Свобода від страху духовних небезпек
1. Який шлях треба вибирати, щоб дістати свободи від страху?
ЩОБ набути свободи від страху духовних небезпек про які описує 91-ша Псалма, то треба робити те, що вона каже. Відносячись до деяких із цих вимог псалмоспівець далі каже: “Той скаже до Господа [Єгови]: ‘Охороно моя, та твердине моя, Боже мій’,— я надіюсь на Нього”.— Пс. 91:2.
2. Хто є ототожнений таким унікальним іменем, у гармонії з Другою Книгою Мойсея 6:2, 3?
2 Треба зауважити, що це до Єгови псалмоспівець (або той, кого він представляє) каже: “Охороно моя, та твердине моя”. Цим чином він показує, що Всевишній і Всемогутній є Той, що має унікальне ім’я Єгова. Це годиться з тим, що Всевишній сказав Мойсейові після його повороту в Єгипет: “Я — Єгова. І являвся Авраамові, Ісакові, та Яковові Богом Всемогутнім, але Йменням Своїм Єгова, Я не дався їм пізнати”.— 2 Мойс. 6:2, 3, НС.
3. Коли Всемогутній збільшив значення Свого ім’я, то який єврейський вислів Він ужив, і що цей вислів, так як його переводять декотрі англійські переклади, значить і натякає?
3 Говорячи про величність Його ім’я, Всемогутній сказав Мойсейові: “Eh·yeh’ a·sher’ eh·yeh’”. Цей вислів, що знаходиться в єврейському тексті Другого Мойсея 3:14, значить: “Я БУДУ ТИМ ЧИМ БУДУ” (Рабін Лісер переклад); або, “Стануся тим чим хочу” (Ротергам переклад); або, “БУДУ ТИМ ЧИМ ДОКАЖУСЯ БУТИ”. (Нового Світу Переклад) Це значило, що Всемогутній міг пристосуватися до обставин Своїх людей, і може ставатися чим потрібно ради Своїх людей в гармонії з Його наміром. Він міг успішно зустріти який-небудь стан. Отже через цей єврейський вислів, Він не говорив про Своє само-існування, про Свою вічність.
4. (а) Згідно його єврейським коренем, то що ім’я Єгова значить, відносячись до кого і чому? (б) Що можна сказати про пристосовання цього ім’я до Христа, Божого Сина?
4 Божественне ім’я є споріднене з тим висловом. Ім’я Єгова сталося “пам’ятне” ім’я, “пам’ять про Мене з роду в рід”. (2 Мойс. 3:15) Корінь ім’я Єгова в єврейській мові показує, що воно значить “Він Спричиняє Статися (або, Докажеться Бути)”, себто відносно Себе і відносно того, чим Він станеться або докажеться бути, а не відносно чогось створеного. Хто інший у всій сфері інтелігентного життя може дати собі таке ім’я, крім Всевишній і Всемогутній? Навіть Божий Син, Ісус Христос, не брав собі такого ім’я. Він міг дістати ім’я, яке єднало Боже ім’я з Ним, як-от Єшуа або Ісус, що значить “Єгова є Спасіння”, але ніколи саме ім’я Єгова.— Єрем. 23:6; 33:16.
5. Чому це є придатно казати, що Єгова є “сховок” або “охорона” і “твердиня”, і що Приповістка 18:10 мудро каже?
5 Отже ті, яких псалмоспівець представляє в Псалмі 91:2 можуть правильно сказати до Єгови: “Охорона моя та твердине моя”. Особливо від 1919 р. Він стався таким, у духовному розумінні, безперечно. Тому що Єгова є невидимий, то треба сильної віри для когось так говорити до Нього, і сповняти та поводитися в гармонії з Його словами. Одначе, до кого іншого можна втікати за безпекою або сховком крім Єгови Всевишнього? Яку твердиню буде трудніше перемогти від самого Всемогутнього? З надхненою мудрістю стародавній цар Соломон написав: “Господнє Ім’я [Єгова] — це сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний”.— Прип. 18:10.
6. Хоч Христос тепер є включений, однак, чиє ім’я треба кликати за спасінням, і хто є той “сховок” або “охорона” і “твердиня” для християнів?
