на землі мир людям доброї волі”. Зараз після цього пастухи знайшли цю новонароджену дитину так як ангел сказав їм і вони сталися наочними свідками народження Сина Божого. Тоді вони вернулися до своїх стад, “прославляючи та хвалячи Бога за все, що почули та побачили, так як їм було сказано”.— Луки 2:1—20, Дя.

28. (а) Яку посаду ця дитина мала займати до царя Давида? (б) Яке питання виринає про уряд цієї дитини, і чому?

²⁸ Ця дитина мала статися Божим Христом або Помазаним і вона мала бути Господом царя Давида. Цар Давид, якому Бог обіцяв вічне царство, володів лише над малою частиною світу на Середньому Сході. Також, згідно з тим, що ангел Гавриїл сказав Марії, її Син Ісус мав отримати “трон Давида батька свого” і мав “царювати в домі Якова”, цебто сказати над народом, який походив від патріярха Якова, правнука Авраама. Як міг цей уряд, який мав спочивати на раменах Ісуса Христа бути світовим урядом, урядом над усім людством?

29. (а) Що його влада над Давидом показує? (б) Як Давид показав, що він буде мати Господа над собою?

²⁹ Що його уряд буде більший від Давидового можна було бачити з проголошення ангела, що цей новонароджений Ісус станеться не лише передсказаним Христом, але й Господом, цебто сказати Господом навіть над царем Давидом, що тоді царював над Ізраїлем або Яковом. Сам Давид показав, що Ісус буде Господом над ним, записуючи те, що Господь Бог сказав йому. Давид писав: “Господь сказав Господеві моєму: Сядь по правиці в Мене: аж поки не зроблю ворогів твоїх підніжком твоїм. Господь вишле жезло сили твоєї з Сіону: царюй серед ворогів своїх”.— Пс. 110:1, 2, АП.

НЕПРАВИЛЬНИЙ СВІТОВИЙ УРЯД ВІДКИНЕНИЙ

30. (а) Чому жоден із наступників кесарів у Римі не був світовим управителем? (б) В якому році Иоан Хреститель появився й почав проповідувати?

³⁰ У першому столітті нашої Загальної Доби, за подіями з якими ми тепер маємо до діла, римська імперія була пануючою світовою силою. Але вона не була світовим урядом. Багато урядів поза кордонами цієї імперії не приймали Рим за центральний уряд. Вони далі трималися своїх народних сувереннітетів. Отже жоден із кесаревих наступників у Римі не стався світовим правителем з світовим урядом спочиваючи на раменах його. За світською історією, то п’ятнадцятий рік римського імператора, кесаря Тиберія, закінчився 13-го серпня, 29-го року. Перед цим, протягом п’ятнадцятьох років Тиберійового царювання з’явився Йоан Хреститель на Середньому Сході, проголошуючи близькість царства небесного, або царства Божого. Це був уряд вищий від уряду імперіяльного Риму.

31, 32. (а) Коли Ісус перше приступив до Йоана Хрестителя, і чому? (б) Який знак Йоан дістав на якого він чекав?

³¹ Десь шість місяців після того як Йоан Хреститель почав свою роботу й проголосив прихід когось більшого від себе, Ісус, Син Марії приступив до нього, щоб охреститися. Він був безгрішний, але він намагався, щоб Йоан охрестив його. Охрестивши його, Йоан тоді побачив знака, за яким він мав дивитися. Маттея 3:16, 17 каже:

³² “І Ісус охрестившись, вийшов із води, і ось небеса відчинилися перед ним: і він побачив Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на нього. І ось голос почувся із неба: Це Син Мій улюблений, що Я його вподобав”.— Дя. Також побачте Йоана 1:29—34.

33. (а) При тій події, то в який стан хрещений Ісус прийшов? (6) Яку угоду Бог зробив із Ісусом коли помазуючи його духом?

³³ Тоді Ісус стався Христом, бо Бог Отець помазав його Своїм святим духом. Відтоді він міг називатися Ісус Христос. Його предок, пастух Давид був помазаний олією статися царем свого народу. Так само й Ісус був помазаний, тільки не олією, але святим духом із неба. Це призначило його бути царем, так, навіть Господом над царем Давидом, тому що він увійшов у вище царство. Народившись від Марії в Давидовій родині, Ісус мав природне право до Давидового трону та царства, які були земські. Але бувши помазаний святим духом від Бога на небі, Ісус стався спадкоємцем небесного царства. Коли Бог помазав його, то Він зробив угоду з Ісусом, Своїм Сином про небесне царство; так як Ісус пізніше сказав своїм вірним апостолам: “Я даю вам, так як Отець дав мені, царство; щоб ви могли їсти та пити при столі моїм у моїм царстві й сидіти на престолах”. (Луки 22:29, 30, Дя) Це царство було вище від Давидового.

