Доказуючи себе гідними ввійти в Божий новий порядок
“Чекаючи цього, попильнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі”.— 2 Пет. 3:14.
1. Що незадоволені з старим порядком не можуть зробити відносно нього, але що Бог може зробити?
ВЕЛИКЕ незадоволення існуючим старим порядком є дуже поширене по цілому світі. Багато радикальних осіб називають його “установа” і виступають проти нього. Багато радикалів хочуть знищити його. Проте, вони знаходять, що не мають кращого, щоб заступити його. Вони не можуть винайти нічого кориснішого або нового на заміну. Якщо б вони знищили заснований старий порядок, то вони лишали б лише руїну. На щастя маємо когось вищого від людини, що також не є задоволений цим старим порядком на землі. Він може, не тільки цілком знищити цей старий порядок, але також заступити його новим чудовим порядком для людства. Він є Всемогутній Бог, Творець неба і землі.
2. Що Всемогутній Бог обіцяв зробити відносно цього, і де ми знаходимо Його написану обітницю?
2 Цей самий Бог обіцяв не тільки знищити цей пригнічаючий, смертельний старий порядок на землі, але також заснувати праведний, життя-даючий новий порядок, який задоволить потреби і правильні бажання всього людства. Цю божественну обітницю такої чудової зміни людських справ ми знаходимо записану в Книзі, якої Автор є Бог, Святій Біблії. Один писатель Біблії за першого століття відносився до тієї дорогої обітниці, коли написав: “Але є нове небо і нова земля, яких ми дожидаємо за Його обітницею, і в них правда буде домувати”.— 2 Пет. 3:13, НС.
3, 4. (а) Яке питання виринає про нас самих відносно тієї божественної обітниці? (б) Що людство зазнає коли Об’явлення 21:3—5 сповниться?
3 Читачі тих потішаючих слів християнського апостола Петра в першому столітті дуже чекали обітованих “нового неба і нової землі” від Бога, Який не може говорити неправди. Його обітниця є правдива і сьогодні! Отже, виринає питання: Чи ми також віримо в неї? Якщо так, то чи ми також чекаємо таких праведних “нових” речей? Віддаючи честь Богові, Якого обітниці завжди сповняються, ми повинні робити так. (Іс. Нав. 21:45; 23:14; Тита 1:2) В дійсності, ми повинні дуже тішитися, тому що “нове небо і нова земля” вже так близько! Певно, що ми потребуємо їх як ніколи раніше! Ті нові речі представляють Божий праведний новий порядок. Справді він був щось “нового”. Досі люди ще не бачили щось подібного. Він справді буде новий досвід для людства, коли слова записані при закінченні Біблії сповняться:
4 “ ‘І Сам Бог буде з ними. І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося’. І сказав Той, Хто сидить на престолі: ‘Ось нове все творю! І говорить: ‘Напиши, що слова ці правдиві та вірні’ ”.— Об. 21:3—5.
5. Як обітниці політиканів не сходяться з Божими обітницями?
5 З жалем людство знаходить, що честолюбні обітниці їхніх політиканів є порожні, перебільшені, яких неможливо здійснити і яким не належиться довіряти та надіятися на них. У гострій протилежності цьому, обітниці Творця про “нове небо і нову землю” доказуються “вірні і правдиві”. Ми можемо довірливо чекати на те, що Він обіцяв і не будемо розчаровані.
СТАРИЙ МУСИТЬ УСТУПИТИСЯ ПЕРЕД НОВИМ
6, 7. Що багато людей релігійно вірять відносно цього старого порядку і яку Книгу та її Автора вони відкидають?
6 На протязі тисячі років старий порядок панував над землею. Тому людям уже набридло його володіння. Багато мільйонів релігійних людей вірили, що цей старий порядок є доля людини, її незмінна доля. Вони прийняли цю долю у безнадійній розпачі. Такі релігійні особи не розуміють Святої Біблії. Вони не знають божественного Автора Біблії. Дивно, що багато з них навіть не знають Його ім’я. Вони знають імена небіблійних богів, яким їх навчили поклонятися, але не знають особистого ім’я Біблійного Бога. Однак, Його ім’я знаходиться в тій Книзі. Щоб знайти його, то треба взяти найпопулярніший переклад Святої Біблії в англійській мові, (який є перекладений на українську також), Уповноважений переклад через Короля Якова 1-го з Великої Британії, який то переклад уживають по всіх церквах, і звернутися до Другої Книги Мойсея (друга книга в Біблії), до шостого розділу і віршів два і три. Там можна прочитати:
7 “І говорив Бог до Мойсея, та й сказав йому: ‘Я ГОСПОДЬ. І являвся Я Авраамові, Ісакові та Яковові Богом Всемогутнім, але Йменням Своїм, ЄГОВА, Я не дався їм пізнати”.
