“Крововинні” не зможуть втекти від Божого суду

ВІД вибуху Першої Світової Війни в 1914 р. З.Д. чоловіків, жінок і дітей вбивали в найбільшому масштабі за історії людства. Справді, що народи є винні за таке велике пролиття крови. А це є особливо правда про народи так званого Християнства, тому що вони займали головну ролю в кровавих боротьбах в цьому столітті. Їхня заява бути християнами не збереже їх від суду Бога Єгови. Він ненавидить, так, гидує тими, що проливають кров.— Пс. 5:7; Прип. 6:16, 17.

Хоч крововинні люди і народи можуть процвітати на якийсь час, то вони не втечуть від Божого суду. Сторінки стародавньої історії потверджують це. Подумайте, наприклад, про те, що сталося з мешканцями стародавнього Єрусалиму при кінці сьомого століття перед З.Д.

ЗАЯВЛЕНЕ СПОРІДНЕННЯ З БОГОМ НЕ Є ОХОРОНОЮ

Через їхнє спеціальне споріднення з Єговою мешканці Єрусалиму почувалися безпечні. Вони також почували себе безпечними, тому що мали сильне укріплення навколо свого міста і сильний військовий союз із потужною силою, Єгиптом. Тому коли цар Вавилону Навуходоносор почав облогу Єрусалиму при кінці грудня 609 р. перед З.Д., вони не боялися, що їхнє місто буде цілком спустошене. Те, що вони не бачили було, що Бог уже покинув Єрусалим. Його намір тепер був залагодити рахунки з тими крововинними мешканцями.

Через Свою невидиму діяльну силу або Духа, Бог Єгова відкрив Своєму пророкові Єзекіїльові, який був тоді поневолений в Вавилоні, день, коли Навуходоносор почав облогу Єрусалиму. (Єзек. 24:1, 2) Єзекіїль також дістав розказ зобразити, що станеться з Єрусалимом. У Бібблійній книзі Єзекіїля, ми читаємо:

“І розкажи притчу на дім ворохобности, та й скажеш їм: ‘Так говорить Господь Бог [Єгова]: “Пристав ти котла, пристав та й налий води в нього. Повкладай його кусні до нього, усякий добрий кусок, стегно та лопатку, наповни кістками добірними” ’.— Єзек. 24:3, 4.

Таким способом Єрусалим був уподібнений до котла. Дерево і підпалення вогнем під ним представляло облогу Єрусалиму. Та облога поступово стане такою гарячою, як кип’яча вода для мешканців міста. Кусочки м’яса, які кидалися в котло представляють мешканців в Єрусалимі, включаючи і біженців, які втікли до нього від нападаючих вавилонських військ. Добрі кусочки будуть представляти тих, які були вищої класи міста, а особливо царя і його князів. Тому що кістки складають підпору тіла, то ‘добрі кістки’ будуть представляти тих, що були підпорою народного організму, а саме, військових начальників та їхніх старшин. Усі мали “варитися” в часі облоги.

Через крововинність мешканців Єрусалиму, вони заслужили таке нещастя. Єгова каже через Єзекіїля:

“Горе місту цьому душогубному, котлові, що іржа його в ньому, і що його іржа не сходить із нього! Кусок за куском повитягуй це з нього; на нього нехай не впаде жеребок! Кров бо його серед нього, він на голу скелю її помістив, не вилив на землю її, щоб порохом вкрити її. Щоб лютість підійняти, щоб помститися, Я дам його кров на голу скелю, щоб вона непокрита була”.— Єзек. 24:6—8.

Моральний накип і бруд у символічному котлі, душогубному Єрусалимі, сильно причипився до його боків і спричинив іржу. Цей накип або бруд було неможливо вимити. Єрусалим так зневажав людську кров, що навіть не виливав кров своїх жертов і не покривав її порохом. Він чинив менше для людських жертов ніж те, що Божий закон наказував було треба робити із кров’ю звірини, яку забивали на полюванні. (3 Мойс. 17:13, 14) Єрусалим безсоромно проливав кров на голу блискучу скелю, як явне виявлення його крововинности. Така зневага людської крови визвала гнів Єгови. Він постановив не закрити його душогубну історію, але виявити її, щоб усі могли бачити, як кров на голій скелі. Цих кримінальників в Єрусалимі будеться нерозбірливо приводити на суд “кусочок за кусочком”. На них не буде падати жеребок.

Постачаючи більше інформації про облогу, слово Єгови через Єзекіїля продовжає:

“Горе місту цьому душогубному, збільшу огнище й Я. Підклади дров, розпали цей огонь, довари м’ясо, і вилий росіл, а кості хай спалені будуть. І постав його порожнім на вугілля його, щоб він розігрівся, і щоб мідь його розпалилась, і щоб розтопилась у ньому нечистість його, щоб іржа його зникла”.— Єзек. 24:9—12.