34, 35. (а) Що було пропоновано Ісусові сорок днів після його хрещення, і як? (б) Що Ісус сказав у відповідь на це?

³⁴ Сорок днів після Ісусового хрещення та помазання святим духом йому було дано нагоду управляти світовим урядом. А хто давав йому цей уряд? Це не був Бог, який зробив угоду з ним про небесний уряд. Ні, це був Сатана Диявол. Ісус лише кінчив постити сорок днів. І це якраз тоді, що Диявол поставив перед Ісусом цю нагоду, яка противилася Божій угоді про вічне небесне царство. Диявол старався спокусити Ісуса Христа даючи йому земський уряд. Про цю одну з трьох спокус, які були представлені перед Ісусом, лікар Лука каже:

³⁵ “Диявол повів його на високу гору й показав йому всі царства світу в миг часу. І тоді він сказав йому: Дам тобі всю цю силу й славу їх; бо мені вони були дані, і я даю кому хочу. Тож коли ти поклонишся передо мною, то все буде твоє. І відповів Ісус йому та й сказав: Є написано: Будеш клонитися Господеві Богові своєму, і лише Йому будеш служити”.— Луки 4:5—8, Дя.

36. Що такий світовий уряд міг значити для людства, і чому Ісусове відкинення світового уряду не пошкодило людству?

³⁶ Ви можете собі уявити, що могло б статися з поганською римською імперією за того часу, коли б Ісус був прийняв те царство. Чи б свята римська імперія була заснована в 800 р. З.Д., щоб продовжатися більше як тисячу років? Чи стародавній Єрусалим стався б світовою столицею? Але такий світовий уряд, якого Диявол давав Ісусові Христові значило б світовий уряд під невидимим правлінням Диявола, якого Ісус Христос назвав “князем світу цього” і якого християнський апостол назвав “богом світу цього”. (Йоана 16:11; 2 Кор. 4:4, Дя) Цей уряд не був би кращий від того, якого пропонує Сполучена Світова Федерація, або Арнолд Й. Тойнбі. Це значить, що тоді не було б царства Божого, не було б царства небесного з помазаним князем миру сидячого на троні. Ну, тоді чи Ісус Христос зробив зле відмовляючися світового уряду від Сатани? Зовсім ні!

37. Около три роки й пів пізніше, як “царства світу” трактували Ісуса в Єрусалимі?”

³⁷ О які вдячні ми повинні бути за те, що Ісус вірно тримався тієї угоди, яку Господь Бог зробив із ним про вічне небесне царство. Він не хотів почитати нікого іншого крім Господа Бога свого. Яких три роки й пів пізніше “царства світу”, яких Диявол давав Ісусові в нагороду за почитання Диявола, обернулися проти Ісуса й розп’яли його. Диявольська товпа в Єрусалимі відкинула його за свого царя й кричала: “Ми не маємо царя, крім кесаря”. Цар Ірод Антипа з Галілеї не робив ніякого зусилля, щоб хоронити Ісуса від смерти; і Понтій Пилат, управитель, який тоді представляв імперіяльний Рим віддав невинного Ісуса на розп’яття, щоб задовольнити шумливу товпу.— Йоана 19:14—22; Луки 23:1—12; Дії 4:25—29, НС.

38. Чому так зване Християнство не може нарікати про таке огидне поводження дев’ятнадцять століть тому?

³⁸ Дійсно це було дуже зневажливе поводження! Але чи так зване Християнство сьогодні має причину нарікати проти такого поводження дев’ятнадцять століть тому? Чи “царства світу” сьогодні не роблять ту саму річ, у дійсності або у принципі? Вони воювали першу й другу світову війну, але не за Божим царством. В 1919 р. вони вибрали Ліґу Націй, а в 1945 р. організацію Об’єднаних Націй, і таким чином відкинули царство небесне Ісуса Христа. В їхнім крайнім націоналізмі й додержуванню народного сувереннітету, вони кажуть перед Господом Богом: “Ми не маємо царя, крім кесаря”. Крім того, що вони робили з тими правдивими християнами, які вірно вибрали Ісуса Христа за царя замість кесаря? Історичні записи про їхні вчинки говорять самі про себе.