8, 9. Яке є ім’я “Всевишнього над цілою землею”, і як і чому ми можемо вживати Його особисте ім’я?
8 Якщо це одно місце, в якому знаходиться те божественне ім’я в їхній власній Біблії не вистачає, то можна звернутися до вісімнадцятого вірша вісімдесят третьої Псалми, і там читаємо: “Щоб люди знали, що Ти, Якого ім’я є ЄГОВА, лише Ти є Всевишній над усією землею”. Також можна подивитися до Ісаї 12:2 і 26:4, УП.
9 Отже особисте ім’я Бога, Який є “Всевишній над цілою землею” є Єгова. В оригінальному Єврейському Писанні, якого переважно називають Старий Заповіт, те особисте божественне ім’я знаходиться коло сім тисяч разів, яке пишиться чотирьма єврейськими приголосними буквами. Оскільки Боже особисте ім’я знаходиться так часто в Біблії, то ми сьогодні є уповноважені вживати Його, але тільки в побожний спосіб і не вживати Його надаремно. Таким чином ми можемо відзначати Біблійного Бога, коли говоримо про Нього. Його особисте ім’я є інакше від Його любого Сина, Ісуса, Якого ім’я значить “Єгова є Спасіння”.
10. (а) Що Божа обітниця про нове небо і нову землю значить для цієї старої системи? (б) Хоч Петрові не дозволилося ввійти в ті обіцяні “нові” обставини, то що він заохочує його читачів робити?
10 Це небесний Отець, Єгова, обіцяв той Новий Порядок, що буде складатися з “нового неба і нової землі”. Коли Він згадав про нове небо і нову землю, то це значить, що старий порядок, який ніколи не був від Бога Єгови, є засуджений на знищення. Чи це не є добра новина? (Порівняйте книгу до Євреїв 8:13.) Відколи було дано ту божественну обітницю, то люди, що вірять у Давача тієї обітниці, чекали на здійснення такого праведного нового порядка. Апостол Петро і збори християнів до яких він писав свої листи, були між тими, що дивилися поза теперішнє і з довір’ям чекали засновання праведного нового урядового “неба” та праведної нової суспільної “землі”. Через те, що Господь Петра, Ісус Христос, сказав був йому, то Петро не сподівався дожити, щоб побачити той блаженний день на землі. (Ів. 21:18, 19; 2 Пет. 1:13—15) Але він заохочував своїх читачів чекати на той праведний новий порядок. Петрове надхнене заохочення також відноситься до нас сьогодні, дев’ятнадцять століть пізніше.
ПЕРШЕ СПОДІВАЄМОСЯ ЗНИЩЕННЯ СТАРОГО ПОРЯДКА
11. Що перше треба знищити з землі, і як було показано, що ця робота не є занадто велика для Творця?
11 Але перше треба сподіватися знищення безбожницького старого порядка. Після великого потопу за днів пророка Ноя, більше як 4.300 років тому, старий лукавий порядок вкорінився на землі. Отже він не покориться так легко без боротьби. Боротьби проти кого? Таж проти Автора Нового Порядка, Творця “нового неба і нової землі”. Але знищення старого порядка не є велика робота для Всемогутнього Бога. За днів Ноя цей самий Бог показав, що Він може знищити цілий світ людства одним ударом, одним “вчинком Божим”, який не був випадковий. Давно перед тим, другого дня Його творчого тижня, Він розділив води, так, що великі маси води висіли в просторі навколо земної кулі, з атмосферою або “твердю” між ними. (1 Мойс. 1:6—8) В Його призначеному часі Він спустив ці води на землю. Це витворило всесвітній потоп, що витопив все людство, крім вісім душ у Ноєвому ковчезі.— 1 Пет. 3:20.
12. Як довго Бог стримувався заки навів потоп, і що той потоп знищив?
