Ідолопоклонство приносить невигойну хворобу
ЩО Є важніше, ваше фізичне чи духовне здоров’я? Багато приходило до каплиці в “Lourdes” позбутися своїх фізичних недуг, а також і по тисячах інших місцях моляться до образа Марії за сціленням. Погани також моляться до своїх образів за фізичним вилікуванням. Але роблячи так, то що вони чинять собі духовно? Божий наказ християнам є: “Дітоньки,— бережіться від ідолів”. (Ів. 5:21) Ізраїльський народ дуже терпів від духовної хвороби, коли він відвернувся від Божих заповідей і порушив Його накази не виробляти подоби з того, що на небі чи на землі. Але вони вживали образи в свойому поклонінню. (Іс. 1:4—6; Єзек. 8:3, 10; 1 Цар. 12:28—30) Нарешті народ мав страшні фізичні хвороби, так як Бог перестерігав.— 5 Мойс. 28:15, 27, 58—61; Єзек. 6:5.
Так то поклоніння образів сьогодні довело до духовної жахливої хвороби і нарешті до буквальної смерти. Ми не повинні думати, що воно не робить різниці, яке наше духовне здоров’я є, бо то дійсно через духовну недугу на людство прийшло сьогодні так багато горя та переполоху. Бог дивиться на духовний стан особи. Фізично вона може бути дуже здорова, але духовно лише кістяком. З другої сторони, хтось може бути дуже слабий або хворий фізично, але здоровий духовно. Якщо Бог уважає вас, що ви є духовно здорові, тоді ви є на дорозі до життя вічного. А якщо ви є духовно хворі і будете залишатися в такому стані, тоді ви є в дійсній небезпеці вічної смерти.
ЧАС ПЕРЕГЛЯДУ
Причина є та, що ми всі є в небезпеці — в небезпеці від невигойної хвороби тому, що нас утягнено в ідолопоклонство, яке багато людей чинять несвідомо. В попередніх статтях цього журналу було показано, що Бог є розгніваний на цей світ, і що Він показує Свій гнів у формі кар про які говориться в 16-му розділі Об’явлення. Ці кари є символічні й представляють різного роду світовий стан на який Бог дивиться з Його судового погляду і предсказав який вислід буде Його судової опінії для людей цього світу. Наш є час, що його стан показаний в Псалмі 11:4—7: “Господь [Єгова] у святім Своїм храмі, Господь — престол Його на небесах, бачать очі Його, повіки Його випробовують людських синів! Господь [Єгова] випробовує праведного, а безбожного й того, хто любить насилля,— ненавидить душа Його! Він спустить дощем на безбожних горюче вугілля, огонь і сірку, і вітер гарячий, це частка їхньої чаші. Бо Господь [Єгова] справедливий, кохає Він правду,— праведний бачить обличчя Його!” Через видання такої процедури, яка включає сім кар Об’явлення, Єгова показав людям, що Він уже є в Його святому храмі.
Як Іван дивився на видіння, де Святиння була заднім фоном, він почув голос. Іван каже: “І я почув гучний голос із храму, що казав до семи ангелів: ‘Ідіть, і вилийте на землю сім чаш гніву Божого’ ”. (Об. 16:1) Останній вірш 15-го розділу Об’явлення показує, що Бог Єгова є в Його храмі на небі, і ніхто інший не може ввійти в нього. Тому що Єгова прийшов до Свого храму то це значило, що це був час на вилиття кар, бо це є час суду і проб на Його людей та час суду проти тих, які фальшиво і лицемірно заявляють служити Йому, згідно з пророцтвом у Малахії 3:1—5. Це прийде після того, як Вавилон Великий упаде, як то Бог спричинив у 1919 р. на “пімсту за Його храм”. (Єрем. 50:28; 51:11) Вавилон Великий, світова імперія фальшивої релігії мусить бути виявлена як фальшива і вона загубить силу над своїми неохочими поневоленими. Тоді ті, що бажають уникнути кар зможуть зробити це, бо Вавилон сам потерпить ці руїнницькі кари аж доки не буде цілком знищений.