6 В останньому аналізі, хоч тепер треба приступати через Ісуса Христа, Сина Божого, упавше, грішне людство таки мусить кликати ім’я Єгова, щоб дістати вічне спасіння. То не лише перед-християнський пророк Йоїл так сказав. (Йоїла 2:32) Те саме сказав апостол Петро у день свята П’ятдесятниці 33 р. З.Д., при заснуванні християнського збору. (Дії 2:21) Роки пізніше, апостол Павло писав те саме у Римлян 10:13. Хоч до Всевишнього тепер приступається і Всемогутнього через Його Посередника Ісуса Христа, то однак мусимо шукати сховку в Єгові і Він є наша непереможна твердиня.— Соф. 3:12.
БОГ НА ЯКОГО МИ НАДІЄМОСЯ
7-9. (а) Тому що Псалма 91 уживає вислів “мій Бог,” то як це не заперечує, що вона також пристосовується до Ісуса Христа? (б) Що сумніваючий Тома сказав перед воскреслим Ісусом, і що Іван доказав коли включив цей вислів у своїй Євангелії?
7 Цей Єгова не був лише сховок і твердиня для псалмоспівця. Він сказав Єгові: “Охороно моя та твердине моя, Боже мій, я надіюсь на Нього”.— Пс. 91:2.
8 Тому що псалмоспівець назвав Його “Боже мій”, то це значить, що Єгова є Той, Якому він мусів поклонятися як Божественному Єству. Це був відповідний вислів для Ісуса Христа вживати до Єгови, і отже вислів “Боже мій” не заперечує, що 91-ша Псалма пристосовується до Ісуса Христа. Коли Ісус умирав на мученицькому дереві за Єрусалимом, він наводив Псалму 22:2 і викрикнув до свого небесного Отця: “Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?” (Мат. 27:46; Марка 15:34) Правда, після Його воскресення, Ісус дозволив апостолові Томі побачити Його рани на ногах і руках, і Тома чудувався, кажучи: “Госпдоь Мій, і Бог Мій!” Але Ісус правильно зрозумів Томові слова, так як апостол Іван. Коли Іван записав цю подію в своїй Євангелії, то він не старався передати думки, що Ісус був Бог Єгова або що Ісус був трійцею “Бог Син”; але Іван показує чому він записав вислів Томи, кажучи:
9 “Багато ж інших ознак учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записані. Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син [а не, Бог-Син].— Ів. 20:26—31; Мат. 16:16.
10. (а) Так як Ісусова вістка Своїм братам через Марію Магдалину показує, до кого воскреслий Ісус вознісся? (б) Коли будемо поклонятися Єгові як живому і правдивому Богові, то від яких доктрин будемо хоронити себе?
10 Тиждень перед цим випадком, воскреслий Ісус був сказав Марії Магдалині, біля гробу в якому поховали Його тіло: “Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого”. (Ів. 20:17) Небесний Отець був таким самим Богом Ісусові, як Ісусовим учням. Писання багато разів називають Ісуса Христа “Син Божий”, але ніколи “Бог Син”. (Мат. 14:33; 27:40, 43, 54; Марка 1:11; 5:7; 15:39; Луки 1:35; Ів. 1:34, 49; 5:25; 10:36; 11:4, 27; Дії 9:20; Об. 2:18; і т. д.) Отже коли будемо поклонятися Всевишньому, Всемогутньому, Єгові, як одному живому і правдивому Богові (Ів. 17:3), то будемо збережені від фальшивого поклоніння трійці та інших формів поганського поклоніння. Єгова є Бог на якого ми надіємося.
11. На кого Павло, Ісус, псалмоспівець і писатель приповісток надіялися?
11 Сказав апостол Павло: “Щоб нам не покладати надії на себе, а на Бога, що воскрешує мертвих, що від смерти такої нас визволив і визволяє”. (2 Кор. 1:9, 10) Також, до Євреїв 2:13 дає Ісусові слова з Ісаї 8:17, 18, і каже: “І ще: ‘На Нього я буду надіятися’. І ще: ‘Ото Я та діти, яких Бог Мені дав’ ”. Ми не відважуємося надіятися на себе або на смертельних людей: “Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема. . . . Блаженний, кому його поміч, Бог Яковів, що надія його, на Господа [Єгову], Бога його”. (Пс. 146:3—5) Мудрий чоловік Соломон висказав те саме правило безпечного поводження, кажучи: “Надійся на Господа [Єгову] всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся”.— Прип. 3:5.
12. Що надіятися на Єгову, як на Бога значить для нас відносно Його Слова, Його наказів і поклоніння?