Єгова бачив, що те закривавлене, накипне місто заслужило. Його належалося кинути у великий вогонь, який виходить з великої купи дерева. Через довге варення його військові начальники мусять дуже розгарячітися збільшаючою напругою вавилонської облоги, а тіло, решта мешканців, так як переварене тіло, мусять розваритися на бульйон, без нічого або без стійкости. Місто буде цілком випорожнене коли впаде перед вавилонцями. Він буде подібний до порожнього мідяного котла на вогні знищення, тому що до його боків приварилися покидьки та іржа. Ціле символічне котло (Єрусалим) буде розтоплене, щоб відділити нечистоту.

Єрусалим не мав жодної можливости обминути знищення. Його історія душогубства і нечистоти свідчила проти нього. Так як Єгова сказав через Єзекіїля:

“У твоїй нечистоті є розпуста. За те, що Я чистив тебе, але чистим не став ти, ти з своєї нечистости вже не відчистишся, аж поки Я не заспокою Свою лютість на тобі. Я, Господь [Єгова], це казав, і надійде воно! І зроблю, не звільню, і не змилуюся, за твоїми дорогами та за твоїми ділами засудять тебе”.— Єзек. 24:13, 14.

Початок вавилонської облоги доказав, що Єрусалим, столиця юдейського царства, не хотіла вичиститися від своєї духовної розпусти. По суті, його нечистота не закінчиться аж поки Єгова не стягне на нього Свій гнів, коли знищить те душогубне місто. І Він не пожалує, що взяв такі кроки.

НАДЗВИЧАЙНІ НАСЛІДКИ ВІД ЗНИЩЕННЯ ЄРУСАЛИМУ

Справді, що знищення Єрусалиму мало мати приголомшений удар на співпоневолених із пророком Єзекіїльом. Зі знищенням міста мав бути знищений чудовий храм Соломона, будинок, який юдеї вірили мав чари проти нещастя. (Єрем. 7:1—11) Це також значило, що деякі старші юдеї в Тел-Авіві будуть позбавлені своїх синів та дочок, яких вони мусіли лишати в Єрусалимі, коли пішли в неволю. Пророк Єзекіїль дістав розказ зобразити як знищення Єрусалиму буде впливати на них. Йому було сказано:

“Ось Я [Єгова] візьму від тебе несподіваним ударом утіху очей твоїх, а ти не голоси й не плач, і нехай не виступить сльоза твоя. Стогни собі тихо, жалоби по померлих не роби, прикрасу голови своєї обвий на себе, а взуття своє взуй на ноги свої, і не закривай вусів, і не їж жалобного хліба”.— Єзек. 24:15—17.

Втіха очей Єзекіїля доказалася бути його власна дружина, яка померла менше як двадцять чотири години пізніше. Корячись наказові Єгови, тридцятичотирилітній Єзекіїль запанував над своїм природним почуттям. Він не виявив назовні жодний знак горя або суму через смерть його дружини. Він обвив собі голову так, що волосся не закривало його обличчя. Він не сумував босоногий і не дозволяв нікому справити жалобний обід для нього. Через це його співзасланці почали дивуватися. Вони запитали: “Чи не розповіси нам, що це нам таке?” (Єзек. 24:18, 19) Єзекіїль відповів:

“Було мені слово Господнє [Єгови] таке: ‘Скажи Ізраїлевому дому: “Так говорить Господь [Єгова]; ‘Ось Я збезчещу святиню Мою, опору вашої сили, утіху ваших очей та любе вашій душі. А ваші сини та ваші дочки, що ви покинули їх, попадають від меча. І ви зробите, як зробив я: вусів не закриєте, і хліба жалобного не будете їсти. А прикраси ваші будуть на ваших головах, і взуття ваше, на ваших ногах, не будете голосити, і не будете плакати, а будете сохнути через свої гріхи, і будете стогнати один до одного. І стане Єзекіїль вам за знака: усе, що робив він, будете робити і ви. І коли те прийде, то пізнаєте ви, що Я — Господь Бог [Єгова]’ ” ’ ”.— Єзек. 24:20—24.

Безвіра мешканців Єрусалиму і засланців у Вавилоні була така велика, що тільки удар знищення святого міста, храму і дітей збудить їх до пізнання, що Єгова не буде терпіти душогубству та моральному брудові. Вони не могли повірити, що Єгова опоганить Свою Власну святиню дозволяючи поганським, ідольським вавилонцям забрати, обграбувати та знищити храм Соломона, який стояв вже 420 років. Але Єгова не буде щадити того, що Він сказав поневоленим було ‘опора вашої сили, втіха ваших очей та любе вашій душі’ (ні святиню Єгови в Єрусалимі, ні їхніх синів та дочок у ньому). У часі чудового сповнення Його слова ці засланці мусіли знати, що Той, Який прорік зробити все це і Той, що тепер сповняв Своє слово був тою самою особою, Єгова.

КРОВОВИННЕ ТАК ЗВАНЕ ХРИСТИЯНСТВО НЕ ВТЕЧЕ

Так як Бог Єгова не терпів душогубству Єрусалима, то так Він не буде терпіти душогубству так званого Християнства. Хоч так зване Християнство може заявляти, що служить Богові, то його вчинки показують інакше. Воно не є Божий собор або храм, в якому Він живе Своїм духом. (1 Кор. 3:16) Його визнання бути тим храмом не спасе його так, як храм Соломона в Єрусалимі не спас його. Коли так зване Християнство буде цілком знищене, то його заява тоді докажеться бути фальшивою.