ЗАКЛАДАЮЧИ ОСНОВИ НА ПРАВИЛЬНИЙ СВІТОВИЙ УРЯД

39, 40. (а) Що ті стародавні “царства світу” предбали коли вони противилися Божому Помазаному? (б) Як, на свято П’ятидесятниці, апостол Петро пояснив, що Бог поборов наміри “царства світу”?

³⁹ Але, що ті стародавні “царства світу” дійсно досягнули коли вони противилися Тому, що Бог помазав на провідника в Свойому обіцяному царстві Божому? Певно, що вони не могли перешкодити Божому намірові, щоб завести праведний світовий уряд над усім людством, живучим і мертвим. Як Бог поборов зловісні наміри “царства світу” пояснює християнський апостол Петро п’ятдесят один днів по смерті Ісуса Христа.

⁴⁰ Промовляючи до тисячів святкуючих жидів на свято П’ятидесятниці в Єрусалимі, Петро сказав: “Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назарянина, Мужа, що його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте, Того, що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп’яли та забили. Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, . . . вона бо тримати його не могла. . . Бог Ісуса цього воскресив чого свідки всі ми! А отож, як правицею Божою був він вознесений, і обітницю Духа святого прийняв від Отця, то й злив він оте, що ви бачите й чуєте. Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я твоїх ворогів підніжком ногам твоїм! Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп’яли ви!”— Дії 2:22—36, Дя.

41, 42. (а) Піднесенням Ісуса до неба, як Бог виповнив Свою угоду про становище “Князя”, як пишеться в Псалмі 89:26, 27, АП? (б) Отже це підвищення постачило потрібний стан на що відносно Князя?

⁴¹ В цей дуже чудовий спосіб, Ісус, колишній тесляр із Назарету, стався “Христом князем”, про якого ангел Гавриїл передсказав пророкові Даниїлові. (Дан. 9:21—26, Дя) Через своє вознесення на небо, і сідаючи по правиці в Бога, цей “Князь Христос” стався “Господом” над своїм предком, царем Давидом. Це вознесення доповнило Божу обітницю так як вона міститься в угоді зроблена з Давидом про вічне царство; так як ця угода є висловлена в надхненій псалмі: “Він мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого! Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів”.— Пс. 89:26, 27, АП.

⁴² Це вознесення Ісуса Христа до правиці Бога в небі статися “Господом” Царя Давида й бути “високо над іншими царями землі” постачило потрібний стан положити світовий уряд на рамена Князя Миру.

ВИЩИЙ ВІД ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

43. (а) Що люди сперечаються, світовий уряд повинен бути політично, і чому він не може бути успішним? (б) Чому Князь Миру мусить виконати це завдання?

⁴³ Люди на землі, які пропонують чоловіком-витворений світовий уряд сперечаються, що він мусить бути вищим від державної влади, цебто сказати, за поясненням словаря, “сягаючи поза політичні обмеження існуючі в народах або бути вільними від таких обмежень”. Навіть самі з себе люди можуть завести такий уряд управляти світом людства. Але такий уряд ніколи не може зустрінути вимог і ніколи не зможе бути успішним. Успішний світовий уряд мусить бути вищий від державної влади. Він мусить бути надприродним, цебто сказати вищим від природного, народного або міжнародного уряду. Він мусить бути надлюдським урядом. Лише Бог, який є надлюдським або надприродним може постачити такий уряд для всієї людської родини. Лише особа, що є надприродна або надлюдська може служити за світового управителя. Тому то небесний “Князь Христос” мусить виконати цю роботу.

44. Чи надлюдський світовий уряд, буде частиною “царств світу”, і коли Ісус точно говорив про це?

⁴⁴ Той надприродний світовий уряд не прийде від “царств світу цього”, яких Христос не хотів прийняти з рук Диявола. Такий уряд не буде перетворенням, побільшенням або поправленням організації Об’єднаних Націй. Він не буде частиною “царств світу”. Ісус Христос пояснив це коли він стояв перед римським управителем, Понтійом Пилатом, і відпирав фальшиве обвинувачування, що він був бунтівником проти Риму. Коли управитель запитав його: “Чи ти є царем жидів? . . . Що ти зробив?” Ісус відповів: “Моє царство не з цього світу. Коли б моє царство було з світу цього, то мої слуги старалися б, щоб мене не видали жидам; але царство моє не звідси”.— Йоана 18:33—36, Дя.

