Чи уряд може бути без корупції?

“Коли множаться (управляють) праведні, радіє народ”.— Прип. 29:2.

ЯКІ є ваші думки про уряд? Люди у різних країнах виявляють дуже велике незадоволення і недовір’я до провідників. Багато покидають головні політичні партії. Інші стають незалежні або пристають до якоїсь нової партії, а інші цілком покидають політику. Деякі думають, що через страйки та демонстрації можна досягнути деяке поліпшення.

Це не значить, що люди покидають уряд само по собі. Вони лише недовіряють тим, які мають урядові посади. До великої міри це відношення можна бачити по цілому світі, а особливо по країнах де люди мають голос в урядових справах.

Корупція провідників довела лікаря і письменника, Арнолда А. Гатчнекаря, радити, щоб “кандидатів, перед дозволом уходити в політичні перегони, повинно перше перевірити радою лікарів та психіатрів, щоб бути певним чи вони є цілком здорові розумом і тілом”.

Майже всі годяться, що який-небудь уряд є необхідний. Інший вибір є юрбократія, анархія. Але щастя людей до великої міри залежить від вірности та здібности правителів. І жодна людина або група урядників не може володіти у цілком праведний спосіб. Усі люди є недосконалі, і тому підкорені натискам та впливам, яких вони своєю власною силою не можуть відперти коли дістають силу над своїми ближніми. Мужчина, який колись сам був царем і гострим спостерігачем урядів говорив про нещастя, які відбулися, “коли запанувала людина над людиною на лихо для неї”.— Еккл. 8:9.

Отже, володіння мусить прийти з джерела вище від людини. Тільки Творець може робити закони, які діють рівно і справедливо на користь всім, і тоді може приводити їх у життя у цілком справедливий та безсторонний спосіб. Тільки Він знає будову людини і що вона потребує бути щасливою. Але, чи Творець є охочий завести такий уряд? Чи Він має намір заснувати його?

Так, Він хоче заснувати його. Такий уряд є Його намір і Він уже вибрав некурупційного провідника. Чи ми можемо бути певні, що Його вибір є правильний? Чи ми можемо вірити і надіятися на Його призначення, що цей правитель буде тримати уряд без корупції? Для нашого власного запевнення і проводу, нам було б добре уважно переглянути цю справу.

УГОДА НА УРЯД БЕЗ КОРУПЦІЇ

Бог уже зробив царську угоду на такий уряд. Він зробив це давно тому з царем Його власного вибору. Чому ця угода була зроблена так давно тому, а людство однак не є під досконалим володінням?

Бог зробив цю угоду так давно тому на наше власне добро. Цим Він дозволив досить часу на розвиття деяких подій, які покажуть нам невдачу людських урядів і допоможуть нам розумно вибрати, якому урядові ми хочемо служити. Ми можемо надіятися і класти наше довір’я на Божий уряд. Задумаймося над тим, що ця важна угода постачає і обіцяє.

Коли Бог зробив цю угоду для уряду над землею, Він уже був установив ізраїльський народ, як народ для Його ім’я. Він заснував Своє земне царство над тим народом, не через схильність до нього, але, щоб показати перед усім людством Його способи й який уряд Він має намір заснувати. Те царство було лише прообразом. Через Божі способи, якими Він відносився до них, Бог заложив основу для віри в Божий надходячий уряд для цілої землі.— 5 Мойс. 4:5—8; Пс. 67:2—8.

Бог Єгова зробив цю угоду про царство з чоловіком Давидом, тодішнім царем Ізраїля. Це тому, що Давид поклонявся Єгові цілим серцем. Він сердечно старався поширювати правдиве поклоніння по цілій країні. Коли прочитаєте Псалми або ліричні поеми, написані Давидом, то там побачите, яке його відношення було до божественного уряду. Наприклад, у Псалмі 40, Давид сказав: “Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій — у мене в серці”.— Пс. 40:9.

Давид хотів шанувати Боже ім’я і поклоніння будуванням храма. З оціненням Єгова зробив із ним угоду побудувати дім для Давида, не буквальний, але дім царів із Давидової родини. Він сказав Давидові: “І буде певним твій дім та царство твоє аж навіки перед тобою. Престол твій буде міцно стояти аж навіки”.— 2 Сам. 7:11—16.

Хоч у 607 р. перед З.Д., вавилонці перекинули престол Давида в руках його царської родини, який вже ніколи більше не буде заснований на землі, то Бог таки не забув і не покинув ту угоду. А як це? — Єзек. 21:30—32; Іс. 9:6, 7; Дії 13:34.

