Роблячи Божу Службу Нашою Головною Радістю
Є БАГАТО активностей, які приносять певної мірки радости для тих, які беруть участь у них, а спеціяльно коли вони робляться з гуманітарних спонук. Але ні одна з них, ані всі з них разом, не можуть бути порівнянні з Божою службою або поклонінням коли воно відноситься до одної багатої і тривалої радости. Так, як було передсказано, “раби Мої будуть співати від радости серця свого”.— Іса. 65:14.
Радість християнина є приємне почуття задоволення знаючи, що він робить правильну річ, догоджаючи Богові. Вона приходить від знання, що ми робимо добру роботу, яка є корисна для інших, побільшує Божі інтереси і прославляє Його ім’я. Усвідомлення таких речей приносить нам радісне задоволення і внутрішній спокій, якого ми завжди можемо придбати.— Фил. 4:4.
Щоб могти зробити Боже поклоніння або Його службу нашою головною радістю, то ми мусимо думати про речі, які дадуть нам радість. Ми не можемо сподіватися мати цю радість якщо ми думаємо про приємні речі або досвіди. Краще, ми мусимо дивитися позитивно на нашу службу проповідування і бачити, що вона досягає сповнення Божих намірів, розділюванням людей, свідоцтвом про Його ім’я і царство і дотримуванням нашої вірности.
А як ми показуємо, що ми робимо Божу службу нашою головною радістю? Через думання про неї, через розмову про неї коли нагода виринає, через шукання перше Божого царства. (Мат. 6:33) Ми також показуємо це через куплення часу від світських занять і задоволень для його — для зібрань, для особистого студіювання і для служби проповідування. (Ефес. 5:15, 16) Ми показуємо це добрим доглядом наших фізичних сил, обминаючи переїдання, перепивання, і лягання пізно спати, невідповідне збудження, все це дуже правдоподібно заберає в нас наші важні сили, які ми могли б уживати у Божій службі й у підбудовуванні наших братів і нас самих.— 1 Кор. 9:25. І, безперечно, ми показуємо, що ми робимо Боже поклоніння нашою головною радістю через добровільний податок, даючи з веселістю, скільки ми можемо, пам’ятаючи, що чим більше ми даємо пропорціонально, то тим більше ми будемо мати радість. Луки 21:1—4; Дії 20:35; 2 Кор. 8:12; 9:7.
Остаточно, ніколи не забуваймо, як важно є мати добрий стан серця, щоб Боже поклоніння було нашою головною радістю.— Іса. 65:14; Прип. 4:23.