45, 46. (а) З якого джерела прийде Христове царство, і як воно буде рівнятися із царством царя Давида? (б) У видінні післане Даниїлові, що чотири звірі символізували, але хто засів царство?

⁴⁵ Отже царство Ісуса Христа не мало бути ні з людського, ні з диявольського джерела. Воно мало походити від Бога. Воно мало правити з неба. Воно мало включати Давидове царство, але мало бути багато більше від нього. Коли Ісус був на землі, то він називав себе Сином людським. Більше як п’ятсот років перед народженням Христа, Бог передсказав, що уряд цього Сина людського буде, не народний, але буде поширений по цілому світові. Бог післав сон Своєму пророкові Даниїлові у першому році царювання Валтасара у Вавилоні. В тому сні Даниїл бачив чотирьох страшних звірів і Божий ангел пояснював символічне значення цих диких звірів, кажучи:

⁴⁶ “Ці великі звірі, що їх чотири,— це чотири царі встануть з землі. І приймуть царство святі Всевишнього, і будуть міцно держати царювання аж навіки, і аж на віки віків”.— Дан. 7:1—18, Дя; також АП.

47. Після вигублення чотирьох звірів то, що Даниїл бачив у нічних видіннях?

⁴⁷ Коли Даниїл закінчив говорити про божественний суд у небі й виконування Божого засуду над чотирьма символічними звірями, він каже: “Я бачив у видіннях ночі, аж ось разом із небесними хмарами йшов ніби Син людський, і прийшов аж до Старого днями, і його підвели перед нього. І йому було дане панування й слава та царство, і всі народи, племена та язики будуть служити йому. Панування його пануванням вічне, яке не спиниться, а царство його не буде зруйноване”.— Дан. 7:13, 14, Дя.

48. (а) Хто буде мати участь із ним у його небесному царстві? (б) Чому нам не треба боятися відносно його здібності прийняти відповідальність світового уряду?

⁴⁸ Даниїла (7:27) ясно показує, що святі послідовники Ісуса Христа, Сина людського будуть мати участь у небесному царстві. Але, коли уряди цілого світу людства будуть спочивати на раменах його, то це положе дуже велику відповідальність на Князя Миру, Сина людського. Але, тут нема страху, бо він є добре кваліфікований на цю роботу. Перед тим, коли він лишив землю вертаючися до неба, він сказав учням своїм: “Вся сила є передана мені на небі й на землі”. (Мат. 28:18, Дя) Навіть коли він був на землі яко чоловік, він показав свою охоту та здібність прийняти світову роботу й її клопоти.

ВЕЛИКИЙ СВІТОВИЙ КЛОПІТ

49. (а) Яку велику світову проблему Ісус прийшов до землі зустрінути та знищити? (6) Що Йоан Хреститель указував відносячись до Ісуса яко “Агнцем Божим”, який відбирає гріхи світу?

⁴⁹ Один із найбільших світових клопотів є усунення “гріху світу”. Цей клопіт підкреслює побільшення злочинства по цілому світі. Син Божий з метою прийшов до землі, щоб побороти цей світовий клопіт, хоч воно й вимагало найбільшого несамолюбства й самопожертвовання, віддаючи своє людське життя. Коли Ісус Христос закінчив сорок днів посту й коли Диявол скінчив спокушувати його, він вернувся назад до Йоана Хрестителя. Побачивши його Йоан Хреститель сказав учням своїм: “Ось Агнцеь Божий, Ось той, що відбирає гріхи світу”. (Йоана 1:29, Дя) Йоан Хреститель був сином жидівського священика й знав, що вони жертвували ягнятко в храмі в Єрусалимі, щоб предбати духовних користей для його держави поліпшити їхнє споріднення з Богом. Отже, коли Йоан назвав Ісуса “Агнцем Божим”, це показувало, що Бог постачив Свого Сина Ісуса на жертву, що його кров буде пролита для обчищення цілого світу від гріха.

50, 51. (а) Так як було показано в законі поданий через Мойсея, що було потрібно, щоб обчистити гріхи грішного людства? (б) Яке пророцтво Ісаї Ісус знав мусіло сповнитися в ньому?