ПЕРША ЧАША ВИЛИТА НА “ЗЕМЛЮ”
Перший ангел виконує свою божественну службу: “І пішов перший ангел, і вилив на землю чашу свою. І шкідливі та люті болячки обсіли людей, хто мав знамено звірини й вклонявсь її образу”. (Об. 16:2) Отже чаша стала вилита на землю на якій живуть ідолопоклонники.
Слово “земля” не відноситься до нашої планети, але до людей на ній. (1 Мойс. 11:1; Об. 13:3) Точніше, так як третього творчого дня землі, суша появилася з води на поверхні землі, так то слово вживається говорячи про більше стійку частину людської громади в порівнянню з неспокійною, буйною частиною людського роду. Ця кара впливає на людей, які мають знамено дикої звірини й які поклоняються її образу. А дика звірина з ім’ям числа 666 представляє Сатанську видиму політичну організацію, яка володіє цим світом.a Але що є її образ? — Об. 13:1—18.
Образ звірини спочатку був Ліга Націй, яка тепер називається Організація Об’єднаних Націй, бо їхній намір був заснувати сталу, видиму, політичну організацію, з її контролею над цілою землею. Вона складається з земних урядів, яких тепер є 200 членів, і Біблія називає цю організацію восьмою світовою силою. (Об. 17:11) Отже вона не є урядом, але лише образом видимої політичної організації відбиваючи риси сімох світових сил, які були перед нею. Лігу Націй пропонували в часі першої світової війни, але над нею головно дебатували у 1919 р. У січні того року, федеральна Рада Церков Христа Америки, офіціяльно попирала засновання Ліги Націй і назвала її “політичний вираз Царства Бога на землі”. Дійсно, Ліга почала діяти коли Версальська Угода Миру (в Парижі) почалася 10-го січня 1920 р. Ліга завмерла у 1939 р., коли народи замішалися в другу світову війну, але відтоді вона появилася під новою назвою як Організація Об’єднаних Націй.
ПОКЛОННИКИ ЦЬОГО ОБРАЗУ
Більш стійкі уряди дійсно пропагували і попирали Лігу. Варто зазначити, що Об’явлення 13:11 каже, що звірина в якій було два роги, подібна до ягня, вийшла із землі. Сьома світова сила є подвійна світова сила, Англо-Американська світова сила, добре представлена звіриною в якій було два роги. Британія, співучасниця Америки в цій Англо-Американській Світовій Силі, була головним членом Ліги. Правда, що сенат Сполучених Штатів голосував проти того, щоб Америка прилучувалася до Ліги Націй. Одначе, Сполучені Штати підтримували образ дикої звірини, бувши співучасником із Британією, а також її тодішній президент був сильним захисником Ліги. З того часу Сполучені Штати стали провідним членом, як також і домом Організації Об’єднаних Націй. У цій добі, від 1919 р. Сполучені Штати говорили багато про самовизначення людей і щоб дати конституцію народам, яких поневолили великі агресивні імперії, якот Польщі, Чехословаччині, Югославії, Фінляндії, Естонії, Латвії й Литві. Таким чином націоналізм між підкореними людьми був підбурений. Сполучені Штати підтримують ідеологію Ліги Націй.
Людина не може вилічити болісної злоякісної виразки, як-от рака або прокази, коли вони вже добре вкоріняться. А як це, що люди замішані в таких політичних змагах з дикою звіриною або в поклонінню її образу, або в обидвох, заслужили такої (символічно) невигойної хвороби? Певна річ, якщо цих політиків треба винити за ідолопоклонство, то так само треба винити священиків так званого Християнства, Юдаїзму і поганства, які підтримували Лігу й Організацію Об’єднаних Націй і яких релігійні стада брали участь у другій і першій світових війнах.
