Дотримуючи ваші рішення
1. Чому є так дуже потрібно дотримувати наше посвячення, і як це буде впливати на інші рішення в нашому життю?
НАЙВАЖНІШЕ рішення, яке хто-небудь може зробити є посвятити своє життя Богові Єгові й символізувати те рішення хрещенням у воді так, як Ісус Христос дав нам приклад. Коли таке дуже важне рішення зробиться, тоді треба брати участь прославляти ім’я Єгови, щоб зазнати спокій розума, радість і задоволення, яке тому, хто робить таке рішення, приносить. Сотки тисячі свідків Єгови по цілій землі сильно рекомендують, щоб ті, які знають про Бога Єгову, розуміють жертву викупу, яку приніс Ісус Христос, і оцінюють діла Його святого духа, зробили це дуже важне рішення так скоро як можуть. Дотримання цього рішення буде провадити й впливати на добро кожного іншого рішення, що є потрібне для життя.
2, 3. Яке інше рішення зустрічає всіх людей, і як важно воно є дотримувати його?
2 Друге дуже важне рішення, якого всі люди зустрічають є рішення дружитися або не дружитися. Якщо хтось вирішить дружитися, то як він буде дотримувати це рішення, буде дуже впливати на його споріднення з Єговою. Якщо хтось вирішить не дружитися, то як він буде дотримувати це рішення також, буде дуже впливати на його службу до Єгови. Дотримування цих рішень є дуже важною частиною дотримування постанови чинити волю Єгови.
3 Якщо ви є чоловік або дружина, чи в вашому шлюбному житті виринули клопоти, які впливають на вашу службу до Єгови? Якщо ви вирішили не дружитися, чи ви стоїте твердо в вашій постанові, або чи в вашому розумові є конфлікт, що впливає на ваше поклоніння Єгові? Тому що сповнення рішення дружитися чи не дружитися має таке важне місце в дотримуванню нашого посвячення до Бога Єгови, то в слідуючих кількох параграфах ми будемо біблійно розбирати цю справу.
ДОТРИМУВАННЯ РІШЕННЯ ДРУЖИТИСЯ
4. (а) Що значить одруження? (б) Що ми навчаємося від першого шлюбу?
4 Чи ви є одружені? Рішення дружитися є шановне і приємне для Єгови. Але дружитися не є лише рішенням — воно є життя з іншою особою, воно значить дотримувати те рішення. Дотримувати те рішення значить признавати й сповняти відповідальності, які приходять із одруженням. Говорити, що “шлюби робляться на небі”, не є біблійною думкою, але це є правда, що шлюб є розпорядок, якого започаткував наш небесний Отець Бог Єгова. Це можна бачити з того, що Він представив Єву Адамові для шлюбу: “І перетворив Господь Бог [Єгова] те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама”.— 1 Мойс. 2:22.
5. (а) Яку присягу радиться для чоловіка в часі шлюбу? (б) Яку присягу радиться для жінки? (г) Що ми навчаємося з цих присяг, і з яким біблійним принципом це є в гармонії?
5 Присяга на шлюбній церемонії, яку рекемендує Товариство Вартової Башти для чоловіка може бути така: “Я беру тебе як мою дружину, любити і берегти згідно з божественним законом у Святому Писанню для християнських чоловіків, так довго як ми обоє будемо жити на землі, згідно з Божим шлюбним розпорядком”. Присяга майбутньої дружини є: “Я беру тебе як мого одруженого чоловіка, любити й глибоко шанувати, згідно з божественним законом у Святому Писанню для християнських дружин, так довго як ми обоє будемо жити разом на землі, згідно з Божим шлюбним розпорядком”. З цього можна бачити, що шлюб не повиннося вважати самолюбно лише, що можна мати від іншого у справі задоволення, втіхи, грошей або безпечности; а навпаки, шлюбне життя значить, що особа може додати до щастя та розкошу другого. Іншими словами, шлюбна присяга значить давати, а не брати, в гармонії з біблійним принципом: “Є більше щастя давати, ніж приймати”.— Дії 20:35, НС.
6, 7. Які відповідальності має кожна особа, і як цих можна доглянути?
6 Шлюбна присяга включає деякі відповідальності, яких чоловік і жінка мусять сповняти в цьому новому шлюбному з’єднанню. Наприклад, чоловік є голова родинної організації, і мусить працювати, заробляючи грошей постачати потрібну їжу, вбрання і мешкання для своєї дружини. Голова дому мусить розуміти, що ці відповідальності є частиною шлюбної присяги любити свою дружину. Цей самий принцип пристосовується до дружини. Перед тим ніж вона ввійшла в шлюбний розпорядок, вона знала, що будуть деякі обов’язки дружини, яких вона буде мусіла дотримувати. Це біблійна думка, що коли чоловік і жінка одружуються, то вони лишають батька й матір і мають свій власний дім. Коли Бог Єгова встановив шлюб Він сказав: “Покине чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї”. (1 Мойс. 2:24) Отже дім треба тримати чистим, варити, прати, прасувати, купувати, мити начення і виконувати багато інших домашніх обов’язків. Ці обов’язки включають виконувати її особисту присягу любити й глибоко шанувати свого чоловіка.— 1 Тим. 5:8.