⁵⁰ Надхнений лист до християнських жидів показує як Бог заснував Свою угоду з ізраїльським народом і дав їм закон через посередника Мойсея. Тоді в Жидів 9:22 ми читаємо: “І майже все за Законом кров’ю обчищується, а без пролиття крови нема відпущення”. Ісус знав, щоб йому постачити людської крови для обчищення гріхів людства, то він мусів положити своє тілесне життя. Він знав, що пророцтво Ісаї, в п’ятдесят третьому розділі мусіло сповнитися в ньому. Там є написано:

⁵¹ “А він був ранений за наші гріхи, за наші провини він мучений був, кара на ньому була за наш мир, його ж ранами нас оздоровлено. Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошилися кожен на власну дорогу, і на нього Господь поклав гріх усіх нас. Він гноблений був та понижуваний, але уст своїх не відкривав. Як ягня був проваджений він на заколення, і як овечка перед стрижіями своїми мовчить, так і він не відкривав своїх уст. Тому то дам уділ йому між великими, і з потужними буде ділити здобич за те, що на смерть віддав душу свою, і з злочинцями був порахований, хоч гріх багатьох сам носив і заступавсь за злочинців!”— Іса. 53:5—7, 12, Дя.

52, 53. (а) Що Ісус сказав про постачення викупу для багатьох? (б) За чиє життя Ісус віддав своє тіло, і за чиї гріхи він стався жертвою?

⁵² При кінці свого земного життя Ісус сказав учням своїм: “Син людський прийшов не на те, щоб служили йому, а щоб послужити, і віддати життя своє на викуп за багатьох”.— Мат. 20:28, Дя.

⁵³ І зараз після того, як Ісус чудом нагодував п’ять тисяч осіб, з п’ятьох буханців хліба й двох риб, він сказав: “Я живучий хліб, який прийшов із неба. Коли хто їсть цей хліб, він буде жити повіки; і хліб, що я даю є тіло моє за життя світу”. (Йоана 6:51, 52, Дя) Отже коли апостол Йоан писав його співвіруючим він мусів казати: “А коли хто згрішить, то маємо заступника перед Отцем,— Ісуса Христа, праведного. Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу”.— 1 Йоана 2:1, 2, Дя.

54, 55. (а) Як кров Агнця Божого рівняється із кров’ю звірячих жертв у релігійних церемоніях або вояків, які вмирають на полі битви? (б) Згідно з словами до Жидів 5:5, 6, чим Бог зробив Свого Сина, щоб постачити цю жертовну службу?

⁵⁴ Уся кров звірячих жертв по релігійних церемоніях, так, і вся людська кров вояків, яку пролили на полі битви протягом минулих століть, не може відібрати гріх і його кару, смерти від присудженого людства. Але кров, досконалого, чистого, безгрішного Агнця Божого, Ісуса Христа, постачила жертву, яку Бог прийняв за обчищення “гріха світу”, щоб поставити людство чистим перед Богом. Ця провізія відчинила дорогу для людства набути вічне життя на райській землі в Божім праведнім порядку під небесним царством Христа. Щоб доповнити цю жертовну службу, Бог зробив Свого Сина Своїм Первосвящеником, служити на користь усього грішного світу людства. Так, каже Павлів лист до Жидів 5:5, 6, (Дя), де є сказано:

⁵⁵ “Так і Христос — не сам він прославив себе, щоб первосвящеником стати, а Той, що до нього сказав: Ти Мій Син, Я сьогодні тебе породив. Як і в іншому місці говорить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим”.

56. (а) Через свою жертовну роботу, чому він правильно називається Князь Миру? (б) Що Ісус сказав показуючи чи його жертва дати людству вічне життя була лише для живих?

⁵⁶ Тепер він уже не є земним священиком, але так як в Жидів 8:1 пригадується нам: “Маємо Первосвященика, що засів на небесах, по правиці престолу величности”. (Дя) Представивши перед Богом цінність своєї досконалої жертви, цей Первосвященик приготовив дорогу для людства примиритися з Богом і завести мир між ним а Богом. Це є одна з причин чому Цей, на якого раменах є положений світовий уряд Божого нового порядку, називається “Князь Миру”. Пожертвувавши своє власне досконале людське життя він зробив провізію на вічне життя для всіх із людства, які будуть коритися йому. Це включає й воскресення мертвих, бо Ісус Христос сказав: “Я є воскресення й життя”; і “повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення суду”.— Йоана 11:25; 5:28, 29, Дя.