12 Той всесвітній потоп був карою від Бога Єгови. На протязі 120 років Він терпеливо стримував ту кару. (1 Мойс. 6:1—3) Апостол Петро особливо писав про це стримування, кажучи: “Він не помилував першого світу, а зберіг самовосьмого Ноя, проповідника праведности, і навів потопа на світ безбожних”. Апостол Петро знову підкреслює, що то було світове знищення, коли далі пише: “Тому тодішній світ, водою потоплений згинув”.— 2 Пет. 2:5; 3:6.
13. Як “стародавній світ” і теперішній “світ” або людське суспільство порівнюються відносно Божої довготерпеливости?
13 Таким чином “стародавній світ”, перше людське суспільство, існувало коло 1.656 років після творення людини. А теперішньому “світові”, або людському суспільству, Бог терпів багато довше, майже сорок двоє століть від того “вчинка Божого”, коли помішав мову будівельників вавилонської башти. (1 Мойс. 10:8—10; 11:1—9) Той “стародавній світ” за Ноєвого дня був затоплений за його “безбожність”. Він наповнив землю насильством. Він руйнував землю, а не підкоряв та перемінював її в райську красу. ‘Розбещення людини було велике на землі’. (1 Мойс. 6:5—9, 12, 13) Її належалося знищити.
14. Чому Ной та його родина були гідні пережити потоп?
14 А чому ж тоді Ной і його родина були гідні того, щоб зберегти їх від потопу і щоб вони ввійшли в нову післяпотопну систему. Це тому, що Ной та його родина ‘ходили з правдивим Богом’, а не з тим безбожницьким світом. Бог знайшов Ноя “невинним у своїх поколіннях”. Він був “проповідником праведности”. Він мав прикладову віру в Бога. Тому він слухняно будував ковчег для збереження своєї родини.— 1 Мойс. 6:9 до 7:1; Євр. 11:7, НС.
15, 16. (а) Що з цього можна навчитися? (б) Як Ісус передсказав кінець світу в світовому масштабі?
15 Давайте не пропустімо науку з цього: Бог Єгова може знищити цілий світ або погане людське суспільство, і разом з цим зберегти похвалених осіб через такий кінець світу. (2 Пет. 2:9, 10) Кінець світу, який також буде всесвітній, вже близько. Божий власний Син, Ісус Христос, передсказав його, кажучи:
16 “І як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина людського: їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной ввійшов до ковчегу; прийшов же потоп, і всіх вигубив. . . . Так буде й того дня, як Син людський з’явиться”.— Луки 17:26—30; Мат. 24:37—39.
17, 18. Чому “стародавній світ” не послухав Божої перестороги через Ноя, і коли божественний суд був відкритий?
17 Тоді в 2370 р. перед З.Д., безбожні люди не вірили доказові, що кінець того “стародавнього світу” вже був близько. Для них то здавалося неможливе, неймовірне! Той чоловік Ной перестерігав їх про природне явище, якому вони не могли повірити. Тож пощо було журитися?
18 Життя до того часу продовжалося нормально для них, люди їли, пили, дружилися, щоб родити наступнє покоління. Вони не звертали уваги на день помсти Божої за все їхнє зло і насильство, яким вони наповнили землю, спосіб, яким вони руйнували землю і їхнє самолюбство на землі. Те, що Ной закінчив будувати ковчега і наповняв його основними родами пташок та звірят, не давало важливості його пересторозі. Вони ніяк не вірили. Отже, стояли присуджені в Бога у порівнянні з Ноєм, який доказував свою віру вчинками. Нарешті прийшов сімнадцятий день другого місяця (правдоподібно Бул, що значить “дощ”) 2370-го року перед З.Д. Тоді тому “світові безбожних людей” був відкритий руїнницький суд Ноєвого Бога.— 1 Мойс. 7:11—17; 2 Пет. 2:5.
19. Якщо ми хочемо бути такі, як Ной і пережити кінець світу, то що більше вимагається крім лише бажання, щоб не бути знищений з цією системою?
19 Чи ми сьогодні хочемо бути такими, як Ной та його родина, коли вони пережили кінець світу, і ввійти в Божий праведний новий порядок, втішатися “новим небом і новою землею”? Щоб ми могли бути гідними такого привілея, то щось більше вимагається від нас ніж лише хотіти втекти від знищення “теперішньої лукавої системи”. (Гал. 1:4) Ми мусимо бути такі, як Ноєва родина, “проповідники праведности” за їхніх днів перед всесвітнім потопом. Ной мусів мати вірні вчинки крім проповідування праведности і давати пересторогу про світове знищення. Чи то ж повинно сподіватися менше від нас, коли ми вже знаходимося при “кінці системи”, згідно з Ісусовим пророкуванням подій, яких ми вже переживали від 1914 р. З.Д.? Ні! Якщо сьогоднішній зображений стан буде сходитися з стародавнім станом за днів Ноя.— Мат. 24:3—39.
