Хто робить учнів?

БАГАТО релігій заявляють бути християнськими. Але чи вони всі дійсно є християнські? Як ми можемо взнати? Один спосіб є, чи вони роблять учнів.

Християнин є послідовник Ісуса Христа. Бути Його послідовником не значить лише вірити, але й наслідувати. Від часу Свого хрещення до самої смерти, Ісус уживав багато часу проповідувати і навчати людей доброї новини про Боже царство. По суті, Його називали “Учитель”. (Ів. 13:13; Мат. 23:8) Його також називали “Свідок вірний і правдивий”, тому що Він вірно свідкував про волю й наміри Свого Отця.— Об. 3:14; Ів. 18:37; 1 Тим. 6:13.

Ісус наказав Своїм учням робити те саме. Перед Своїм вознесенням на небо Він сказав їм: “Тож ідіть, і робіть учнів із людей всіх народів . . . навчаючи їх дотримувати все те, що Я заповів вам”. Він дальше сказав: “І Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі”.— Мат. 28:19, 20, НС; Дії 1:8.

В дійсності, без такого свідоцтва християни не можуть спастися. Апостол Павло дуже ясно показав це, кажучи: “Серцем віруємо ми для праведности, устами ісповідуємо (робимо публічну заяву) для спасіння”. Ісус мав те саме на думці, коли Він сказав, що буде визнавати перед Своїм Отцем на небі лише тих, що будуть визнавати Його перед людьми на землі.— Рим. 10:10; Мат. 10:32, 33.

Переважно, церковні провідники признають, що християни мають обов’язок свідкувати і робити учнів. Добре знаний баптистський проповідник Билі Ґрейм признає: “Ми всі повинні бути свідки Христа”. Вісники і священики інших релігій часто висловлюються подібно. Але, який є дійсний стан між церквами?

Чи церковні члени свідкують про Бога та Його Сина, і чи вони роблять учнів навчаючи інших так, як Ісус і Його послідовники робили? Що ви робите в цьому відношенні? Чи ваш священик заохочував вас робити так? Чи він або ваша церква навчила й приспособила вас сповнити це призначення проповідувати і навчати?

А якщо б ви свідкували іншим, то що ви будете говорити їм? Як ви будете робити християнських учнів? Чи ви пробуєте свідкувати про добру новину вашим сусідам або тим з якими ви працюєте? В дійсності, дуже мало з тих, що визнають себе бути християнами роблять це. Правдоподібно, що з цієї причини книжка, Що Американці Вірять і Як Вони Поклоняються (в англійській мові) (1962 р.) каже: “Стенлі Джоунс дуже близько приступив до правди коли він сказав, що сучасна церква є поле для проповідування замість сили підтримувати його”. А чому це так?

Багато церковних членів попросту признають, що вони не є приспособлені робити учнів. Багато інших ніколи не відчували, що їхня церква сподівалася цього від них. Однак, слова Ісуса Христа коли Він дав цей наказ Своїм послідовникам є дуже ясні. І сьогодні є способи, які, як з’єднана група, роблять ту саму річ, яку Він навчив їх робити. Застановіться над деякими словами від релігійних провідників, що показують це бути правда.

Один із славних щоденників у Данії Berlingske Tidende (9-го серпня, 1969 р.), сказав у редакторській статті: “Ми бажали б щоб церква працювала хоч з половиною завзяттям поширювати інформацію про Християнство так, як роблять Свідки [Єгови] просувати” свою віру. І головний протестантський священик у Бруклині сказав своєму соборові: “Я похвалюю Свідків за те, що вони говорять про свою релігію. . . . Ми плекаємо тишину. Ми ніколи не говоримо про релігію. . . . Свідки щоденно дають усний доказ своєї віри. Вони говорять про неї”.

Павліський священик і редактор Й. Б. Шірін колись писав, що Свідки “представляють виклик для нас католиків”. А чому? Тому що “вони беруть деякі риси правдивої релігії і практикують їх, а ми католики занедбуємо ці риси нашої релігії”. Після того як він розказав про завзяття Свідків він запитав: “Чи ви колись чули про якусь католицьку конвенцію, якої члени вставали рано роздавати католицькі брошури людям по вулицях?”

Коли ви чуєте, що у світі є більше як півтора мільйонів свідків Єгови (у 1972 р.), то це не значить, що стільки людей приходять на їхні зібрання. Ні, це значить, що стільки Свідків беруть участь у проповідуванні доброї новини про Боже царство і зробили учнів кожного місяця у “службовому” 1970-1971 році. Свідки Єгови рахують за Свідків лише тих, які дійсно свідкують!

Правда, то не є легко давати свідоцтво про Бога і Христа та Його царство в безбожницькому злому світі, де є насмішники, які абсолютно не хочуть слухати нічого, що має спільного з Богом і Біблією. Крім цього, є ті, яких вуха та розуми є цілком зачинені до релігійної вістки, крім тієї, яку проповідує їхня власна Церква. Вони вспадкували безсумнівно свою релігію від своїх родичів і не люблять, щоб хтось турбував їх кажучи їм задуматися над тим, що вони вірять. Отже бути правдивим послідовником Ісуса випробовує нашу віру, свідкувати так, як Він робив.

А чому християнські свідки Єгови можуть виконувати цю тяжку роботу від якої так багато інших стримуються? Тому що вони розуміють Боже Слово і є приспособлені до служби. Вони пізнали Бога Єгову і люблять Його всім серцем, душею, розумом і силою, і люблять свого ближнього, як самого себе. З вдячністю до їхнього небесного Отця і з несамолюбним зацікавленням до своїх ближніх вони беруть участь у роботі робити учнів.— Марка 12:29—31.

Щоб вони могли добре свідкувати про Бога і Христа, з мудрістю, наполегливістю і відвагою, християнські свідки Єгови сходяться разом три рази на тиждень. На цих зібраннях вони розбирають значення Біблійних правд і як Біблійні пророцтва сповняються, як пристосовувати Біблійні принципи до свого життя і дістають інструкції як проповідувати іншим.

Вони ходять проповідувати в неділю і по інших вигідних днях, а більш досвідчені помагають початківцям. Вони приходять до людей з привітним усміхом і стараються говорити з ними про теперішні обставини, і людську потребу на кращий уряд й як Боже царство про якого Ісус говорив і навчав Своїх послідовників молитися постачить той уряд. Коли хтось зацікавиться, вони лишають йому Біблійну літературу і знову відвідують, щоб розпочати з ними студію Біблії. Старі, як і молоді, чоловіки і жінки, навіть діти беруть участь у цій роботі робити учнів.

Апостол Павло сказав християнам у Коринтії “будьте наслідувачами мене, як і я (наслідую) Христа”. Павло брав активну участь робити учнів, проповідував і навчав публічно й провадив Біблійні студії по домах тих, що цікавилися. Тому що апостол Павло був вісником і учителем, то це значить, що всі, що слухають його пораду також будуть мусіли ставатися вісниками і учителями. Чи ви хочете бути таким наслідником Ісуса і Павла? — 1 Кор. 11:1; Дії 20:20.

Якщо ваш священик не приспособлює вас для цієї роботи, якщо ваша церква не вчить вас як статися свідком Бога і Христа, то чому не ходити на зібрання християнських свідків Єгови, де ви знайдете такі приклади та допомогу? Там вас дуже гарно привітають!