57. (а) Чому титул “Отець майбутнього світу” також є придатний для Князя Миру? (б) Яке питання це підносить про людський світовий уряд?

⁵⁷ Даючи вічне життя своїм земним підданцям, цей небесний Князь Миру станеться немов отець їм. Тому, то він має й іншу дуже придатну назву “Отець майбутнього світу”, або “вічний Отець”. (Іса. 9:6, Дя; АВ) Сповнюючи отцівську посаду він буде лікувати так як він робив коли він був Сином людським на землі й він дасть досконале тілесне та розумове здоров’я слухняному людству, роблячи їх цілком досконалими на землі, яка буде перетворена в рай так як було в Еденському городі, “раю розкошів”. (1 Мойс. 2:8, Дя) Який світовий уряд установлений політиканами сьогодні може предбати такі користі навіть тим, що живуть під таким урядом, нічого й не згадуючи про безліч більйонів людей, що померли перед заснуванням такого уряда?

ВІДБИРАЮЧИ НАДЛЮДСЬКУ ПЕРЕПОНУ

58. (а) Через віки, що було перепоною для всесвітнього миру? (б) Що ніякий людський світовий уряд ніколи не може зробити про цю перепону?

⁵⁸ Віками людство зустрічало надлюдську перепону до всесвітнього миру або свободи від війни. Та перепона була Сатана Диявол і його демони. Світорозумні люди можуть насміхатися з його існування й можуть заперечувати, що він бере участь у світових людських справах, але Ісус Христос не насміхався із цього. Він дійсно відпирав спокуси Сатани Диявола й назвав його “князем світу цього”. (Йоана 16:11, Дя) А що сьогодні люди дійсно несвідомо почитають того Сатану Диявола, апостол Павло показав коли він назвав його “богом світу цього”. В гармонії з цим фактом, Сатана Диявол пропонував Ісусові світовий уряд коли б Ісус припав перед ним та почитав його. (2 Кор. 4:4; Мат. 4:8—10, Дя) Сатана Диявол не є сам, але він має багато демонських ангелів, яких число ми не знаємо. Остання книга Святої Біблії каже, що Сатана Диявол “зводить цілий світ”. (Апок. [Одк.] 12:7—9, Дя) Жоден світовий уряд, якого люди є в силі заснувати не може усунути цього невидимого духовного надлюдського бога й князя світу цього з його демонами.

59, 60. (а) Отже, якого світового управителя цей стан вимагає, і як Князь Миру зустріне цю потребу? (б) В якому “короткому часі” ми тепер, безсумнівно, живемо, і що люди вимагають?

⁵⁹ Тому, то цей стан вимагає світового управителя, який також є невидимий, духовний, надлюдський й більше могутній від “бога” Сатани Диявола та його демонських ангелів. Воно вимагає світового управителя, який може схопити цього фальшивого бога й зв’язати його разом із його демонами. Такого потрібного світового управителя Господь Бог постачає нам, а саме, Свого небесного сина, “Князя Миру”. В останній книзі Святої Біблії в Апоколіпсис, яка є “Одкриття від Ісуса Христа, якого Бог дав йому, щоб об’явити Своїм слугам те, що вкоротці має статися”. Воно передсказує, що Князь Миру стримає Сатану й його демонів. (Апок. 1:1, Дя) Символічною мовою воно дає нам образок народження Божого царства на небі.

⁶⁰ Одразу після цієї чудової події, на небі відбувається велика війна, і Сатана Диявол з його демонськими ангелами є скинені до землі, де він “має короткий час” виконувати свої лукаві діла між людством. Це скинення Сатани й його демонів до землі становить час “горя для землі й для моря”. (Апок. 12:1—12, Дя) А чому якась обсервуюча особа буде сумніватися, що ми тепер живемо в тому “короткому часі” небувалого світового горя для людей на землі й на морі? Світовий переполох спричинений таким горем спонукує в людях бажання мати такий світовий уряд.

61. (а) Де Ісус дав відповідь на питання про знак свого приходу в світовий уряд? (б) Де ми можемо знайти “початки смутку” про які Ісус говорив?