Політичні провідники хотіли б укріпити навіки людський суверенітет замість признати Божий суверенітет. Вони послухали своїх співучасників,— духовенство. Священики, особливо так званого Християнства, твердять, що вірять в Біблію і репрезентують її, а також, що вони є по стороні Божого царства, але вони цілком відкинули його і стали по стороні проти Біблійних принципів. Вони прощали і похвалювали інтриги політичних провідників, навіть коли декотрі з них знали, що Біблійні “Часи Поган” уже кінчалися. Хоч вони знали, що вже прийшов час на зміну в адміністрації над світовими справами, то вони однак далі трималися людського правління цього світу. Згідно з цим світові провідники не хотіли признати кінця Часів Поган у 1914 р., і відмовилися віддати свій суверенітет над землею Божому встановленому небесному царству. Вони далі продовжували такий активний курс де священики так званого Християнства, все більше і більше відступали від Біблії в часі світового проголошення заснованого Царства, якого проповідували свідки Єгови. Священики як і політикани добре знали про політичне зіпсуття та інтриги, які тоді відбувалися. Однак вони самолюбно вибрали шлях тримати людей підтримувати їхні уряди, замість признати Божий суверенітет і звертати людям увагу в ту сторону. Бог дав їм нагоду признати Його, але вони відмовились, і тепер Він вживає сильніші способи проти них.
ІДОЛОПОКЛОННИКИ ДІСТАЛИ ПЕРЕСТОРОГУ
Те, що Бог не діяв несправедливо до тих людей, але дав їм повідомлення та пересторогу, показують слідуючі факти: У Сідер Пойнт, Огайо, 7-го вересня 1919 р., президент Товариства Вартової Башти сказав у своїй публічній промові:
“Незадоволення Господа з Лігою є певне, бо священики — католицькі як і протестантські — заявляючи бути Божими представниками, покинули Його плани, попирали Лігу Націй, називаючи її політичним виразом Христового царства на землі”.— Вартова Башта (анг.), 1-го жовтня 1919 р., ст. 2926, 298а.
Тоді Вартова Башта (анг.) з 1-го січня 1921 р., на сторінках 10-15 пояснила значення звірини і образ дикої звірини, як було предсказано в тринадцятому розділі Об’явлення. Бо до того часу розумілося, що звірі й образ представляли релігійні, церковні лади, але тепер можна було бачити, що вони представляли політичні організації та, що Ліга Націй була “образом дикої звірини”. Довершити цю пересторогу, 8-го вересня 1922 р., на конвенції людей Бога Єгови в Сідер Пойнт, президент Товариства Вартової Башти промовив на тему: “Царство небесне вже близько”, (Мат. 4:17) і про шостий розділ Ісаї. Ця промова пригадувала як цар Уззій Єрусалиму переступив авторитет, який йому дав Бог і незаконно пробував узурпувати собі позицію священика, коли палив ладан в храмі Єгови. Через це він став невигойно прокажений і лишився в тому стані аж до його смерти у 774 р. перед З.Д. В його промові президент Товариства, Й. Ф. Ратерфорд, звернув увагу на прокаження Уззія і показав, що він представляв так зване Християнство. Тоді він пригадав як так зване Християнство схвалювало Лігу Націй замість Божого царства, він сказав:
“Таким способом, вони відкинули прихід Господа і Його Царство, щоб благословити людство, і явно стали по стороні диявольських планів, і тоді богохульно старалися представляти це перед Господом. Так як їхній прототип Уззія, проказа раптово виступила на систему так званого Християнства. Це помагає нам зрозуміти час на сповнення видіння Ісаї”.— Вартова Башта (анг.) з 1-го листопада 1922 р., сторінка 335.
У цій промові Ратерфорд також звернув увагу на Ісаю 43:8—12, вказуючи, що правдиві християни є свідки Єгови. У неділю, 12-го вересня, він промовляв на тему: “Мільйони, що живуть тепер ніколи не помруть”. Після цього усі зібрані прийняли резолюцію “Виклик світовим провідникам”. Ця резолюція закликала усіх людей признати і прийняти Боже царство і вона виявляла невірність так званого Християнства тому, що воно прийняло в заміну Царства Божого, Лігу Націй. Тепер слуги Єгови знали, що вони мусіли свідчити і приносити цю вістку до людей. Вони відчули своє зобов’язання робити це.