ПОСТАЧИВ НЕТЛІННОГО ВОЛОДАРЯ

Це тому, що Бог ніколи не мав наміра навіки заснувати престол на землі. Той вічний цар мав прийти з Давидової родини. Єгова не переривав тієї родини царя Соломона, сина Давида і наступника, і через іншого сина Натана. Десь коло 2-го р. перед З.Д., Бог вибрав діву Марію з Натанової родини, і спричинив, щоб вона завагітніла через святого духа. В дійсності, Бог переніс життя Свого небесного Сина, Свого первородженого, в яйцеклітину в утробі Марії. Отже дитина, що народилася був Син Божий. У цім не було нічого несвятого. (Луки 1:26—33) Бог, через Свого ангела пояснив справу Йосипові, молодому чоловікові з яким Марія була заручена. Цей праведний чоловік вірно і слухняно взяв Марію за свою дружину, і коли дитина народилася, яка під божественним проводом була названа Ісус, Йосип усоновив Ісуса за свого сина. Пізніше Йосип і Марія мали інших дітей.— Мат. 1:18—25; 13:53—56.

Отже Ісус був природний спадкоємець Давида через Свою матір, потомок Давидового сина, Натана. Але, що сказати про царське право, яке належало до родини Соломона? Ісус законно мав це право до царства також, тому що Його названий батько Йосип, був потомком царя Соломона. Отже, як правильний спадкоємець царя Давида, Ісус, коли йому було приблизно тридцять років, представив себе перед Божим представником, Іваном Хрестителем, на хрещення. Тут Ісус починав шлях, який випробує Його і докаже, що Він був цілком вірогідний і нетлінний правитель навіки сидіти на престолі Давида.— Євр. 10:5—10; 5:8—10.

Проте, Він не мав володіти на земному престолі. В часі Його хрещення Ісус став Месія, Христос, Божий Помазаний. Інші царі з Давидової родини були помазані олією, але Ісус був помазаний святим духом і породжений на духовного Сина Божого. (Мат. 3:13—17; Дії 10:38) З часом Він мав померти і воскреснути до неба, де Він раніше був із Своїм Отцем, навіть ще перед заснуванням світу.— Ів. 1:1—3, 18; 8:58; Кол. 1:13—17.

ВИПРОБОВАНИЙ, ДОКАЗАНИЙ ПРАВИТЕЛЬ

Але, як ми можемо бути певні, що цей уряд Месії буде нетлінний? Бог передсказав і багато століть наперед приготовляв Своє правительство. Навіть перед тим як Його Син зійшов на землю Бог уживав Його за невидимого опікуна ізраїльського народа. (2 Мойс. 33:1, 2; 23:20—23) У цій посаді Син Божий мав багато досвіду у застосовуванні Божих законів і з Божими способами ділати з людством. Крім цього, давно перед тим, цей Син, Який став Ісус Христос, був “майстром” в часі творення всіх речей під наглядом Єгови. Тому Він дуже цікавився людством.— Прип. 8:22, 30, 31.

Його життя на землі доказало, що Його не було можливо підкупити, ані присилувати чинити зло, або відвернути від правильних та чесних принципів. Він сповнив Богом-призначені вимоги для правителя. Тим, що були призначені на суддів та начальників в Його зображальному уряді в Ізраїлі, Бог був наказав: “Не викривиш закону, не будеш дивитися на особу, не візьмеш підкупу, бо підкуп осліплює очі мудрих і викривлює слова справедливих. За справедливістю, лише за справедливістю будеш гнатися, щоб жити”.— 5 Мойс. 16:19, 20.

Подумайте, наприклад, про підкуп, якого Ісус зустрічав на початку Його земної служби. Сатана Диявол, який, Писання каже, є ‘бог цього ладу’ й який дійсно володіє людськими царствами цього світу, пропонував Йому щось, що жодний людський правитель сьогодні не відкинув би. (2 Кор. 4:4, НС) Ісусові було показано у панорамному виді, всі царства світу. Ісус міг дістати всі ці царства якщо б Він лише раз поклонився Дияволові. Подумайте — володіння світу даровано тим, хто мав владу зараз дати Йому його! Без різниці чи якийсь правитель вірив би, що зможе придбати світові добро або з цілком самолюбних причин, то який політикан відмовився б від такого пропонування?

Але Ісус знав, що лише один вчинок невірности значив би зрікання суверенітету Єгови. Він знав, що тільки Єгова є Добрий і що лише з цього Джерела може прийти уряд, який принесе мир і праведність на землі. (Марка 10:18) Він також знав, що хоч міг би довгий час володіти над політичними царствами, як світовий правитель, то таки прийде час, коли Єгова знищить його уряд. (Дан. 2:44) Він навіть не задумався над таким пропонуванням, але зараз відповів: “Відійди, Сатано!”— Мат. 4:1—11.

Ісус навіть не старався зробити Себе земним царем над домом Давида або домом Якова, отця Його народу. Він відпирав зусилля зробити Себе царем. (Ів. 6:14, 15) Він надіявся на угоду, яку Єгова зробив був із Давидом, щоб дати Йому царство в Божому призначеному часі. Він доказався цілком вірогідним і нетлінним царем Божого небесного уряда. Перед римським губернатором Понтійським Пилатом Він посвідчив про Його володіння, однак пояснив: “Моє царство не є частиною цього світу. . . . Моє царство не з цього джерела”.— Ів. 18:33—37, НС.

