Християнська служба — що вона включає?

ЗГАДКА про християнську службу приносить різні речі на думку різним особам. А що ви думаєте про неї? Так як багато осіб, чи ви думаєте про людину, яка проповідує й навчає в зборі? Або, так як інші вірять, чи ви пригадуєте собі проповідування доброї новини про Боже царство особам по їхніх домах? Котра з цих є правильна служба?

В дійсності, кожна з цих ідей представляє службу християнів. Але не сама в собі — ані навіть обидві з цих — не становлять християнську службу в повному розумінні. По суті, якщо б ми обмежували християнську службу лише до цих діяльностей, то ми не розуміли б у повні, що вона включає. Тому що це пошкодило б нашій службі до Бога, то перегляньмо її і побачимо, що саме християнська служба справді містить так, як Боже власне Слово показує.

ЩО ЦЕ ЗНАЧИТЬ СЛУЖИТИ

Ісус Христос сказав своїм учням: “Син людський прийшов, не на те, щоб йому служили, а щоб послужити, і дати свою душу на викуп за багатьох. Він показав, що він цим давав приклад для всіх його послідовників. Вони, також, мусять дієво служити іншим, а не шукати, щоб хтось їм служив. (Мат. 20:26—28; Луки 22:26, 27) А як вони будуть робити це?

Вислів “служити” у цьому перекладі грецького дієслова (di·a·ko·neʹo) буквально значить “подавати”. Так, основно християнська служба є християнське діло. Якщо будемо пам’ятати це, то воно поможе зрозуміти нам повне значення такої служби.

Це грецьке слово кладе наголос на особисту службу. По суті, у грецькій мові його вживалося про службу ‘коло столів’, приносити харч до стола.

Чи ви знаєте, що Біблія вживає грецькі слова на служіння кілька разів у цьому самому розумінні? Наприклад, Ісус дав притчу про пана, якого слуга приходить із поля де він орав та доглядав стада (правда, він служив, але його служба не була особиста), і пан каже своєму слузі: “Приготуй мені вечерю, і візьми підпережися, і мені прислуговуй [від di·a·ko·neʹo]”. (Луки 17:7, 8, НС) Марта і Петрова теща подібно ‘служили’, приносячи їду і виконували особисту службу. (Марка 1:30, 31; Луки 10:40; Ів. 12:2; порівняйте Івана 2:5—9.) Так, слово “служити” має широке значення. Але, чи можна казати, що ці діла, про які ми повище згадали є частиною “християнської служби”? Ану побачимо.

Так як Ісус сказав, він прийшов, не для того, ‘щоб йому служили, але служити іншим’. Одначе, деякі служили Ісусові і він прийняв їхню службу, бо її виконувалося добровільно і з бажанням дати йому й його учням нагоду вживати свій час та енергії у духовних ділах. Наприклад, ми читаємо про кількох жінок, “які ходили з Ісусом від Галілеї служити йому” і його учням. Матір Якова та Івана була між ними. (Мат. 27:55; Марка 15:40, 41) А як вони ‘служили’?

Правдоподібно вони приготовляли обіди, латали або прали вбрання, можливо й робили новий одяг. (Порівняйте Дії 9:36—39; Римлян 16:1, 2) І очевидно, вони вживали свої власні гроші та майно постачати Ісусові потреби та його учнів, бо Луки 8:3 каже, що вони “маєтком своїм служили”.

Але коли ці жінки доглядали потреби Ісуса та його учнів, щоб вони могли мати більше часу для проповідування й навчання, то чи вони виконували християнську службу? Певно, що так, і це справді була гарна служба. Сам Ісус високо оціняв таку службу і згадав про неї в Божому Слові. (Порівняйте також Марка 14:3—9) Цей принцип також можна бачити з Ісусової притчи про вівці і козли так, як є записано в Матвія 25:31—46.

У цій притчі ми бачимо, що козли, яких Ісус судить ворожо, кажуть йому: “Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, або нагого, чи недужого, чи в в’язниці — і не послужили Тобі?” Ісус відповів, що “чого тільки це одному з найменших цих ви не вчинили [Ісусовим духовним братам], Мені не вчинили”. По другій стороні, покірні виконували таку службу і дістали велике благословенство. Чи ви берете участь у подібній службі? й ви радо користаєте з нагод помагати Христовим братам сьогодні? Так, навіть “найменшому”, як і більш славним?