НАСЛІДКИ ПЕРШОЇ КАРИ
Звертаючи розуміння посвячених людей Єгови до їхнього призначення звіщати Царство, так широко як вони могли, сталося ясно, що перший з сімох ангелів в небі тепер виливав першу чашу на землю. (Воно цікаво зауважити, що земні вісники Царства не знали, що вони тоді мали участь у сповненню пророцтва про кар в Об’явленні.) Бог дав світовим провідникам пересторогу, яку вони відкинули, і тепер Він виявив Свій гнів проти них; чаші треба було вилити. Перша кара відкриває Його погляд, що вони є духовно заражені болісною виразкою, якої не можна вилічити. З Божої точки зору вони є прокажені.
Проголошення вістки по цілому світі, відкриваючи Божий гнів замість Його благословенства на їхні політичні зусилля, дуже разить цих провідників і вони мусять терпіти. Духовенство, а спеціяльно так званого Християнства, викрикувало та лементувало через ці проголошення і старалося до цьог очасу різними способами припинити то. В багатьох випадках, вони підбурювали проти нього провідників. Отже кара разить їх символічно, так як кара разила фізично царя Уззія. Вона також впливає на їхні позиції контролі; ангел доглядає, щоб Божий гнів був належно виконаний з його наслідками. (2 Мойс. 9:9—11; 3 Мойс. 13:18—27, Септугант [анг.]) Наслідки цієї кари на землі, себто сказати, на більш стійки політичні частини є, що вони до цього самого дня зазнають кари, коли колоніяльні імперії, як-от британська, голландська, французька і португальська, розпадаються і дух націоналізму та поклоніння держави мете землю, а членство організації Об’єднаних Націй зросло до 200 народів.
Перша кара Об’явлення далі швидко зростає і все більше і більше свідків Єгови поширюють цю інформацію, виявляючи прокажений стан світових провідників і людей на землі. У 1958 р. на двадцять чотирьох конвенціях свідків Єгови довкола світу 454,977 осіб прийняло резолюцію. Пізніше ця резолюція була поміщена в журналі Вартова Башта, тираж тоді якої був 4,200,000 чисел. Цим і пізніше багато ширшим проголошенням виявилося духовно нечистий, прокажений стан символічної “землі”, щирим шукачам правди.
Певно, що виразка, яку неможливо вилічити, нарешті приносить смерть. Якщо хтось є між такими прокаженими, то одиноким способом, яким він може особисто вилічитися є коли звернеться до Бога й до Його Царства і коли дістане користі Божого духовного сцілення. А щодо людей взагалі, вони також можуть особисто обминути забруднення таким станом, коли звернуть їхню увагу до Божого Слова, і коли будуть чекати і попирати Його царство проголошуючи його іншим. Бог буде вважати таких осіб за духовно здорових і вони зможуть бути між тими численними, які тепер живуть, що ніколи не помруть, входячи в Божий праведний, новий порядок, коли Боже царство знищить усіх тих, що за Божим поглядом, є духовно прокажені. Образа дикої звірини вже не буде, і фізичне видужання тоді прийде разом із духовним видужанням для всього покірного людства.
Слідуючі шість кар з 16-го розділу Об’явлення, будемо розбирати в наступних числах Вартової Башти. Також побачте, “Вавилон Великий Впав!” Боже Царство Володіє! (анг. мові), 702 сторінок, надрукована Товариством Вартової Башти Біблії й Брошур, Бруклин, Нью-Йорк.
[Примітки]
a Побачте книжку “Вавилон Великий Упав!” Царство Боже Володіє! надрукована Товариством Вартової Башти Біблії й Брошур, (в англійській мові), Бруклин, Н. Й., сторінки 506—511; також Вартову Башту (анг.), 1-го червня 1966 р.
[Ілюстрації на сторінці 11]
Ліга Націй
Організація Об’єднаних Націй