Якої ціни уряд?

ЩОБ НАБУТИ владу або силу в уряді, декотрі люди були готові принижуватися та вживати дуже підлих способів. Світова історія є наповнена іменами провідників, які шахрували, говорили, неправду, практикували підкупство, навіть вбивали, щоб набути силу. Чоловіки мордували своїх дружин, а дружини своїх чоловіків; синів, дочок, матерей і членів родини ув’язнювали, поневолювали, отруювали, стинали їм голови і вирізували, щоб лише задоволити свою жадобу урядової сили. Декотрі навіть були готові зрадити свій край перед ворогом — а це є дуже страшна ціна.

Біблія каже нам, що у світовій історії було сім великих світових сил, які одна за одною володіли над людством на полі світової політики, а ними були: Єгипет, Асирія, Вавилон, Мідо-Персія, Греція, Рим і нарешті Англо-Американська імперія. У Біблії світовий лад політичних урядів зображається “дикою звіриною”, маючи “сім голов”. А як ця “дика звірина” з “сім голов” дістала свою урядову владу і яку ціну ця звірина заплатила разом із її складовими урядами за цю владу?

ЩО Є ПРЕСТОЛ

Біблія говорить про “престол” або “місце” “дикої звірини”. (Об. 13:1, 2, УП) Чи це значить столиця світової сили, яка царювала в якійсь добі людської історії? Ми знаємо, що на протязі царювання цих сімох світових сил, столиця, яка представляла пануючу силу, змінялася з зміною політичної контролі. Від сімнадцятого століття до Другої Світової Війни, Англія панувала над світом, а пізніше Сполучені Штати прилучилися до неї; але в тому часі Британська Імперія була сильнішим членом, маючи свою столицю в Лондоні, Англії. Після Другої Світової Війни Сполучені Штати стали сильнішим членом цієї двоїстої світової сили, маючи свою столицю в Вашінґтоні, Д.К. Чи це місто може бути тим місцем або “престолом дикої звірини”, тому що воно є сильніше місто теперішньої Сьомої Світової Сили?

Престол представляє джерело влади або царства. Престол має бути місцем і повагою уряду. Його місце буде відноситися до джерела влади його, або те на чім цей дар сили й влади царювання спочиває.

Наприклад, перше пророцтво записане в 1 Мойсея 3:15, дало обітницю про насіння, яке мало покрушити голову змійові. Ця обітниця відносилася до Авраама, коли Бог сказав, що його насіння посяде брами ворогів його, показуючи, що те насіння буде царювати. Те насіння мало мати берло влади і буде знане як Шіло, що значить “той, до кого воно належить”. Ці обітниці показують, що те майбутнє насіння дістане свою владу через уповноваження від Бога Єгови.— 1 Мойс. 22:17; 49:10.

Давид, який, яко цар представляв Ісуса Христа, царя царства Божого, сидів на “престолі Єгови”. (1 Пар. 29:23) Отже Єгова був Джерелом і Основою Давидової сили і влади. У Псалмах було пророчо сказано про Ісуса: “Бог престол твій до часу необмеженого, навіть навіки; берло Твого царства, це берло праведности”. Апостол Павло пристосував цей вірш до Ісуса, коли він сказав: “А про Сина: ‘Бог є твій престол навіки, і берло твого царства є берло праведности’ ”. (Пс. 45:6, НС; Євр. 1:8, НС) З цього ми бачимо, що престол Ісуса, або його посада та влада, має джерело Єгову. Єгова є Джерелом і Давачем цього престолу. Христове царство має виповнити наміри Єгови й привести Йому славу.

Певно, що джерело престола “дикої звірини” не є в обітниці, яку Бог Єгова зробив про Месію, Насіння небесної жінки. Це не є престол “з Божої ласки”. Об’явлення каже: “Змій дав їй (звірині) свою силу, і престола свого, і владу велику”. (Об. 13:2) Це змій, Сатана Диявол, дав цей “престол дикої звірини”. А “престол” діє лише за дозволом і в часі, який Бог Єгова призначив Сатані Дияволові продовжувати свою ворожість проти Насіння жінки й жалити п’яту Месіянському Насінню. (1 Мойс. 3:15) Бог не дав Змієві або звірині його владу. Одначе Він дозволив Змієві, Сатані Дияволові існувати лише через виклик, якого він завів у цілому всесвіті відносно справедливості і праведности, суверенітету Бога Єгови. Бог дозволив час усім створінням у всесвіті вибрати сторону в цій справі.