12 Отже, коли будемо надіятися на цього Бога, Якого ім’я є Єгова, то це значить, що ми будемо поклонятися Йому, і не йти на компроміс з Вавилоном Великим, що є світова імперія фальшивої релігії. (Об. 17:1 до 18:24) ‘Покладати надії на Бога Єгову’ значить вірити цілому Святому Писанню, якого Він надхнув через Свого святого духа і дотримувати Його заповіді, так як Його Син Ісус Христос робив. Це значить ревно хоронити поклоніння Бога Єгови, тримати його чистим від усіх людських традицій і світських практик.
13. (а) Яких чотири діючих фактори для нашої безпеки можна зауважити в перших двох віршах 91-ої Псалми? (б) Головно в якому часі тих чотири фактори діяли для нашої безпеки? (в) Особливо в якому часі тих четверо факторів діяли для нас, і де можна бачити приклади небезпек від яких вони хоронять нас?
13 Візьмім хвилинку зауважити, що лише в самих двох початкових віршах 91-ої Псалми маємо чотири важних визначень Того, Якому ми поклоняємося, також чотири важних речей споріднені з тими визначеннями: Подумайте: (1) Всевишній з Його “таємним місцем” в якому пробувати; (2) Всемогутній з Його “тінею” під яку можна ховатися; (3) Єгова з Його сховком і твердинею; і (4) Бог з Його довір’ям. Справді, що тут маємо найважніші фактори, які діють разом на безпеку і збереження правдивих поклонників, які зустрічають вимоги втішатися тими користями! Таке неперевершене сполучення божественних рис уже діяли разом продовж усіх тих минулих десятиліть цього “часу кінця” цієї системи, і тому ми могли втішатися чудовою духовною безпекою аж дотепер. Саме як це послужило нам на духовну безпеку псалмоспівець тепер показує, освідомляючи нас і помагаючи нам оціняти від яких небезпек ми дійсно є охоронені.
ПОГРОЖУЮЧА “ТЕНЕТА” “ПТАХОЛОВА”
14, 15. (а) Яку мову ми знаходимо в Псалмі 91:3, і чому? (б) Яке подібне зображення Давид уживає в 124-ій Псалмі, і до кого він пристосовує її?
14 “Бо”, каже псалмоспівець показуючи як те про що згадувалося в перших двох віршах стається правдиве і реалістичне, “Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної”.— Пс. 91:3.
15 Ця мова тут є символічна, бо ми не є птахи в тенеті дійсного “птахолова”. Але тут робиться порівняння нас до птахів “під тінею Всемогутнього”. Псалмоспівець Давид порівнює себе і своїх друзів до пташок заловлені в тенеті, але з якої були визволені. У Псалмі 124:1—8 він каже: “Нехай но Ізраїль повість! ‘Коли б не Господь [Єгова], що був з нами, як повстала була на нас людина, то нас проковтали б живцем. . . Благословенний Господь [Єгова], що не дав на здобич для їхніх зубів! Душа наша, як птах, урятувалась із сільця птахоловів, сільце розірвалось, а ми врятувались! Наша поміч — ув Імені Господа [Єгови], що вчинив небо й землю!’ ” У цьому випадку “птахолови” не були дійсні, і “птахи”, що втікали з них не були дійсні птахи, але тут відноситься до “нашої душі”, душі або життя ізраїльського народу.
16. Яке було сучасне сповнення 124-ої Псалми, і чи є якась небезпека з іншої “тенети”?
16 На сповнення тієї пророчої псалми, Бог Єгова розбив тенета в якому останок духовного Ізраїля був заловлений. Ці тенета наставив Вавилон Великий з його політичними, судовими, військовими співучасниками. Весною післявоєнного 1919 р. Єгова розбив ті тенета для Своєго покаяного останку і не дозволив символічним “птахоловам” їсти заловлених “пташок”. Після того визволений останок духовного Ізраїля був забраний в “таємне місце Всевишнього”, і “під саму тінь Всемогутнього”. Однак, цей “птахолов” ще наставляє “тенета” на них, і Єгова мусить визволяти їх.
17. Хто є символічний “птахолов”, так як показує Вартова Башта з 1904 і 1907 р.?
17 Хто ж тоді є цей “птахолов”, і що є його “тенета”? Уже давно тому прийшлося до заключення, що цей символічний “птахолов” є Сатана Диявол. Ще у Вартовій Башті з 1-го березня 1904 р. (анг. мові), стаття “Під Його Крилами!” розбирала Псалму 91:3 і сказала, що ці “тенета”, були “обмани Сатани, під якими усі не охоронені спотикнуться”. (Сторінка 74, колона 2) Багато пізніше число Вартової Башти погодилося з цим, кажучи: “Ми є певні, що ‘птахолов’ про якого пророк тут згадує є Диявол, і що його тенета складаються з способів, яких він уживає через свою організацію, діючи в різні обманні способи, щоб заловити тих, що заявляють бути слуги Всевишнього Бога”. (Сторінка 231, параграф 37, Вартова Башта з 1-го серпня 1927 р. (анг. мові), у першій з трьох статтей про 91-шу Псалму, Уповноважений Переклад.) Зі всіх символічних “птахоловців” про яких Біблія згадує, Сатана Диявол є видатний.