7 Це є потрібні відповідальності, яких вимагається від чоловіка й дружини, щоб додавати до миру, щастя й єдности шлюбного життя. Але добре зауважити, що про ці відповідальності можна подбати окремо. Чоловік може йти до роботи заробляти грошей постачати потрібних речей для своєї дружини, а дружина лишається вдома чистити, варити, і виконувати свої домашні обов’язки. І це добре, бо це лишає час для речей, які повинні виконуватися разом у шлюбному спорідненню.— Прип. 31:10—27.
8. (а) Чи самі матеріяльні речі є ключем для щасливого подруження? (б) Коли клопоти виринають, то часто яка є причина?
8 У шлюбному життю є більше ніж постачання потрібних матеріяльних речей. Є подружжя, яким не бракує їжі, подостатку грошей постачати життєвих потреб і на відпочинок, вигідний дім і приятелів із якими товаришувати, однак, вони є нещасливими й лише терплять одно одному, надіючись, щоб щось сталося змінити їхній нещасливий стан або чекають, що все буде залагоджене після Армагеддону. Що сталося між цим чоловіком і дружиною, які присягнули любити й глибоко шанувати один одного ціле своє життя? Вони не живуть і не поводяться як “одно тіло”! Це є відповідь.
9, 10. (а) Що це значить ставатися “одним тілом”? (б) Як чоловік може бути головою, а однак бути “одним тілом” з його дружиною? Поясніть вашу відповідь.
9 Намір Творця в шлюбному розпорядку був, щоб чоловік і жінка жили в такій гармонії, що будуть думати й поводитися як одно, бо Він сказав: “Стануть вони одним тілом”. (1 Мойс. 2:24) Бути “одним тілом” не значить, що чоловік перестане бути головою родини так як ясно кажеться в Ефесян 5:22, 23, НС: “Нехай дружини коряться своїм чоловікам, як Господеві, бо чоловік є голова своєї дружини”. Однак, чоловік не повинен робити останнього рішення, яке включає їх обох, як насамперед не обговорить справу зі своєю дружиною. Приклад цього можна навести вакації. Рік за роком він може рішати куди вони будуть їхати, що будуть робити й може переконувати свою дружину годитися з його вибором. А дружина може годитися з ним лише, щоб коритися і тримати мир в родині, і нібито буде тішитися. Але чи вона дійсно є задоволена? Чи може вона думає собі: “Я іду лише, щоб тримати мир”, або “я не можу дочекатися, коли ці вакації вже закінчаться”?
10 Коли чоловік вимагає, щоб усе було так, як він хоче, завжди переконує свою дружину в те, що він хоче, цілком не звертаючи уваги на її почуття, то що стається? Покірна дружина буде годитися з ним лише, щоб тримати родинний мир, але з переходом часу такі дратування підбудовуються й спричиняють велику напругу в їхньому спорідненню, тому що речі робляться в самолюбний спосіб, без любови. Як краще було б переговорити справи в яких вони спільно беруть участь. Тоді чоловік може робити кінцеве рішення на їхню спільну користь, уважно звертаючи увагу на почуття і бажання своєї дружини. Знову звертаючись до прикладу про вакації, можливо кожне має свій власний вибір. Любий чоловік може вирішити піти до одного місця цього року, а другого року до місця, якого його дружина любить. Таким способом обоє можуть бути вповні задоволені і будуть тішитися своїм відпочинком. Отже бути “одним тілом”, так як був намір Бога Єгови для одружених значить робити все в цілковитій гармонії до повного задоволення обох.
11. Згідно з 1 Коринтян 7:8, 9, який є один намір шлюбу, і чому?
11 Близько особиста справа між одруженими, яка додає багато до їхнього щастя й задоволення є їхнє статеве споріднення. Це є один із намірів одруження, бо Павло каже: “Говорю ж неодруженим і вдовам: добре їм, як вони позостануться так, як і я. Коли ж не втримаються, нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпалятися”. (1 Кор. 7:8, 9) Отже шлюб є забезпечення й охорона проти поганих учинків, так як Павло перестерігав: “Але щоб уникнути розпусти, нехай кожен муж має дружину свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка”.— 1 Кор. 7:2.