‘СЛУЖАЧИ’ АПОСТОЛАМ

Після Ісусової смерти, біблійна історія показує, що деякі, включаючи й молодого Івана Марка, Тимофія та інших, служили деяким апостолам. (Дії 13:5; 19:22; 2 Тим. 4:11), і деякі ‘служили’ (від di·a·ko·neʹo) Павлові, коли він був у в’язниці. (2 Тим. 1:16—18; Филим. 13) А яку службу вони виконували? Біблія не показує докладно. Крім постачання харчів та інших фізичних потреб ми знаємо, що вони розносили вістки, передавали інструкції від апостолів іншим, і правдоподібно виконували секретарську працю, купували, можливо матеріял для писання, і виконували багато іншої подібної служби, як правдиві помічники апостолам. Певно, що вони вірили, що це була християнська служба і дійсний привілей, так, як він дійсно був.

Доглядаючи Павла та інших, ці жінки звільняли їх віддавати їхнє зусилля на особисту службу. Ісус Христос призначив Павлові спеціяльну службу “приносити свідоцтво доброї новини про незаслужену ласку Бога”, особливо “народам” або поганам, до яких Павло був апостолом. (Дії 20:24, НС; 21:19; Рим. 11:13; Ефес. 3:5—7) Також служачи як ‘вісник нової угоди’, Павло помагав особам ставати частиною духовного Ізраїля в тій новій угоді. А навіть ще важніше, він служив тим, що вже були під тією угодою, помагаючи християнам лишатися вірними тій угоді і побачити здійснення її користей на їхнє добро.— 2 Кор. 3:5, 6; 4:1; Кол. 1:23—25.

З часом, деякі з тих, що ‘служили’ Павлові самі виконували пастушу роботу в духовному Ізраїлі, християнському зборові. Тимофій, наприклад, був запрошений лишитися в Ефесії помагати зборові на якийсь час.— 1 Тим. 1:3.

ВАЖНІШІ ТОЧКИ ХРИСТИЯНСЬКОЇ СЛУЖБИ

Так, усі ці послуги були служби, всі частиною християнської служби. Певна річ, що деякі служби були важніші від інших. Це сталося відомо зараз після заснування християнського збору на свято П’ятдесятницю 33 р. З.Д. Там було швидке збільшення у числі учнів, і троє тисяч нових охрестилося. Їм треба було помочі у формі харчах та інших потребах, тому що багато з цих нововірців були гостями в Єрусалимі, далеко від їхніх міст або країн. Щоб подолати ці труднощі, учні всім серцем приносили гроші, щоб покрити потреби своїх нових братів і сестер. (Дії 2:5, 41; 4:32—37) Але, з якоїсь несказаної причини, вдовиці, які говорили грецькою мовою, були занедбані і не дістали “щоденного розповсюдження” (буквально “щоденну службу [або служіння, гр. di·a·ko·niʹa]”) запасів. Хто ж мав розв’язати цю проблему через яку грецькі євреї почали нарікати проти єврейських?

Довідавшись про це апостоли сказали: “Нам не добре лишати Боже слово, щоб розповсюджувати харч [або “служити” (di·a·ko·neinʹ)] при столах”. Отже брати вибрали сім кваліфікованих чоловіків і тоді апостоли призначили їх над цим “потрібним ділом”, кажучи, “а ми перебуватимемо завжди в молитві та в служінні слову”.— Дії 6:1—6, НС.

Отже, бачимо тут було дві служби. Одна мала до діла з безстороннім розповсюдженням харчів (і безперечно також з грошима та купуванням деяких речей) для нужденних. Але вони мали викононувати багато важнішу службу включаючи, не матеріяльну їжу або гроші, але постачання духовної їжі й багатства богомільною студією, науковим дослідженням навчанням і доглядом. Апостоли розуміли, що ця остання “служба слова” вимагала їхньої цілковитої уваги. Вони правильно оцінили справи, і наслідком цього “росло Боже слово, і дуже множилося число учнів в Єрусалимі”. (Дії 6:7) Також годиться зауважити, що ті, які були призначені служити при столах не заключали, що від них уже більше нічого не вимагалося. Наприклад, Степан мав велику участь у публичному проголошенні Слова Божого.— Дії 6:8 до 7:60.

БЕРУЧИ УЧАСТЬ У ХРИСТИЯНСЬКІЙ СЛУЖБІ СЬОГОДНІ

Коли ми бачимо, яка широка християнська служба є, то ми можемо краще зрозуміти чому апостол каже в 1 Коринтян 12:4—7: “Є різниця між дарами милости, дух же той самий. Є і різниця між служіннями, та Господь [Ісус Христос] той же самий. Є різниця між ділами, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе. І кожному дається виявлення Духа на користь”.— 1 Кор. 12:12—28.