18. Кого Єремія і Осія уподібнюють до птахоловів, і які є їхні способи?
18 Описуючи про способи, яких цей символічний птахолов уживає, Єремії 5:26 каже: “Бо в народі Моєму безбожники є, чигають вони, немов той птахолов, вони сітки розставили, хапають людей”. Показуючи як фальшиві пророки діяли як птахолови у відступницькій нації Єфремі (царство з десятьох поколінь Ізраїля), Осії 9:8 каже: “Пророк — пастка птахолова по всіх дорогах його”. Великий “птахолов”, Сатана Диявол має намір ловити людей, тих, що ховаються “під саму тінь Всемогутнього”.
19. Що є символічна “тенета” великого “птахолова”?
19 А що є його символічні “тенета”, з яких Бог Єгова визволяє і зберігає безпечними тих, що перебувають у “таємному місці Всевишнього”? Символічні “тенета”, які Сатана Диявол наставляє для тих, що надіються на Бога Єгову як своє “сховище” та “твердиню” є земна організація, що противиться Божій організації, а саме, видима організація Сатани. У ній Божий Великий Ворог старається ловити поклонників Єгови і тримати їх жертвами, щоб зруйнувати їх духовно і наостанку цілком знищити їх.
20. (а) Відколи було показано, що Бог має організацію, і якщо хто не належить до неї, то до кого він мусить належати? (б) До котрої організації Ісус та Його учні належали?
20 Значно від 1922 р. було показано з надхненого Писання, що Бог Єгова має Свою організацію, включаючи Його зорганізований “останок” тут на землі, і що Сатанська організація з невидимими демонами і видимою земною частиною існує. Було пояснено, що коли хтось не належить до Єговової видимої організації, то мусить належати до організації Ворога. Ісус Христос, до якого 91-ша Псалма перше пристосовується, належав до організації Бога Єгови. Його вірні учні також належали до тієї самої божественної організації. Тому то, коли Він провадив Своїх одинадцятьох вірних апостолів у молитві, Він був сказав до Бога: “Вони не є частиною світу, як і Я не є частиною світу”. (Ів. 17:14, 16, НС) Тому, Він сказав, світ зненавидить їх.— Ів. 15:18—20.
21, 22. (а) Що переважно вживається для принадження когось у тенета, і що Великий Птахолов уживає? (б) Що Бог надхнув Івана написати проти такої зрадницької принади?
21 Переважно особа або якесь створіння незнаючи входить у тенета. Переважно птахолов наставляє якусь принаду, щоб привабити непідозріле створіння в тенета. “Птахолов”, Сатана Диявол є той великий Принадник. А яку принаду він уживає, щоб принаджувати людей в його видиму світову організацію, щоб заловити їх у тенета? Та принада є самолюбні привабливості цього світу, його обіцяючі нагоди для самолюбного набуття майна, слави, посади та сили. Перестерігаючи проти таких зрадницьких принад, Бог Єгова надхнув християнського апостола Івана написати до тих, що перебувають “під тінею Всемогутнього”:
22 “Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської, бо все, що у світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу. Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває”.— 1 Ів. 2:15—17.
23. (а) Чому ми не хочемо стати таким як Димас, про якого Павло згадував? (б) З якої “тенети” покора до Об’явлення 18:4 вивела нас, і в яке місце?
23 Тепер, дев’ятнадцять століть пізніше, після того як Іван написав ті слова, прийшов уже час коли тенетна організація Сатани Диявола має бути знищена. Ті з нас, що вже вийшли з Сатанської видимої організації в “таємне місце Всевишнього”, пощо нам дозволити йому принадити нас назад у ту засуджену організацію? Ми не хочемо бути такими, як колишній християнин, Димас, про якого апостол Павло, в свойому останньому листі перед своєю смертю, сказав: “Димас мене кинув, цей вік полюбивши, і пішов до Солуня”. (2 Тим. 4:10) Релігійний Вавилон Великий, включаючи і так зване Християнство, є заловлений в тенеті Сатанської видимої організації і буде знищений разом із нею. Корячись Божому наказові в Об’явленні 18:4, ми вже вийшли з Вавилону Великого і з Сатанського тенета, в якому він сам є заловлений. Коли не будемо вертатися назад до нього, то зможемо втішатися користями нашого визволення від тенета “птахолова”. Під ‘самою тінею Всемогутнього’ будемо мати духовну безпеку.