20. Пригадуючи нам, що ми повинні робити, що Петро говорить про Божу здібність мати справу з праведними і неправедними людьми?
20 Нам треба, робити ту саму річ про яку апостол Петро пригадує читачам його другого листа до вірних християнів. Засновуючи свій аргумент на Божому засуді лукавих ангелів і людей, Петро пише: “Він не помилував першого світу, а зберіг самовосьмого Ноя, проповідника праведности, і навів потопа на світ безбожних . . . То вміє Господь рятувати побожних від спокуси, а неправедних берегти на день суду для кари, а надто тих, хто ходить за нечистими пожадливостями тіла та погорджує владою; зухвалі свавільці, що не бояться зневажати слави”.— 2 Пет. 2:5—10.
БОЖЕСТВЕННИЙ ПОСТУП ВІДНОСНО СУДНОГО ДНЯ НЕ БАРИТЬСЯ
21. Чому це покоління вірить, що його знищення є просто сон і що Бог бариться відносно його знищення?
21 При кінці другого століття після Потопу, Ноєві нащадки переважно почали забувати про Боже всесвітнє знищення безбожників. Вони тоді підбудовували людське суспільство, що збунтувалося проти Бога Єгови, як Всесвітнього Суверена. Горезвісне місто Вавель (або, Вавилон), стало символом такого Бога-нехтуючого людського суспільства. (1 Мойс. 10:8—10) Це було тисячі років тому. Так і цьому світові людства, що відкидає Всевишнього Суддю, Який був навів потоп на той “стародавній світ”, дозволялося існувати довгий час аж до тепер. Це є довгий час навіть коли б рахувати його від засновання так званого Християнства за днів імператора Константина Великого, в четвертому столітті нашої Загальної Доби. Крім цього, в нашому власному поколінні вже минуло шістдесят два роки, від початку “часу кінця” в 1914 р. (Дан. 12:1—4) Отже, тому лицемірні захисники так званого Християнства можуть думати собі, що Божий суд бариться і що їхнє знищення є просто сон, який не збудиться, або що воно є далеко. Вони думають собі, що незважаючи на їхню релігійну лицемірність відносно Бога Біблії, що Він не повторить знищення цілого світу бунтівничих людей.
22. Згідно якими прикладами його справ з колишніми людьми Бог не буде щадити теперішнього світу людства?
22 Сьогодні, ми повинні взяти до серця надхнені слова апостола Петра, коли він писав: “Суд на них віддавна не бариться, а їхня загибіль не дрімає”. (2 Пет. 2:3) Згідно з усім цим доказом у світлі надхненого Писання, то час уже дуже пізній. Божа терпеливість уже кінчається. Так як Він не щадив неслухняних ангелів перед потопом, так як Він не щадив матеріалістичного світу безбожних людей за часу Ноя, так як Він не щадив неморальні міста Содом і Гомору за днів Авраама та його племінника Лота, то так само цей Бог незмінних праведних рівнів не буде щадити теперішнього самолюбного, безвірного світу.
23, 24. (а) Чому ми не повинні робити заключення, що Бог не має призначеного часу на це? (б) На що Боже довготерпіння за днів Ноя дало нагоду?
23 Тільки тому, що Біблія не згадує про день і годину, коли “Суддя всієї землі” буде нищити цю систему, то це не значить, що Бог не призначив час на таке знищення.— -1 Мойс. 18:25.
24 Стан не є такий, як це буває по теперішніх судах де законні справи посуваються дуже повільно. Це не значить, що Бог задрімав і не знищить “теперішньої лукавої системи”. (Гал. 1:4) Його призначений час ще не прийшов тому, що Він довго терпить, є “довготерпеливий”. (2 Мойс. 34:6) Ми всі повинні дуже тішитися, що Бог так розложив час на ці події! А чому? Тому що це дало нам час, щоб ми спаслися! Тепер є так, як за днів Ноя, коли Бог дозволив 120 років часу для Ноя та його дружини мати троє синів, щоб вони виросли, одружилися, а тоді, щоб усі восьмеро збудували ковчег на спасіння всього творчого життя.— 1 Мойс. 6:3 до 7:10; Пс. 103:8.