Так, у християнській службі є багато послуг. Бо християнський збір є подібний до тіла, і щоб те тіло могло добре виконувати свою функцію під його Господом і Головою, Ісусом Христом, є багато послуг, багато служб, яких муситься виконувати. Всі вони є потрібні, хоч деякі є важніші від інших. Ясно є, що ми всі можемо щось виконувати, і між “різноманітностями служб”, яких треба доглянути під проводом одного Господа, є велике поле нагод і привілеїв.

Багато осіб сьогодні, включаючи не лише молодих чоловіків, але також старших, як і жінок, виконують служби подібні до тих, яких виконували християни за першого століття, коли служили Ісусові та його апостолам. Сотки свідків Єгови роблять це повночасно по Бетельських домах, фабриках, господарствах і відділах по цілому світі. Але, тому що, в багатьох, випадках, їхня робота може бути дуже подібна, якщо і не та сама, до світської роботи, то чи вони дійсно беруть участь у християнській службі, коли виконують таке діло? Так, бо їхня робота виконується на користь справ Христового царства; вона помагає іншим навчати і доглядати інших, віддавати себе до “молитви і служби слова”, постачаючи духовний харч, якого Христовий збір потребує і особи в світі людства. Так, і ті, які сьогодні доглядають те, що можна назвати “потрібне діло” також можуть брати, і дійсно мають участь особисто приносити іншим слово життя, проповідуючи добру новину про Христове царство разом із своїми братами і з тими зі світу людства. Вони признають, що це є важна частина їхньої служби.

У більше як 26.000 зборах кругом світу, духовно кваліфіковані чоловіки служать як пастирі і вчителі овець стада Божого — доглядаючи їхній духовний добробут, даючи пораду, докоряючи, потішаючи, підкріпляючи,— а інші вірні слуги доглядають інші потрібні обов’язки. (Ефес. 4:11, 12; 1 Тим. 3:1—13) У кожному зборі є багато служб. Є хворі, яких треба відвідувати, можливо деякі в потребі і їх треба доглянути, постачати місця на зібрання й підтримувати їх. Так, навіть виконувати таку роботу, як прибирати або вичищати Галі Царства, ремонтувати їх, робити фіранки, малювати вивіски — всі ці роботи є нагоди ‘служити’. Чоловіки, жінки, а навіть діти можуть мати участь у догляданні цих потрібних речей. І Бог, через Свого Сина, також дає їм усім гарний привілей служити доброю новиною один одному і особам чесного серця поза збором. (Дії 2:17, 18; Євр. 10:24, 25) Певно, що всі правдиві християни мають багато роботи в християнській службі з її різними послугами!

Маючи таке ширше розуміння того, що християнська служба містить є корисно. Воно поможе нам знайти радість і задоволення в службі. Християнські чоловіки бачать, що є багато нагод для їхніх різних здібностей та талантів. І їх треба заохочувати розвивати свої духовні здібності і служити між надзирателями в “гарній роботі” доглядати Божих овець. (1 Тим. 3:1) Дружини можуть зрозуміти цінність служити потребам християнських чоловіків і їхніх дітей, бувши певні, що така служба є дуже приємна в очах Голови збору, Ісуса Христа і в Бога. (1 Пет. 2:21; 3:1—5) Молоді люди також можуть помагати вдома, по місцях зібрання, помагати старшим або хворим, зголошувати своє бажання працювати під проводом надзирателів. І всі можуть і повинні брати участь прославляти Бога в зборі і поза збором, роблячи все це для їхнього спасіння і тих, що будуть слухати їх.— Рим. 10:10.

Як же ви можете брати участь у християнській службі? Коли приймете Ісуса Христа за свою Богом-призначену Голову і коли поставите себе під Його провід, служачи разом із Його збором. Ви можете помагати тим, що навчають і доглядають; ви можете помагати іншим у їхньому поклонінні і службі Богові й Христу; ви можете оголошувати іншим добру новину. Коли маєте нагоду прийняти якесь призначення, велике чи мале, то приймайте його з оціненням. Так, “служіть один одному, кожен тим даром, якого отримав, як доморядники всілякої Божої благодаті”.— 1 Пет. 4:10.

[Вставка на сторінці 127]

“Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматися його!

Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи.

Відверни мої очі, щоб марноти не бачили,— на дорозі Своїй оживи Ти мене! Для свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.

Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої:

Ось я прагну наказів Твоїх,— оживи мене правдою Своєю.”— Пс. 119:34—40.