12. (а) Який є біблійний принцип, що орудує близьким спорідненням одружених? (б) Який є один виняток цьому принципові?
12 Павло записав принцип, який повинен керувати близьке споріднення між чоловіком а дружиною, коли він сказав: “Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина. Дружина не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружина”. (1 Кор. 7:3, 4) Одружені особи не повинні чинити лише те, що особисто пасує їм або задовольняє їх, але вони повинні догоджати і задовольняти одне одного. Вони не повинні заперечувати шлюбного задоволення одне одному, хіба що обоє згодяться стримуватися на якийсь час через духовні справи. Павло писав: “Не вхиляйтесь одне від одного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас Сатана не спокушував вашим нестриманням”.— 1 Кор. 7:5.
13. (а) Що часто є джерелом нещастя в шлюбі? (б) Що це є шлюбне “задоволення”, і чому воно є таке важне?
13 Звіти показують, що брак або забагато статевих зносин між одруженими є причиною багатьох нещасливих обставин і багато клопоту в подружньому життю. Отже питання виринає: “Що належиться одруженій особі?” Знову подумайте про те, що Павло сказав, щоб чоловік задовольняв дружину свою і щоб дружина те саме робила своєму чоловікові. Задоволення в шлюбному життю є те, що є потрібне задоволити пристрасне бажання особи. У різних особах це бажання є різне. Але наслідок повинен бути такий, щоб жодний одружений чоловік або дружина не дивився на протилежну стать з пристрасним бажанням. Кожна особа повинна бути задоволена своїм власним шлюбним життям, бо так як Ісус сказав: “А я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться з пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм”.— Мат. 5:28.
14. (а) Яке відношення християнський чоловік повинен набирати до шлюбного задоволення? (б) Під якими обставинами християнський чоловік мусить контролювати своє захоплення, і як це можна зробити?
14 Християнський чоловік не повинен бути жорстокий або забагато вимагати в таких справах. Це може довести до багато нещастя або й розводу. Пам’ятайте радість, яку чоловік і жінка зазнавали коли перше одружилися? Чому не працювати й не затримати те почуття? Пощо Бога-боязливому чоловікові наслідувати способи декотрих світських чоловіків, які нерозважливо панують над своїми дружинами і дуже жорстоко поводяться з ними, навіть перекручують ціль статі. Несамолюбний й любий чоловік завжди повинен думати про здоров’я і щастя своєї дружини. Отже він не повинен сподіватися задоволення понад те, яке її фізична сила і добробут може дати йому. Так як можна розвинути пристрасть, так само її можна контролювати, і якщо християнський чоловік знаходить, що він вимагає від своєї дружини більше ніж вона може розсудливо дати йому, тоді було б добре для нього розвивати здержливість. Один спосіб, яким це можна зробити є думати більше про духовні справи. Займайтеся службою, студіюйте Біблію, приготовляйтеся до зібрань, разом із іншими соборними обов’язками, і ці поможуть вам розвити здержливість.— Пісня над Піснями, 4-ий розділ.
15. Як християнська дружина повинна вважати те, що належиться її чоловікові?
15 Несамолюбна і люба дружина завжди буде старатися задоволити свого чоловіка і завжди буде потішати його, щоб притягти його ближче до себе. Павло сказав, що чоловік володіє дружиною своєю; тож хоч вона не дістає задоволення, або не потребує його так багато як її чоловік, однак вона завжди повинна думати як задоволити його. Її втіха і задоволення прийдуть коли вона буде старатися задоволити свого чоловіка.
16. Що є основою успішного статевого споріднення в шлюбі?
16 Головний принцип є, що кожне присягнуло давати, а не брати. Дотримувати це спільне рішення є дуже важно у такому близькому спорідненню, яке знаходиться між чоловіком і його дружиною. Це є справа про яку чоловік і жінка повинні вільно говорити, щоб цілком погоджуватися в цьому Богом-даному праві. У цьому вони будуть виконувати Божу волю в їхньому шлюбі, і так будуть дотримувати своє рішення посвячення.
ДОТРИМУЮЧИ ВАШЕ РІШЕННЯ НЕ ДРУЖИТИСЯ
17. Ради яких причин багато вирішили не дружитися?
17 Багато посвячених християнських мужчин і жінок вирішили не дружитися на якийсь час. Вони зробили таке рішення, щоб мати більшу свободу служити Єгові. Декотрі вирішили не дружитися в цих останніх турботних часах цього старого ладу перед Армагеддоном. Інші вирішили не дружитися на якийсь час, щоб могли піонерувати, служити в Бетель домі або бути місіонерами. Декотрі роблять таке рішення знаючи, що вони ще є молоді і хочуть дозріти духовно й розумово заки будуть дружитися.— 1 Кор. 7:32—35.