25. Як люди належачи до старої системи і ті, що хочуть жити під Божою новою системою використовують Його довготерпіння?
25 Сьогоднішній безбожницький світ використовує Боже довготерпіння, щоб далі втішатися своїми самолюбними приємностями в зіпсутій старій системі. А ті, що прагнуть Божого праведного нового порядка користають з його ‘довготерпеливости’, щоб покаятися від своїх смертельних вчинків і доказатися гідними спасіння в Його новий порядок. Вони приймають погляд апостола Петра, який висловився цими словами: “Не бариться Господь [Єгова] із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття”.— 2 Пет. 3:9.
26, 27. (а) З чим каяття, про яке тут згадується, має споріднення? (б) Як Ісус показав, що Він мав таке каяття на думці?
26 Чи ми вже також покаялися? Ставлючи це питання, ми не маємо на думці звичайне навернення від якогось злого вчинка, як-от коли Ісус говорив про повторного порушника, кажучи: “Хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сам раз звернувся до тебе, говорячи: ‘Каюся’, вибач йому”. (Луки 17:4) Каяття про яке говориться в 2 Петра 3:9 відноситься до нашого життя відносно царства Божого, уряд в якому Ісус Христос є призначений на Царя над усім людством.
27 Ісус Христос мав на думці таке каяття щодо небесного Месіянського царства Божого, коли сказав у Матвія 4:17: “Із того часу Ісус розпочав проповідувати й промовляти: ‘Покайтеся, бо наблизилось Царство небесне’ ”. (Також побачте Марка 1:14, 15; Матвія 3:1, 2.) У згоді з такою історією про каяття, Біблія показує, що Ісус Христос вислав Своїх дванадцятьох апостолів по двоє проповідувати так, як Він Сам робив: “Наблизилось Царство небесне”. Відповідно, “вони почали проповідувати, щоб люди могли покаятися”.— Мат. 10:1—15; Марка 6:7—12.
28. Як Петро і Павло показували, що ми не повинні відкладати каяття відносно Месіянського царства?
28 У тому часі було нагально для жидів покаятися відносно Месіянського царства. Отже, Ісус сказав до них: “Коли не покаєтеся, то загинете всі так”. (Луки 13:1—4) На свято П’ятдесятниці 33 р. З.Д., апостол Петро сказав тисячам випитуючим жидам: “Покайтеся, і нехай же охреститься кожен із вас у ім’я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів”. (Дії 2:1—38) Пізніше, Петро дав подібну пораду жидам в Єрусалимському храмі так, як показують Дії 3:19—23. Апостол Павло також звертав особливу увагу відносно каяття в лиці Месіянського Божого царства. Наприклад, в Атенах, Греції, звістивши “добру новину про Ісуса і воскресення”, Павло сказав перед судом Ареопаг на горі Марс: “Не зважаючи ж Бог на часи невідомости, ось тепер усім людям наказує, щоб скрізь каялися. [Чому?] Бо Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши”.— Дії 17:16—31. Також побачте Дії 26:20; Римлян 2:4.
29. (а) Отже, який перший крок треба взяти якщо ми хочемо доказатися гідними ввійти в Божу нову систему? (б) Так як показує Петро, чи справа кінчається з каяттям?
29 Отже про цю справу немає жодного сумніву: Перший крок доказати себе гідними, щоб ввійти в Божий праведний новий порядок, то треба покаятися відносно Божого Месіянського царства. Тільки через Божого призначеного царя для того уряду, Ісуса Христа, покаяні можуть набути Божого прощення за свої гріхи. (Дії 2:38) Через те Месіянське царство Бог оправдає Свій всесвітній суверенітет, і люди мусять покаятися тому, що були під суверенітетом Божого великого Противника, Сатани Диявола. Чи ж ми всі, у згоді з цією Божою вимогою для нас, уже покаялися? Якщо ми можемо відповісти Так на це питання, то так як Петро показує, ми вже готові робити все, що потрібно, щоб дістати Божу останню похвалу. Ми можемо скористати з Його довготерпіння до цього лукавого старого ладу. Таким чином можна упевнитися про Його останню похвалу. Це значить спасіння для нас.
[Ілюстрації на сторінці 71]
Ной провадив свою родину у поклонінні
Він був ‘проповідник праведности’
Він слухняно збудував ковчег