‘ЗГУБНА МОРОВИЦЯ’
24, 25. (а) У тому самому вірші, що псалмоспівець єднає з тенетою птахолова? (б) Що це символізує, і чому?
24 У тому самому вірші, разом із “тенет птахолова”, псалмоспівець згадує про іншу погрозу духовній безпеці, а саме, про дуже заразливу смертельну хворобу. Він каже: “Він тепер вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної”.— Пс. 91:3.
25 Так як “тенета” птахолова, ця згубна “моровиця” також є символічна. Тому що під надхненням, псалмоспівець єднає цих двох разом, то ця символічна моровиця мусить бути щось, що є подібне до тенета птахолова, а саме, до Сатанської видимої, земної організації. В дійсності, ця “моровиця” плодиться або розвивається і дозріває, в тій самолюбній, світській організації. Ця заразлива “моровиця”, що по цілому світі дуже шаліє є націоналізм.
26. Відколи націоналізм захопив людей, і що історик Тойнбі недавно сказав про націоналізм?
26 Світські історики зауважили факт, що від Першої Світової Війни (1914 до 1918 р.) дух націоналізму дуже захопив світських людей. І це досить натурально, бо Союзники воювали ту війну “ради людського самовизначення”. Британський історик, Арнолд Тойнбі, сказав 21-го листопада 1972 р.:
“Після Другої Світової Війни націоналізм подвоїв число місцевих суверенних незалежних штатів і подвоїв їхній середній розмір. . . . Великі оперативні і гігієнічні проблеми людства є всесвітні і є невідкладні; уряди місцевих штатів не можуть розв’язати їх. Вони вимагають всесвітню владу, що буде мати верховодну силу. Пережиття людства вимагає політичної єдности, однак теперішній настрій людства є постійно розділюючий. Чи ж ми збожеволіли?”
27. Як націоналізм був подібний до “згубної моровиці”?
27 Сатана Диявол, якого Ісус Христос назвав “князь цього світу” підбурює націоналізм, яким має надію знищити тих, що кажуть Єгові: “Охорона моя та твердиня моя, Боже мій,— я надіюсь на Нього”. (Пс. 91:2) Ця політична моровиця” націоналізму витворила багатьох великих ‘злигоднів’. Незважаючи на засновання Ліги Націй у 1920 р., такі націоналістичні диктатори появилися, як Мусоліні з Італії, Сталін з Росії, Гітлер з Німеччини, імперська політична партія Японії, і так далі. Ці постачили керуючу силу Другій Світовій Війні. Цю війну підвівали фанатичний патріотизм, палкий релігійний жест до народних символів і прапорів, військове озброєння з великими податками, міжнародні суперництва, наполягання на народний суверенітет замість коритися всесвітньому суверенітету Єгови і Месіянському Царству.
28. На кого ця “моровиця” головно накидала труд, але в якій спірній справі вони не йшли на компроміс?
28 Нічого вже не згадуючи про злигодні, яких усе це накинуло на загальне людство, воно накинуло особливо великий тягар на свідків Єгови. Але Всемогутній не дозволив їм заразитися “моровицею” націоналізму і стати жертвою його смертельного впливу на християнську духовність. Їх не привабили, ані присилували поклонятися політичній “дикій звірині” з числом 666, ані її політичному “образові”, організації Об’єднаних Націй, наступнику Ліги Націй. (Об’явлення 13-ий розділ; 15:2—4; 20:4) Вони не пішли на компроміс, але віддавали Богові виключну посвяту і підтримували Його всесвітній суверенітет.
29. Незважаючи на Другу Світову Війну, за чим ці виступили в 1939 р., і з якими наслідками на їхню власну духовність?
29 У 1939 р., хоч по цілому світі шаліла Друга Світова Війна, вони далі трималися цілковитого християнського нейтралітету у світських політичних і військових сутичках. (Побачте статтю “Нейтралітет” у Вартовій Башті з 1-го листопада, 1939 р.) Хоч вони постраждали, деякі навіть і вмерли, за свою вірність, то Бог Єгова таки тримав їх духовно безпечними у “таємному місці Всевишнього” і “під тінею Всевишнього”.
(Буде продовження)