18. Чому дотримувати ваші рішення не дружитися є важним?
18 Чи ви зробили таке рішення? Якщо так, то воно є дуже важно для вас дотримувати його. Ваша радість і щастя у службі Єгови як неодружена особа залежить багато від того як ви продовжатимете бути одно-думним, а не розділеним у вашім мисленні. Так як Павло сказав, треба “в серці своїм стояти міцно, не маючи конечности”, щоб знайти радість у службі Єгови в неодруженому стані.— 1 Кор. 7:37.
19. Як хтось може дотримати це рішення? Поясніть.
19 Але як ви можете дотримати ваше рішення не дружитися? Коли хтось “постановив у серці своєму берегти свою дівочість”, тоді треба старатися, щоб розумово й фізично дотримувати цього рішення не стаючись непевним у серці. (1 Кор. 7:37, НС) Важливість цього можна пояснити в слідуючий спосіб: Якщо ви вирішили бути на діеті, щоб загубити вагу, то чи було б добре для вас оточувати себе їжою, яка не є включена в вашій діеті? Чи не краще мати перед собою лише їжу, яку вам можна їсти, щоб не загубити радости тієї їжі дивлячись на іншу їжу, яку ви не повинні їсти? Те саме буде правда з особою, яка постановила не дружитися. Якщо хтось вирішив лишатися неодруженим на якийсь час, тоді є розсудливо не товаришувати з кимось із протилежної статі. Певно, що він не буде залицятися або завжди товаришувати з протилежною статею, щоб не витворити бажання, якого він старається придушити.
20. Яку участь наша розмова має в дотриманню нашого рішення?
20 Правда, що ми завжди будемо говорити про те чим цікавимося. Чи ви цікавитеся лишатися неодруженим? Якщо так, то в ваших розмовах із іншими не говоріть про протилежну стать, навмисно говорячи про те, що противиться вашому рішенню. Тому що часто ваші приятелі будуть рішати тему вашої розмови, то вибирайте за близьких товаришів тих, що мають подібне бажання і погляд — ті, що зробили таке саме рішення.
21. У нашому мисленню, в яких двох способах ми можемо дотримувати наше рішення?
21 Наше мислення має велику участь у дотримуванню нашого рішення. Воно не було б добре думати про права, які приходять лише з одруженням, якщо наше рішення було відкласти одруження ради служби Єгови. Воно також було б важно для вас бути задоволеним вашим рішенням, іначе завжди говорити або думати про нього не значить дотримувати вашого бажання лишатися неодруженим.
22. Як самітня особа може відвернути самітність?
22 Неодружене життя в службі Єгови повинно бути повне і зайняте життя. Наповняйте ваше життя Єговою. Будьте охочі набирати дальшого призначення в Його службі. Не байдикуйте. Коли ви є самі вдома, то наповняйте той час молитвою, особистою студією і корисним міркуванням. Ви ніколи не є самі, бо ваші найкращі товариші, Бог Єгова й Ісус Христос, завжди є з вами. Познайомтеся з добрими товаришами, так, що коли маєте трохи часу на розривку, ви зможете робити дещо разом. Це також поможе вам мати ваше життя повне й задовольняюче.
23. Наведіть біблійних прикладів про тих, які успішно служили Єгові в неодруженому стані?
23 Це є заохочуючим тримати перед собою тих, які також вибрали не дружитися і які є успішні в службі Єгови. Павло поставив гарний приклад тим братам, які вирішили не дружитися. Для наших сестер маємо визначний приклад доньки Їфтаха, яка дотримала своє рішення. Вона жила в часі коли успіх жінки мірялося її плодючістю маючи родину. Однак вона вірно дотримала свого рішення не дружитися, в гармонії з обіцянкою її батька, ради служби Єгови.— 1 Кор. 7:8; Суд. 11:36—40.
24. Що це значить дотримувати ваше рішення?
24 Для тих, що є одружені і для тих, які вирішили не дружитися, Павлова порада є дуже придатна, коли він каже: “Ти зв’язаний з дружиною? Не шукай розв’язання. Розв’язався від дружини? Не шукай дружини”. (1 Кор. 7:27) Ті з вас, що є одружені, дотримуйте ваше рішення любити, глибоко шанувати і не будьте заздрісними тим, що не є одружені. А ви, що вирішили не дружитися, пам’ятайте ваше рішення в вашому поводженню, в ваших розмовах, вашому мисленню, в вашому товаришуванню, і не будьте заздрісними одруженим. Нехай кожен тішиться своїм власним даром від Бога дотримуючи своє рішення. Роблячи це, ви будете пристосовувати Слово Боже в вашому життю, і так будете дотримувати найважніше за всіх рішень — ваше посвячення чинити волю Єгови.— 1 Кор. 7:7.