⁶¹ Дев’ятнадцять століть тому апостоли запитали Ісуса, який буде знак його приходу в Богом-обіцяний світовий уряд. Ісусову довгу відповідь на їхнє питання можна прочитати в Маттея, в двадцять четвертому й двадцять п’ятому розділі; Марка тринадцятому розділі, і в Луки двадцять першому розділі. Ісус передсказав, що “початок горя” буде міжнародна війна в якій “царство встане проти царства”, і хвороби, голод та землетруси. (Мат. 24:7, 8, Дя) Чи такий “початок горя” найшов на нас у 1914 р., коли вибухнула перша світова війна з її страхом та нещастям? Коли це ще не сталося, то в якому часі історії нам сподіватися їх? Що нам ще треба сподіватися коли цих подій не можна називати “початком горя”?

62. (а) Згідно з Ісусовим пророцтвом, як ми можемо бути іншими від людей, які загинули в потопі за Нойового часу? (б) До чого нам тепер треба звернутися, і чому?

⁶² Тепер є час поступати розумно й зрозуміти певний знак, який показує значення подій згідно з Божим пророчим Словом. Ми не хочемо бути так як були люди за днів Ноя перед великим потопом. Про них Ісус сказав у цьому самому пророцтві про “початок горя” й те, що буде наслідувати їх: “І не знали аж поки не прийшов потоп та й не забрав усіх, так буде й прихід Сина людського”. (Мат. 24:37—39, Дя) Тому що “початки горя”, які відбулися лише пів століття тому назад були такі страшні, то яка буде найвища точка цього горя? Отже тепер є час звернутися до світового уряду, який спочиває на раменах Князя Миру. Лише цей уряд може схоронити й зберегти нас через кінець цієї системи, який то кінець уже близько. Лише він може воскресити наших любих мертвих з гробів, щоб вони жили під досконалим правлінням.

63. Хто мусить уступитися перед світовим урядом Князя Миру, і коли “короткий час” теперішнього горя закінчиться?

⁶³ “Царства світу” мусять уступитися перед світовим урядом Князя Миру. Також Сатана Диявол і його демонські ангели мусять уступитися. Ці зводителі цілого світу, ці, що плекають війну, переполох, злочинство, моральне зіпсуття й фальшиве почитання мусять бути зв’язані та ув’язнені в безодні, далеко від дотику з людьми на землі. З цим надлюдським досягненням, то “короткий час” страшного “горя для землі й моря”, закінчиться.

64. Як довго буде тягнутися програма роботи того світового уряду, і чому це не буде вимагати заступника для його провідництва?

⁶⁴ Тоді світовий уряд на раменах Князя Миру буде володіти цілою землею. Його програма для людства, живих та мертвих, не буде так званий П’ятирічний План або план, який є обмежений коротким життям людського провідника. Згідно з Божим Словом це буде тисячолітня програма роботи, без перешкоди від Диявола або його демонів. (Апок. 20:1—6, Дя) Князь Миру тепер має безсмертне небесне життя й яко світовий управитель, йому не треба буде мати наступника, і він не буде мати наступника.— Жид. 7:15—25, Дя.

65. (а) На чиє добро й чию славу та програма буде відбивати? (б) Чому слова ангелів у Луки 2:14 не були промовлені надармо?

⁶⁵ Зодягнений всією силою на небі та на землі, яку то силу він тепер має, яке добро він зможе предбати для всього людства протягом тисячу років свого царювання з його прославленою церквою або собором! Як гарно це буде відбивати славу Бога, Отця свого! Отже не надармо, військо небесних ангелів казали однозвучно в часі його людського народження дев’ятнадцять століть тому: “Слава Богові на висоті: а на землі мир між людьми доброї волі”. (Луки 2:14, Дя) Пророцтво, що передсказало його народження, його уряд, і його назви каже: “Його імперія буде множитися, і миру його не буде кінця”. (Іса. 9:6, 7, Дя) Отже майбутність усього людства є певна. Щирість Господа сил небесних виповнить це пророцтво.

66. Щоб нам утішатися безкінцевим миром, який був обіцяний людям доброї волі, то що ми мусимо шукати?

⁶⁶ Всі ви за яких Агнець Божий помер, воскрес до життя й був підвищений до неба, чи ви хочете втішатися вічним миром? Коли так, то відтепер ви повинні шукати вічне життя, яке Господь Бог дає через Свого Князя Миру, і через світовий уряд, який спочиває на раменах його.

[Примітки]