ЗАПЛАЧЕНА ЦІНА

Але, яку ціну заплатила “дика звірина” за цю одержану владу від Змія? Ми можемо бути певні, що вона не прийшла як подарунок. “Дика звірина” мусіла дати Змієві щось в заплату. А що ж вона дала йому? Ми можемо бачити, що Змій вимагав від “дикої звірини”, коли побачимо, що Диявол вимагав від Ісуса Христа, коли він старався спокусити його даром земних царств. “Диявол сказав йому: ‘Дам тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передано, і я даю, кому хочу її. Тож коли ти поклонишся передо мною, то все буде твоє’ ”.— Луки 4:5—7.

Отже “престол дикої звірини” спочиває на поклонінню, яке “дика звірина” дає Змієві. Тут маємо його джерело, його місце. З цього можна бачити, що місце “престола” символічної “дикої звірини” ніколи не змінилося. Воно не було якесь буквальне місце, як-от столиця. Воно все спочивало або було засноване на поклонінню і покорі, яку “звірина” дає Сатані, Змієві.

З такого біблійного пояснення легко зрозуміти чому всі уряди світу завжди були проти Бога та Його людей і чому гноблення, війни і знищення, завжди були їхньою підпорою. Це все спонукало створити таку приповідку між людьми: “Правда вічно на підмостках, а помилка вічно на троні” (також побачте Йова 21:7, 17); з цього також легко зрозуміти чому фальшиві релігії Вавилону Великого завжди панували над земними царствами, та чому тих, що наслідують правдиву релігію ненавидять і переслідують.— Об. 17:5, 18.

Єдиний земний уряд, який колись діставав свою силу і владу від Бога, був уряд в Ізраїлі, який представляв уряд царства Божого, що має урядувати з небес під провідництвом Ісуса Христа. Бувши лише типічним або символічним, а не царством правдивого Насіння, фальшива релігія Вавилону Великого перевернула його і воно обернулося проти Бога Єгови, тому було знищене в 607 р. перед З.Д. Від того часу поганські уряди панували на протязі цілого Часу Поган, аж до 1914 р. З.Д., коли небесне царство було засноване в руках Ісуса Христа.— Єзек. 21:27; Дан. 4:23.

О, яку ціну уряди, які репрезентують цю звірину заплатили Змієві! О, яка огидна річ! Такий вчинок є зрадою проти правдивого Суверена Всесвіту Бога Єгови і посвячення їхніх сил світові на службу, що є втіленням усякого лукавства і противиться Богові.

Нам зрозуміло чому Божий гнів падає проти “дикої звірини”, і ми можемо сподіватися, що одна з сімох кар,a в Об’явленні буде вилита на неї. Про цю п’яту кару ми читаємо: “І п’ятий ангел вилив чашу свою на престола [дикої] звірини. І затьмилося царство її, і люди від болю кусали свої язики, і Бога небесного вони зневажали від болю свого й від своїх болячок,— та в учинках своїх не покаялись.— Об. 16:10, 11.

ЦАРСТВО ТЕМРЯВИ

Отже п’ята кара буде публічне виявлення факту, що “престол дикої звірини” було урядування від Змія, Сатани Диявола, який був набутий за його ціну; і що царства над якими звірські політичні системи цього світу урядували з такого престолу, було царство темряви. Сатана Змій, так як Ісус назвав його, був “князь цього світу”. (Ів. 16:11) Сатана був “богом цього світу”, який служить йому. (2 Кор. 4:4) Початок поклоніння Сатани земними урядами, прийшов через фальшиву релігію Вавилону Великого. Священики Вавилону Великого давали демонську науку та провід так, як вони давали царям стародавнього Вавилону. Вони завжди противилися царству Насіння, яке спрямовує поклоніння до Бога, і проти тих, які шукають та підтримують те царство.