Ніхто не повинен думати, що таке знищення не прийде, бо Бог Єгова не змінив Свого погляду про крововинність і моральний бруд. (Мал. 3:5, 6) Майбутні події та новини докажуть те, що помазаний останок християнських свідків Єгови проголошував про кінець так званого Християнства. Коли “велика скорбота або горе” зачнеться над так званим Християнством, то помазаний останок буде знати це і не буде мати сумніву про його наслідки. Те, що вони до того часу проголосять про наслідки того горя вистачить. Вони не будуть мати надійної вістки для так званого Християнства.

Стан помазаного останку тоді буде подібний до стану Єзекіїля, якому було сказано:

“А ти, сину людський, того дня, коли візьму від них їхню силу, радість пишноти їхньої, утіху очей їхніх, прагнення їхньої душі, їхніх синів та дочок їхніх, того дня прийде до тебе врятований, щоб сповістити про це в твої вуха. Цього дня відкриються твої уста разом з цим урятованим, і будеш говорити, і не будеш уже німий, і станеш для них знаком. І пізнають, що Я — Господь [Єгова]”.— Єзек. 24:25—27.

Ще до облоги Єрусалиму, Єзекіїль уже досить сказав людям. Йому не треба було нічого додавати, щоб божественне пророцтво звучало більш переконливим. Отже до самого дня, коли прийде звіт потвердження Єзекіїль мав бути німий, а саме мовчати, більше не пророкувати про нещастя, яке вдарить Єрусалим і Юдейське царство. Перед тим ніж звіт про знищення Єрусалиму прийде, то юдейські засланці у Вавилоні мали нагоду подумати над тим, що Єзекіїль був пророкував їм. Вони не мусіли вірити йому. Але з часом їхнє невірство розб’ється на кусочки, коли наочний свідок повідомить їх про упад Єрусалиму.

Тоді Єзекіїль буде в позиції говорити з кращим доказом подій. Він буде мати нову, свіжу вістку. Його влада, як правдивий надхнений пророк Бога Єгови буде вже заснована. Як “ознака”, або передвісником того, що швидко надходило, він доказався правдивий.

Так як прийшло знищення крововинного Єрусалиму, то так і прийде знищення крововинного так званого Християнства. Звіти, які будуть приходити зі всіх частин світу де так зване Християнство тепер процвітає докажуть, що сучасний Єзекіїль класа, помазаний останок християнських свідків Єгови, був вчасним “передвісником” від Суверенного Господа всесвіту. Тоді люди будуть мусіли пізнати, що Єгова є Бог, Який не лишає буйність та пролиття крови непокараними. Чи ж тепер не було б добре для вас вислухати того, що християнські свідки Єгови проголошують показуючи, як можна втекти від нещастя, коли так зване Християнство буде знищене?

[Запитання для вивчення]

1. Як Єгова дивиться на душогубників, отже, що так зване Християнство повинно сподіватися?

2. Як ми можемо бути певні, що душогубні чоловіки і народи не втечуть від суду Єгови?

3. Чому мешканці Єрусалиму думали, що вони були безпечні, але, що вони недобачували?

4. Як Єзекіїль дізнався коли вавилонці почали обступати Єрусалим?

5, 6. (а) Яким зображенням Єгова відкрив наслідки вавилонської облоги на мешканців Єрусалиму? (б) Що представлялося кусками, і ‘добрими кусками’, яких мало кинутися в символічне котло?

7-9. Що Єгова мав намір зробити про Єрусалимську крововинність?

10-12. Згідно Єзекіїльом 24:9—12, як облога Вавилоном мала впливати на Єрусалим?

13-15. Що мало статися з Єрусалимом, щоб закінчити його нечистоту?

16. Як Єзекіїльові співзасланці мали реагувати до знищення Єрусалиму і чому?

17. Як Єзекіїль мав зобразити наслідки знищення Єрусалиму на своїх співзасланців?

18. Який гіркий досвід Єзекіїль мусів знести на сповнення слова Єгови й як він поводився у зв’язку з ним?

19. Як Єзекіїль пояснив співзасланцям значність його вчинків після смерті його дружини?

20. Як Єзекіїльові співзасланці пізнали Єгову?

21. З огляду того, що сталося з Єрусалимом, то що станеться з так званим Християнством?

22. Як те, що помазані християнські свідки Єгови проголошували про так зване Християнство докажеться правдивим?

23-25. В якому розумінні Єзекіїль мовчав після того як Єрусалим почали обступати, і доки він мусів мовчати?

26. На що Єзекіїль був “ознакою” або “передвісником”?

27. Як люди сьогодні будуть знати, що сучасний Єзекіїль класа також був вчасним “передвісником”?

[Ілюстрація на сторінці 174]

Облога Єрусалиму так, як Єгова зобразив