На Ісуса накидали найбільші тиски — ненависть від Його власного народу, наклеп, офіціальне переслідування. Кінець кінцем Його розп’яли на мученицькому дереві під найгіршими фальшивими обвинувачуваннями — богохульство і підбурювання. Він міг відвернути таку смерть компромісом, ‘розводячи’ правду, щоб задовольнити релігійних та політичних провідників. Але він тримався правди незважаючи на посміх, ненависть, страждання і навіть смерть.— Ів. 8:31, 32; 1 Тим. 6:13.

Крім цього, Ісуса не було можливо шантажувати або підкупити, щоб перекручувати правосуддя, так як багато політиканів робили. Ніхто не міг знайти якогось зла, щоб стягнути тиск або засоромити Його, Він навіть не чинив “малих” гріхів, яких люди переважно чинять. Його релігійні вороги були б зараз наскочили на Нього, коли б Він був хоч трошки відступив від Божого досконалого закону. Але Ісус міг явно сказати їм: “А Мені... ви не вірите, бо Я правду кажу. Котрий з вас викриває Мене за гріх”? (Ів. 8:45, 46) Перед Своєю смертю Він міг сказати: “Надходить князь [Диявол] світу цього, а в Мені він нічого не має”.— Ів. 14:30.

Ісус віддав Своє життя, бо любив людей над якими Він буде володіти, щоб вони могли очиститися від гріхів та недосконалостей. Він купив людську расу — все людство, від найменшого до найбільшого. (1 Тим. 2:5, 6) Як Цар Божого праведного уряду Він буде мати законне право вживати Свою силу зціляти людство духовно і фізично аж поки воно не досягне людської досконалости, з вічним життям на увазі.— Євр. 9:28.

Хто, чи на небі чи на землі, може знайти ваду з земним життям Месії, Христа, Помазаного, Який буде володіти над всім людством? Ніхто. Звертаючи увагу на досконале земне життя Ісуса Христа, апостол Петро сказав римському сотникові Корнилійові та його поганським друзям: “Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачалась з Галілеї, після хрещення, що Іван проповідував Ісуса, що був із Назарету, як помазав Його святим духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоровлюючи, кого поневолив Диявол, бо Бог був із Ним. І ми свідки всьому, що Він учинив у Юдейському краї та в Єрусалимі”.— Дії 10:37—39.

Сьогоднішній погіршуючий стан людських урядів показує, що кінець людського володіння під впливом Сатани вже близько. Його близькість робить нагальність, щоб усі надіялися на Божий справедливий і нетлінний уряд. Усі, що хочуть життя мусять підтримувати той уряд, навчаючись і свідкуючи іншим про нього. Свідки Єгови, які відкладають багато часу та енергії свідкувати про нього, будуть раді допомогти вам стати активним захисником Божого нетлінного уряду під Ісусом Христом.

[Запитання для вивчення]

1-3. Яке є відношення між людьми до урядів сьогодні?

4. Чому жодна людина або група людей не може володіти людством у правильний спосіб?

5, 6. Хто тільки може постачити дійсно бажаний уряд, і чи він має намір зробити це?

7-9. (а) Чому Бог так давно тому зробив угоду про царство, а одначе людські уряди далі володіють землею? (б) Чому Бог заснував земне царство з одним народом?

10-13. (а) Чому Бог вибрав Давида з яким Він робить угоду про царство? (б) Що та угода обіцяла, і чи Бог колись покинув її?

14, 15. (а) Як, у зв’язку з народженням Ісуса, Бог показав, що Він не забув про ту угоду з Давидом? (б) Який шлях Ісус почав, коли приступив до Івана, щоб охреститися?

16. Як Ісусове помазання було інакше від Давидового, і що це значило для Нього?

17. Як Божий Син мав багато кваліфікацій володіти навіть ще перед тим, як Він прийшов на землю?

18. Що Бог вимагав від провідників у Його зображальному теократичному народові?

19, 20. Як Ісус Сам показав, що Його не було можливо підкупити?

21. Чому Ісус, хоч був спадкоємець царської угоди з Давидом не старався зробити Себе царем над Ізраїлем?

22. Як Ісус, як майбутній цар, показував непохитну посвяту до правди?

23. Чому вороги Ісуса не могли підкупити Його, щоб Він перекручував правду і правосуддя?

24. Як любов до Своїх підданців кваліфікує Ісуса на царя?

25. Як апостол Петро посвідчив про Ісусове нехибне життя на землі?

26. Чому є так дуже наполегливо відвертатися тепер від надії на людське володіння, а надіятися на Месіянське царство Єгови?