Бог засудив демонів на знищення і дуже принизив їх. Вони є в кайданах темряви, кайдани, яких неможливо порвати, а це значить, що вони є призначені до вічного знищення. (2 Пет. 2:4; Юди 6) Подібно, Бог засудив цей світовий політичний лад темряви на вічне знищення. (Об. 19:20) Тому, що він не дістав світла від Нього, щоб розв’язати світові клопоти, то це завдало людям багато болів, а особливо політиканам, світовим провідникам та їхнім комерційним і релігійним союзникам. Кара дуже поразила їх. Ще одна причина на біль була, що “війна вибухла на небі” і Змій, Сатана Диявол і його демонські ангели були скинуті на землю, після народження Божого царства на небі в 1914 р. Правильно гучний голос із неба тоді сказав: “Горе землі та морю, до вас бо Диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має”.— Об. 12:5—12.

Християни знають, що це не їхнє завдання перекинути або знищити “звірину”, силу цього світу. Вони не поклоняються “дикій звірині”, ані Змієві, так як роблять уряди цього світу в заплату за владу, яку вони дістали від неї. Але християни не воюють проти людей з тіла й крови. Християни навіть шанують посади цих урядів тому, що Бог Єгова дозволив їм займати їх, наказуючи християнам коритися їм так довго, як Він дозволить їм існувати. (Рим. 13:1, 2) Християни знають, що це не люди є відповідальні за переполох, який ці уряди заводять, але Сатана і його демони. Їхня боротьба не є з царями “дикої звірини”, але вони “зодягнулися в цілковиту зброю Божу” і воюють “проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби”. Царство цієї “дикої звірини”, яке включає уряди так званого Християнства, є повне “неплідних діл, які належать до темряви”. (Ефес. 6:11, 12; 5:8—11, НС) Бог Єгова не зсилає світла такому світському царству.

Хоч християни не виступають в перешкоді урядам цього світу вони однак проголошують п’яту кару, яку Бог тепер виливає, бо це є їхнє призначення від Бога робити так. Крім болів від самих труднощів, яких політичні провідники тепер зазнають, свідки Єгови ще виявляють, що цей світ належить до Сатани Диявола і це збільшує їхню біль!

ПРОГОЛОШЕННЯ П’ЯТОЇ КАРИ

У своїм числі з 1-го березня 1925 р., Вартова Башта (анг. мові) містила головну статтю, під заголовком “Народження Народа”, яка була першим оголошенням, що на небі відбулася війна після закінчення Часів Поган у 1914 р., і що Диявол та його ангели були скинуті на нашу землю. Пізніше знов була звернена увага на це в статті “Цар у Бою”, в числі з 15-го вересня 1925 р. Це скинення Диявола та його ангелів із неба вплинуло на “дику звірину” і її царство тут на землі. Все це було сильно представлено в книжці “Визволення”, що була випущена в п’ятницю 28-го травня 1926 р., на міжнародній конвенції в Лондоні, Англії, після того як присутні прийняли резолюцію під назвою “Свідоцтво Провідникам Світу”. В шостій пропозиції цієї резолюції було сказано, що “через засліплюючий вплив Сатани, розуми провідників, як і їхніх підданців відвернулися від правдивого Бога”.

Наступної неділі, 30-го травня, цю резолюцію представилося перед багатьма тисячами зібраних, які заповнили Залю Роял Альберт в Лондоні. Її сім пропозицій тоді публічно підтрималося промовою президента Й. Ф. Ратерфорда на тему “Чому Світові Сили Хитаються — Засіб Виправлення”. У цій публічній промові, Ратерфорд зробив огляд сімох поступових світових потуг, які представляли сім голов “дикої звірини”, і які кінчилися в сьогоднішній англійській світовій силі. Говорячи за тодішнім поглядом, що престол звірини було місце столиці тодішньої світової сили, Ратерфорд сказав:

“Тому, що вона є найбільша зі всіх світових сил, тому що вона разом із своїми союзниками [Америка] заявляє бути так званим ‘Християнством’ і урядувати за божественним правом і владою, велика відповідальність спочиває на Британській імперії, яку неможливо відвернути. Тому що Британська світова сила є самим центром і твердинею світової цивілізації, яку Господь символізував ‘Звіриною’, і тому що Лондон є місцем уряду, і тому що ці урядові фактори заявляють царювати під Божественним правом, тут є саме ‘місце звірини’ ”.

Тепер виявилося, що Ліга Націй, хоч була розпочата і висунута так званим Християнством, була від великого Змія, Сатани Диявола:

“Але хто вдійсності є відповідальний за Лігу Націй? Чи вона є зложена і чи вона існує за божественним правом і владою? Я відповідаю, Ні. Її батько є Диявол, Британська Імперія є матір’ю її, а всі інші нації, що підтримують Лігу є її годувальниці. . . .

“Це Диявол спонукав уряди так званого Християнства увійти в цю угоду проти Єгови і Його помазаного Царя”.— Вартова Башта (анг. мові), з 15-го липня 1926 р., сторінки 211 до 217. Також Золотий Вік (теперішній Пробудись в анг. мові) з 8-го вересня 1926 р., сторінки від 780 до 791.

Мільйони копій цієї промови і резолюції, яку вона підтримувала розповсюдили по цілому світі. Світові провідники не пішли з цією порадою, щоб признати Єгову як Бога, але так як в Об’явленні 16:11 було предсказано “Бога небесного вони зневажали від болю свого й від своїх болячок,— та в учинках своїх не покаялись”. Ліга Націй завмерла серед Другої Світової Війни, збільшуючи їхню біль. Організація Об’єднаних Націй, яку започаткувало так зване Християнство, як і поганство, була наступником Ліги; але те, що було сказано про правдиве джерело походження влади Ліги, також є правда, яка відноситься до сьогоднішньої організації Об’єднаних Націй.

БІЛЬ І ПОЛЕГШЕННЯ

Зрозуміло чому проголошення цієї кари приносить біль тим, які попирають і беруть участь у “престолі дикої звірини”, політиці, яка спочиває на згоді з Сатаною Дияволом, їхнім богом. О, який сором бути виявленим як поклонником Диявола, джерела всього лукавства проти Бога і причиною всякого зіпсуття, переполоху, вбивства і воєн на цій землі! Але провідники світу продовжають гризти свої язики від болю, не через темряву і зіпсуття в яке вони завели себе через це поклоніння Сатани, але через їхню біль за виявлення і тому, що їхні плани не вдаються. Вони також є заражені болячками, бо вони є релігійно заражені, нечисті, тому що попирають і беруть участь в “престолі дикої звірини”, політичне провідництво, що спочиває на поклонінню Змія, їхнього бога. Незважаючи на їхню біль, Біблія каже “та в учинках своїх не покаялись”. Вони навмисно роблять це, отже їм належиться кара Божого судового гніву. Вони бояться, але не слухають проголошення Свідків Єгови. Вони є занадто зайняті своїми планами і дозволяють релігійним прихильникам Вавилону Великого впливати на них, щоб вони далі залишалися в світовій темряві, в якій вони спотикаються.

Темрява через яку ці світові уряди спотикаються й їхні болячки попереджують їхнє знищення. Бог дивиться на все це з Його престола на небесах. Це Він виливає кари проти тих, що ненавидять Його. Але це не значить, що Бог не любить особу, що можливо не знала фактів та несвідомо підтримувала “дику звірину” в її боротьбі проти Бога під спонукою Змія, Сатани Диявола. Проголошення п’ятої кари дає нагоду людям набрати доброго погляду про правдивий стан справ, заглянути в Біблію і побачити різницю між “дикою звіриною”, а царством Христа, яке спрямовує належне поклоніння до Творця. Він любо і несамолюбно цікавиться Своїм створінням. Світло правди Царства приносить надію в яку декотрі не вірили, а вона є можлива — а саме, вічне життя під справедливістю для всіх. Не сумуйте, і не покладайте надії на недосконалих людей, які розчаровують, але дивіться за охороною до вірної і певної Голови всього уряду й Джерела життя.— Пс. 146:3—5.

[Примітки]